ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2259/26-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач-2) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 241670097538 від 13.04.2026 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди із застосуванням 20 відсоткового підвищення до пенсії згідно із Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні":
- навчання в Технічному училищі № 4 м. Чернівці з 29.08.1983 р. по 24.05.1984 р.;
- проходження строкової військової служби з 24.04.1984 р. по 19.04.1986 р.;
- роботи в колгоспі ім. Кірова з травня 1986 р. по вересень 1987 р.;
- навчання в Пярнуській морехідній школі з 29.08.1987 р. по 13.03.1989 р.;
- здійснення підприємницької діяльності з 01.11.1993 р. по 30.12.2016 р. та з 31.10.2017 р. по теперішній час.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача-1 з заявою про призначення пенсії. Однак, відповідачем-2 13.04.2026 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком у відповідності до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначає, що відповдачем-2 протиправно не зараховано до страхового стажу позивача, зокрема, періоди навчання в Технічному училищі № 4 м. Чернівці з 29.08.1983 по 24.05.1984, період проходження строкової військової служби з 24.04.1984 по 19.04.1986, період роботи в колгоспі ім. Кірова з травня 1986 по вересень 1987, період навчання в Пярнуській морехідній школі з 29.08.1987 по 13.03.1989 та період здійснення підприємницької діяльності з 01.11.1993 по 30.12.2016 та з 31.10.2017 по теперішній час. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачами подано відзиви на позов, відповідно до змісту якого заперечували проти задоволення позову. Вказували, що позивачу правомірно відмовили у призначенні пенсії за віком, оскільки страховий стаж позивача становить 23 роки 4 місяці.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Позивач звернувся до відповідача-1 з заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності вказана заява розгляну ГУ ПФУ у Харківській області.
13.04.2026 відповідач-2 прийняв рішення № 241670097538 про відмову у призначенні пенсії. Зазначено, що необхідний страховий стаж становить 33 роки, страховий стаж заявника 23 роки 4 місяці 0 днів. Зазначено, що до страхового стажу не зараховано період ведення підприємницької діяльності з 02.11.1993.
Судом також досліджено форму РС право позивача щодо розрахунку зарахованого страхового стажу.
Вважаючи дії відповідачів протиправними позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон №1058-ІV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Так, відповідно до ст.1 Закону №1058 страховий стаж - період/строк/, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно з законодавством, що діяло раніше, та/ або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок .
Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Щодо зарахування періоду навчання в Технічному училищі № 4 м. Чернівці з 29.08.1983 по 24.05.1984, періоду проходження строкової військової служби з 24.04.1984 по 19.04.1986, періоду роботи в колгоспі ім. Кірова з травня 1986 по вересень 1987, період навчання в Пярнуській морехідній школі з 29.08.1987 по 13.03.1989
Згідно розрахунку форми РС право, періоди навчання в Технічному училищі № 4 м. Чернівці з 29.08.1983 по 24.05.1984, період проходження строкової військової служби з 24.04.1984 по 19.04.1986, період роботи в колгоспі ім. Кірова з травня 1986 по вересень 1987, період навчання в Пярнуській морехідній школі з 29.08.1987 по 13.03.1989 зараховані до страхового стажу позивача в повному обсязі.
У зв`язку з викладеним судом відмовляє в зарахуванні вказаних періодів у зв`язку з необґрунтованістю.
Щодо зарахування періоду підприємницької діяльності з 01.11.1993 по 30.12.2016 та з 31.10.2017 по теперішній час.
Пунктом 2 частини першої статті 11 Закону №1058-IV установлено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
З огляду на зміст позовних вимог спірним у цій справі є відмова ГУ ПФУ у Харківській області у призначенні позивачу пенсії за віком та не зарахування до страхового стажу періоду підприємницької діяльності з 02.11.1993 по 30.12.2016 та з 31.10.2017 по теперішній час.
Відповідно до пункту 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:
1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до ст.62 Закону №1788-IV основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності записів у ній (для ФОПів такі записи не були передбачені), встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.1,2 Порядку підтвердження наявного трудового сажу для призначення пенсій за відсутності записів у трудовій книжці, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, службу, навчання, архівними документами, показами свідків, тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року №793 доповнено пункт 4 Порядку №637 новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, далі - Порядок №22-1).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
За приписами пункту 4 Порядку №637, до якого кореспондує підпункт 2 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Як регламентовано пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Із матеріалів справи слідує, що позивач досяг 60 - річного віку, тож для призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV йому необхідно мати страховий стаж 33 роки.
