РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 495/8287/25
Номер провадження 2/495/4147/2026
16 вересня 2026 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі судового засідання Зінченко С.І.,
за участю:
представника позивача Гришко С.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Гришко Сергій Олександрович, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
Стислий виклад позиції позивача
Подану позовну заяву обґрунтовано тим, що 22 червня 2023 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області заочним рішенням по справі №495/3795/23 шлюб між ОСОБА_2 (надалі - Позивач), та ОСОБА_3 (надалі Відповідачка), зареєстрований 25.12.2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що був зроблений відповідний актовий запис №1871 було розірвано.
Від цього шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За рішенням Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області від 15 вересня 2023 року по справі №495/8338/23 з Позивача утримуються аліменти на користь Відповідачки аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмір 7 500,00 грн. щомісяця з 10.08.2023 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 та на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмір 7 500,00 грн. щомісяця з 10.08.2023 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з цим, 14 травня 2024 року Позивач одружився, що підтверджується копією свідоцтва № НОМЕР_1 про шлюб, яке додається до позовної заяви. У шлюбі у Позивача народилося два сина: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що був зроблений актовий запис про народження №1432 від 07.07.2025 року Службою реєстрації актів цивільного стану сектора Ботаніка муніципалітету Кишинів, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що був зроблений актовий запис про народження №1433 від 07.07.2025 року Службою реєстрації актів цивільного стану сектора Ботаніка муніципалітету Кишинів, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Разом з цим, у зв`язку із збройною агресією відносно України Позивач перебуває в Республіці Молдова та до нього застосовано тимчасовий захист згідно Закону Республіки Молдова № 270/2008, що підтверджується документом РТ013360 вигодонабувач тимчасового захисту, відповідно до якого особа до якої застосовано тимчасовий захист не повинна працювати.
На сьогоднішній день Позивач перебуває під тимчасовим захистом, а строк дії документу РТ013360, продовжено у відповідності до п.7 Постанови Уряду №21/2023 про надання тимчасового захисту вимушеним переселенцям з України до 01 березня 2026 року.
З огляду на викладені обставини та зважаючи на те, що Позивач є особою не працевлаштованою, має мінливий дохід, він позбавлений можливості сплачувати аліменти на двох дітей в розмірі 15 000,00 грн., оскільки його матеріальне становище ніяким чином є покращилося, а навпаки стало скрутним, а також додатково має утримувати ще двох неповнолітніх синів. Отже, на сьогоднішній день на утриманні Позивача перебувають чотири неповнолітні дитини, що зобов`язує Позивача нести рівні витрати на утримання та виховання всіх своїх дітей.
Матеріальний стан Позивача є нестабільним. Позивач не має офіційного місця роботи та постійного доходу, оскільки має статус тимчасового захисту в Молдові, а тому стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в колишньому розмірі є для Позивача надмірно обтяжливим. Розуміючи свої матеріальні можливості, Позивач може виділяти на утримання кожної дитини суму, що значно нижча за встановлену рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2023 року по справі №495/8338/23. Позивач вважає справедливим та таким, що відповідає закону встановити аліменти у розмірі, який би рівномірно розподіляв зобов`язання Позивача між усіма чотирма дітьми. Встановленні рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2023 року по справі №495/8338/23 аліменти у розмірі 7 500,00 грн. на одну дитину не враховують зміну сімейних обставин Позивача, що є надмірним обтяженням для останнього, порушуючи принцип справедливості та рівності обов`язків батьків щодо всіх дітей, закріплений у Сімейному кодексі України, а тому Позивач змушена звертатися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, які були встановленні рішенням суду.
Стислий виклад позиції відповідача
Представник відповідачки подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила у задоволенні позову відмовити. Вказала, що позивач, звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, посилається на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки він зареєстрував новий шлюб, на утриманні 4 дитини та не має офіційного працевлаштування . Проте зміна сімейного стану, а саме: народження іншої дитини - не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, а також того факту, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Стислий виклад позиції позивача, викладеної у відповіді на відзив
Ознайомившись з відзивом на позовну заяву, копіями доданих до нього документів, а також інформацією наданою від Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з керуючись ст.181, ст.182, ст.192 Сімейного кодексу України та ст.ст.12, 76 Цивільного процесуального кодексу України, ОСОБА_2 , вважає за необхідне надати відповідь на відзив, як того передбачає ст.179 ЦПК України, з огляду на наступне.
Так, Позивач звертає увагу суду, що зміна матеріального та сімейного стану позивача є самостійною та достатню підставу для перегляду розміру аліментів.
