Справа № 420/33660/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, місце знаходження: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 03 жовтня 2025 року (документ сформований в системі ЕС 02.10.2025) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, місце знаходження: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просить:
- Визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2025року №155250036422 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком;
- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на підставі трудової книжки НОМЕР_2 від 27.12.1977 року та призначити з 20.08.2025 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 09 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.08.2025 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Однак, за принципом екстериторіальності, заяву розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та прийняло рішення про відмову №155250036422 від 28.08.2025 року, обґрунтовану тим, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно з трудової книжки НОМЕР_2 від 27.12.1977 року, оскільки на титульній сторінці трудової книжки наявне виправлення прізвища заявника та неповністю зазначено по-батькові заявника.
На думку представника позивача, така відмова є протиправною та рішення підлягають скасуванню з огляду на те, що трудова книжка містить повні та послідовні записи про трудову діяльність позивача, які дозволяють його ідентифікують та підтверджують фактичне здійснення трудової діяльності у спірні періоди.
Також, представник позивача звертає увагу, що відповідач в добровільному порядку зарахував до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1979 по 24.08.1981 роки, а отже, даний факт підтверджує, що трудова книжка належить позивачу та додаткових підтверджень первинними документами не потребує.
Представник позивача вважає, що доводи відповідача про наявне виправлення прізвища заявника та не повністю зазначене по-батькові у трудовій книжці не можуть спростувати факт наявності у позивача страхового стажу у спірні періоди.
До суду 23.10.2025 року (вхід. № ЕС/111513/25) від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли пояснення третьої особи щодо позову, в яких представник третьої особи зазначає, що позивач 20.08.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що розглядає заяву - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
За наслідками розгляду заяви та наданих документів 28.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення № 155250036422 про відмову в перерахунку пенсії.
Страховий стаж позивача складає: 2 роки 11 місяців 24 дня, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано згідно з трудової книжки НОМЕР_2 від 27.12.1977, період роботи оскільки на титульній сторінці трудової книжки наявне виправлення прізвища Позивача та не повністю зазначено по батькові.
Представник третьої особи посилається на те, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На момент внесення у трудову книжку позивача записів була чинна Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах та організаціях, затверджених постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року (далі - Інструкція № 162). Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції № 162, заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, представник третьої особи вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області діяло в порядку передбаченому законодавством, обґрунтовано.
До суду 29.10.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшли належним чином завірені документи пенсійної справи позивача на 31 аркушах.
До суду 29.10.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
20.08.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Розглянувши документи подані для призначення пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням в Закарпатській області (структурного підрозділу, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) встановлено, що загальний страховий стаж відповідно до ст.24 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 2 роки 11 місяців 24 дні. Наявного стажу роботи є недостатньо для призначення пенсії за віком.
Згідно з статті 26 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мають право на призначення пенсії особи після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 33 років, та після досягнення 65 років - за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 р. по 31 грудня 2026 року - від 15-23 років.
Відтак, представник відповідача наголошує, що у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу який необхідний позивачу для призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області (структурний підрозділ, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) прийнято рішення № 155250036422 28 серпня 2025 р. про відмову у призначенні пенсії.
Представник відповідача зазначає, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 27.12.1977 року, оскільки на титульній сторінці трудової книжки наявне виправлення прізвища заявника та не повністю зазначено по батькові позивача.
Представник відповідача обґрунтовує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Пунктом 3 даного Порядку, визначено, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У Порядку №637, із змінами, внесеними постановою КМ України № 497 від 11 квітня 2002 року, зазначено, якщо прізвище, ім`я та по батькові, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж працівника, не відповідають прізвищу, імені та по батькові зазначеним в паспорті або свідоцтві про народження особи, факт належності документа, що підтверджує трудовий стаж, даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Тобто на думку представника відповідача, Позивач для встановлення факту, належності йому архівної довідки про стаж роботи повинен був звернутись із заявою до Одеського міськрайонного суду в порядку окремого провадження.
