ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року Справа № 160/2609/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
за участі секретаря судового засідання Філіпенко А.С.
за участі:
представник позивача представник позивача представник відповідачів представник відповідача-2 Риженко М.С. Дика Н.В. Шерстюк І.О. Плющій Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75 ЄДРПОУ 26510514) до СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (відповідач - 1) (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, селище Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 56б ЄДРПОУ 04525024), ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (відповідач - 2) (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, селище Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 56б ЄДРПОУ 40198703) про визнання бездіяльності протиправною та нечинним рішення, -
ВСТАНОВИВ:
05.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровської міської ради (позивач) до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (відповідач-1), Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (відповідач-2) з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо неузгодження з Дніпровською міською радою проекту Генерального плану сел. Ювілейне, що затверджений рішенням Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17.09.2015 року №1844-45/VI «Про затвердження Генерального плану сел. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області» (зі змінами);
- визнати протиправним та нечинним рішення Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17.09.2015 року №1844-45/VI «Про затвердження Генерального плану сел. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області» (зі змінами);
- судові витрати по справі покласти на відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оспорюване рішення прийнято з порушенням порядку, встановленого законодавством, та порушує права та інтереси Дніпровської міської територіальної громади.
Зокрема, всупереч ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16.11.2011 року, відповідачами не здійснено обов`язкового узгодження проекту містобудівної документації, затвердженої оспорюваним рішенням, з Дніпровською міською радою, яка представляє інтереси суміжної територіальної громади.
Як наслідок, на підставі неузгодженого генерального плану відповідач-1 прийняв рішення про розроблення детальних планів територій, якими передбачені розбудови житлової нерухомості, відведення земельних ділянок для масштабної житлової та громадської забудови, об`єктів торгівельного призначення, будівель та споруд сфери послуг, офісних і ділових будівель, тощо, без відповідного обґрунтування належного забезпечення необхідною вулично-дорожньою, транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою, в тому числі, прогнозування та оцінки їх впливу на обслуговуючу інфраструктуру Дніпровської міської територіальної громади.
Крім того, в Генеральний план без узгодження з Дніпровською міською радою відповідачем-2 до земель Слобожанської ОТГ включені земельні ділянки, що відносяться до власності Дніпровської міської територіальної громади.
06.02.2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
27.02.2026 року до суду надійшов відзив Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якому відповідач-1 просив відмовити в позові в повному обсязі.
В обґрунтування заперечень відповідачем-1 зазначено, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Дніпровська міська рада, обґрунтовуючи нібито порушення своїх прав, посилається на те, що прийняття Слобожанською селищною радою рішень про надання дозволів на розроблення та затвердження детальних планів територій у перспективі може призвести до збільшення навантаження на інженерні мережі та об`єкти комунальної інфраструктури, які належать територіальній громаді міста Дніпра. Водночас такі доводи є припущеннями та не підтверджені належними і допустимими доказами.
Позивачем не надано доказів фактичного безоплатного використання мереж, завдання матеріальної шкоди або виникнення будь-яких зобов`язань Слобожанської селищної ради перед територіальною громадою міста Дніпра, у зв`язку з чим посилання на можливе перевантаження мереж має виключно гіпотетичний характер та не свідчить про порушення прав позивача.
Додатково відповідач-1 зазначає, що у 90-х роках системи водопостачання та водовідведення були безкоштовно передані у комунальну власність міста Дніпра. Надання послуг мешканцям Слобожанського здійснюється на підставі прямих договорів та оплати наданих послуг. Також, Слобожанська громада спрямовує значний обсяг субвенцій на розвиток КП «Дніпроводоканал».
Також, в 90-х роках у власність міста було передано 3 котельні з метою ефективної роботи системи теплопостачання.
Щодо незаконного включення Слобожанською селищною радою до меж населеного пункту земельних ділянок, що належать до території міста Дніпра, то вказане твердження є узагальненим та декларативним, оскільки у позовній заяві не зазначено жодної конкретної земельної ділянки.
Крім того, саме по собі прийняття рішення про затвердження генерального плану не може розцінюватися як самовільне або незаконне «включення» земель іншої територіальної громади.
Також, відповідачем-1 значено, що передумовою розробки Генерального плану селища Ювілейне є розробка Схеми планування територій Дніпропетровського району Дніпропетровської області в межах Ювілейної селищної ради щодо визначення територіального розвитку селища Ювілейне.
У відповідності до чинного законодавства та на підставі рішення сесії Дніпропетровської районної ради від 19.07.2012 року №191-18/VІ Державним підприємством «Містобудівний кадастр» було розроблено проект «Схема планування частини території Дніпропетровського району в межах Ювілейної селищної ради щодо визначення територіального розвитку селища Ювілейне».
Схемою планування частини території Дніпропетровського району враховані основні рішення генерального плану м. Дніпропетровська, які розроблені Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «ДІПРОМІСТО» (містобудівна документація «Місто. Дніпропетровськ. Генеральний план», затверджена рішенням міської ради від 25.07.2007 року №2/17).
Наступним етапом, на основі Схеми планування частини території Дніпропетровського району в межах Ювілейної селищної ради, планувалось розроблення генерального плану сел. Ювілейне.
Проєкт Схеми планування частини території Дніпропетровського району в межах Ювілейної селищної ради був направлений на погодження до Дніпропетровської міської ради відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з метою врегулювання питань планування суміжних територій.