Відповідно до ст.192 СК України прямо передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану.
Згідно з усталеною судовою практикою, зокрема висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №565/2071/19, зміна сімейного стану (народження інших дітей) та матеріального стану (втрата роботи) є підставами для перегляду розміру аліментів. Ключовим моментом є не доведення «погіршення» стану як таке, а доведення фактичної зміни обставин, що істотно впливають на здатність платника забезпечувати належний розмір утримання всім дітям. Суд зобов`язаний врахувати цю зміну для справедливого балансування інтересів усіх дітей платника, незалежно від того, в якому шлюбі вони народжені.
Так, при прийнятті рішення суду Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2023 року по справі №495/8338/23, за яким був визначений розмір аліментів на утримання малолітніх дітей по 7 500,00 грн. щомісяця на кожного, сталося за умови домовленостей та загальної згоди сторін.
Так, у Позивача на даний момент має місце комплексна та істотна зміна обставин, а саме: змінився сімейний стан, Позивач уклав новий шлюб, у якому народилися двоє дітей, що об`єктивно збільшує кількість осіб, яких Позивач зобов`язаний утримувати на законних підставах. змінився матеріальний стан, Позивачу не вдається знайти роботу, а тому не має стабільного доходу, а збереження які були накопиченні значно зменшилися, порівнянного з тими, що були на момент винесення попереднього рішення суду у вересні 2023 року.
На момент подачі позову та на сьогоднішній день Позивач є особою без постійного доходу. Ця обставина підтверджується розрахунками заборгованості зі сплати аліментів за виконавчими провадженнями №№79446969 та №73615332.
Процесуальні дії у суді
Ухвалою судді від 03.11.2025 відкрито загальне позовне провадження по справі.
16.04.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 20.04.2026 клопотання ОСОБА_8 , яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_9 про витребування доказів задоволено: витребувано у Державної служби морського та внутрішнього водного транспорту та судноплавства України інформацію про наявність у ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ) документів моряка (паспорт моряка, кваліфікаційні сертифікати, дипломи, свідоцтва тощо), а також про факти їх актуалізації, переоформлення, проходження додаткових курсів чи підтвердження кваліфікації у період з 2005 року по день надання відповіді.
08.06.2026 до суду надійшли витребовувані документи.
Ухвалою суд від 22.06.2026 підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.
04.09.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
Позиції учасників судового провадження
Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити з підстав, викладених ним у позові.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю заперечувала проти задоволення позовних вимог, вказала про те, що відповідач є працездатним, має змогу виплачувати аліменти та повинен це робити, повинен утримувати своїх дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
У судовому засіданні 07.09.2026, суд повідомив учасників провадження, що переходить на стадію ухвалення судового рішення, яке буде проголошено 16.09.2026.
Також суд керувався листом Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 №231/0/208-25, згідно з п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 було розірвано.
За вказаним рішенням суду судом також встановлено, що від цього шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 11.03.2014 року серії НОМЕР_5 ; та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 11.12.2015 року серії НОМЕР_6 .
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2023 року вирішено стягуватиз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7 500,00 гривень щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 10.08.2023 року, та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на утримання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 7 500,00 гривень щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 10.08.2023 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
14 травня 2024 року ОСОБА_2 одружився, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 , місце державної реєстрації: відділ громадянського стану Тбілісі Агентства з Розвитку Державної Служби, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб з офіційним перекладом.
ІНФОРМАЦІЯ_5 у позивача народився син ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 з офіційним перекладом.
Відповідачка 06 березня 2024 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_11 , прізвище після державної реєстрації шлюбу змінено на " ОСОБА_12 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_8 від 06 березня 2024 року.
Від вказаного шлюбу у відповідачки також народився син ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_9 від 02 вересня 2025 року).
Згідно довідки про отримані аліменти, виданої начальником Пересипського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15.12.2025 № 225 414, відповідачка не отримувала аліменти за період з 01.06.2025 по 30.11.2025.Згідно довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів виданої старшим державним виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07 вересня 2026 року у позивача наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої становить 160 638,00 грн.
Відповідачка ОСОБА_1 офіційно зареєстрована як безробітна ()довідка Одеського обласного центру зайнятості від 30.07.2025 № 202507300050093.
Постановою старшого державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчий лист № 495/8338/23 від 20.11.2023 повернуто стягувачу та 28.10.2025 був пред`явлений знову до виконання, що підтверджується постановою державного виконавця від 28.10.2025.
За інформацією Державної служби морського та внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, наданої на виконання ухвали суду, судом встановлено, що за наявною в Адміністрації судноплавства інформацією, громадянину України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , капітаном Одеського морського порту оформлено посвідчення особи моряка НОМЕР_10 від 27.08.2021, зі строком дії до 27.08.2026. До Адміністрації судноплавства надійшла заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про отримання кваліфікаційних документів від 26.01.2026 за № 4069/0/7-26. За результатом розгляду зазначеної заяви Державною кваліфікаційною комісією моряків прийнято рішення від 03.02.2026 № 3615/04-1/17-26 про підтвердження звання/кваліфікації старший помічник капітана. На підставі вказаного рішення, уповноваженою особою на підписання кваліфікаційних документів виготовлено кваліфікаційний документ, а саме: диплом старшого помічника капітана від 04.02.2026 № 00728/2026 та підтвердження до нього.
До Адміністрації судноплавства надійшла заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про отримання кваліфікаційних документів від 26.01.2026 за № 4195/0/7-26. За результатом розгляду зазначеної заяви Державною кваліфікаційною комісією моряків прийнято рішення від 04.02.2026 № 3838/05-1/17-26 про підтвердження звання/кваліфікації радіооператора ГМЗЛБ. На підставі вказаного рішення, уповноваженою особою на підписання кваліфікаційних документів виготовлено кваліфікаційний документ, а саме: диплом радіооператора ГМЗЛБ від 06.02.2026 № 00800/2026 та підтвердження до нього.
В Адміністрації судноплавства наявні відомості щодо отримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , свідоцтв, виданих за результатами проходження підготовки в навчально-тренажерних закладах, а саме:
1.Свідоцтво фахівця про початкову підготовку з питань безпеки за скороченою програмою (підготовка з урахуванням резолюції msc.560 (108)) від 12.01.2026 № 70/004471/2026 за напрямом підготовки «Початкова підготовка моряків з питань безпеки» дійсне до 12.01.2031;
2.Свідоцтво використання електронних картографічних та навігаційно-інформаційних систем (екніс) від 12.01.2026 № 70/004470/2026 за напрямом підготовки «Використання електронних картографічних та навігаційно-інформаційних систем (ЕКНІС)» дійсне до 12.01.2031;
3. Свідоцтво підготовка осіб командного та рядового складу, які відповідають за вантажні операції на суднах, що перевозять небезпечні вантажі навалом та в упаковці від 12.01.2026 № 70/004469/2026 за напрямом підготовки «Підготовка осіб командного та рядового складу, які відповідають за вантажні операції на суднах, що перевозять небезпечні речовини навалом та в упаковці» дійсне до 12.01.2031;
4.Свідоцтво судноводіння з використання радіолокатора, радіолокаційної прокладки та використанням зарп, робота в колективі на містку, пошук та порятунок (рівень управління) від 12.01.2026 № 70/004468/2026 за напрямом підготовки «Судноводіння з використанням радіолокатора, радіолокаційна прокладка, використання ЗАРП, робота в колективі на містку, пошук і рятування (рівень управління)» дійсне до 12.01.2031;
5.Свідоцтво фахівця з надання домедичної допомоги від 12.01.2026 № 70/004467/2026 за напрямом підготовки «Підготовка з надання домедичної допомоги» дійсне безстроково;
6.Свідоцтво фахівця з індивідуальних рятувальних засобів та рятувальних шлюпок (крім швидкісних рятувальних катерів) від 13.01.2026 № 70/004466/2026 за напрямом підготовки «Підготовка з індивідуальних рятувальних засобів і рятувальних шлюпок (крім швидкісних рятувальних катерів)» дійсне до 13.01.2031;
7.Свідоцтво фахівця про розширену підготовку з боротьби з пожежею від 13.01.2026 № 70/004465/2026 за напрямом підготовки «Розширена підготовка з боротьби з пожежею» дійсне до 13.01.2031;
8.Свідоцтво фахівця відповідального за охорону судна від 13.01.2026 № 70/004464/2026 за напрямом підготовки «Підготовка осіб командного складу, відповідальних за охорону судна (офіцер з охорони судна)» дійсне безстроково
9.Свідоцтво управління складом навігаційної вахти на містку (рівень управління) від 13.01.2026 № 70/004463/2026 за напрямом підготовки «Управління складом навігаційної вахти на містку» дійсне до 13.01.2031;
10.Свідоцтво фахівця з медичного догляду від 13.01.2026 № 70/004462/2026 за напрямом підготовки «Підготовка з медичного догляду» дійсне безстроково.
