РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань залишення позовної заяви без розгляду
17 вересня 2026 року м. Рівне №460/16493/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій, та вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду,
ВСТАНОВИВ:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі іменується - Відповідач 1) Військової частини НОМЕР_2 (далі іменується - Відповідач 2), в якому Позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 в межах повноважень кожної з них щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, включаючи суму щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, інших похідних видів грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, якщо такі виплати були нараховані або виплачені у період з 06.03.2022 по 30.06.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 в межах повноважень кожної з них провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, включаючи суму щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, інших похідних видів грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, якщо такі виплати були нараховані або виплачені у період з 06.03.2022 по 30.06.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 01.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач 1 подав до суду заяву про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування клопотання Відповідач 1 покликається на положення статей 122, 123 КАС України та статті 233 КЗпП України, зазначаючи, що Позивач звернувся до суду поза межами встановленого законом тримісячного строку.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба належить до публічної служби.
Водночас при визначенні строку звернення до суду у спорах щодо виплати належного військовослужбовцю грошового забезпечення підлягають застосуванню приписи статті 233 КЗпП України.
Предметом спору у цій справі є, зокрема, правомірність нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 30.06.2022 та наявність підстав для його перерахунку із застосуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, статтю 233 КЗпП України викладено у новій редакції, якою, зокрема, запроваджено строки звернення до суду у спорах про виплату належних працівникові сум.
Водночас у редакції статті 233 КЗпП України, чинній до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вирішуючи питання щодо строку звернення до суду з вимогами про перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця, виснувала, що правовідносини за період до 19.07.2022 регулюються положеннями статті 233 КЗпП України у редакції до внесення змін Законом №2352-IX, яка передбачала право особи на звернення до суду з вимогами про виплату належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Отже, визначальним для застосування відповідної редакції статті 233 КЗпП України є період, за який особа заявляє вимоги щодо належних їй виплат.
Оскільки заявлені у цій справі вимоги стосуються перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 30.06.2022, тобто повністю охоплюють період до набрання 19.07.2022 чинності Законом №2352-IX, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 233 КЗпП України у редакції, яка не обмежувала строк звернення до суду з вимогами про виплату належного грошового забезпечення.
З огляду на це доводи Відповідача щодо необхідності застосування до заявлених позовних вимог тримісячного строку звернення до суду є необґрунтованими.
Крім того, посилання відповідача на частину другу статті 233 КЗпП України, якою врегульовано строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, не відповідає фактичним обставинам справи.
Як убачається із наведених самим відповідачем обставин, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2024 №322 Позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з вибуттям до нового місця служби - Військової частини НОМЕР_3 .
Таким чином, у цьому випадку йдеться про переміщення позивача для подальшого проходження військової служби в іншій військовій частині, а не про його звільнення з військової служби.
Відтак приписи частини другої статті 233 КЗпП України щодо строку звернення до суду у справах про виплату всіх сум, належних при звільненні, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин лише з тієї підстави, що позивача було виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Тому, клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 17 вересня 2026 року
Суддя К.М. Недашківська