КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1454/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
1)визнати бездіяльність військової частини, що полягає у відмові розглянути рапорт про надання медичної допомоги, направлення на лікування та проходження ВЛК та МСЕК;
2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути та надати відповідь на рапорт від 12.02.2026 ОСОБА_1 про надання допомоги, направлення на лікування та проходження ВЛК та МСЕК.
Ухвалою суду від 18.03.2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.58).
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог вказав, що згідно довідки гарнізонної ВЛК від 17.12.2025 за №6313 позивачу було проведено медичний огляд, оскільки 12 місяців з моменту огляду не пройшло, зміни у стані здоров`я позивача внаслідок яких потрібно проводити повторний медичний огляд немає, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні (а.с.62-67).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
12.02.2026 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про направлення його на стаціонарне лікування та на проходження ВЛК з метою визначення його ступеня придатності до військової служби (а.с.16-21).
Позивач вказує, що у встановлений законодавцем строк, вказаний рапорт не розглянуто, рішення за ним не прийнято.
Не погоджуючись з бездіяльністю військової частини, позивач звернувся з вказаними позовними вимогами до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, оголошено та постановлено провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі за текстом - Закон № 2232-ХІІ, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Частинами 1-3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402), з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
У той же час, приписами підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
При цьому, відповідно до вимог абзацу 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії Збройних Сил України.
12.02.2026 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про направлення його на стаціонарне лікування та на проходження ВЛК з метою визначння його ступеня придатності до військової служби (а.с.16-21).
Судом встановлено, що вказаний рапорт був зареєстрований військовою частиною 02.03.2026 за вх. М- 518.
За результатом розгляду вказаного рапорту, військовою частиною надано лист від 12.03.2026 за №13/М-518/727, в якому надано роз`яснення щодо порядку проведення медичного огляду (а.с.79).
Судом встановлено, що за зверненням позивача до медичного працівника військової частини для надання медичної допомоги за межами частини йому було надано можливість здійснювати лікування за межами частини, що підтверджено зокрема долученими до матеріалів справи копіями направлень на консультацію до лікаря-невролога при КНП Черкаська обласна лікарня ЧОР м. Черкаси від 07.02.2026, від 08.04.2026, від 13.03.2026 (а.с.80-82).
Суд зазначає, що до матеріалів справи долучено копію довідки гарнізонної ВЛК від 17.12.2025 №6313, згідно якої встановлено, що позивачу проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК при Головному військово-медичному клінічному центрі 17.12.2025. Згідно зазначеної довідки позивач визнаний придатним до служб у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення (а.с.87).
Відповідно до положень п.10 розд. 13 «Оформлення постанов ВЛК, ЛЛК» глави ІІІ Медичний огляд ВЛК, ЛЛК Положення про проходження медичного огляду постанова ВЛК, ЛЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з дати оформлення рішення ВЛК,ЛЛК.
Суд зазначає, що з моменту останнього огляду позивача 12 місяців не минуло, доказів змін у стані здоров`я позивача внаслідок яких виникла б необхідність проводити повторний медичний огляд до матеріалів справи не долучено.
Порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), а також визначає порядок контролю за його дотриманням, визначає Інструкція про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735. (далі по тексту Інструкція № 735).
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції № 735 усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов`язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону.
Відповідно до п. 5. розділу ІІІ Інструкції № 735 звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.
Отже, зважаючи на викладені норми законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що рапорт позивача був розглянутий відповідачем у встановлені законодавством строки.
Зазначені обставини спростовують доводи позивача про не розгляд відповідачем його рапорту про направлення на ВЛК.
Окрім того, суд враховує, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської комісії щодо визнання позивача придатним до військової служби, позивач мав право звернутись до ЦВЛК для перегляду відповідного висновку, яка відповідно до абз.15 підп.2.3.4 п.2.3 глави 2 розділу I Положення №402 повноважна розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до ЦВЛК з питання перегляду висновку ВЛК від 17.12.2025. Доказів скасування довідки ВЛК, наданої позивачу, матеріали справи також не містять.
Відповідно до п. 3.8. Положення № 402 якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Позивачем не наведено обставин та не надано відповідних доказів, що відповідні документи або висновки щодо стану здоров`я позивача не були враховані під час проходження позивачем ВЛК у грудні 2025 року.
Інших медичних документів щодо обстеження стану здоров`я позивача чи перебування позивача на лікуванні після проходження ВЛК в грудні 2025 року та щодо виникнення змін у його стані здоров`я матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом із тим, позивачем під час розгляду справи не зазначено обставин щодо наявності підстав для направлення його на повторне ВЛК, зокрема, щодо виникнення змін у його стані здоров`я після проходження попереднього ВЛК.
Також, позивачем не доведено обставин щодо наявності протиправності рішень чи дій (бездіяльності) позивача в спірних правовідносинах. Судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про залишення позову без задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО