Справа № 629/5967/26
Номер провадження 2/629/2360/26
РIШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.09.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши в м. Лозова Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №629/5967/26 за уточеним позовом ОСОБА_1 до Лозівської міської ради Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Даниленко Нінель Володимирівна про встановлення факту прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просила встановити факт фактичного прийняття спадщини ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за позивачкою право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
27 серпня 2026 року позивачкою подано до суду уточнену заяву, у якій вона просить прийняти змінені позовні вимоги, а саме: встановити факт фактичного прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті його батька ОСОБА_3 та визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_2 ; первісну позовну вимогу про визнання права власності на житловий будинок залишити без розгляду; вирішити питання щодо повернення частини сплаченого судового збору.
В обґрунтування вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько - ОСОБА_3 , який був одноосібним власником будинку АДРЕСА_1 . На момент смерті батька разом із ним у цьому будинку був офіційно зареєстрований та фактично проживав його син (брат позивачки) - ОСОБА_2 . Враховуючи викладене позивачка прохає суд встановити факт фактично прийняття спадщини братом ОСОБА_4 після смерті батька. Обгрунтовуючи вимогу щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивачка вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її брат - ОСОБА_2 . Позивачка є спадкоємицею другої черги за законом. Законодавчо встановлений 6-місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини закінчився 15 лютого 2023 року. Пропуск даного строку відбувся з поважних та об`єктивних причин, саме через те, що територія Лозівської міської територіальної громади офіційно належить до «Території можливих бойових дій». Постійна загроза обстрілів, регулярні аварійні та стабілізаційні вимкнення електроенергії, відсутність зв`язку та суттєві обмеження в режимі роботи нотаріальних контор у цей період. Крім того, позивачка перебувала у стані сильного психоемоційного стресу через втрату близької людини. Враховуючи викладене позивачка прохає суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 . Щодо повернення судового збору позивачка вказує, що при поданні початкового позову про визнання права власності на житловий будинок нею було сплачено судовий збір у розмірі 13 970,83 грн. В уточненій позовній заяві позивачка змінила предмет позову та зменшила розмір вимог, перейшовши до двох вимог немайнового характеру: про встановлення факту прийняття спадщини та про визначення додаткового строку. Законом встановлено ставку судового збору за дві вимоги немайнового характеру для фізичної особи в розмірі 2 662,40 грн (по 1 331,20 грн за кожну вимогу). Згідно з Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог. Різниця, що підлягає поверненню позивачці становить 11 308,43 грн. яку позивачка і просить повернути.
Ухвалою суду уточнену заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, первісну позовну вимогу про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом - залишено без розгляду у зв`язку зі зміною предмета позову. Визначено предметом подальшого розгляду вимоги щодо встановлення факту фактичного прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті його батька ОСОБА_3 та визначення ОСОБА_1 додаткового строку тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_2 . Питання щодо повернення частини сплаченого судового збору залишено для вирішення судом при ухваленні рішення по суті спору.
Позивачка в судове засідання не з`явилась, надала заяву у якій прохала суд проводити розгляд справи за її відсутності.
Представник Лозівської міської ради Харківської області у судове засідання не з`явилася, надала заяву, у якій просила слухати справу за її відсутності.
Третя особа приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Даниленко Н.В. у судове засідання, про розгляд справи була повідомлена.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненнями чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.).
Копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.10.2011 року (а.с.12) підтверджує укладення шлюбу з ОСОБА_7 та зміну прізвища позивача з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивачки помер (а.с.13). За життя ОСОБА_3 був одноосібним власником житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором довічного утримання від 03 липня 1982 року (а.с.15-16).
Позивачка вказує, що на момент смерті батька разом із ним за вказаною адресою був офіційно зареєстрований та постійно проживав його син - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 брат позивачки ОСОБА_2 помер (а.с.14).
З довідки Відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб Лозівської міської ради Харківської області № 1252 від 20.03.2026 року (а.с.28) вбачається, що ОСОБА_2
значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 з 19.07.1996 року по день смерті. Інші зареєстровані особи за вищевказаною адресою не значаться (а.с.28).
З Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 84567802 та № 84567790 від 19.03.2026 року (а.с.31,42) встановлено, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась.
Крім того, у листі до суду приватним нотаріусом Даниленко Н.В. вказано, що спадкову справу після смерті ОСОБА_3 нею заведено не було (а.с.41).
Письмовими пояснення свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с.62,67,71) підтверджено факт того, що батько ОСОБА_3 та його син ОСОБА_2 фактично та постійно проживали разом за однією адресою: АДРЕСА_1 . Вели спільне господарство, мали спільний побут та спільно користувалися вказаним житловим будинком. Після смерті батька син продовжив безперервно проживати у цьому ж будинку, користувався речами покійного батька та доглядав за житлом аж до дня своєї власної смерті.
Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (частина 1 та 2 статті 1220 ЦК України).
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч.3 ст.1223 ЦК України).
Стаття 1258 ЦК України передбачає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина 1 статті 1268 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
При зверненні до суду з позовом позивачка зазначала, що оскільки її брат був зареєстрований та фактично проживав разом з батьком на момент його смерті, то він у відповідності до положень ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.
