РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
17 вересня 2026 року м. Рівне №460/12172/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
до Фізичної особи-підприєця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту - позивач) до Фізичної особи-підприєця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 49 923,22 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем обліковується заборгованість із єиного податку фізичних осіб, у зв`язку з отриманням спадщини від померлого ОСОБА_2 . З підстав наведених в позовній заяві, позивач просив суд позов задовольнити повністю, а справу розглянути у порядку спрощеного провадження.
Ухвалою суду від 08.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений ухвалою суду строк, відповідачем подавно відзив, відповідно до якого ОСОБА_1 заперечує щодо позовних вимог. В обгрунтування заперечень зазначає, що кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину у строки встановлені Податковим кодексом, позбавляється права вимоги.
Позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якого податковий орган вважає, що вимоги заявлені ОСОБА_1 є такими, що не суперечать нормам ПКУ та порядку примусового стягнення заборгованості.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
За даними Головного управління ДПС у Рівненській області за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб, який виник на підставі податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця № [номер приховано] від 07.05.2019 р.; податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця № [номер приховано] від 31.07.2019 р. на загальну суму 49 923,22 грн.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: детальним розрахунком податкового боргу, інтегрованою карткою платника податків.
Згідно листа державного нотаріуса Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області від 28.05.2024 №20877/6/17-00 претензію ГУ ДПС У Рівненській області долучено до спадкової справи за №2/2020 та надано інформацію про спадкоємця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
08 травня 2026 року податковим органом на адресу відповідача направлено претензію № 4033/6/17-00-13-02-11 від 08.05.2026 в порядку статті 1281 ЦК України та статті 99 ПК України про задоволення вимог кредитора особисто у розмірі, який відповідає вартості майна, яке прийнято в спадщину шляхом одноразового платежу.
З матерілів справи встановлено, що відповідачем було надано відповідь на претензію .
На момент розгляду справи судом, борг перед бюджетом на загальну суму 49 923,22 грн. відповідачем не погашено. Доказів щодо сплати чи часткового погашення зазначеної суми податкового боргу, відповідачем суду не надано.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до частини першої статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При цьому, згідно з положеннями частини першої статті 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до пункту 99.1 статті 99 Податкового кодексу України виконання грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Претензії спадкоємцям пред`являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред`явлення претензій кредиторами спадкодавця.
Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов`язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.
Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.
За ОСОБА_2 рахувався податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб, який виник на підставі податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця № [номер приховано] від 07.05.2019 р.; податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця № [номер приховано] від 31.07.2019 р.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Несплата податкового боргу завдає істотної шкоди інтересам держави.
Як встановлено судом, згідно листа державного нотаріуса Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області від 28.05.2024 №20877/6/17-00 претензію ГУ ДПС У Рівненській області долучено до спадкової справи за №2/2020 та надано інформацію про спадкоємця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже відповідно до ст. 99 ПКУ після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавця ( ОСОБА_2 ) стали грошовими зобов`язаннями та/або податковим боргом спадкоємців в межах вартості майна, яке прийнято в спадщину.
Податковим органом на адресу відповідачів направлено претензії № 4033/6/17-00-13-02-11 від 08.05.2026, №5820/6/17-00-13-03-04 від 24.04.2025, в порядку статті 1281 ЦК України та статті 99 ПК України про задоволення вимог кредитора особисто у розмірі, який відповідає вартості майна, яке прийнято в спадщину шляхом одноразового платежу.
Попереджено, що у разі відмови від одноразового платежу протягом місяця від отримання претензії, податковий орган буде змушений звернутися до суду з позовною заявою.
З матерілів справи встановлено, що відполвідачем було надано відповідь на претензію № 4033/6/17-00-13-02-11 від 08.05.2026.
Відповідно до підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-1 цього Кодексу: звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
У відповідності до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи те, що суб`єктом владних повноважень не надано суду доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) в сумі 49923,22грн та перерахувати на рахунок [рахунок приховано], отримувач: ГУК у Рівн.обл./ Шпанів.сіл.тг/18050400, код ЄДРПОУ отримувача 38012494; код банку: МФО 899998.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, код ЄДРПОУ 44070166)
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Повний текст рішення складений 17 вересня 2026 року.
Суддя В.В. Щербаков