Справа № 638/9537/26
Провадження № 2/638/7999/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Морозової Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
04.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в особі представника - Сахарової О.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №918368638 від 19.06.2019 року у розмірі 20 673,73 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн..Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №918368638 на суму 5 200,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов кредитного договору, первісний кредитор перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 5 200,00 грн. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладались додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 14.07.2025 року до Договором факторингу, від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25 667,75 грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позову за кредитним договором становить 25 667,75 грн., яка складається з: 7 484,29 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 13 189,44 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 4 994,02 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 14.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та вказаною ухвалою витребувано з АТ КБ «Приватбанк» відомості щодо належності карткового рахунку відповідачу та інформацію про рух коштів.
05.06.2026 року до суду надійшла запитувана інформація.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав.
Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 19.06.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису укладено договір №918368638, відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети, на суму 5 200,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.4 цього договору.
Строк діє договору починається з моменту його укладення та становить 16 днів (п. 1.2 договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,99 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3 цього договору (п. 1.4 Договору).
З врахуванням положень п. 1.4 Договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 361,35% річних (п. 1.5 Договору).
В розділі 5 вказані реквізити сторін.
05.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №918368638 від 19.06.2019 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжено строк, на який був наданий Кредит за Договором № 918368638 від 19.06.2019р. на наступну кількість днів: двадцять вісім; на дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом та пеню, у випадку її наявності; починаючи з 05.07.2019, Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,66 процентів в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди.
05.08.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №918368638 від 19.06.2019 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжено строк, на який був наданий Кредит за Договором № 918368638 від 19.06.2019р. на наступну кількість днів: тридцять; на дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом та пеню, у випадку її наявності; починаючи з 02.08.2019, Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,66 процентів в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди.
04.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №918368638 від 19.06.2019 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжено строк, на який був наданий Кредит за Договором № 918368638 від 19.06.2019р. на наступну кількість днів: тридцять; на дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом та пеню, у випадку її наявності; починаючи з 01.09.2019, Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,49 процентів в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди.
03.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №918368638 від 19.06.2019 року, відповідно до якої товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 550,00 грн. з 03.07.2019 року на строк дії договору №918368638 від 19.06.2019 року на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.
03.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №918368638 від 19.06.2019 року, відповідно до якої товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 200,00 грн. з 03.07.2019 року на строк дії договору №918368638 від 19.06.2019 року на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.
09.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №918368638 від 19.06.2019 року, відповідно до якої товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 1 000,00 грн. з 09.07.2019 року на строк дії договору №918368638 від 19.06.2019 року на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.
10.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №918368638 від 19.06.2019 року, відповідно до якої товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 550,00 грн. з 10.07.2019 року на строк дії договору №918368638 від 19.06.2019 року на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.
До матеріалів позовної заяви долучена заявка на отримання грошових коштів в кредит від 19.06.2019 року, яка містить інформацію про анкетні та персональні дані позичальника ОСОБА_1 , та номер картки - НОМЕР_1 .
Також матеріали справи містять правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Проте, вказані правила не містять підпису відповідача, тобто не містять ані алфавітно-цифрової послідовності, передбаченої законом для одноразового ідентифікатора, ані електронного цифрового підпису, ані аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) відповідача.
На виконання умов вказаного Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 19.06.2019 року перерахувало на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 5 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.06.2019 року; грошові кошти у розмірі 550,00 грн., що підтверджується платіжним доручення від 03.07.2019 року; грошові кошти у розмірі 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.07.2019 року; грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.07.2019 року; грошові кошти у розмірі 550,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.07.2019 року.
28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) уклали Договір факторингу №28/1118-01. Пунктом 2.1 договору факторингу передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2).
Відповідно до укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» додаткових угод до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року: №19 від 28.11.2019 року; №26 від 31.12.2020; №27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 року, №32 від 31.12.2023 року, строк дії договору факторингу продовжувався, останній раз до 31.12.2024 року.
10.12.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» складено та підписано Реєстр прав вимоги №56 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за яким передані (відступлені) права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №918368638 від 19.06.2019 року на загальну суму заборгованості 20 937,35 грн.
05.08.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) уклали Договір факторингу №05/0820-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку (п.4.1. ) Відповідно до п.8.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору, та закінчується 04.08.2021, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.
Відповідно до укладених між ТОВ «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон плюс» додаткових угод до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року: №2 від 03.08.2021 року; №3 від 30.12.2022 року, строк дії договору факторингу продовжувався, останній раз до 30.12.2024 року включно.
31.08.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» складено та підписано Реєстр прав вимоги №11 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, за яким передані (відступлені) права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №918368638 від 19.06.2019 року на загальну суму заборгованості 20 673,73 грн.
11.07.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (фактор) уклали Договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до п. 1.1 за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
14.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» складено та підписано Реєстр боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 року, за яким передані (відступлені) права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №918368638 від 19.06.2019 року на загальну суму заборгованості 25 667,75 грн.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №918368638 від 19.06.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 25 667,75 грн., із яких: прострочене тіло - 7 484,29 грн., прострочені відсотки - 13 189,44 грн., штрафні санкції - 4 994,02 грн.
Позивач зазначає, що всупереч умов договору кредиту відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).
Згідно статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно вимог статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктами 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Зазначений договір є публічним договором приєднання.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У рішенні від 11.07.2013 року №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Відповідно до частини 4 статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
Звертаючись до суду позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивачем до суду надані докази щодо укладення кредитного договору, а саме: договір №918368638 від 19.06.2019 року, анкета-заява на кредит від 19.06.2019 року, додаткові угоди та паспорт споживчого кредиту, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Разом з тим, із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій спрямовану на отримання позики від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомоган», а саме, зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримав повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») із одноразовим ідентифікатором, та прийняв пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого йому позивачем одноразового ідентифікатора.
Крім того, кредитний договір не містить інформації про номер картки, на яку за умовами договору мають бути перераховані кредитні кошти, тобто позивачем не доведено, що відповідачем взагалі були отримані кредитні кошти на встановлених у кредитному договорі умовах.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76,77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, позивач не надав доказів укладення договору шляхом обміну електронними повідомленнями та прийняття (акцепту) умов договору.
За вказаних обставин, у зв`язку з не доведенням позивачем факту укладання кредитного договору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини 1, 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, а тому судовий збір відшкодуванню не підлягає, а також не підлягає розподілу витрати, пов`язані із правничою допомогою.
Керуючись статтями 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.
Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: