17.09.2026 Справа № 756/5522/26
Справа № 756/5522/26
Провадження № 2/756/6008/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Стислий виклад заявлених вимог
У березні 2026 року позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 28.08.2025-100002963 від 28.08.2025 у розмірі 26 475 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 28.08.2025-100002963, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 7 500 грн строком на 168 днів. Позивач свої зобов`язання з надання кредиту виконав, натомість відповідач кредит не повернув, проценти та комісії не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 26 475 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 7 500 грн, за процентами - 9 975 грн, за комісією, пов`язаною з наданням кредиту - 375 грн, за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 1125 грн, а також процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, - 7 500 грн.
Рух справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 справу передано на розгляд судді Шевчуку А.В.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою від 08.09.2026 справу прийнято до провадження судді Шролик І.С. та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судова кореспонденція надсилалась відповідачу за дресою зареєствраоного місц проживання, проте повернута бе вручення адресату. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 28.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (кредитної лінії) № 28.08.2025-100002963 шляхом прийняття позичальником пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка (пп. 1.1-1.3 оферти).
Як вбачається з тексту договору, його сторінки підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором E964, надісланим на номер телефону НОМЕР_1 , а з боку кредитодавця договір підписано кваліфікованим електронним підписом.
За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 7 500 грн з датою надання 28.08.2025 строком на 168 днів з датою повернення 11.02.2026; продовження строку кредитування договором не передбачено (пп. 1-5 заявки).
Процентна ставка «Стандарт» становить 1% за один день користування кредитом і застосовується протягом перших 7 чергових періодів, процентна ставка «Економ» - 0,5% за один день користування кредитом і застосовується в наступних чергових періодах; обидві ставки є фіксованими (пп. 6, 7 заявки). Проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту (залишку суми кредиту) на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді (п. 13 заявки).
Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 5% від суми кредиту, що дорівнює 375 грн, нараховується в день видачі кредиту та сплачується згідно з графіком платежів (п. 8 заявки).
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 375 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, і встановлена за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення можливості здійснювати платежі онлайн та на відділеннях, відновлення забутого пароля для входу в особистий кабінет, інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, а також інші послуги, які прямо не вказані в цьому пункті (п. 9 заявки). Водночас згідно з п. 11 заявки кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.
Денна процентна ставка становить 0,8%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 17 615,25 грн (п. 16 заявки). Заявка містить графік із 12 чергових платежів, останній з яких припадає на 11.02.2026 (п. 14 заявки).
Пунктом 17 заявки передбачено, що позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України, при цьому розмір процентів річних за один день прострочення не може перевищувати 112,50 грн.
Відповідно до п. 4.1 оферти способом надання позичальнику коштів у рахунок кредиту є перерахування на рахунок споживача 4441-11XX-XXXX-3335.
Виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 26.03.2026 вих. № 1-2603, згідно на платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано 7 500 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 846564819, призначення платежу - видача за договором кредиту № 28.08.2025-100002963.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 26.03.2026 відповідач платежів на погашення заборгованості не здійснював; заборгованість становить 26 475 грн, з яких: за тілом кредиту - 7 500 грн, за процентами - 9 975 грн, за комісіями - 1 500 грн, за процентами річних за ст. 625 ЦК України - 7 500 грн. Із розрахунку вбачається, що проценти нараховано за період з 28.08.2025 по 11.02.2026, комісію за обслуговування кредитної заборгованості - 11.09.2025, 25.09.2025 та 09.10.2025 по 375 грн, проценти річних - за період з 11.09.2025 по 16.11.2025.
Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, кредитний договір № 28.08.2025-100002963 від 28.08.2025 укладено в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», його підписано позичальником електронним підписом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо заборгованості за тілом кредиту суд зазначає, що факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 7 500 грн підтверджено листом платіжного провайдера, а доказів їх повернення матеріали справи не містять. Строк повернення кредиту сплив 11.02.2026. Отже, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7 500 грн підлягає стягненню.
Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом суд враховує, що проценти нараховано в межах строку кредитування - з 28.08.2025 по 11.02.2026, за ставками, погодженими сторонами, заборгованість за процентами у розмірі 9 975 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню.
Щодо комісії, пов`язаної з наданням кредиту, суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту. Комісію за надання кредиту у розмірі 375 грн погоджено сторонами в п. 8 заявки як разову плату за надання кредиту, кредитодавець фактично здійснив дії з надання кредиту, а тому вимога про стягнення цієї комісії є обґрунтованою.
Щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 125 грн суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З умов п. 9 заявки вбачається, що комісію за обслуговування кредитної заборгованості встановлено за інформаційну підтримку позичальника, інформування про дати сплати чергового платежу, забезпечення можливості здійснювати платежі та доступу до особистого кабінету, консультаційні послуги, а також за інші послуги, які в договорі прямо не зазначені. Такі дії охоплюються обов`язком кредитодавця інформувати споживача про стан його заборгованості та забезпечувати виконання ним зобов`язань за договором, тобто є діями, які кредитодавець вчиняє у власних інтересах в межах обслуговування наданого ним кредиту, а не окремими додатковими чи супутніми послугами, що мають самостійну споживчу цінність для позичальника. При цьому в п. 11 заявки прямо зазначено, що кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг, а позивач не надав доказів того, що відповідачу фактично надавалися будь-які послуги, за які нараховано цю комісію.
Посилання позивача на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою до загальних витрат за споживчим кредитом віднесено, зокрема, комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд вважає безпідставним, оскільки ця норма визначає склад загальних витрат за споживчим кредитом для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, а не встановлює правомірність конкретної комісії, яка повинна оцінюватися з урахуванням вимог ст. 11, 12 цього Закону.
Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 суд також не бере до уваги, оскільки в цій справі предметом оцінки була вимога споживача про визнання недійсною умови договору про плату за управління кредитом, тоді як у справі, що розглядається, питання стосується обґрунтованості вимоги кредитодавця про стягнення комісії, умова про яку обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування».
За таких обставин умова п. 9 заявки про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення цієї комісії у розмірі 1 125 грн слід відмовити.
Щодо позовних вимог про стягнення процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 7 500 грн суд виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.
Проценти річних, передбачені п. 17 заявки, як проценти відповідно до ст. 625 ЦК України, тобто є встановленим договором розміром відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі проценти нараховано позивачем в період дії воєнного стану. Аналогічний підхід до застосування п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України застосовано в постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22. За таких обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 7 500 грн слід відмовити.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 28.08.2025-100002963 від 28.08.2025 у розмірі 17850 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 500 грн, за процентами у розмірі 9 975 грн та за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, у розмірі 375 грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.03.2026 № СЦ00091660. Оскільки позовні вимоги задоволено часткоов в розмірі 17 850 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 795,05 грн відповідно до розрахунку (2 662,40 грн х 17 850 грн / 26 475 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 28.08.2025-100002963 від 28.08.2025 у розмірі 17 850 грн, судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1 795,05 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Суддя Ірина ШРОЛИК