За результатами розгляду міською радою не прийнято рішення про відмову у погодженні проєкту. Натомість у листі зазначено про можливість погодження після усунення зауважень та погодження проєкту з розробником Генерального плану м. Дніпра - ДП «ДІПРОМІСТО» (лист Дніпропетровської міської ради додається (лист відповідь на вх.4/1283 від 21.11.2013 року).
Таким чином, відсутність рішення про відмову у погодженні та ненадання мотивованої відмови у межах визначеної законом процедури свідчить про відсутність належним чином оформлених заперечень з боку Дніпропетровської міської ради.
Таким чином, Генеральний план селища Ювілейне є похідним від містобудівної документації регіонального рівня та не міг передбачати включення до його складу земельних ділянок територіальної громади міста Дніпра поза межами та показниками, визначеними затвердженою Схемою планування. Твердження Позивача про нібито самовільне або незаконне включення земель міста Дніпра до меж селища є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам і вимогам законодавства.
Також, 27.02.2026 року до суду надійшов відзив Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якому відповідач-2 проти позову заперечував та навів доводи, аналогічні доводам відповідача-1 - Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.
10.03.2026 року до суду надійшла відповідь Дніпровської міської ради на відзив відповідача-1 та відповідача-2, в якому зазначено, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок розроблення містобудівної документації передбачають, що проект генерального плану населеного пункту повинен бути погоджений з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад після розроблення проекту та до його розгляду архітектурно-містобудівною радою.
Крім того, оскільки генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, Дніпровська міська рада є належним позивачем у даній справі. Необхідність узгодження проекту генерального плану з суміжними територіальними громадами полягає у забезпеченні сталого розвитку територій та уникненні конфліктів інтересів.
Отже, оскільки проєкт генерального плану Слобожанської селищної ради на узгодження до Дніпровської міської ради та/або її виконавчих органів не надходив та не узгоджувався, вказане свідчить, що під час розроблення містобудівної документації не враховані законні інтереси Дніпровської міської територіальної громади, як суміжної територіальної громади. Зазначене свідчить про порушення Слобожанською селищною радою порядку організації розробки та затвердження генерального плану, з огляду першочергового неузгодження такого проекту з суміжною територіальною громадою, а саме: з Дніпровською міською територіальною громадою.
17.03.2026 року до суду надійшли пояснення відповідачів-1 та 2, в яких надані пояснення з урахуванням відповіді на відзиви. В поясненнях зазначено, що Генеральний план селища Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області розроблений ДП «Містобудівний кадастр» в 2014-2015 роках, на підставі Рішення Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області №704-16/VI від 09.08.2012 року. Також зазначено, що позивач приймає факт наявності юрисдикції Дніпропетровського району над земельними ділянками в межах міста Дніпра, а факт непогодження проекту Генерального плану не відповідає дійсності і спростовується листом ГАПУ ДМР від 18.09.2015 року.
27.03.2026 року до суду надійшли пояснення позивача, в яких зазначено, що Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, який у жодній мірі не є тотожний Дніпровській міській раді та не є представником інтересів територіальної громади міста Дніпра.
З огляду на зазначене, повідомлення (звернення за узгодженням) до Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради з листом від 26.08.2015 №08/2-1103 «Про погодження інтересів суміжних територіальних громад» не є належним узгодженням з органом місцевого самоврядування, який є представником Дніпровської міської територіальної громади, оскільки є виключно її виконавчим органом.
Також акцентовано увагу, що з пояснювальної записки зазначеного генерального плану вбачається наступне: «межі населеного пункту вперше затверджені рішенням Дніпропетровської обласної ради №221-9/ХХІV від 18.07.2003 року, загальна площа смт Ювілейне визначена 935,2 га. Рішенням облради №370-14/V від 29.01.2008 року змінено межі селища шляхом включення земельних ділянок садових товариств «Радуга 87» (загальною площею 8,2 га), «Рубін» (загальною площею 10,0 га) та «Ранет» (загальною площею 20,5592 га). На початок розроблення проекту фактична площа селища Ювілейне складає 10,5 кв. км. (1047,25 га)».
Згідно рішення Слобожанської селищної ради від 28.09.2017 №1007-23/VIІ, яким внесено зміни до рішення від 17.09.2015 №1844-45/VI «Про затвердження Генерального плану сел. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області» зазначено, що «загальна площа селища становить 1407,6 га».
Залишається невідомим яким чином та за рахунок яких саме земель було значно збільшено загальну площу селища Слобожанського.
31.03.2026 року до суду надійшли пояснення відповідача-1, в яких зазначено, що Головне архітектурно-планувальне управління Дніпровської міської ради є належним представницьким органом Дніпровської міської ради в питаннях погодження проекту Генерального плану, затвердженого оспорюваним рішенням, а збільшення площі селища Слобожанське відбулось не за рахунок земель міста Дніпра.
28.04.2026 року до суду надійшли пояснення позивача, в яких зазначено, що при ухваленні оскаржуваного у даній справі рішення Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17.09.2015 №1844-45/VI «Про затвердження Генерального плану сел. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області» (зі змінами) відповідач-1 вважав за узгодження проекту генерального плану саме лист Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради від 18.09.2015 №09/10-457, що саме по собі є неможливим зважаючи на те, що оскаржуване рішення відповідача-1 прийняте до моменту складання та направлення зазначеного листа.
