П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року
м. Рівне
Справа № 572/768/22
Провадження № 22-ц/4815/638/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Шимків С.С.,
секретар судового засідання Хлуд І.П.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Сарненська міська рада,
третя особа КП «Житлобудсервіс»
розглянув в порядку письмового провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ковташа В.Д. на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 01 лютого 2024 року, ухвалене в складі судді Ведяніної Т.О., дата складання повного тексту рішення не вказана, у справі № 572/768/22
в с т а н о в и в :
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Сарненської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що у вересні 2019 року він звернувся до Сарненської міської ради із заявою про оформлення передачі в приватну власність квартири АДРЕСА_1 . До даної заяви ним були подані ксерокопії паспортів та свідоцтва про народження усіх співмешканців квартири, довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків усіх співмешканців даної квартири, копія свідоцтва про шлюб з ОСОБА_2 , довідку про склад сім`ї, довідку про реєстрацію його місця проживання та сіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі, копія технічного паспорта на квартиру та довідку, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. Однак 11 жовтня 2019 року органом приватизації Сарненської міської ради на його адресу надіслано відмову у видачі розпорядження на приватизацію вищевказаної квартири у зв`язку з відсутністю достатніх правових підстав для видачі такого розпорядження, в зв`язку з відсутністю копії ордеру (договору найму) на вказану квартиру та документів, що підтверджують невикористання житлових чеків за період з 24.11.1993 по 28.06.1995 року на нього, та з 01.06.1992 року по 13.09.1999 року на ОСОБА_2 . Вважає таку відмову незаконною що порушує його права як наймача квартири.
Позивач зазначає, що він з 1996 року зареєстрований та фактично проживає в даній квартирі. З ним проживають його дружина та діти. Квартира є житлом комунальної власності і на даний час її наймачем рахується ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 є батьком позивача, тому відповідно до ч.1 ст.106 ЖК УРСР є підставою для визнання його наймачем даної квартири.
Крім того, відповідачем, всупереч вимогам закону, не ухвалено вмотивованого рішення за результатами розгляду заяви. З огляду на наведене, лист-відповідь Сарненнської міської ради від 11 жовтня 2019 року слід розцінювати як відмову у праві на приватизацію квартири.
Просив суд визнати протиправною відмову у безкоштовній приватизації квартири АДРЕСА_2 у формі листа-відповіді та зобов`язати Сарненську міську раду здійснити приватизацію вказаного житла на користь позивача, у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» - без ордера на дане житлове приміщення.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 01 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сарненської міської ради, третя особа КП «Житлобудсервіс» про визнання відмови Сарненської міської ради у безкоштовній приватизації позивачеві квартири АДРЕСА_2 у формі листа-відповіді, зобов`язавши відповідача - Сарненську міську раду, здійснити приватизацію вказаного житла на користь позивача, у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» - без ордера на дане житлове приміщення - відмовлено повністю, за безпідставністю заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд прийшов до неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Суд не врахував вимоги ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», де міститься вичерпний перелік об`єктів, які не підлягають приватизації, а у ст. 8 Закону зазначено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування можуть відмовити у приватизації тільки з підстав, визначених законом. Разом з тим, суд не надав правової оцінки відмови відповідача у приватизації квартири у формі листа-відповіді. В листі зазначалось, що до заяви не долучено ордера на вселення у квартиру та довідки про використання членами сім`ї житлових чеків. Саме ці письмові відмови перешкоджають приватизації квартири.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам судове рішення не відповідає.
Установлено, що ОСОБА_1 зареєстрований і проживає у кв. АДРЕСА_1 з 28 червня 1995 року, разом з ним зареєстровані його дружина ОСОБА_2 з 13 вересня 1999 року та його сини ОСОБА_4 з 11 жовтня 2010 року, ОСОБА_5 з 01 жовтня 2000 року, ОСОБА_6 з 19.01.2004 року.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Квартира є житлом комунальної власності і станом на 2018 рік її наймачем рахується ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Фактичним платником по особовому рахунку ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 .
Згідно довідки виданої Сарненським ТВБВ №10017/0113 філії - Рівненського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 в списках на приватизацію житла за адресою АДРЕСА_1 не значаться. Житлові чеки на приватизацію житла за даною адресою не використовували.
У вересні 2019 року, позивач звертався до органу приватизації Сарненської міської ради із заявою щодо оформлення передачі в приватну власність квартири АДРЕСА_1 .
До даної заяви ним були подані ксерокопії паспортів та свідоцтва про народження усіх співмешканців квартири, довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків усіх співмешканців даної квартири, копія свідоцтва про шлюб з ОСОБА_2 , довідку про склад сім`ї, довідку про реєстрацію його місця проживання та сіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі, копія технічного паспорта на квартиру та довідку, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
Відповідно до листа Сарненської міської ради №3733 від 11 жовтня 2019 року органом приватизації Сарненської міської ради ОСОБА_1 було повідомлено, що в органу приватизації не має достатніх підстав для видачі розпорядження на приватизацію вищевказаної квартири, оскільки ОСОБА_1 не надано копії ордера (договору найму) на вказану квартиру та документів, що підтверджують невикористання житлових чеків за період з 24.11.1993 по 28.06.1995 року на ОСОБА_1 та з 01.06.1992 по 13.09.1999 року на ОСОБА_2 .
