ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/25999/26
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Липи В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії з підстав протиправного, на думку позивача, обрахунку грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 на відповідні тарифні коефіцієнти.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача Юрій Телічко через підсистему "Електронний суд" 04.08.2026 подав клопотання про застосування заходів процесуального примусу до представника позивача адвоката Дубка Сергія Миколайовича.
Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд вважає за можливе провести розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Із зазначеної вище норми встановлено, що постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу є правом суду, яке здійснюється за ініціативою суду у визначених Кодексом адміністративного судочинства України випадках.
Отже, стаття 149 КАС України містить диспозитивну норму та закріплює право суду щодо постановлення відповідної ухвали, а не обов`язок, а тому може бути ініційована виключно з ініціативи суду.
Суд констатує, що застосування вказаних заходів є правом суду, реалізація якого залежить від конкретних обставин справи.
Згідно наданих сторонами доказів та пояснень, суд не вбачає підстав для висновків про зловживання представником позивача процесуальними правами та обов`язками, обґрунтування та подані докази будуть оцінені судом під час розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до представника позивача заходів процесуального примусу, та як наслідок відмови у задоволенні клопотання про винесення ухвали про застосування заходів процесуального примусу.
Керуючись статтями 144, 149, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника відповідача про застосування заходів процесуального примусу відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Липа