Крім того, позивач зауважив, що лист від 18.09.2015 №09/10-457 не містить інформації саме про узгодження, а наданий з метою повідомлення про зауваження та пропозиції щодо внесення змін до змісту надісланого проєкту «Генеральний план селища Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області». Відповідачем-1 протиправно здійснено містобудівне планування на землях Дніпровської міської територіальної громади, без урахування меж обох населених пунктів, та без урахування вимог п.3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.09.2012 №5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
11.05.2026 року до суду надійшли пояснення позивача, в яких зазначено, що межа м. Дніпра встановлена Дніпропетровським філіалом Інституту «Укрземпроект» у 1970 році. Матеріали щодо її встановлення затверджені рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради депутатів трудящих від 30.12.1970 №949 «Про затвердження матеріалів відмежування земель міст і селищ міського типу області». Постановою Верховної Ради України від 11.07.2001 № 2641-ІІІ «Про зміну меж міста Дніпропетровська Дніпропетровської області» затверджено межі м. Дніпропетровська (дійсне найменування - м. Дніпро). Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради від 13.11.2001 №265-р «Про встановлення межі Дніпропетровська» було доручено міській раді вжити заходів щодо встановлення в натурі (на місцевості) межі міста. На виконання вищезазначеного розпорядження, відповідно до дозволу на проведення робіт та Технічного завдання у 2004 році, Державним підприємством «Дніпропетровський науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою» було розроблено узгодження та затверджено Технічну документацію по землевпорядних та топографо-геодезичних роботах з встановлення межі міста Дніпропетровська в натурі (місцевості)», а протягом 2004-2005 років Український державний наукововиробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені А. В. Шаха «Укргеоінформ» (м. Київ) здійснив встановлення на місцевості адміністративної межі м. Дніпра. Межа міста закріплена 510 межовими знаками, її периметр становить 184 км. Державним комітетом природних ресурсів України надано позитивний акт експертизи від 22.07.2005 № 89/14 щодо виконаних Інститутом «Укргеоінфор» топографо-геодезичних робіт зі встановлення (відновлення) межі м. Дніпропетровська в натурі (на місцевості).
12.05.2026 року до суду надійшли пояснення відповідача-1, в яких зазначено, що схемою планування частини території Дніпропетровського району враховані основні рішення генерального плану м. Дніпропетровська, які розроблені Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «ДІПРОМІСТО» (містобудівна документація «Місто. Дніпропетровськ. Генеральний план», затверджена рішенням міської ради від 25.07.2007 року №2/17). Проєкт Схеми планування частини території Дніпропетровського району в межах Ювілейної селищної ради був направлений на погодження до Дніпропетровської міської ради відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з метою врегулювання питань планування суміжних територій. За результатами розгляду міською радою не прийнято рішення про відмову у погодженні проєкту, натомість у листі зазначено про можливість погодження після усунення зауважень та погодження проєкту з розробником Генерального плану м. Дніпра - ДП «ДІПРОМІСТО». Таким чином, із самої містобудівної документації прямо вбачається, що перспективний територіальний розвиток селища Ювілейне планувався саме за рахунок територій Дніпропетровського району, а не за рахунок земель міста Дніпропетровська.
26.05.2026 року до суду надійшли пояснення відповідача-1, в яких зазначено, що постановою Верховна Рада України від 11.07.2001 №2641-III «Про зміну меж міста Дніпропетровська Дніпропетровської області» до меж м. Дніпропетровська (нині - м. Дніпро) було включено 107 га. земель Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району. Рішенням Дніпровської міської ради від 30.11.2005 №54/31 «Про встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) межі м. Дніпропетровська» визначено, що роботи із встановлення (відновлення) в натурі межі міста є завершеними, а площа м. Дніпропетровська становить 40507,67 га. Разом з тим, відповідно до схеми межі м. Дніпропетровська та експлікації земель, які знаходяться в межах міста Дніпропетровська та залишаються в юрисдикції Дніпропетровського району, земельні ділянки 5б, 8б, 9б, 10б загальною площею 266,45 га. залишались у підпорядкуванні Ювілейної селищної ради. При цьому земельна ділянка 5б площею 97,41 га, яка, на думку позивача, нібито незаконно вибула з юрисдикції територіальної громади м. Дніпра та була включена до меж сел. Ювілейне, фактично ще у 2005 році визначалась документацією із встановлення меж як територія, що перебуває у юрисдикції Ювілейної селищної ради. Наведене свідчить про те, що станом на момент затвердження Генерального плану м. Дніпра 2007 року земельна ділянка площею 97,41 га. не була включена до планувальної структури міста та не розглядалася самим містом як територія м. Дніпра.
09.06.2026 року до суду надійшли пояснення позивача, в яких зазначено, що до 01.01.2002 року межі селища визначаються або відповідним проектом землеустрою, який затверджується згідно чинного законодавства України, або рішенням обласної ради. Таким чином, межі населеного пункту до набрання чинності Земельного кодексу України в редакції від 01.01.2002 року встановлювались (визначались) Верховною Радою України, а після - за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Отже, генеральний план населеного пункту або будь-яка інша містобудівна документація не є документом, який може встановлювати або змінювати межі населеного пункту, її основна мета це планування та забудова території населеного го пункту. Зі свого боку Дніпровська міська рада надала належні докази встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж міста Дніпра, натомість відповідачі не надали щодо цього жодного доказу та будь-якої інформації щодо затвердження (встановлення) межі свого населеного пункту.
