КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 року м. Київ справа №320/12614/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 №[номер приховано], винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову позивач вказала, що наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2025 № 7014-п виданий щодо проведення фактичної перевірки салону краси «BACKSTAGE», однак не містить її прізвища, імені, по батькові та реєстраційного номера облікової картки платника податків. На думку позивача, зазначення лише назви та адреси салону, в якому здійснюють діяльність декілька суб`єктів господарювання, не дозволяє ідентифікувати конкретного платника податків, щодо якого призначено перевірку. Також позивач вказала, що під час контрольно-розрахункової операції 14.11.2025 було створено фіскальний чек через зареєстрований програмний реєстратор розрахункових операцій. На підтвердження цього надала чек, який містить фіскальний номер ПРРО [номер приховано], номер чека EZpljEZrvzQ, дату і час операції - 14.11.2025 о 14:54:29, позначення «ОНЛАЙН», QR-код та найменування придбаних товарів. Позивач послалася на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 04.03.2026 у справі № 761/3642/26, якою провадження щодо неї за частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказала, що зазначене провадження стосувалося тієї самої розрахункової операції від 14.11.2025.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/12614/26 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
08.09.2026 Головне управління ДПС у м. Києві подало відзив, у якому просило відмовити у задоволенні позову. Відповідач вказав, що на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 та пункту 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, наказу від 20.10.2025 № 7014-п і направлень від 14.11.2025 № 31311/26-15-07-07-01 та № 31312/26-15-07-07-01 проведено фактичну перевірку салону краси «BACKSTAGE» за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 . Відповідач вказав, що під час контрольно-розрахункової операції придбано пасту для волосся вартістю 1 040,00 грн та сережки вартістю 1 050,00 грн. За твердженням відповідача, адміністратор салону провела операцію через ПРРО, але видала нефіскальний чек. Загальна вартість операції становила 2 091,00 грн, з яких 1 091,00 грн сплачено готівкою, а 1 000,00 грн - подарунковим сертифікатом. Відповідач вважає, що цим порушено пункт 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР та пункт 291.6 статті 291 Податкового кодексу України.
11.09.2026 позивач подала відповідь на відзив. Позивач зазначила, що направлення на перевірку не може виправити відсутність її реквізитів у наказі, оскільки наказ і направлення є окремими документами. Наголосила, що наданий чек містить реквізити фіскального документа, тоді як відповідач не зазначив, якого саме обов`язкового реквізиту в ньому немає, і не надав відомостей фіскального сервера про відсутність реєстрації чека.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
20.10.2025 Головне управління ДПС у м. Києві прийняло наказ № 7014-п «Про проведення фактичних перевірок», яким призначило з 14.11.2025 фактичну перевірку салону краси «BACKSTAGE» за адресою: м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, будинок 27, приміщення 222.
В наказі не зазначено ФОП ОСОБА_1 , її реєстраційний номер облікової картки платника податків або інші реквізити, які безпосередньо ідентифікують її як платника податків, щодо якого призначено перевірку.
На підставі наказу № 7014-п та направлень від 14.11.2025 № 31311/26-15-07-07-01 і № 31312/26-15-07-07-01 посадові особи відповідача провели фактичну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт від 21.11.2025 № 100973/Ж5/26/15/07/3248509745.
В акті зафіксовано проведення 14.11.2025 контрольно-розрахункової операції на суму 2 091,00 грн та зроблено висновок про невидачу покупцю відповідного розрахункового документа. Також зазначено про використання подарункового сертифіката номіналом 1 000,00 грн як негрошової форми розрахунку.
На підставі акта перевірки Головне управління ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 № [номер приховано], яким за порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР застосувало до позивача фінансову санкцію в сумі 2 091,00 грн.
В матеріалах справи наявна копія чека від 14.11.2025, який стосується продажу пасти для волосся та сережок, містить фіскальний номер ПРРО [номер приховано], номер чека EZpljEZrvzQ, дату, час, QR-код і позначення «ОНЛАЙН». Відповідач долучив цей документ до відзиву, проте вказав, що він не є фіскальним.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 04.03.2026 у справі № 761/3642/26, яка, за матеріалами справи, набрала законної сили 17.03.2026, провадження щодо ФОП ОСОБА_1 за частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вважаючи свої права порушеними оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною є перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності або розташування його господарських об`єктів, зокрема щодо дотримання порядку здійснення розрахункових і касових операцій.
Згідно пункту 80.1 та пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за наявності однієї з обставин, визначених Кодексом. Копія наказу до початку перевірки вручається платнику, його представнику або особі, яка фактично проводить розрахункові операції.
Згідно пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, а щодо фізичної особи - прізвище, ім`я та по батькові платника податку, який перевіряється; у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта; мета, вид і підстави перевірки, дата її початку, тривалість та період діяльності, який перевіряється.
Згідно пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів або наданні послуг, зобов`язані надавати покупцю розрахунковий документ установленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі.
Згідно статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковим документом є документ установленої форми та змісту, створений у паперовій та/або електронній формі, який підтверджує факт продажу товарів, надання послуг або іншу розрахункову операцію та зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій чи програмним реєстратором розрахункових операцій.
