Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
17 вересня 2026 р. Справа № 200/9634/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача через функціонал "Електронний суд" подав заяву про встановлення судового контролю, в якій просить суд:
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №200/9634/25 у повному обсязі у 10-денний строк з дня прийняття ухвали судом.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 № 960/0/15-26 змінено територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом передачі їх на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2026, заяву про встановлення судового контролю у справі № №200/9634/25 передано на розгляд до судді Мороко А.С.
Позивачем надано до суду докази направлення заяви про встановлення судового контролю.
Проте, відповідач своїм правом на подання заперечень на вказану заяву не скористався.
Відповідно до ч.1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Суд вважає за можливе розглядати заяву про встановлення судового контролю в порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану представником позивача заяву про встановлення судового контролю, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
У рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі "Сорінг проти Об`єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Суд зауважує, що Великою Палатою Верховного Суду було змінено підхід до застосування судового контролю, що визначений в Постанові Пленуму ВАС України від 13.03.2017 року № 3 "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 КАСУ" (наразі ст. 382 КАС України).
У вказаній Постанові Пленуму зазначено, що судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень-відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі
Разом з тим, Велика Палата дійшла висновку, що відповідні дії, може бути вчинено судом також після ухвалення рішення по справі (ухвала ВП ВС від 20.06.2018 року справа №800/592/17).
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №200/9634/25 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо недоплати ОСОБА_1 з 01.03.2025 розміру пенсії, розрахованої відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2025 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без обмеження в індексації з 01.03.2025, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 по справі №200/9634/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 200/9634/25 залишено без змін.
Рішення набрало законної сили.
Заява про встановлення судового контролю обґрунтована тим, що 08.05.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій зокрема просив на протязі 10 днів виконати рішення суду та здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2025 та виплатити борг з пенсії який утворився.
Листом від 08.06.2026 № 38198-30886/Б-02/8-0500/26 відповідач повідомив, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2025 відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", без обмеження в індексації з 01.03.2025, з урахуванням виплачених сум рішення суду не виконано.
Щодо виплати перерахованої пенсії відповідачем зазначено, що для одержання інформації щодо суми боргу на виконання рішення суду, необхідно звернутися за місцем фактичного проживання та перебування на обліку до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Відповідно до частини 2, 3 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання судового рішення, при цьому відповідачем до суду таких доказів також не надано, як і заперечень проти заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд вважає за можливе зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №200/9634/25.
Керуючись положеннями ст. ст. 382, 382-1, 382-3 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у двомісячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №200/9634/25.
Попередити відповідача, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Мороко