09.06.2026 року до суду надійшли пояснення відповідача-1, в яких зазначено, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував вилучення спірних земель із території Дніпропетровського району, передачу таких земель до міста Дніпропетровська.
27.07.2026 року до суду надійшли пояснення позивача, в яких зазначено, що листом Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради від 18.09.2015 №09/10-457 «Про розгляд матеріалів генерального плану селища Ювілейне» не було надано узгодження проекту генерального плану селища не лише через те, що це не належить до компетенції виконавчого органу місцевого самоврядування, а у зв`язку з наданням зауважень та рекомендацій щодо нього.
27.07.2026 року до суду надійшли пояснення відповідача-1, в яких зазначено, що при встановленні меж міста було проведено чітке розмежування територій, які включалися до меж міста, та земель, які залишалися у юрисдикції Дніпропетровського району. Більше того, у зазначеній документації прямо передбачено, що встановлення меж окремих земельних ділянок, які залишаються у юрисдикції Дніпропетровського району, здійснюється за окремими проектами землеустрою.
Суд, з урахуванням офіційного з`ясування обставин, що встановлений статтею 9 КАС України, дослідивши заяви по суті справи та письмові пояснення, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, зазначає, що для вирішення вказаного спору суду необхідно надати відповіді на наступні питання:
- чи допущено відповідачами порушення закону під час прийняття оспорюваного рішення;
- чи існує причинно-наслідковий зв`язок між заявленими позивачем порушеннями процедури прийняття оспорюваного рішення та правами та інтересами, про порушення яких зазначає позивач в позовній заяві;
- чи включено до генерального плану селища Слобожанське території, які знаходяться в межах міста Дніпра;
- чи правомірно внесено зміни до генерального плану селища Слобожанське;
- чи відповідає генеральний план селища Слобожанське законодавчо визначеним критеріям генерального плану;
- чи наявні повноваження у Головного архітектурно-планувальне управління Дніпровської міської ради узгоджувати генеральний план суміжної територіальної громади.
11.07.2001 року Верховна Рада України прийняла постанову №2641-ІІІ, якою включила в межі місті Дніпропетровська Дніпропетровської області 14 гектара земель Горківської сільради, 427,7 гектара земель Новоолександрівської сільради, 57,1 гектара земель Олександрівської сільради, 107,8 гектара земель Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району, 2048,1 гектара земель, які безпосередньо знаходяться у підпорядкуванні Дніпропетровської районної ради (в тому числі 1386,9 гектара земель, що знаходяться в межах міста Дніпропетровська), та затвердила межі міста Дніпропетровська загальною площею 40 507,7 гектара.
13.11.2001 року розпорядженням Дніпропетровська обласна рада №265-р «Про встановлення меж міста Дніпропетровська» запропоновано Дніпропетровській міській раді (Куліченко І.І.) вжити заходів щодо встановлення у 2002 році меж м. Дніпропетровська в натурі (на місцевості), для чого передбачити у бюджеті міста необхідне фінансування для виконання зазначених робіт; Дніпропетровській районній раді (Джур В.Б.) взяти участь в установленому порядку у проведенні робіт щодо встановлення меж м. Дніпропетровська в натурі (на місцевості), управлінню земельних ресурсів (Фененко В.І.) організувати роботу щодо координації виконання зазначених заходів.
15.02.2003 року складено Акт встановлення (відновлення) та узгодження межі міста Дніпропетровська в натурі (на місцевості) між Амур-Нижньодніпровською районною у місті радою та Ювілейною селищною радою, а також Акт встановлення (відновлення) та узгодження межі міста Дніпропетровська в натурі (на місцевості) між Індустріальною районною у місті радою та Ювілейною селищною радою.
З Акту встановлення (відновлення) та узгодження межі міста Дніпропетровська в натурі (на місцевості) між Індустріальною районною у місті радою та Ювілейною селищною радою вбачається визначення землі землекористувачів Дніпропетровського району (5Б) у розмірі 97,41 га.
З експлікації земель, які знаходяться в межах м. Дніпропетровська та залишаються в підпорядкуванні Дніпропетровського району вбачається визначення земель землекористувачів Дніпропетровського району (5Б, 8Б, 9Б, 10Б) у загальній площі 266,45 га., які знаходяться на території Індустріальної районної у місті ради.
19.03.2003 року Ювілейною селищною радою було прийнято рішення «Про погодження встановлення меж селища Ювілейне на території Ювілейної селищної ради», яким вирішено включити в межі селища Ювілейне земельної ділянки площею 699,4 га., з них: 540,8 га. ріллі, 86,7 га. багаторічних насаджень, 26,5 га. під автошляхами, 45,4 га. господарських дворів, лісових насаджень та інших земель. Затверджено загальну площу селища - 935,2 га.
24.06.2003 року розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №407-Р «Про погодження встановлення меж селища Ювілейне на території Ювілейної селищної ради» погоджено включення в межі селища Ювілейне земельної ділянки площею 699,4 га, з них: 540,8 га ріллі, 86,7 га багаторічних насаджень, 26,5 га під автошляхами, 45,4 га господарських дворів, лісових насаджень та інших земель. Затверджено загальну площу селища - 935,2 га.