Представник відповідача, підсумовуючи вищенаведене та враховуючи відповідність дій Головного управління нормам чинного законодавства, котрим врегульовані наявні спірні правовідносини, повідомляє про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповіді на відзив до суду не надходили.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що 20.08.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
За результатами розгляду заяви за призначенням/перерахунку пенсії, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 155250036422 від 28.08.2025 року про відмову в призначені пенсії - відмовлено у призначенні пенсії.
Підставою для відмови вказано:
Вік заявника - 65 роки 00 місяців 27 днів.
Необхідний страховий стаж - 15 років.
Страховий стаж особи становить - 02 роки 11 місяців 24 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди:
- не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 27.12.1977 року, оскільки на титульній сторінці трудової книжки наявне виправлення прізвища заявника та не повністю зазначено по батькові заявника.
Судом досліджено копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 та копії пенсійної справи позивача.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено умови призначення пенсій за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Відповідно до п. 3 ст. 26 вказаного Закону, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 роки мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пп. 1.8., 1.9. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі, - Порядок № 22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Суд встановив, що до досягнення 65 років, позивач, 20.08.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком.
За результатами розгляду заяви за призначенням/перерахунку пенсії, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 155250036422 від 28.08.2025 року про відмову в призначені пенсії - відмовлено у призначенні пенсії.
Підставою для відмови вказано:
Вік заявника - 65 роки 00 місяців 27 днів.
Необхідний страховий стаж - 15 років.
Страховий стаж особи становить - 02 роки 11 місяців 24 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди:
- не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 27.12.1977 року, оскільки на титульній сторінці трудової книжки наявне виправлення прізвища заявника та не повністю зазначено по батькові заявника.
Судом досліджена надана позивачем копія трудової книжки НОМЕР_2 , з якої вбачається, що на титульному аркуші зроблено виправлення прізвища заявника та зазначено не повністю зазначено по батькові заявника. Також у наданій позивачем копії трудовій книжці НОМЕР_2 наявні записи:
- №1: 01.09.1977 - прийнятий слюсарем 1 розряду, на підставі наказу №85к від 30.08.1977;
- №2: 23.08.1978 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №62к від 22.08.1978;
- №4: 2.12.1980 - прийнятий електромеханіком на період проходження виробничої практики, на підставі наказу №123 від 01.12.1980;
- №5: 11.02.1981 - звільнений за закінченням періоду проходження виробничої практики, на підставі наказу №16 від 10.02.1981;
- №7: 30.09.1981 - прийнятий електромеханіком на флот, на підставі наказу №983к від 16.10.1981;
- №13: 19.02.1985 - звільнений за власним бажанням ст. 31 КЗпП, на підставі наказу №1349 від 12.12.1984;
- №14: 01.03.1985 - зарахований електромонітором з випробування та вимірювання 5 групи кваліфікації, на підставі наказу №65к від 01.03.1985;
- №15: 01.05.1986 - звільнений в порядку переведення у в/ч НОМЕР_4 інженером, на підставі наказу №150к від 01.05.1986;
- №16: 05.05.1986 - прийнятий електромеханіком 5 розрядку по переводу з центрального підприємства електричних мереж, на підставі наказу №36 від 05.05.1986;
- №18: 20.11.1989 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №89 від 20.11.1989;
- №19: 01.12.1989 - прийнятий 2 електромеханіком на флот, на підставі наказу №867к від 01.12.1989;
- №20: 12.02.1990 - направлений електромеханіком на БМПТ;
- №21: 02.12.1992 - звільнений переведенням в комунальне виробництво «Тіре» за ст. 29 КЗпП, на підставі наказу №321 від 12.08.1992;
- №22: 02.11.1992 - прийнятий у механіко-енергетичний цех слюсарем механіком 5 розряду, на підставі наказу 123 від 06.10.1992;
- №23: 04.01.1993 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №1 від 04.01.1993;
- №24: 12.01.1993 - прийнятий слюсарем у госпрозрахункову виробничу ділянку «Березка», на підставі наказу №04 від 12.01.1993;
- №25: 25.06.1993 - звільнений за згодою сторін за ст. 36 п. 5 КЗпП, на підставі наказу №33 від 15.06.1993;
- №26: 26.06.1993 - прийнятий на роботу слюсарем механіком, на підставі наказу №9 від 01.06.1993;
- №27: 01.09.1994 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №21 від 01.09.1994;
- №28: 27.09.1994 - прийнятий електромеханіком, на підставі наказу №14 від 26.09.1994;
- №29: 31.10.1995 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №27 від 31.10.1995.
