Справа № 214/4294/25
2/214/1147/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
14 вересня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Малаховської І.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Постригай А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання права користування житловим приміщенням,в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу,
Установив:
Короткий зміст позовних вимог.
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання права користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову зазначив, що 10 січня 1975 року виконавчим комітетом Центрально-Міської ради депутатів трудящих міста Кривого Рогу ОСОБА_4 видано ордер №149 на сім`ю з чотирьох осіб на право зайняття трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , склад сім`ї ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_6 - дочка, ОСОБА_7 - син.
Батьки позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 вересня 1968 року, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_2 - позивач по справі, що підтверджено його свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Вказує, що на момент видачі ордера на право зайняття вищезазначеної квартири та вселення в неї, позивач ОСОБА_2 був малолітньою дитиною та проживав разом з батьками.
Пізніше, ІНФОРМАЦІЯ_2 у батьків позивача народився другий син ОСОБА_8 , що підтверджено його свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 , який також проживав з батьками в квартирі. Інших дітей у батьків позивача не було.
Представник зазначає, що позивачу невідомо з яких підстав в ордері на квартиру АДРЕСА_2 у графі склад сім`ї зазначені ОСОБА_6 - дочка та ОСОБА_7 - син. Таких осіб у складі сім`ї ОСОБА_9 та ОСОБА_5 не було.
Батько позивача ОСОБА_4 був основним квартиронаймачем та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_4 .
Мати позивача ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено свідоцтвом про смерть її серії НОМЕР_5 .
Менший брат позивача ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Вказує, що ні позивач, ні його менший брат не мали іншої сім`ї та постійно проживали разом з батьками, а після їх смерті вдвох.
Згідно з відомостями з Реєстру Криворізької міської територіальної громади (довідка №1007 від 14.02.2025) позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у період з 12.02.1991 по 28.03.1996, однак був знятий з реєстраційного обліку у зв`язку із засудженням та перебуванням в місцях позбавлення волі.
Представник позивача зазначає, що позивач був декілька разів засуджений та відбував покарання в місцях позбавлення волі, тому не мав можливості у встановленому законом порядку зареєструвати місце свого постійного проживання разом з батьками, однак постійно мешкав у квартирі батьків.
Факт проживання позивача з батьками та братом підтверджено актом про проживання ОСОБА_3 , підписаним мешканцями будинку АДРЕСА_3 : ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Постаєнко Д.В., засвідченим головою правління ОСББ «Володимира Великого №42».
Вказує, що квартира неприватизована, тобто є комунальною власністю, що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Довідкою КП «КРБТІ» Дніпропетровської обласної ради №Т-23 від 07.05.2025.
Факт постійного проживання та користування квартирою підтверджується наданими позивачем доказами: довідкою Криворізької об`єднаної міської довідково-інформаційної системи (Нова-Ком) №18 про присвоєння коду у Єдиній міській автоматизованій системі комунальних рахунків; довідкою Криворізької об`єднаної міської довідково-інформаційної системи (Нова-Ком) №20 про суми нараховані до сплати комунальними та іншими службами міста станом на 01.02.2025, в якій зазначено про сплачені суми за комунальні платежі за адресою розташування квартири; свідоцтвом №71970-КР від 26.02.2024 про повірку законодавчо засобу вимірювальної техніки; Актом АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» №241733 від 11.12.2023 про встановлення електролічильника; договором підряду на виконання робіт з реконструкції системи газопостачання від 07.12.2020.
Отже, позивач вважає доведеним факт постійного користування квартирою, оскільки відразу після отримання ордера на квартиру вселився в неї разом з батьками, був зареєстрований в ній до моменту засудження, в подальшому постійно проживав у квартирі до моменту смерті всіх членів сім`ї основного квартиронаймача, має всі документи, які підтверджують право користування квартирою, належного її утримання, сплату комунальних платежів, в яких також приймав участь.
Представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_2 право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 19 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а.с.33)
Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті з викликом заявлених позивачем свідків.
04 червня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_12 надійшов відзив на позов, в якому остання просить відмовити ОСОБА_3 в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з їх недоведеністю.
Судові засідання призначалися неодноразово, при цьому від представника відповідача подавались заяви про проведення розгляду справи за відсутності Виконкому Саксаганської районної у місті ради, проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов.
Позивач з`являвся в судові засідання, наполягав на задоволенні позову, в останнє судове засідання 14.09.2026 подав заяву про проведення розгляду за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши подані сторонами докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступник підстав.
Судом встановлені наступні обставини справи.
Відповідно до Ордеру №149 (заповнено російською мовою) виданому ОСОБА_4 сім`я якого складається з 4 чоловік, на право зайняття 3-х кімнатної, квартири загальною площею 43,52 кв.м АДРЕСА_4 . Склад сім`ї: ОСОБА_5 - дружина; 2. ОСОБА_6 - дочка; 3. ОСОБА_7 - син (а.с.7).
Відповідно до Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (заповнене російською мовою) ОСОБА_4 14 вересня 1968 року одружився з ОСОБА_13 , якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище чоловіка: « ОСОБА_14 » (а.с.8).
Згідно свідоцтва про народження позивача, серії НОМЕР_2 - ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками зазначені ОСОБА_4 - батько; ОСОБА_5 - мати (а.с.9).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками зазначені ОСОБА_4 - батько; ОСОБА_5 - мати (а.с.10).
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 встановлено, що ОСОБА_4 помер у віці 73 років ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 84 років ((а.с.12).
З копії паспарту ОСОБА_15 серії НОМЕР_6 , встановлено, що останній був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 01.03.2010 (а.с.14).
За відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади №1007 від 14.02.2025 позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 12.02.1991 по 28.03.1996 (а.с.15).
З Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» щодо ОСОБА_2 слідує, що останній був засуджений 06.11.2018 за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.310 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки та на підставі ч.1 ст.71 КК до призначеного покарання частково приєднано покарання за попереднім вироком цього ж суду від 03.08.2018 та остаточно призначено покарання у виді 3-х років 1 місяцю позбавлення волі. Окрім того, позивач був засуджений вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.05.2020 за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі та на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 06.11.2018 та остаточно призначено покарання у виді 3-х років 2-х місяців позбавлення волі. Звільнений 30.09.2022 по відбуттю покарання. Також наявні відомості про притягнення позивача до кримінальної відповідальності по КП 12025046750000047 від 09.02.2025 направленого 21.02.2025 до суду з обвинувальним актом за ч.4 ст.358, ч.1 ст.358 КК України (а.с.17).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - відомості відсутні (а.с.18).
Довідкою №Т-23 від 07.05.2025 виданою КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» встановлено, що відсутні відомості відносно реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).
Право на судовий захист передбачено ст. 55 Конституції України, частиною першою якої встановлюється, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Зазначені конституційні приписи відображені також на рівні житлового законодавства.
За приписами статей 58,61,64,65, 103 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного житлового фонду виконком районної у місті ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
За відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади встановлено, що позивач був зареєстрований у спірній квартирі у період з 12.02.1991 по 28.03.1996.
Нормами статті 71 Житлового кодексу України визначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, понад шість місяців у разі взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо у цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї.
Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.
Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.
Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Як встановлено судом наймачем спірної квартири був батько позивача ОСОБА_4 (ордер на квартиру видано на нього) і в ньому зазначені члени сім`ї наймача дружина та двоє дітей.
Відповідно до роз`яснень, які викладені у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.1985 із змінами, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювалося угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
Суд погоджується з доводами сторони відповідача про те, що позивачем не надано доказів, які підтверджують право користування спірним житлом, зокрема згоду померлого квартиронаймача - батька позивача на вселення в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Нормами ст.64 Житлового кодексу України визначено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються на рівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки що випливають з договору найма жилого приміщення.
Згідно положень ст.107 ЖК України, якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Позивачем був порушений порядок вселення, передбачений ст.65 ЖК України, а саме наймач квартири - батько позивача повинен був в установленому порядку з письмової згоди всіх проживаючих разом членів сім`ї: дружини та меншого сина провести вселення в займане ним жиле приміщення свого старшого сина ОСОБА_3 , тому, оскільки у справі відсутні докази, що померлий наймач ОСОБА_4 за життя звертався з заявою до житлово-комунальних підприємств про проведення реєстрації або вселення, або давав таку згоду позивачу на вселення в спірну квартиру. Окрім того, після смерті батька позивача (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ), інші члени його сім`ї - дружина ОСОБА_5 (мати позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та син ОСОБА_8 (брат позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ) також за своє життя мали змогу звернутися з заявою до житлово-комунальних підприємств про проведення реєстрації або вселення позивача, проте таких доказів суду також не надано.
Відповідно до положень ст.109 Житлового кодексу України самовільно зайнявшими житлове приміщення вважаються особи, котрі вселились в приміщення без яких-небудь підстав. Оскільки єдиною підставою для вселення в квартиру комунальної власності є ордер, то заселення до квартири без нього є самовільним. Тривалість користування самоуправно зайнятим приміщенням не надає будь-яких прав на нього.
Надані позивачем докази, а саме: Акт про проживання ОСОБА_3 , підписаний мешканцями будинку АДРЕСА_3 : ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , засвідчений головою правління ОСББ «Володимира Великого №42»; довідка Криворізької об`єднаної міської довідково-інформаційної системи (Нова-Ком) №18 про присвоєння коду у Єдиній міській автоматизованій системі комунальних рахунків; довідка Криворізької об`єднаної міської довідково-інформаційної системи (Нова-Ком) №20 про суми нараховані до сплати комунальними та іншими службами міста станом на 01.02.2025, в якій зазначено про сплачені суми за комунальні платежі за адресою розташування квартири; свідоцтво №71970-КР від 26.02.2024 про повірку законодавчо засобу вимірювальної техніки; Акт АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» №241733 від 11.12.2023 про встановлення електролічильника; договір підряду на виконання робіт з реконструкції системи газопостачання від 07.12.2020 в розумінні положень статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України не підтверджують законне право позивача на користування спірною комунальною квартирою.
Отже, з урахуванням встановлених судом обставин справи заявлені позивачем вимоги є недоведеними та необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, витрати пов`язані зі сплатою судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд,
Ухвалив:
Відмовити позивачу ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог заявлених до Виконавчого комітету Саксаганської у місті ради про визнання права користування житловим приміщенням.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, ЄДРПОУ 05410872, юридична адреса: м. Кривий Ріг, 50071, вул. Володимира Великого, 32.
Суддя І.Б. Малаховська