Частина 3 статті 1268 ЦК України визначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
На підтвердження факту постійного проживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 позивачка посилається на довідку Відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб Лозівської міської ради Харківської області № 1252 від 20.03.2026 року (а.с. 28).
Проте, дослідивши зміст вказаного документа, суд встановив, що дана довідка містить відомості про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 , виключно щодо ОСОБА_2 з 19.07.1996 року по день його смерті. Будь-які відомості про те,
що за вказаною адресою на момент відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) був зареєстрований або офіційно проживав сам спадкодавець - ОСОБА_3 , у довідці відсутні. Більше того, у документі чітко зазначено, що інші зареєстровані особи за цією адресою не значаться.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів (довідки про склад сім`ї або зареєстрованих осіб на момент смерті батька, витягу з реєстру територіальної громади тощо), які б підтверджували факт проживання спадкодавця ОСОБА_3 за однією адресою із сином. Наявність у покійного батька права власності на вказаний житловий будинок на підставі Договору довічного утримання від 03.07.1982 року свідчить лише про належність йому майна, проте не є підтвердженням його фактичного чи офіційного проживання в ньому на день смерті в 2019 році.
Враховуючи, що матеріалами справи не доведено факт реєстрації та проживання спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 , у суду відсутні правові підстави для застосування презумпції прийняття спадщини, передбаченої ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Письмові пояснення свідків за відсутності офіційних документів та належного процесуального оформлення (ст. 93 ЦПК України) не можуть самостійно підтверджувати факт спільного проживання особи із спадкодавцем.
За таких обставин, позовна вимога про встановлення факту фактичного прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті його батька ОСОБА_3 є необґрунтованою та до задоволення не підлягає.
В обґрунтування вимоги щодо надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачка вказує, що 19.03.2026 року вона звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті брата ОСОБА_4 . Однак постановою приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Даниленко Н.В. їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через пропуск 6-місячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.29).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Позивачка пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивачка, як на підставу поважності пропуску строку звернення вказувала на те, що територія Лозівської громади офіційно входить до переліку територій можливих бойових дій, через постійну загрозу обстрілів, регулярні аварійні та стабілізаційні вимкнення світла, відсутність зв`язку, а також суттєві обмеження в режимі роботи нотаріальних контор, реалізувати свої права вчасно було складно. Додатковим обтяжуючим фактором став сильний психоемоційний стрес позивачки через втрату близької людини.
Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 565/1145/17, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Визначення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є оціночним поняттям та оцінюється судом в залежності від конкретних обставин справи.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Щодо вимоги позивачки про повернення надміру сплаченого судового збору, суд вказує на таке.
При поданні первинної позовної заяви майнового характеру (про визнання права власності на житловий будинок) позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 13 970,83 грн. згідно з квитанцією АТ «Укрпошта» від 07.07.2026 року (ідентифікатор транзакції [номер приховано]).
27 серпня 2026 року позивачка подала уточнену позовну заяву про зміну предмета позову та зменшення позовних вимог, зменшивши їх до двох вимог немайнового характеру (про встановлення факту фактичного прийняття спадщини та про визначення додаткового строку для прийняття спадщини).
Відповідно до ставок, встановлених Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання двох вимог немайнового характеру фізичною особою становить 2 662, 40 грн. (по 1 331,20 грн за кожну вимогу).
Разом із уточненою позовною заявою позивачкою подано клопотання про повернення з Державного бюджету України надміру сплаченого судового збору в сумі 11 308,43 грн., яка становить різницю між сплаченою сумою та належною до сплати за уточнені вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж це встановлено законом.
Судом встановлено, що різниця між фактично сплаченою сумою судового збору 13 970,83 грн. та сумою судового збору, що підлягає сплаті за уточнені вимоги 2 662,40 грн., становить 11 308,43 грн.
Враховуючи, що позов задоволено частково, а відповідач у даній справі є суто процедурним, оскільки інших спадкоємців немає, а потенційним набувачем майна (як відумерлої спадщини) може стати громада, судовий збір, сплачений позивачкою за рахунок відповідача стягненню не підлягає та покладається на позивачку.
За таких обставин надміру сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 11 308,43 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Згідно зі ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,258,259,263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Уточений позов ОСОБА_1 до Лозівської міської ради Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Даниленко Нінель Володимирівна про встановлення факту прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
У задоволенні позовної вимоги про встановлення факту прийняття спадщини - відмовити.
Клопотання про повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого судового збору задовольнити.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області повернути ОСОБА_1 надміру сплачений судовий збір у розмірі 11 308,43 гривень сплачений згідно квитанції АТ «Укрпошта» від 07.07.2026 року (ідентифікатор транзакції [номер приховано]).
Роз`яснити позивачу, що органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом. Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою або до Державної судової адміністрації України, або до її територіального управління, або до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до зазначених органів оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач -Лозівська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ 06716633, адреса: вул. Я. Мудрого, буд.1, м. Лозова, Харківська область, 64602.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Даниленко Нінель Володимирівна, адреса: бульвар Шевченка, буд.7/9, м. Лозова, Харківська область, 64602.
Суддя Т.О.Каращук