Справа № 186/1913/25
Провадження № 6/0186/308/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2026 р. м.Шахтарське .
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Демиденко С.М.,
секретар судового засідання - Фадєєва Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року у справі №186/1913/25,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року у справі №186/1913/25.
В обґрунтування заяви вказує, що 06 травня 2026 року Шахтарським міським судом Дніпропетровської області у справі №186/1913/25 ухвалено рішення про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором у сумі 46 928,16 грн та судового збору у сумі 3 028,00 грн. Разом з тим на даний час існують обставини, які істотно ускладнюють можливість одноразового виконання зазначеного рішення суду.
Так, на сьогодні щодо неї вже виконується інше судове рішення, ухвалене Першотравенським міським судом Дніпропетровської області у справі №186/1738/25 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Незважаючи на складне матеріальне становище, вона добровільно та сумлінно виконую зазначене рішення суду. За період з січня 2026 року по червень 2026 року нею вже сплачено 13 500 грн на погашення заборгованості за вказаним рішенням суду, що підтверджується відповідними платіжними документами.
Таким чином, її поведінка свідчить про добросовісне ставлення до виконання судових рішень та відсутність будь-якого наміру ухилятися від виконання рішення суду у даній справі.
Її щомісячний дохід становить 24 980 грн до утримання податків та обов`язкових платежів. Після сплати податків розмір фактично отримуваного доходу є суттєво меншим та використовується для забезпечення повсякденних життєвих потреб, виконання вже існуючих фінансових зобов`язань та погашення заборгованості за іншим судовим рішенням.
Одноразове виконання рішення суду у даній справі на загальну суму майже 50 000 грн є для неї фінансово неможливим та призведе до суттєвого погіршення матеріального становища.
Просить відстрочити виконання рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року у справі №186/1913/25 до 01 вересня 2026 року. Після закінчення строку відстрочки розстрочити виконання рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року у справі №186/1913/25 шляхом сплати заборгованості щомісячними платежами у розмірі 3 000 грн, починаючи з вересня 2026 року і до повного виконання рішення суду. Встановити наступний орієнтовний графік виконання рішення суду: до 30 вересня 2026 року - 6 000 грн; до 31 жовтня 2026 року - 6 000 грн; до 30 листопада 2026 року - 6 000 грн; до 31 грудня 2026 року - 6 000 грн; до 31 січня 2027 року - 6 000 грн; до 28 лютого 2027 року - 6 000 грн; до 31 березня 2027 року - 6 000 грн; до 30 квітня 2027 року - 6 000 грн; останній платіж до 06 травня 2027 року у розмірі залишку непогашеної заборгованості.
У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заяву підтримує просить задовольнити.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутності, заперечував проти розстрочки виконання судового рішення, просив залишити заяву ОСОБА_1 без задоволення.
Вивчивши доводи викладені у заяві про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, та доводи представника позивача викладені у запереченні, дослідивши зміст рішення суду та матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року у цивільній справі № 186/1913/25 за позовом позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 35625014), заборгованість за кредитним договором №[номер приховано] від 05.04.2021 в сумі 46928 (сорок шість тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень 16 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 25666,74 грн.; заборгованість за відсотками - 1,33 грн.; заборгованість за комісією - 21260,09 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 35625014), судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Згідно частини 3 статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для розстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим судом способом. При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Відповідно до приписів ст.ст. 12,81 ЦПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин.
Обставини усвідомленого недодержання добровільно взятих на себе кредитних зобов`язань, чи відсутність у боржника необхідних коштів, не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов`язання (стаття 617 Цивільного кодексу України). За таких обставин мотиви заявника не можуть бути прийняті за основу рішення суду про розстрочку виконання судового рішення.
Повідомлені відповідачем причини не є самостійними та достатніми підставами для розстрочення примусового виконання судового рішення. Законом України "Про виконавче провадження" передбачено відсоток, який може стягуватися із боржника, тому сума стягуватиметься не одноразово, а шляхом відрахування певними платежами.
Наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення залежать від предмету спору, тобто у межах спірних правовідносин залежать від правової природи виниклого, утвореного боргу.
Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Негативні фінансові показники у теперішньому стані боржника як клієнта установи, де у нього утворилися борги, не є чинником непереборних обставин, які не залежали від волі позичальника. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 року, пункт 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, яке надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
У цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Тобто розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. В даному випадку боржник посилається виключно на те, що не може сплатити борг одним платежем, однак Закон України "Про виконавче провадження" самостійно передбачив порядок стягнення і відповідний відсоток щомісячного відрахування, тому такий порядок є розумним, законним і не порушить справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
За таких обставин у задоволенні вимог заяви боржника про розстрочку виконання рішення слід відмовити.
Керуючись ст..ст.435,261 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року у справі №186/1913/25 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
СУДДЯ С.М. ДЕМИДЕНКО