18.07.2003 року рішенням Дніпропетровської обласної ради №221-9/XXIV «Про встановлення меж смт. Ювілейне Дніпропетровського району» вирішено включити в адміністративну межу смт. Ювілейне Дніпропетровського району земельні ділянки загальною площею 699,4 га., з них: 540,8 га. - ріллі, 86,7 га. - багаторічних насаджень, 71,9 га. - інших земель, встановивши загальну площу смт. Ювілейне 935,2 га.
12.08.2012 року Ювілейна селищна рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області прийняла рішення №704-16/VI, яким вирішила розпочати роботи по розробці генерального плану селища Ювілейне.
26.08.2015 року Ювілейна селищна рада направила на адресу Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради лист за №08/2-1103 «Щодо погодження інтересів суміжних територіальних громад», яким запропоновано розглянути матеріали проекту щодо узгодження інтересів суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміській зоні м. Дніпропетровська.
17.09.2015 року Ювілейна селищна рада прийняла рішення №1844-45/VI, яким вирішила затвердити містобудівну документацію «Генеральний план селища Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області».
Відповідно до Генерального плану селища Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області визначено фактичну площу селища Ювілейне у розмірі 10,5 кмІ (1047,25 га.).
18.09.2015 року Головне архітектурно-планувальне управління Дніпровської міської ради підготувало лист за №09/10-457 «Про розгляд матеріалів генерального плану селища Ювілейне», яким зазначено за необхідне погодити рішення проекту Генерального плану селища Ювілейне з розробником генерального плану міста Дніпропетровська - Державним підприємством державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя.
28.09.2017 року Слобожанською селищною радою прийнято рішення №1007-23/VII, яким внесено зміни до рішення Ювілейної селищної ради «Про затвердження Генерального плану сел. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області» №1844-45/VI від 17.09.2015, виклавши його основну частину в наступній редакції: «Затвердити містобудівну документацію «Генеральний план селища Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області», розроблену Державним підприємством «Містобудівний кадастр». Загальна площа селища становить 1407,6 га».
В матеріалах справи міститься Витяг №1 з протоколу №5-МР-15 від 10.09.2015 року засідання обласної архітектурно-містобудівної ради, з якого вбачається, що Ювілейній селищній раді були надані рекомендації, зокрема, надати на розгляд громаді міста Дніпропетровська проект «Генеральний план селища Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області» та спільно вирішити питання, щодо технічних параметрів категорії ділянки автодороги М-04. яка включається в межі Ювілейне. З врахуванням рішень раніше розробленої містобудівної документації за участю розробника Схеми планування Дніпропетровської області та генерального плану м. Дніпропетровська.
28.10.2024 року Головне Архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради звернулось листом №6/22-28 до Слобожанської селищної ради з метою узгодити проектні зміни до Генерального плану міста Дніпра.
13.11.2024 року Слобожанська селищна рада листом №03-06/01/3631 повідомила, що виконавчий комітет Слобожанської селищної ради не погоджує вказані проектні рішення у зв`язку з їх невідповідністю затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні, а саме - Генерального плану селища Ювілейне (смт. Слобожанське) Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Надаючи відповідь на поставлені перед судом питання, суд зазначає наступне.
Фактичний спір між позивачем і відповідачами виник в питанні, чи виконали відповідачі покладений на них обов`язок щодо узгодження проекту генерального плану з суміжною територіальною громадою.
Дійсно, пунктом 7 частини 8 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у встановлений строк узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад.
Аналогічна за своїм змістом норма передбачена Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №290 від 16.11.2011 року (далі по тексту - Порядок №290), пункт 1.4 якого встановлює, що організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом забезпечення узгодження проекту містобудівної документації з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, в частині врегулювання питань щодо територій спільних інтересів.
Вирішуючи питання дотримання вказаної процедури та усуваючи суперечності в тлумаченні значення певних слів, суд не може оминути чіткого визначення тлумачення слів «узгоджувати», «узгодження». А також співвідношення та відмінності з терміном «погоджувати».
Відповідно до Великого тлумачного словника української мови (Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.-ISBN 966-569-013-2) слово «узгоджувати» означає «надавати відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь; встановлювати відповідність, єдність між чимось». Слово «погоджувати» означає «одержувати чиє-небудь схвалення, згоду на щось».
Таким чином, ключовою відмінність вказаних термінів, з урахуванням предмету позову, полягає в обов`язку провести належне узгодження на відміну від обов`язку отримати формальне позитивне погодження (схвалення).
При цьому суд враховує пояснення представників сторін з цього питання та зазначає, що стаття 17 Закону та Порядок №290 не встановлює такі обов`язки як «надіслати проект», «інформувати», «отримати зауваження», «проводить консультації» тощо, проте вказані норми прямо встановлюють, що відповідні органи «узгоджують проект». Якщо розуміти термін «узгодити» у звичайному значенні - привести у відповідність, досягти узгодженості, - то ситуація, коли одна громада прямо заперечила проти певного рішення, а інша без будь-якого врегулювання затвердила генплан у первісній редакції, важко назвати прийняте рішення «узгодженням».
Слово «врегулювання» в даному контексті є особливо важливим. Законодавча мета викладення тексту вказаної норми із застосуванням саме вказаного слова полягає не просто в «формальному» обміні листами, а у вирішенні суперечностей щодо спільних територіальних інтересів.
