ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про повернення заяви, скарги, клопотання)
16 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/14637/24
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні заяву головного державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення подану в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше десяти мінімальних пенсій за віком.
Житомирським окружним адміністративним судом 25.02.2025 року видано представнику Позивача виконавчий лист у справі №240/14637/24.
До суду надійшла заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тетяни Сладь про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 08.09.2026 року заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тетяни Сладь про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №240/13707/24, - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: - документу про сплату судового збору за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення в сумі 998,40 грн.
10.09.2026 від Заявника до суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 08.09.2026, в обґрунтування якої Заявник зазначає, що обов`язок зі сплати судового збору за подання заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі відсутній.
Заявник посилається на постанову Верховного Суду від 25.02.2026 у справі №240/7108/21, у якій, на його думку, викладено правовий висновок щодо незастосування судового збору при розгляді заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
При вирішенні питання про сплату судового збору, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Разом із цим, статтею 378 КАС України не врегульовано вимоги щодо форми та змісту заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення та питання щодо залишення без руху вказаних заяв.
Частиною десятою статті 169 КАС України передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2 частини другої статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Водночас, пунктом 6 частини третьої статті 4 того самого Закону визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підсумовуючи, Закон №3674-VI містить дві норми, які суперечливо вирішують питання необхідності сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Вирішуючи дану колізію, суд виходить з того, що пункт 6 частини третьої статті 4 Закону №3674-VI є спеціальною нормою, яка регулює сплату судового збору при зверненні саме до адміністративних судів.
Як наслідок, правила пункту 2 частини другої статті 3 Закону №3674-VI у такому разі вважаються загальними. Це підтверджується відсутністю у наведеному в статті 4 цього Закону переліку ставок судового збору окремих ставок збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Відтак, до спірних правовідносин слід застосовувати норму, якою передбачена сплата судового збору.
Правовий висновок про необхідність сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 378 КАС України міститься у постановах Верховного Суду від 17 травня 2023 року по справі №260/5761/21, від 09 березня 2026 року по справі № 140/4276/22, а також в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2026 у справі № 160/8141/21.
Разом з цим, суд вважає посилання Заявника на постанову КАС ВС від 25.02.2026 у справі №240/7108/21 необґрунтованим, оскільки у зазначеній справі Верховний Суд аналізував питання звільнення від судового збору крізь призму стадії "виконання судового рішення" загалом, усуваючи неоднозначність щодо апеляційного оскарження. Натомість, для подання первинної заяви до суду першої інстанції законодавець передбачив пряму та однозначну процесуальну вимогу, закріплену у п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Дана норма є спеціальною відносно положень ст. 3 цього ж Закону, оскільки конкретно визначає об`єкт справляння збору - заяву про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення - та встановлює фіксований розмір ставки за її подання.
Відтак, доводи Заявника, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, суд відхиляє як необґрунтовані.
Судом встановлено, що Заявник судовий збір не сплатив та не усунув недоліки заяви на виконання ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2026.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З урахуванням наведено, суд доходить висновку, що заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно повернути Заявнику.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тетяни Сладь про зміну способу і порядку виконання судового рішення повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.Ф. Нагірняк