УХВАЛА
про забезпечення позову
Справа № 495/8325/26
Номер провадження 2-з/495/62/2026
15 вересня 2026 року м. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., розглянувши заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИЛА:
Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району, звернувся до суду із позовною заявою ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, у якому просить суд:
1. Припинити речове право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на тимчасову споруду, загальною площею 9,4 кв. м. шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю (номер запису 30787584) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 179[телефон приховано].
2. Припинити речове право оренди за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку загальною площею 0,0013 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:028:0253, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право №33914858.
3. Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:028:0253, площею 0,0013 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу розташованої на ній тимчасової споруди, загальною площею 9,4 кв. м
4. Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527307) земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:028:0253, площею 0,0013 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Також керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якому просить:
Забезпечити позов по справі шляхом накладання арешту на спірний об`єкт, який зареєстрований як об`єкт нерухомого майна, загальною площею 9,4 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 179[телефон приховано], номер відомостей про речове право 30787584).
Забезпечити позов по справі шляхом заборони фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на час розгляду справи вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб об`єкта, загальною площею 9,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 179[телефон приховано], номер відомостей про речове право 30787584).
Забезпечити позов по справі шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта, загальною площею 9,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 179[телефон приховано], номер відомостей про речове право 30787584).
Забезпечити позов по справі шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо права оренди відносно земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527307) кадастровий номер [номер приховано]:02:028:0253, площею 0,013 га (РНОНМ 1934416751103), номер запису про інше речове право № 33914858.
Позивач зазначає, що Білгород-Дністровською окружною прокуратурою до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області подано позовну заяву в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до фізичної особи ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Позов обґрунтовано тим, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортовим Ігорем Олександровичем про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 46056899 від 20.03.2019 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю загальною площею 9,4 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 30787584, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 179[телефон приховано]).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для державної реєстрації права власності на вищевказану нежитлову будівлю стали технічний паспорт серія та номер б/н, виданий 07.03.2019 ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» та акт готовності об`єкта до експлуатації № 264, виданий 11.02.2010 Інспекцією ДАБК в Одеській області.
Згідно із технічним паспортом від 07.03.2019, виданим ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД», за характеристикою вказаного громадського будинку, нерухоме майно є нежитловою будівлею, яка має залізобетонний фундамент, стіни з газобетону, покрівля, перекриття, підлога та сходи якої складаються із залізобетону. Площа основи становить 13,4 кв. м, висота становить 3,0 м.
Тобто, обов`язковою умовою для реєстрації права власності на спірний об`єкт, право на який реєструється вперше з відкриттям розділу у реєстрі, було наявність у правонабувача документа про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Згідно листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 17.07.2020 за №1015-05/1-3484, наданого на запит прокуратури, вбачається, що інформація в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, щодо реєстрації/ видачі документів декларативного характеру на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 - відсутня.
Крім цього, відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 (чинного на момент видачі акту готовності об`єкта до експлуатації № 264 від 11.02.2010), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснювалось на підставі сертифіката відповідності, що видавався Держархбудінспекцією та її територіальними органами за формою, згідно з додатком 1. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву, згідно з додатком 2 інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, або інспекції за місцем розташування закінченого будівництвом об`єкта, якщо проводилися будівельні роботи, на виконання яких не вимагається дозвіл.
До заяви додаються: проектна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об`єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об`єкт застрахований) за формою згідно з додатком 3. (п. 3 зазначеного Порядку).
Таким чином, станом на лютий 2010 року (на дату видачі акту готовності об`єкта до експлуатації № 264) прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту здійснювалось на підставі сертифікату відповідності, а не на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації, який є лише підставою для отримання сертифікату.
Окрім того, підставою для первинної реєстрації спірного об`єкту став технічний паспорт серія та номер б/н, виданий 07.03.2019 ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД».
Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.05.2001 за №127, технічний паспорт документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/ замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.
Таким чином, технічний паспорт лише підтверджує проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна та не є правовстановлюючим документом.
Відповідно до листа КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» від 09.07.2020 за №854, вказане комунальне підприємство не проводило технічну інвентаризацію та державну реєстрацію права власності об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, з метою оформлення права користування на земельну ділянку під вказаним об`єктом, ОСОБА_1 звернувся до Затоківської селищної ради із заявою щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років із земель житлової та громадської забудови площею 0,0013 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитлової будівлі.
За результатами розгляду вказаної заяви Затоківською селищною радою прийняте рішення № 1080 від 12.04.2019 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».
На замовлення ОСОБА_1 у 2019 році ФОП ОСОБА_2 розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вказаної технічної документації із землеустрою 05.09.2019 Відділом у м. Білгороді-Дністровському Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгороді-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області здійснено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:028:0253 площею 0,0013 га.
Окрім цього, відповідно до зазначеного проєкту землеустрою, на спірній земельній ділянці розташована нежитлова будівля, право приватної власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорта серії та номера б/н, виданого 07.03.2019 ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД», та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2019, номер запису про право власності 30787584.
Тобто, єдиним підтвердженням права приватної власності спірного об`єкта за ОСОБА_1 є запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Інші документи, які б могли посвідчувати право власності або які є підставою для набуття ОСОБА_1 права власності на нежитлову будівлю, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 9,4 кв. м, відсутні.
Згідно із технічним паспортом від 07.03.2019, виданим ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД», згідно характеристики вказаного громадського будинку, нерухоме майно є нежитловою будівлею , яка має залізобетонний фундамент, стіни з газобетону, покрівлю, перекриття, підлогу та сходи з залізобетону. Площа основи становить 13,4 кв. м., висота становить 3 м.