Тому вказані тлумачення слів та застосування у вказаних нормах вказаних слів вибудовують наступний правовий ланцюг: узгодження полягає у виявленні розбіжностей, яке, в свою чергу обумовлює розгляд вказаних розбіжностей, спробу врегулювання вказаних розбіжностей та приведення рішення щодо територій спільних інтересів у несуперечливий стан (тобто стан, який задовольняє кожну сторону).
Означений висновок підтвердив Верховний Суд у постанові від 30.10.2025 року по справі №320/13466/20, в якій зазначив, що узгодження генерального плану із суміжними територіальними громадами є гарантією врахування балансу інтересів територіальних громад і належить до обов`язкових процедур незалежно від категорії населеного пункту.
Якщо при розробленні генерального плану не було дотримано вказаного принципу, то один з обов`язкових елементів процедури розроблення генерального плану відсутній.
Вказаний термін у поєднанні з вимогами статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.1.4 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №290 від 16.11.2011 року, встановлює правило, що виконавчий орган відповідної ради, який має на меті розроблення генерального плану, зобов`язаний узгодити проект генерального плану із органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад.
Положення пункту 7 частини 8 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не встановлює безумовного права органу місцевого самоврядування суміжної територіальної громади на заборону затвердження генерального плану іншої територіальної громади та не пов`язує можливість його затвердження виключно з наявністю формального позитивного рішення такого органу. Водночас передбачене законом узгодження проекту є обов`язковим елементом процедури розроблення містобудівної документації та передбачає реальні дії, спрямовані на виявлення і врегулювання питань щодо територій спільних інтересів. Тому саме направлення проекту суміжній громаді та отримання її заперечень без їх належного розгляду не може вважатися виконанням обов`язку щодо узгодження проекту.
Як зазначають відповідачі, вони звернулись до Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради із листом від 26.08.2015 року щодо погодження інтересів суміжних територіальних громад, яким запропоновано розглянути матеріали проекту щодо узгодження інтересів суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміській зоні м. Дніпропетровська.
Відповідачі наголошують, що Головне архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради листом від 18.09.2015 року №09/10-457 «Про розгляд матеріалів генерального плану селища Ювілейне» висловило окремі зауваження та пропозиції щодо врахування інтересів суміжних територій та розвитку транспортної інфраструктури, що свідчить про здійснення належної взаємодії між органами місцевого самоврядування та органами містобудування у процесі підготовки містобудівної документації.
Суд наголошує на тому, що оскаржуване рішення від 17.09.2015 року №1844-45/VI «Про затвердження Генерального плану сел. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області» (зі змінами), прийнято раніше від дати складання листа, на який посилаються відповідачі як на документ, яким на їх думку, узгоджено проект генерального плану із органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад.
Таким чином посилання відповідачів на вказаний лист від 18.09.2015 року не може вважатися належним дотриманням процедури узгодження генерального плану.
Суд не вважає за необхідне надавати оцінку змісту листа від 18.09.2015 року за №09/10-457 з огляду на той факт, що на момент прийняття оспорюваного рішення цього листа не існувало і його не було враховано під час прийняття оспорюваного рішення.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області прийнято рішення від 17.09.2015 року №1844-45/VI «Про затвердження Генерального плану сел. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області» (зі змінами) без належного узгодження із Дніпровською міською радою як органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси суміжної територіальної громади.
Таким чином, в контексті спірних правовідносин, суд не вбачає наявності дотримання Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області процедури узгодження з Дніпровською міською радою проекту Генерального плану сел. Ювілейне, що затверджений рішенням Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17.09.2015 року №1844-45/VI «Про затвердження Генерального плану сел. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області», як це прямо передбачено п.7 ч.8 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.1.4 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №290 від 16.11.2011 року.
Вказане порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення є істотним та само по собі є достатньою підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Вирішуючи питання чи правомірно внесено зміни до генерального плану селища Слобожанське, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Вказаний Закон (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) встановлює такі визначення термінів:
- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно ч.9 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.
Як встановлено судом, 28.09.2017 року Слобожанською селищною радою прийнято рішення №1007-23/VII, яким внесено зміни до рішення Ювілейної селищної ради «Про затвердження Генерального плану сел. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області» №1844-45/VI від 17.09.2015, виклавши його основну частину в наступній редакції: «Затвердити містобудівну документацію «Генеральний план селища Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області», розроблену Державним підприємством «Містобудівний кадастр». Загальна площа селища становить 1407,6 га».
Згідно ч.9 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на 28.09.2017 року) зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.
Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.
У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судом, Слобожанською селищною радою прийнято рішення про внесення змін до генерального плану раніше 5 років від дня затвердження генерального плану, а саме: 2017 року, а генеральний план прийнятий в 2015 році.
Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 року по справі №0940/1392/18 зазначив, що внесення змін до генерального плану частіше, ніж раз у п`ять років, є порушенням ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Судом було досліджено рішення Слобожанської селищної ради №1007-23/VII від 28.09.2017 року та не встановлено, що прийняття вказаного рішення було прийнято за результатом порушення питання містобудівного моніторингу перед Слобожанською селищною радою.
Крім цього суд звертає увагу, що відповідачами не було надано до суду доказів містобудівного моніторингу перед прийняттям рішення Слобожанської селищної ради №1007-23/VII від 28.09.2017 року.