Дослідивши надані до суду докази та зміст трудової книжки позивача, суд доходить висновку, що пенсійним органом помилково не врахована трудова книжка НОМЕР_2 , з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 2 вказаної статті Закону, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Так, стосовно не врахування всієї трудової книжки НОМЕР_2 з підстав того, що містяться на титульному аркуші трудової книжки виправлення у прізвищі позивача та не повністю зазначено по батькові заявника, суд зазначає таке.
Відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, яка діяла до 29 липня 1993 року, «Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на усіх робітників і працівників державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, тих, що пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.».
Згідно з п. 2.5. вказаної Інструкції, "У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження і заохочення та ін. виправлення робиться адміністрацією того підприємства, де був здійснений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові - необхідну допомогу".
Відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, яка розпочала діяти з 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 2.2 вказаної Інструкції заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п. 2.11 та 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Аналіз наведених норм права доводить, що саме на роботодавця покладено обов`язок заповнення трудової книжки робітника, а тому позивач не може нести відповідальність за невиконання роботодавцем покладених на нього обов`язків.
Суд погоджується з доводами позивача, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. А тому, пенсійний орган не може перекладати тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці на позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача пенсії за віком.
Суд зазначає, що відповідно до абз. 1 п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, суд доходить висновку, що доводи Головного управляння щодо не врахування трудової книжці, оскільки на титульній сторінці трудової книжки наявне виправлення прізвища заявника та не повністю зазначено по батькові заявника є помилковими, та відхиляються судом.
З наведених вище підстав суд доходить висновку, що позовні вимоги: Визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2025року №155250036422 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком, є правомірними та належать задоволенню.
Стосовно позовних вимог: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на підставі трудової книжки НОМЕР_2 від 27.12.1977 року та призначити з 20.08.2025 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про безпідставне неврахування відповідачем записів у трудовій книжці НОМЕР_5 , і не розглянув заяву про призначення пенсії з урахуванням вказаних записів у трудовій книжці, що є дискреційними повноваженнями відповідача, суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо зарахування періодів згідно з трудової книжки НОМЕР_2 без належної перевірки відповідачем, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_5 від 27.12.1977 року до страхового стажу ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог для зобов`язання відповідача призначити з 20.08.2025 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про безпідставне неврахування відповідачем періодів роботи позивача згідно трудової книжки НОМЕР_5 від 27.12.1977 року і не розглянув заяву про призначення пенсії з урахуванням вказаних записів у трудовій книжці, та наданих позивачем документів, що є дискреційними повноваженнями відповідача, суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо призначення пенсії за віком.
Разом з цим, відповідно до приписів статті 9 КАС України, наявні підстави для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 20.08.2025 року з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, рішення суб`єкта владних повноважень має бути, зокрема, обґрунтованим, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційним, тобто прийнятим з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Згідно з приписів ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оцінюючи спірні дії та рішення відповідача, суд дійшов висновку, що вони не відповідають ознакам, передбаченим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, вони вчиненні не у спосіб, передбачені законом та є необґрунтованими, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.
Враховуючи що позов задоволено частково, на користь позивача належить стягненню судовий збір в розмірі 968,96 грн., сплачений за основну позовну вимогу, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, місце знаходження: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, місце знаходження: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4) № 155250036422 від 28.08.2025 року про відмову у призначенні пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, місце знаходження: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4) повторно розглянути заяву від 20.08.2025 року про призначення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, місце знаходження: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968,98 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 98 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко