Справа № 344/9509/26
Провадження № 2/344/5579/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Гарасимів А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дочка ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 протягом довготривалого часу проживає з матір`ю, вона самостійно дбає про здоров`я та розвиток дочки, забезпечує належний рівень утримання, відповідач жодного утримання дочці не надає, участі у вихованні дочки не приймає, домовитися з відповідачем про добровільну сплату аліментів позивачка не може, тому змушена звертатися до суду з даним позовом.
Відповідач є працездатним та має дохід, а отже він спроможний та зобов`язаний в силу вимог сімейного законодавства виховувати, матеріально забезпечувати свою малолітню дитину до досягнення нею повноліття.
Враховуючи наведене просить суд стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - у твердій грошовій сумі по 6000 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
18.06.2026 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що він, позивачка та їхня дочка ОСОБА_4 до травня 2026 року проживали разом за однією адресою: АДРЕСА_1 (спільно проживали близько 8-ми років, в тому числі, період народження донечки по квітень 2026 року, час коли позивачка, безпричинно, свідомо покинула сім`ю та категорично обмежила його спілкування з дитиною).
Протягом спільного проживання, він системно брав безпосередню участь у вихованні дитини, забезпеченні її побутових потреб, придбанні продуктів харчування, одягу, ліків та інших необхідних речей.
Позивачкою не надано жодного належного та допустимого доказу на під-
твердження того, що він ухилявся чи ухиляється від батьківських обов`язків щодо
утримання дитини.
Характеристика на вихованку Приватного садка «The English School» не підтверджує доводів позивачки про те, що відповідач не брав участі у вихованні та утриманні доньки. Навпаки, із її змісту вбачається, що він приводив та забирав дитину із закладу дошкільної освіти, відвідував усі святкові заходи за участю доньки та брав участь у її житті.
Крім того, у характеристиці зазначено, що дитина була вихованою, спокійною, доглянутою, охайно одягненою, забезпеченою усім необхідним, не мала проблем зі здоров`ям та була успішно підготовлена до школи. Такі обставини свідчать про належне виконання батьківських обов`язків обома батьками під час спільного проживання сім`ї.
Твердження про те, що батько брав участь у вихованні дитини на 20%, а мати на 80%, є виключно суб`єктивним оціночним судженням працівників закладу освіти, останнє не грунтується на жодній затвердженій методиці оцінювання та не підтверджене належними і допустимими доказами. Відтак зазначений висновок не може бути покладений в основу судового рішення, як доказ обсягу участі кожного з батьків у вихованні та утриманні дитини.
Сам по собі факт того, що мати частіше спілкувалася з вихователями та брала участь у вирішенні організаційних питань закладу освіти, не свідчить про ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків та не спростовує його участі у вихованні, розвитку та матеріальному забезпеченні доньки.
Відповідачем зазначається, що до виникнення спору (травень 2026 року), сторони фактично проживали однією сім`єю, спільно здійснювали виховання та утримання дитини, а тому твердження позивачки про його тривале самоусунення від виконання батьківських обов`язків не відповідають дійсності.
Також відповідачем зазначається, що він є особою з інвалідністю з дитинства, довічно, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримую державну соціальну допомогу в розмірі 2595,00 грн на місяць, що підтверджується довідкою №1972 від 02.06.2026 року. Вказана допомога є його основним джерелом доходу. Через інвалідність з дитинства він не має значного та стабільного заробітку.
Крім того, на його утриманні перебуває син від попереднього шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якого він сплачує аліменти згідно рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області по справі №344/12834/16-ц від 21 жовтня 2016 року, а також мати, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є особою пенсійного віку та часто потребує його матеріальної підтримки та допомоги.
Таким чином, визначення аліментів у розмірі, заявленому позивачкою, не відповідатимуть принципам розумності та справедливості, не враховуватимуть його фактичного матеріального становища, стану здоров`я та наявності інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати.
Відтак при визначенні розміру аліментів просить суд врахувати відсутність стабільного доходу, обмежені фінансові можливості, обов`язок зі сплати аліментів на іншу дитину та необхідність надання допомоги матері пенсійного віку.
Разом з тим, визнає свій обов`язок щодо утримання доньки та не ухиляється від участі в її матеріальному забезпеченні та вважає справедливим і таким що відповідає його матеріальному становищу, визначення розміру аліментів у сумі 2000 грн. щомісячно. Враховуючи наведене просить суд відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки в розмірі 6000 гривень щомісячно до досягнення повноліття. Прийняти рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 гривень щомісячно до досягнення повноліття.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила суд позов задовольнити. Суду пояснила, що позивач працює, її щомісячний дохід становить приблизно 10 000 гривень.
Відповідач в судовому засіданні вимоги позову визнав частково. Суду пояснив, що має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, оскільки офіційно не працевлаштований, дохід мінливий та в місяць становить приблизно 10 000 грн. Він є особою з інвалідністю ІІІ групи, має на утриманні дитину від попереднього шлюбу, на утримання якої сплачує аліменти 2500,00 грн. щомісячно.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 21.10.2016 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с.98).
ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_3 батьками якої зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_1 від 29.04.2020 року.
Відповідачем до матеріалів справи долучено копії квитанцій, з яких вбачається, що він періодично оплачував заняття логопеда для доньки, купував одяг, іграшки, навчання в Івано-Франківській обласній філармонії, медичні послуги, та здійснював переказ коштів позивачу.
Із копії характеристики приватного закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Зе інгліш скул» на вихованку ОСОБА_3 вбачається, що за період виховання дитини у закладі у відсотковому співвідношенні батько брав участь на 20%, а мати на 80% (а.с.79).
З копії довідки ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 02.06.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області і отримує державну соціальну допомогу як особа з інвалідністю з дитинства довічно. Розмір соціальної допомоги становить за грудень 2025 року в розмірі 2 361,00 грн., за період з січня 2026 року по травень 2026 року в розмірі 2 595,00 грн. (а.с.82).
Позивачем до матеріалів справи долучено копії медичних обстежень ОСОБА_3 .
З копії довідки спортивного клубу «ALMAZUR» в Івано-Франківській області вбачається, що ОСОБА_3 відвідує заняття з художньої гімнастики з 02.09.2025 року (а.с.131).
Позивачем до матеріалів справи долучено копії квитанцій про оплату занять з художньої гімнастики (а.с.137-138), а також одягу та забезпечення інших потреб дитини.
Як вбачається із довідки КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» від 10.06.2026 року ОСОБА_3 перебуває під спостереженням в СП «МДП». В інтересах дитини ОСОБА_7 до лікаря звертались та приводили на прийом матір ОСОБА_8 , та зрідка батько ОСОБА_9 (а.с.81).
Згідно копії довідки ФОП ОСОБА_10 від 19.06.2026 року ОСОБА_3 від 20.10.2025 року і станом на час видачі довідки, відвідує заняття із логопедом у центрі дитячого розвитку «Мудрик» у м.Івано-Франківську. Заняття відбуваються двічі на тиждень. Вартість одного заняття - 600,00 грн. (а.с.130).
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону Укр аїни «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить: для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
Як встановлено судом, неповнолітня дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом із матір`ю та знаходиться на її утриманні. Відповідач періодично та добровільно бере участь в утриманні дитини.
Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Виходячи з обставин справи, враховуючи матеріальне становище сторін, та той факт, що обов`язок по утриманню дитини покладається на обох батьків в рівній мірі, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреб дитини у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп. в дохід держави.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 гривню 20 копійок.
В решті вимог позову відмовити.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя: О.А.Татарінова