Згідно пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за невидачу розрахункового документа або видачу документа не на повну суму операції до суб`єкта господарювання застосовується фінансова санкція в розмірі, визначеному законом.
Згідно пункту 291.6 статті 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги виключно у грошовій формі. Водночас правомірність застосованої спірним податковим повідомленням-рішенням санкції оцінюється в межах тієї норми та того порушення, які зазначені в самому рішенні контролюючого органу.
Щодо законності призначення фактичної перевірки суд зазначає наступне.
Наказ про проведення перевірки є актом індивідуальної дії та правовою підставою для допуску посадових осіб контролюючого органу до контрольного заходу. Його зміст повинен дозволяти однозначно встановити, щодо якого платника податків або належного йому об`єкта призначено перевірку, її предмет, підставу і межі.
Наказ від 20.10.2025 № 7014-п містить назву салону краси «BACKSTAGE» та адресу приміщення, однак не містить відомостей про ФОП ОСОБА_1 . Салон краси не є самостійним платником податків, а наведені в наказі назва та адреса об`єкта не підтверджують його належність саме позивачу та не дають змоги відмежувати її діяльність від діяльності інших суб`єктів господарювання у цьому приміщенні.
Наявність у направленнях відомостей про позивача не усуває недоліків наказу. Наказ та направлення є окремими документами, для кожного з яких пункт 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлює самостійні обов`язкові реквізити. Конкретизація платника у направленні після прийняття наказу фактично змінювала б визначені наказом межі контрольного заходу.
Отже, наказ № 7014-п не відповідає вимогам пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України в частині ідентифікації платника податків. Такий недолік є істотним, оскільки стосується самого суб`єкта перевірки та не дозволяє встановити, що уповноважена особа контролюючого органу прийняла рішення про проведення перевірки саме ФОП ОСОБА_1 .
Щодо доведеності порушення порядку проведення розрахункової операції судом встановлено наступне.
Так, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням застосовано санкцію за проведення операції без створення та видачі відповідного розрахункового документа. Тому відповідач мав довести не лише факт продажу товарів, а й те, що чек не був створений або зареєстрований ПРРО в установленому порядку чи не був наданий покупцю.
Наявний у матеріалах справи чек відповідає за датою, часом, сумою і найменуваннями товарів контрольно-розрахунковій операції, описаній в акті перевірки. Він містить фіскальний номер ПРРО, унікальний номер чека, QR-код та позначення про проведення операції онлайн. Цей документ долучений також відповідачем.
Відповідач обмежився твердженням про те, що чек є нефіскальним.
Водночас у відзиві не визначено відсутній або неналежний обов`язковий реквізит чека, не наведено результатів перевірки його унікального номера та фіскального номера ПРРО в інформаційних системах ДПС, не надано даних фіскального сервера про те, що документ не був зареєстрований, а також не пояснено, за якими ознаками наданий документ визнано нефіскальним.
Акт фактичної перевірки фіксує висновок посадових осіб контролюючого органу, але сам по собі не усуває суперечності між цим висновком та наявним розрахунковим документом. За відсутності технічних даних фіскального сервера або інших об`єктивних відомостей факт невидачі фіскального чека не може вважатися доведеним.
Постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 04.03.2026 стосується тієї самої операції від 14.11.2025 та тієї самої особи. Водночас обов`язковими для суду в цій справі є лише встановлені постановою обставини щодо наявності дій та їх вчинення позивачем, а не правова оцінка правомірності податкового повідомлення-рішення.
Тому зазначена постанова враховується у сукупності з іншими доказами, але не є самостійною та достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Визначальними є істотний дефект наказу та недоведеність обставин, за які застосовано фінансову санкцію.
В акті перевірки зазначено також про порушення пункту 291.6 статті 291 Податкового кодексу України у зв`язку з використанням подарункового сертифіката. Проте оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням санкцію в сумі 2 091,00 грн застосовано за порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, тобто за невидачу розрахункового документа.
Можливе порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування не доводить невидачі фіскального чека та не може замінити правову і фактичну підставу, зазначену контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні. Тому доводи відповідача щодо подарункового сертифіката не підтверджують правомірності застосованої у цій справі санкції.
Резюмуючи викладене суд встановив, що наказ, на підставі якого проведено перевірку, не містив обов`язкових відомостей про позивача як платника податків, а отже не забезпечував належної ідентифікації суб`єкта контрольного заходу. Крім того, відповідач не спростував наявності чека з реквізитами фіскального документа та не підтвердив даними власної інформаційної системи, що цей чек не був зареєстрований фіскальним сервером.
Отже, відповідач не довів ані дотримання встановленого законом порядку призначення перевірки саме щодо ФОП ОСОБА_1 , ані факту порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 № [номер приховано] не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому підлягає скасуванню.
Інші доводи сторін висновків суду по суті спору не змінюють.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатила судовий збір у сумі 1 331,20 грн, що підтверджується платіжним документом, тому ця сума підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також в тексті позову позивачем заявлені попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. Відносно даного питання суд зазначає, що вирішення даного питання може бути здійснено судом в порядку та строки, передбачені ч. 7 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 №[номер приховано], винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.