КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 року м. Київ справа №640/7484/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних
ситуацій у м. Києві
до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
про застосування заходів реагування,
за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних
ситуацій у м. Києві
про визнання протиправним та скасування припису, -
В С Т А Н О В И В:
І. Зміст позовних вимог.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", в якому просить застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 23-А, до повного усунення порушень.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в ході проведення планової перевірки відповідача за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 23-А, було встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення АТ «Креді Агріколь Банк» експлуатуються з порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що ним вживаються всі можливі заходи для якнайшвидшого виділення коштів з метою виконання робіт щодо усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлених під час перевірки.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
21.04.2021 до суду від АТ "Креді Агріколь Банк" надійшов відзив на позовну заяву.
21.04.2021 до суду від АТ "Креді Агріколь Банк" надійшло клопотання про призначення пожежно-технічної експертизи.
21.04.2021 до суду від АТ "Креді Агріколь Банк" надійшла зустрічна позовна заява.
28.05.2021 до суду від ГУ ДСНС України у м. Києві надійшов відповідь на відзив.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2021 об`єднано позовні вимоги за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису в одне провадження з первісним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про застосування заходів реагування.
28.05.2021 до суду від ГУ ДСНС України у м. Києві надійшов відзив на зустрічний позов.
21.09.2021 до суду від АТ «Креді Агріколь Банк» надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022 призначено судову пожежно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі №640/7484/21 до одержання результатів судової пожежно-технічної експертизи.
21.07.2023 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта від 29.03.2023 №912/23-46 за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи в адміністративній справі №640/7484/21.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали даної адміністративної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 прийнято адміністративну справу №640/7484/21 до провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зобов`язано позивача та відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати до суду пояснення щодо того чи проводились повторні позапланові перевірки та чи усунуті порушення відповідачем, які були зафіксовані в акті перевірки.
05.11.2024 до суду від ГУ ДСНС України у м. Києві надійшли додаткові пояснення.
21.11.2024 до суду від АТ «Креді Агріколь Банк» надійшли додаткові пояснення.
24.12.2024 до суду від ГУ ДСНС України у м. Києві надійшли заперечення
11.02.2025, 25.06.2025, 10.02.2026 та 12.03.2026 до суду від АТ «Креді Агріколь Банк» надійшли додаткові пояснення.
31.03.2026 до суду від ГУ ДСНС України у м. Києві надійшли додаткові пояснення.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
Наказом Головного управління ДСНС у м. Києві від 16.12.2020 №808 «Про проведення планових перевірок» (далі Наказ №808) наказано начальникам районних управлінь, УОЗЗЦЗ на ОВО, УОППД у ДУ, ВРзОПН ЦЗД Головного управління ДСНС України у м. Києві, організувати та забезпечити проведення у січні 2021 року планових перевірок щодо суб`єктів господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, згідно з додатком.
Пунктом 678 додатку до Наказу №808 передбачено проведення перевірки у АТ «Креді Агріколь Банк» за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 23-А.
Відповідачем видано посвідчення від 20.01.2021 №4692 на проведення позапланової перевірки АТ «Креді Агріколь Банк», розташованого за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 23-А.
За результатами проведення позапланової перевірки Шевченківським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві складено акт від 08.02.2021 №79, в якому зафіксовано 21 порушення.
11.02.2021 Шевченківське районне управління ГУ ДСНС України у м. Києві сформувало припис про усунення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким зобов`язало АТ «Креді Агріколь Банк» до 10.03.2021 усунути виявлені порушення.
Зважаючи на виявлені порушення, позивач за первісним позовом звернувся до суду із цим позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі.
В свою чергу, відповідач за первинним позовом звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання протиправними та скасування припису від 11.02.2021 №29 про усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
V. Оцінка суду.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V) (тут і далі у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Стаття 1 Закону №877-V визначає державний нагляд (контроль) як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частинами 1-3 статті 4 Закону №877-V установлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
У разі якщо суб`єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно - одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб`єкта господарювання.
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Частиною 3 статті 6 передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно з частиною 4 статті 6 Закону №877-V строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Відповідно до частин 1-2 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Як установлено частиною 2 статті 7 Закону №877-V, у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;
перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;
дата початку та дата закінчення заходу;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
підстави для здійснення заходу;
предмет здійснення заходу;
інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Згідно з частиною 5 статті 7 Закону №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.
Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
Частиною 6 статті 7 Закону №877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю);
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з частиною 8 статті 7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Як встановлено судом, за результатами проведення позапланової перевірки Шевченківським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві складено акт від 08.02.2021 №79.
Зокрема, контролюючим органом встановлено 21 порушення Правил пожежної безпеки в Україні та Кодексу цивільного захисту України.
Поряд з цим, 11.02.2021 Шевченківське районне управління ГУ ДСНС України у м. Києві сформувало припис про усунення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким зобов`язало АТ «Креді Агріколь Банк» до 10.03.2021 усунути виявлені порушення.
Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Позивач за первісним позовом зазначає, що встановлені в результаті проведення позапланової перевірки та відображені в акті від 08.02.2021 №79 порушення, не є формальними, а створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Відтак, позивач за первісним позовом вважає, що встановлені порушення є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 23-А, шляхом відключення джерела електроживлення та накладання печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень, розташованої за адресою: вул. Володимирська, 23-А в Шевченківському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Водночас, під час судового розгляду справи відповідач за первісним позовом повідомив про усунення порушень, зазначених у акті перевірки від 08.02.2021 №79, та долучив акт від 11.03.2026 №2, з якого вбачається, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки встановлено відсутність порушень вимог законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка проводилась на підставі звернення Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до позивача за первісним позовом.
Вказаний факт позивачем за первісним позовом не заперечується.
Таким чином, зважаючи на усунення відповідачем за первісним позовом порушень законодавства, що зумовили звернення позивача за первісним позовом до суду, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі. Відтак, заявлені в межах первісного позову позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вирішуючи щодо зустрічного позову, суд зазначає таке.
Як уже згадувалось, відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
З наведеної норми вбачається, що законодавець розмежовує на два окремих варіанти поведінки контролюючого органу за наслідками здійснення конкретного заходу державного нагляду (контролю): звернення з відповідним позовом до адміністративного суду для повного, часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послу або складання припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У спірних правовідносинах відповідач за зустрічним позовом одночасно вчинив одразу дві вказані дії (склав відповідний припис та звернувся із позовом до суду).
Водночас, беручи до уваги, що припис від 11.02.2021 був прийнятий на підставі акта перевірки від 08.02.2021 №79, в якому було встановлені порушення та такі порушення були усуненні відповідачем за первісним позовом, про що складено акт позапланової перевірки від 11.03.2026 №2 та ця перевірка проводилась за зверненням відповідача за первісним позовом то підстави для скасування припису відсутні.
За наведених підстав не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування припису від 11.02.2021.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України ).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України , суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає первісний та зустрічний позови такими, що не підлягають задоволенню.
VI. Судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні первісного та зустрічного позовів, підстав для відшкодування позивачу понесених при подачі позову судових витрат немає.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про застосування заходів реагування, - відмовити.
У задоволенні зустрічного адміністративного позову Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.