Відмовляючи в позові, суду першої інстанції керувався, тим, що лист Сарненської міської ради №3733 від 11 жовтня 2019 року не є остаточним рішенням з приводу приватизації надання органом приватизації або відмови у наданні позивачу згоди на приватизацію займаного ним житла, а носить інформативний характер. За відсутності остаточного рішення про відмову у приватизації, право позивача за захистом якого він звернувся до суду, не є порушеним.
З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі - Положення № 396).
У частині першій статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зазначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Згідно зі статтями 3, 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі наймачу та членам його сім`ї квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у межах визначеної норми. При цьому до членів сім`ї наймача включаються громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.
У Положенні № 396 визначено порядок передання квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків (далі - квартири (будинки)), житлових приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - кімнати у комунальних квартирах), які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.
Згідно з абзацом першим пункту 23 Положення № 396 орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.
Отже, передання квартир у власність громадян у процесі їх приватизації здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації.
Тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.
Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом (частини десята, одинадцята статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).
З урахуванням наведених норм органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним, до яких належать: відсутність у особи права на приватизацію; заборона приватизувати конкретне приміщення.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18), на яку посилається заявник у касаційній скарзі.
Відповідно до статті 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Водночас відсутність ордера на вселення до житлового приміщення в особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку у цьому приміщенні, сама собою не впливає на правомірність її вселення.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19, від 10 лютого 2025 року у справі № 552/317/23, провадження № 61-3080св24.
Ненадання заявником органу приватизації ордера на вселення до квартири, яку бажає приватизувати заявник, не може бути єдиною підставою для відмови йому у приватизації житла.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19 (провадження № 61-2708св20) та від 26 лютого 2024 року у справі № 344/12427/21 (провадження № 61-8228св23), від 27 серпня 2024 року у справі № 201/193/22 (провадження № 61-16334св23), на які посилається заявник у касаційній скарзі.
Убачається, що позивач зареєстрований і постійно проживає у вказаній квартирі з 1995 року як член сім`ї основного квартиронаймача ОСОБА_3 , якому було видано ордер на вселення. Разом з ним зареєстровані у вказаній квартирі дружина позивача - ОСОБА_2 з 13 вересня 1999 року та його сини ОСОБА_4 з 11 жовтня 2010 року, ОСОБА_5 з 01 жовтня 2000 року, ОСОБА_6 з 19.01.2004 року.
Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , його син ОСОБА_1 несе витрати з утримання квартири, сплачуючи за особовим рахунком.
Законність їх проживання протягом цього періоду ніким не оспорена. Крім того, іншого житла вони не мають, що свідчить про те, що сім`я ОСОБА_7 має достатні та триваючі зв`язки із зазначеним місцем проживання як житлом, яким для них у розумінні статті 8 Конвенції є квартира АДРЕСА_1 .
Отже, позивач є законними квартиронаймачем спірного житла і у відповідності до чинного законодавства звертався до відповідача про приватизацію квартири.
Разом з тим, відповідачем, всупереч вимогам закону, не ухвалено вмотивованого рішення за результатами розгляду заяви.
З огляду на вказане, лист-відповідь Сарненської міської ради від 11.10.2019 року апеляційний суд розцінює як відмову позивачу у праві на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
За таких обставин порушене право позивача на приватизацію житла, в яке він вселився на законній підставі і правомірно ним користується протягом тривалого часу, підлягає захисту.
Враховуючи підстави відмови позивачу у наданні адміністративної послуги (приватизації квартири) з посиланням на необхідність подання копії ордеру на квартиру та документу про невикористання житлових чеків, а також те, що інших підстав відмови, передбачених законом, не наведено і суд таких обставин не встановив, позовні вимоги належить задовольнити.
Щодо можливості суду обрати спосіб захисту, який не суперечить закону
Відповідно до ч.2 ст. 5 ЦПК України, з метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи способи захисту цивільних прав, а також той факт, що вимога про зобов`язання вчинити певні дії є похідною від вимоги щодо визнання відмови у приватизації квартири протиправною, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 296/8558/21 (провадження № 61-1311сво23) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що визнання відповідного суб`єктивного права (права на приватизацію) та зобов`язання вчинити дії щодо розгляду заяви про оформлення передачі квартири у приватну власність у контексті цієї справи є належним та ефективним способом захисту порушених прав.
Якщо уповноважений орган, створений місцевою державною адміністрацією, орган місцевого самоврядування, державне підприємство, організація, установа, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд, зволікають із винесенням відповідних рішень, вони мають бути зобов`язані вжити усіх визначених законодавством заходів щодо приватизації та розглянути заяву про передачу спірного житла у приватну власність особи.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ковташа В.Д задовольнити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 01 лютого 2024 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сарненської міської ради, третя особа КП «Житлобудсервіс» про визнання відмови Сарненської міської ради у безкоштовній приватизації квартири у формі листа-відповіді, зобов`язавши відповідача - Сарненську міську раду, здійснити приватизацію вказаного житла на користь позивача, у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» - без ордера на дане житлове приміщення задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
Зобов`язати Сарненську міську раду Сарненського району Рівненської області вчинити дії щодо розгляду заяви про оформлення передачі квартири АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 17.09.2026 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.,
Шимків С.С.