КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
16 вересня 2026 року Київ Справа № 320/2914/26
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2019 № 3161246-1305-2615, яким їй визначено податкове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 15 392,32 грн.
В обґрунтування позову позивач вказала, що у жовтні 2025 року в електронному кабінеті платника податків виявила відомості про податковий борг, після чого її представник 28.10.2025 звернувся до відповідача з адвокатським запитом, а 31.10.2025 отримав електронною поштою копію спірного податкового повідомлення-рішення. Позивач вважає, що саме з цієї дати почався строк звернення до суду. По суті спору вона послалася на відсутність у неї права власності або користування земельною ділянкою площею 0,004334 га за адресою: АДРЕСА_1 , а також на непідтвердженість розрахунку податку. Додатково зазначила, що за наявності обов`язку зі сплати земельного податку його розмір мав бути обчислений пропорційно належній їй частці у нежитловому приміщенні згідно пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України. На підтвердження своєї позиції послалася на судові рішення у справі № 640/16281/20, якими скасовано податкове повідомлення-рішення щодо цього самого об`єкта оподаткування за 2020 рік.
Ухвалою суду від 21.01.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
30.01.2026 відповідач подав докази направлення спірного податкового повідомлення-рішення рекомендованим поштовим відправленням № 0101124942757 на адресу позивача: АДРЕСА_2 . За наданими відомостями поштове відправлення вручено 12.07.2019.
02.02.2026 відповідач подав відзив на позов та окрему заяву про залишення позову без розгляду. Вказав, що позивач уже оскаржувала те саме податкове повідомлення-рішення у справі №640/14955/19. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 позов у тій справі залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача, а постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 ухвалу залишено без змін. Відповідач вважає, що строк звернення до суду сплив, а наведені позивачем причини не є поважними.
09.02.2026 позивач подала відповідь на відзив, у якій повторила доводи щодо протиправності податкового повідомлення-рішення. Стосовно строку звернення до суду вказала, що належну копію оскаржуваного рішення отримала лише 31.10.2025, а тому строк не пропустила. На випадок іншого висновку суду просила поновити цей строк. Позивач також зазначила, що попередній позов був поданий на підставі відомостей електронного кабінету без отримання паперового примірника податкового повідомлення-рішення, а тривалий розгляд справи № 640/14955/19 був пов`язаний з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва, переданням справи до іншого суду та зміною порядку її розгляду.
25.02.2026 позивач подала заперечення на заяву відповідача. Просила відмовити у залишенні позову без розгляду, а в разі встановлення пропуску строку - поновити його. Позивач підтвердила, що у 2019 році звернулася до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2019 № 3161246-1305-2615, проте вказала, що не була належно повідомлена про передання справи до Закарпатського окружного адміністративного суду та призначені судові засідання.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2019 № 3161246-1305-2615, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи заяву відповідача та клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд не встановив, а сторони не вказали на використання позивачем процедури адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення. Тому у спірних правовідносинах застосовується шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Такий висновок відповідає правовій позиції судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20: якщо платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Встановлений статтею 102 Податкового кодексу України строк 1095 днів є строком давності у податкових правовідносинах, а не процесуальним строком звернення до адміністративного суду.
Отже, довід відповідача про застосування 1095-денного строку не відповідає наведеному правовому регулюванню. Водночас помилкове визначення відповідачем тривалості строку не впливає на вирішення його заяви, оскільки наявність пропуску строку суд перевіряє самостійно.
Початок перебігу строку звернення до суду пов`язаний не лише з фактичним одержанням примірника рішення суб`єкта владних повноважень, а з моментом, коли особа дізналася або за обставинами справи повинна була дізнатися про порушення свого права.
Твердження позивача, що про спірне рішення вона вперше дізналася 31.10.2025, спростовується матеріалами справи та її власними поясненнями.
Сторони не заперечують, що у 2019 році позивач подала до Окружного адміністративного суду міста Києва позов у справі № 640/14955/19, предметом якого було саме податкове повідомлення-рішення від 26.04.2019 № 3161246-1305-2615. Уже факт подання такого позову підтверджує обізнаність позивача з існуванням рішення, його реквізитами, сумою визначеного зобов`язання та оцінкою цього рішення як такого, що порушує її права. Тому не пізніше дня звернення з первісним позовом у 2019 році позивач знала про порушення, за захистом від якого звернулася повторно 30.12.2025.
За таких обставин питання про вручення поштового відправлення № 0101124942757 саме 12.07.2019 не має визначального значення для встановлення факту пропуску строку. Навіть без врахування наданих відповідачем поштових відомостей обізнаність позивача у 2019 році підтверджена її процесуальними діями у справі № 640/14955/19. Отримання представником ще однієї копії рішення 31.10.2025 не створює нового порушення та не поновлює перебіг строку звернення до суду.
Суд також відхиляє довід про те, що інші підстави первісного позову дають змогу обчислювати строк повторно. Предметом обох звернень є перевірка законності одного й того самого індивідуального акта. Уточнення або доповнення юридичного обґрунтування вимоги не змінює моменту, коли особа дізналася про акт та пов`язане з ним порушення права.
Згідно частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Зазначена норма не встановлює нового строку звернення до суду, не зупиняє його перебігу та не звільняє особу від обов`язку обґрунтувати поважність причин пропуску строку на час повторного звернення.
Посилання позивача на ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва, передання справи № 640/14955/19 до Закарпатського окружного адміністративного суду і тривалість її розгляду пояснюють рух попередньої справи, однак не є обставинами, які об`єктивно унеможливлювали участь позивача у тому провадженні або своєчасне вчинення нею процесуальних дій.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025, якою залишено без змін ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.05.2025, перевірено доводи позивача щодо неналежного повідомлення та встановлено, що вона була належно і завчасно повідомлена про судові засідання 11.04.2025 та 22.05.2025, однак повторно не з`явилася без повідомлення причин. У цій справі позивач не навела нових конкретних обставин і не надала доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість одержувати судові повідомлення, підтримувати зв`язок із судом чи забезпечити участь представника.
Крім того, після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції 15.09.2025 позивач звернулася з цим позовом лише 30.12.2025. Причин, які протягом цього періоду об`єктивно перешкоджали зверненню до суду, вона не вказала. Одержання копії податкового повідомлення-рішення 31.10.2025 такою причиною не є, оскільки його зміст і реквізити були відомі позивачу щонайменше з 2019 року.
Поважними можуть визнаватися лише обставини, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та створювали істотні перешкоди для своєчасного звернення до суду.
Наведені позивачем пояснення таких ознак не мають. Тому підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.
Згідно частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску строку звернення до адміністративного суду буде виявлено після відкриття провадження і позивач не заявить про поновлення строку або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позов подано після спливу встановленого законом строку, а наведені позивачем причини його пропуску не є поважними, у задоволенні клопотання про поновлення строку належить відмовити, заяву відповідача - задовольнити, а позов - залишити без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248, 256, 294- 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.
Заяву Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позову без розгляду задовольнити.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2019 № 3161246-1305-2615 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Парненко В.С.