Також суд зазначає, що відповідачами не було надано до суду рішення Кабінету Міністрів України щодо доцільності внесення змін до генерального плану селища Слобожанське.
Таким чином суд доходить висновку про протиправність внесення змін до генерального плану селища Слобожанське раніше 5 років від дня затвердження генерального плану.
Вирішуючи питання чи включено до генерального плану селища Слобожанське території, які знаходяться в межах міста Дніпра, суд виходить із наступного.
Суд зазначає, що станом на 18.07.2003 року (дату прийняття рішення Дніпропетровської обласної ради №221-9/XXIV «Про встановлення меж смт. Ювілейне Дніпропетровського району») площа селища Слобожанське (попередня назва смт. Ювілейне) становила 935,2 га.
В свою чергу в першій редакції генерального плану селища Слобожанське площа селища була визначена у розмірі 1047,25 га.
При цьому площа селища Слобожанське в редакції генерального плану від 2017 року вже становила 1407,6 га.
Як встановлено судом за матеріалами проекту генерального плану с. Ювілейне, площа селища Слобожанське включає в себе територію, яка відповідно до співвідношення меж міста Дніпра та проектних меж с. Слобожанське, знаходиться в межах міста Дніпра.
Згідно статті 173 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.
Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.
Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.
Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
06.09.2012 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» №5245-VI, який набрав чинності 01.01.2013 року.
Пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.
Підпунктами «а» і «б» пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону передбачено, що у державній власності залишаються:
а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;
які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
які належать до земель оборони;
б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Як встановлено судом, з Акту встановлення (відновлення) та узгодження межі міста Дніпропетровська в натурі (на місцевості) між Індустріальною районною у місті радою та Ювілейною селищною радою вбачається визначення землі землекористувачів Дніпропетровського району (5Б) у розмірі 97,41 га.
З експлікації земель, які знаходяться в межах м. Дніпропетровська та залишаються в підпорядкуванні Дніпропетровського району вбачається визначення земель землекористувачів Дніпропетровського району (5Б, 8Б, 9Б, 10Б) у загальній площі 266,45 га., які знаходяться на території Індустріальної районної у місті ради.
Факт знаходження зазначених земельних ділянок у межах міста Дніпра жодною зі сторін не заперечувався, судом досліджено графічні матеріали, які чітко позначають межу міста.
У відповідності до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Частиною 4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Отже, з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», тобто з 01.01.2013 року, територія (земельні ділянки), які до того знаходилися у підпорядкуванні Дніпропетровської районної ради відповідно до постанови Верховної Ради України №2641-ІІІ від 11.07.2001 року, є комунальною власністю Дніпровської міської територіальної громади, оскільки фактично вказані земельні ділянки знаходяться в межах міста Дніпра.
Таким чином вищевикладене також свідчить, що територія (земельні ділянки) селища Слобожанське, яка відповідно до співвідношення меж міста Дніпра та проектних меж с. Слобожанське за матеріалами проекту генерального плану с. Ювілейне, знаходиться в межах міста Дніпра, не може вважатися та не може перебувати у комунальній власності Слобожанської селищної ради.
Крім цього суд зазначає, що фактично включенням до генерального плану селища Слобожанське території (земельних ділянок), яка фактично є власністю Дніпровської міської ради, Слобожанська селищна рада, затвердивши свій генеральний план, визначила принципові вирішення розвитку, планування, забудови та використання території іншого населеного пункту, а саме міста Дніпра.
Таким чином, суд доходить висновку, що включення до генерального плану селища Слобожанське території (земельних ділянок), яка знаходиться в межах міста Дніпра, додатково свідчить про протиправність оскаржуваного рішення, яким затверджено вказаний генеральний план.
Вирішуючи питання чи відповідає генеральний план селища Слобожанське законодавчо визначеним критеріям генерального плану, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.173 Земельного кодексу України (далі в редакції чинній на дату прийняття спірного рішення) межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.
Згідно ч.1 ст.174 Земельного кодексу України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.
Отже зміна меж селища здійснюється за проектами землеустрою щодо зміни меж адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до ст.46 Закону України «Про землеустрій» (в редакції чинній на дату прийняття спірного рішення) для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних утворень.
Проект землеустрою щодо зміни меж населеного пункту може також передбачати пов`язані із цим зміни меж інших суміжних адміністративних одиниць, якщо прийняття рішення про їх зміну згідно із законом належить до компетенції одного органу.
Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл, селищ, міст розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж. У разі розширення меж населеного пункту за рахунок території, яка не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.
У разі встановлення меж міст проект також погоджується з Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.
Судом було досліджено генеральний план селища Слобожанське, який затверджений спірним рішенням, та встановлено, що вказаний документ за своєю суттю та формою не є проектом землеустрою щодо зміни меж селища Слобожанське.
Однак, фактично прийняттям рішення про затвердження генерального плану селища Слобожанське та прийняттям рішення про внесення змін до вказаного генерального плану Слобожанською селищною радою було здійснено зміни меж селища Слобожанське, в тому числі і за рахунок включення до території (площі) селища територій (земельних ділянок), розташованих в межах міста Дніпра.
Таким чином суд доходить висновку, що Слобожанською селищною радою затверджено генеральний план, яким фактично підмінено проект землеустрою щодо зміни меж вказаної адміністративно-територіальної одиниці.