Згідно з технічним паспортом від 07.03.2019, виданим ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП», оспорювана тимчасова споруда є нежитловою будівлею.
В подальшому, 30.10.2019 між Затоківською селищною радою та ОСОБА_1 на підставі рішення ХLІІІ сесії VІІ скликання Затоківської селищної ради Білгород Дністровської міської ради Одеської області від 23.09.2019 за № 1888, укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:028:0253 площею 0,0013 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Категорія зазначеної земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.
Згідно п. 2 та 3 Договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0013 га, в межах згідно з планом, в тому числі з них за земельними угіддями: землі під соціально-культурними об`єктами - 0,0013 га.
Окрім цього, відповідно до п. 4 Договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.
В той же час, в провадженні СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12024162240001715 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Так, під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні 06.03.2026 старшим слідчим СВ Білгород-Дністровського РВП із залученням сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_3 проведено огляд місця події із фотофіксацією, а саме кіоск, який розташований за адресою АДРЕСА_1 . Під час вказаної слідчої дії здійснювались заміри за допомогою вимірювальної рулетки із фіксацією у план-схемі, яка є невід`ємною частиною протоколу огляду.
Протоколом огляду місця події встановлено, що на Центральній алеї, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , розташована тимчасова споруда.
В результаті проведеного огляду місця події, сертифікованим інженером землевпорядником було складено технічний звіт зйомки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:028:0253.
Згідно вищезазначеного технічного звіту, а також враховуючи ілюстративну таблицю до протоколу огляду місця події (фотокартки №2 - №11), встановлено, що вздовж центральної алеї в бік моря, розташований кіоск № 6, який за зовнішніми характеристиками являює собою тимчасову споруду без фундаменту , побудовану із металевої конструкції - каркасу та огороджувальних пластикових панелей по периметру кіосків. Дах складається з листів металопрофлю, які покладені на металеву конструкцію. Приміщення закрите ролетами коричневого кольору.
Також, сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 до технічного звіту про виконання кадастрової зйомки земельної ділянки складено пояснювальну записку, відповідно до якої вказана тимчасова споруда розташована на земельній ділянці із кадастровими номерами [номер приховано]:02:028:0253.
Окрім цього, з фототаблиці до вказаного протоколу огляду місця вбачається, що вказані об`єкти не використовуються протягом тривалого часу. Всі ролети об`єктів зачинені, що свідчить про відсутність будь-якої діяльності всередині приміщень. Крім того, на об`єктах відсутні ознаки ведення господарської чи іншої діяльності.
Наведене свідчить про те, що розміщення тимчасової споруди, загальною площею 9,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено ОСОБА_1 без будь-яких дозвільних документів та на земельній ділянці комунальної форми власності, яка не відводилась для здійснення такого розміщення.
Таким чином, державна реєстрація за ОСОБА_1 права власності на тимчасову споруду, загальною площею 9,4 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , як на об`єкт нерухомого майна, проведена без належних правових підстав, у зв`язку із чим наявні підстави для припинення права власності ОСОБА_1 шляхом скасування державної реєстрації права власності із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Окрім цього, договір оренди спірної земельної ділянки, укладений з огляду на наявність зазначеного об`єкту, а також інші похідні від вказаної державної реєстрації реєстраційні дії є незаконними та порушує права та законні інтереси власника земельної ділянки - Кароліно-Бугазької територіальної громади в особі Кароліно-Бугазької сільської ради - щодо належного здійснення правомочностей власника з користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій фактично розміщено тимчасову споруду.
Вищевказані обставини свідчать про незаконну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна із отриманням права оренди земельної ділянки Кароліно Бугазької територіальної громади в АДРЕСА_1 .
Отже, враховуючи вищевикладене, існує очевидна небезпека подальшого відчуження права власності на об`єкт, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
П. 4 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.
Як вказав у своїй постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 524/188/18 (провадження № 61-38051св18) Верховний Суд, обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб.
При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.
Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 липня 2022 року в справі № 910/8482/18 (910/4866/21) вказано, що: «під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів; при цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору; подібні правові позиції викладено у постановах Верховного суду від 14 серпня 2018 року у справі № 916/10/18, від 13 жовтня 2020 року у справі №917/273/20, від 16 лютого 2021 року у справі №910/16866/20, від 09 червня 2021 року у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20); при цьому такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним».
В своїй заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що наявність у відповідача зареєстрованого та належним чином посвідченого права приватної власності на спірну нежитлову будівлю, робить можливим її відчуження на користь третіх осіб.
Враховуючи викладене, можливо зробити висновок, що заява позивача відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, відповідно до якої позивачем належним чином обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Верховним Судом України у Постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За таких обставин, суд вважає, що існують усі правові підстави для застосування заходу забезпечення позову у заявлений спосіб.
Вказана позиція узгоджується з Постановою ВС від 08 березня 2023 року, справа № 495/3632/19.
Керуючись ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1. Накласти арешт на спірний об`єкт, який зареєстрований як об`єкт нерухомого майна, загальною площею 9,4 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 179[телефон приховано], номер відомостей про речове право 30787584).
2. Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на час розгляду справи вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб об`єкта, загальною площею 9,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 179[телефон приховано], номер відомостей про речове право 30787584).
3. Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта, загальною площею 9,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 179[телефон приховано], номер відомостей про речове право 30787584).
4. Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо права оренди відносно земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527307) кадастровий номер [номер приховано]:02:028:0253, площею 0,013 га (РНОНМ 1934416751103), номер запису про інше речове право №33914858.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду направити до відповідних компетентних органів для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Суддя Юлія ШЕВЧУК