В контексті спірних правовідносин судом встановлено, що відповідно до довідки виданої Головним управління ДПС у Чернівецькі області, позивач перебував на обліку в Вижницькій ДПІ ГУ ДПС у Чернівецькій області, як суб`єкт підприємницької діяльності з 01.11.1993 по 30.12.2016 та 31.10.2017 по 24.02.2026. Окрім того отримував наступні доходи (сплачував платежі)
Відповідно до вказаної довідки, за поданою звітністю позивач у період з 01.11.1993 по 31.12.2015 перебував на загальній системі оподаткування. З 01.11.2017 по 31.12.2018 перебував на спрощеній системі оподаткування (2 група), 1-2 квартал 2019 спрощена система оподаткування (3 група), 3-4 квартал 2019 та 1-3 квартал 2020 спрощена система оподаткування (2 група), 4 квартал 2020 та 1-2 квартал 2021 спрощена система оподаткування (3 група), 3-4 квартал 2021 спрощена система оподаткування (2 група), 1 квартал 2022 спрощена система оподаткування (3 група), 2-4 квартал 2022, 2023, 2024, 2025, та з 01.01.2026 по 24.02.2026 спрощена система оподаткування (2 група)
Згідно розрахунку форми РС право позивачу зараховано періоди підприємницької діяльності, зокрема з 01.12.2000 по 31.12.2000, з 01.03.2001 по 31.03.2001, з 01.06.2001 по 30.06.2001, з 01.09.2001 по 30.09.2001, з 01.12.2001 по 31.12.2001, з 01.01.2004 по 30.04.2004, з 01.03.2005 по 31.03.2005, з 01.06.2005 по 30.06.2005, з 01.09.2005 по 30.09.2005, з 01.12.2005 по 31.12.2005, з 01.02.2006 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.04.2006, з 01.07.2006 по 31.07.2006, з 01.11.2006 по 30.11.2006, з 01.01.2007 по 31.01.2007, з 01.10.2007 по 31.07.2007, з 01.10.2007 по 31.10.2007, з 01.01.2008 по 31.01.2008, з 01.05.2008 по 31.05.2008, з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 01.12.2008 по 31.01.2009, з 01.04.2009 по 30.04.2009, з 01.07.2009 по 31.08.2009, з 01.10.2009 по 30.11.2009, з 01.03.2010 по 31.03.2010, з 01.06.2010 по 30.06.2010, з 01.09.2010 по 30.09.2010, з 01.12.2010 по 30.06.2011, з 01.08.2011 по 31.10.2011, з 01.12.2011 по 30.09.2015, з 01.12.2015 по 31.12.2015, з 01.12.2016 по 31.12.2016, з 01.10.2017 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.05.2020 та з 01.06.2020 по 28.02.2026.
При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з Законом №1058-IV за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, береться за основу отриманий ними дохід за відповідний місяць (частина третя статті 20 Законом №1058-IV).
Обов`язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу є сплата за весь наведений період внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та/або подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.10.2018 у справі №643/20104/15-а, суд констатував, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Позивач у свою чергу зазначає, що у базі даних Реєстру застрахованих осіб частково відсутня інформація про сплату позивачем страхових внесків у спірний період, що підтверджується даними реєстру застрахованих осіб.
З розрахунку стажу форми РС-право, сформованого органом Пенсійного фонду України вбачається, що пенсійний орган не зарахував період підприємницької діяльності в повному обсязі з 01.11.1993 по 30.12.2016 та 31.10.2017 по 24.02.2026.
Верховною Радою України 04.07.2013 прийнято Закон України №406-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні, яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині повноважень Міндоходів.
Так, з 01.10.2013 функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування перейшли до органів Міндоходів в повному обсязі.
Повноваження Пенсійного Фонду України щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у частині прийняття та обробки звітних форм з ЄВС та обліку сплати ЄВС продовжено до 30 вересня 2013 року.
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності в період провадження підприємницької діяльності позивачем був передбачений Указом Президента України №727/98 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва.
Для фізичних осіб - суб`єктів малого підприємництва ставки єдиного податку для самостійного здійснення підприємницької діяльності встановлюються місцевими радами у фіксованому розмірі, залежно від виду діяльності, в межах від 20 до 200 грн на місяць (ст. 2 Указу №727/98.
Статтею 2 вищевказаного Указу №727/98 визначено, що фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності сплачує єдиний податок щомісяця на окремий рахунок відділень Держказначейства України, які наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 %; до Пенсійного фонду України - 42 %; на обов`язкове соціальне страхування - 15 % (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 %) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.
Розмежування та перерахування коштів до місцевих бюджетів та позабюджетних фондів здійснюють органи Держказначейства України за місцем реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, згідно з Порядком №107.
Розподіл суми єдиного податку суб`єктів малого підприємництва між держбюджетом, місцевими бюджетами, Пенсійним фондом України, фондами соціального страхування у співвідношенні, встановленому Указом №727/98, здійснюють відділи розмежування та оперативно-аналітичного обліку державних доходів територіальних відділень.