З огляду на зазначене, фактична невідповідність генерального плану меті його прийняття, суд доходить висновку, що вказані обставини додатково свідчать про протиправність оскаржуваного рішення, яким затверджено вказаний генеральний план.
Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.
Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.
Окреме питання виникає по суті прийнятого документа. Закон розділяє Генеральний план населеного пункту та Детальний план територій. Це два різних за своєю суттю містобудівного документа: Генеральний план територій стосується території населеного пункту, а Детальний план територій стосується територій, які знаходяться як в межах населеного пункту так і за межами населеного пункту. При цьому Генеральний план населеного пункту не може стосуватися територій, що знаходяться за межами населених пунктів.
Як вже було встановлено раніше, генеральний план селища Слобожанське стосується територій, які знаходяться за межами даного населеного пункту, а саме: в межах міста Дніпра.
Як зазначалось вище, генеральний план населеного пункту стосується територій конкретного окремого населеного пункту і не може стосуватися територій іншого населеного пункту.
Таким чином фактично генеральний план селища Слобожанське не відповідає законодавчо визначеним критеріям відповідності генеральному плану населеного пункту.
З огляду на зазначене, фактична невідповідність генерального плану законодавчо визначеним критеріям відповідності генеральному плану населеного пункту, суд доходить висновку, що вказані обставини додатково свідчать про протиправність оскаржуваного рішення, яким затверджено вказаний генеральний план.
Вирішуючи питання чи існує причинно-наслідковий зв`язок між заявленими позивачем порушеннями процедури прийняття оспорюваного рішення та правами та інтересами, про порушення яких зазначає позивач в позовній заяві, суд зазначає наступне.
По-перше суд зазначає про наявність в даному випадку законодавчо визначеного обов`язку Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради узгодити проект генерального плану селища Слобожанське з Дніпровською міською радою як з органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси суміжної територіальної громади.
Отже в даному випадку наявне порушення прав позивача в частині отримання його узгодження проекту генерального плату селища Слобожанське.
Крім цього суд, з огляду на вищевстановлені обставини, зазначає про порушення прав позивача в частині включення до генерального плану селища Слобожанське території (земельних ділянок), яка знаходиться в межах міста Дніпра, що само по собі свідчить про порушення прав позивача оскаржуваним рішенням, яким затверджено вказаний генеральний план.
Підсумовуючи суд також звертає увагу відповідачів, що 28.10.2024 року Головне Архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради звернулось листом №6/22-28 до Слобожанської селищної ради з метою узгодити проектні зміни до Генерального плану міста Дніпра.
13.11.2024 року Слобожанська селищна рада листом №03-06/01/3631 повідомила, що виконавчий комітет Слобожанської селищної ради не погоджує вказані проектні рішення у зв`язку з їх невідповідністю затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні, а саме - Генерального плану селища Ювілейне (смт. Слобожанське) Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Фактично Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради регулюється оскаржуваним рішенням при відмові в погодженні проектних змін до Генерального плану міста Дніпра.
Таким чином ще одним свідченням зв`язку прав та інтересів позивача з генеральним планом селища Слобожанське є наявність відмови Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради в погодженні проектних змін до Генерального плану міста Дніпра, яка ґрунтується на наявності оскаржуваного рішення.
Крім цього суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 24.01.2023 року по справі №160/7600/20 підтвердив можливість звернення до суду місцевої ради суміжної територіальної громади з метою оскарження рішення про затвердження генерального плану іншої місцевої ради.
Таким чином суд відхиляє доводи відповідачів про відсутність порушеного права позивача, а отже такі доводи не можуть свідчити про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Стосовно доводів позивача, що Головне архітектурно-планувальне управління Дніпровської міської ради не має повноважень узгоджувати генеральний план суміжної територіальної громади, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4.1 Положення про Головне архітектурно-планувальне управління Дніпровської міської ради, затверджене рішенням Дніпровської міської ради №29/33 від 27.03.2013 року, управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд містобудівної документації, передпроектних пропозицій, ескізних пропозицій (у тому числі на архітектурно містобудівній раді при Управлінні).
Оскільки генеральний план населеного пункту є містобудівною документацією, а поданий на узгодження проект генерального плану є фактично передпроектною пропозицією, суд доходить висновку про наявність у Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради повноваження на узгодження генерального плану суміжної територіальної громади.
Таким чином доводи позивача про відсутність у Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради повноважень на узгодження генерального плану суміжної територіальної громади є безпідставними.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви Дніпровської міської ради до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та нечинним рішення.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 3 328,00 грн. підлягає стягненню з Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75 ЄДРПОУ 26510514) до СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (відповідач - 1) (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, селище Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 56б ЄДРПОУ 04525024), ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (відповідач - 2) (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, селище Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 56б ЄДРПОУ 40198703) про визнання бездіяльності протиправною та нечинним рішення - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо неузгодження з Дніпровською міською радою проекту Генерального плану сел. Ювілейне, що затверджений рішенням Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17.09.2015 № 1844-45/V1 «Про затвердження Генерального плану сел. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області» (зі змінами).
Визнати протиправним та нечинним рішення Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17.09.2015 № 1844-45/VI «Про затвердження Генерального плану сел. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області» (зі змінами).
Стягнути з СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, селище Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 56б ЄДРПОУ 04525024) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75 ЄДРПОУ 26510514) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3328,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 17.09.2026 року, з урахуванням складності справи.
Суддя В.В. Горбалінський