Верховною Радою України 04.07.2013 було прийнято Закон України №406 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні", яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування" в частині повноважень Міндоходів.
Так, з 01.10.2013 функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування перейшли до органів Міндоходів в повному обсязі .
За цей період пенсійним органом у формі РС-право, за невеликим виключенням, відомості про сплату єдиного соціального внеску і як наслідок зарахування періоду до загального стажу не повністю відображені. Однак відповідно до довідки ГУ ДПС у Чернівецькій області, підтверджено про недопущення позивачем у період з 01.11.1993 по 30.12.2016 та 31.10.2017 по 24.02.2026 будь-яких заборгованостей по сплаті податків та платежів, що контролюються органами доходів і зборів, тому вищевказаний позивачем у прохальній частині позову період теж повинен бути врахований до загального стажу повністю, а не частково, як врахував відповідач.
З розрахунку стажу форми РС-право, сформованого органом Пенсійного фонду України вбачається, що пенсійний орган не зарахував період підприємницької діяльності з 01.11.1993 по 30.12.2016 до страхового стажу позивача в повному обсязі.
При цьому період з 31.10.2017 по 24.02.2026 зарахований в повному обсязі.
Таким чином, неврахування відповідачем-2 у спірному рішенні періодів підприємницької діяльності позивача до загального страхового стажу, а саме: з 01.11.1993 по 30.12.2016 в повному обсязі, з урахуванням вимог нормативно-правових актів щодо особливостей зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та свідчить про прийняття оскаржуваного рішення без повного та належного врахування документів, поданих позивачем разом із заявою.
Згідно з пунктом 1 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1998 року №794 (далі - Положення №794), персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
Пунктом 5 Положення №794 передбачено, що персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).
Уповноважений орган виконує функції щодо організації персоніфікованого обліку в тісній взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державної податкової адміністрації, фінансовими органами, банківськими установами (пункт 8 Положення №794).
Як передбачено частинами першою, другою, четвертою стаття 18 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та Пенсійного фонду, зокрема, від податкових органів. Пенсійний фонд у межах повноважень, визначених цим Законом, та виключно з метою ідентифікації особи для цілей, визначених цим Законом, має право отримувати інформацію з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі інформації про особу, передбаченому цим Законом. Податкові органи зобов`язані подавати Пенсійному фонду необхідну для виконання покладених на нього обов`язків інформацію у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом.
Отже, наведене дає підстави для висновку, що неналежне ведення обліку або помилки в реєстрах Пенсійного фонду України не можуть бути підставою для відмови у реалізації права на пенсію, якщо особа сплачувала кошти.
Аналогічна позиція щодо необхідності зарахування до страхового стажу періодів підприємницької діяльності, які лише частково відображені в Реєстрі застрахованих осіб та призначення пенсії по віку викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №140/2485/24.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що незарахування позивачу до страхового стажу періодів ведення підприємницької діяльності з 01.11.1993 по 30.12.2016 в повному обсязі з формальних підстав порушує його право на соціальний захист, тому рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 13.04.2026 № 241670097538 в частині неврахування зазначених періодів до страхового стажу належить визнати протиправним та скасувати.
При цьому, суд наголошує, що не підлягає зарахування до страхового стажу періоди навчання в Технічному училищі № 4 м. Чернівці з 29.08.1983 по 24.05.1984, період проходження строкової військової служби з 24.04.1984 по 19.04.1986, період роботи в колгоспі ім. Кірова з травня 1986 по вересень 1987, період навчання в Пярнуській морехідній школі з 29.08.1987 по 13.03.1989 та період підприємницької діяльності з 01.10.2017 по 24.02.2026, оскільки вказані періоди зараховані до страхового стажу в повному обсязі.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином, беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, а також враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.04.2026 № 241670097538 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком в частині неврахування до страхового стажу періодів ведення підприємницької діяльності з 01.11.1993 по 30.12.2016 в повному обсязі та зобов`язати Головне управління Пенсійного в Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з зарахуванням до страхового стажу ведення підприємницької діяльності з 01.11.1993 по 30.12.2016 та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні суду.
Стосовно розподілу судових витрат.
Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача підлягає сума сплаченого судового збору в розмірі 665,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.04.2026 № 241670097538 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком в частині неврахування до страхового стажу періодів ведення підприємницької діяльності з 01.11.1993 по 30.12.2016 в повному обсязі.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного в Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , з зарахуванням до страхового стажу ведення підприємницької діяльності з 01.11.1993 по 30.12.2016 та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні суду.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір в сумі 665,60 грн.
5. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Сводоби, Держпром, під`їзд 3, поверх 2, м. Харків, 61022, Код ЄДРПОУ 14099344).
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна 3, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 40329345)
Суддя І.В. Маренич