Позивачем у позовній заяві, посилається на те, що він перебуває в Республіці Молдова, і до нього застосовано тимчасовий захист згідно Закону Республіки Молдова №270/2008 (документ НОМЕР_11 ).
Нормативно-правове обґрунтування, релевантна судова практика
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положення ч. 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення. розміру аліментів.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Також, у постанові від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18 (провадження № 61-11325св19) Верховний Суд зробив висновок про те, що «факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини…
Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що судами при визначенні розміру аліментів не враховано його матеріальне становище є необґрунтованими, оскільки суди попередніх інстанцій при ухваленні рішення про стягнення аліментів, керувались інтересами дитини, яка має право на достойний рівень матеріального забезпечення.
При цьому, доказів того, що у відповідача немає можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі відповідачем не надано».
Крім того, у постанові від 22 липня 2024 року по справі № 688/4308/23 (провадження № 61-5168св24) Верховний Суд дійшов до висновку, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилися в іншому шлюбі, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів.
Подібний за змістом висновок також міститься в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі № 565/2071/19 (провадження №61-9460 св 20) та від 28 травня 2021 року по справі № 715/2073/20 (провадження №61-1031св21).
Крім того, Верховний Суд наголошував на тому, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою (постанова Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову та висновки суду
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16-ц.
Як вже зазначалося до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Дана норма містить підстави для коригування аліментів шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.
Аналізуючи зміст ст. 181,192 СК України, можна дійти висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Так, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
У ст. 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення/зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Позивач, звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, посилається на зміни сімейного стану та матеріального стану, у зв`язку із його одруженням та народженням ще двох дітей, відтак вважає, що визначений судовим рішенням розмір аліментів підлягає зменшенню з 7 500,00 грн. на 3 759,00 грн. на кожну дитину.
Проте, суд вказані доводи позивача до уваги не приймає, враховуючи правовий висновок ВС, викладений у постанові від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19.
Так, зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших двох дітей, не є безумовною підставою для зменшення визначеного судом розміру аліментів. Адже позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дітей від іншого шлюбу.
Крім того, як було вказано вище, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі № 715/2073/20.
Суд вважає, що зменшення розміру аліментів на утримання дітей у зв`язку з тим, що позивач перебуває за кордоном, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам.
Також, суд наголошує на тому, що позивач всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав достовірні, належні та допустимі докази на підтвердження погіршення майнового стану, що унеможливлює сплату ним аліментів у розмірі, визначеному рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.09.2023.
Так позивач у поданих додаткових поясненнях від 16.04.2026 посилається на той факт, що розмір аліментів у 2023 році був визначений за взаємною згодою, без дослідженням судом матеріального стану позивача, тому представник позивача не може посилатися на «незмінність» цього стану; на разі позивач не має жодного доходу, що підтверджується формою ОК-5.
Але суд зауважує, що дійсно згідно з мотивувальною частиною рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2023 року, вбачається наступне: «З огляду на те, що у ході судового розгляду справи, сторони дійшли загальної згоди у питанні суми аліментів, що має бути сплачена відповідачем на користь позивача на утримання їхніх спільних дітей, суд вважає можливим ухвалити рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити частково, та стягнути з відповідача аліменти в розмірі 7 500,00 грн. щомісяця на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.".
Натомість на час вирішення судом питання про присудження аліментів у 2023 рокі, представником відповідача був поданий відзив, у якому вказано, що «Ознайомившись із позовною заявою позивача про стягнення з аліментів на утримання дітей, сторона відповідача повідомляє, що вимоги позивача, викладені у позовній заяві, відповідачем визнаються частково з огляду на наступні обставини.
... На теперішній час відповідач не має постійної роботи, офіційного працевлаштування, що підтверджується копією посвідчення про тимчасовий захист...
... З огляду на викладені обставини та зважаючи на те, що відповідач є особою не працевлаштованою, має мінливий дохід, у зв`язку із чим матеріальне становище останнього є скрутним, він позбавлений можливості сплачувати аліменти на двох дітей в розмірі 11 000 грн. на кожну дитину...
Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З огляду на вищевикладене, відповідач згоден сплачувати аліменти на утримання своїх дітей, а тому частково визнає позовні вимоги позивача в частині стягнення аліментів в розмірі 7 500,00 грн. щомісяця на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.».
Отже, суд підсумовує, що посилання позивача на той факт, що він на теперішній час не має постійної роботи, офіційно не працевлаштований, перебуває під тимчасовим захистом у Республіці Молдова - не приймаються судом до уваги, адже при ухваленні рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2023 року, яке набрало законної сили 17.10.2023, в достатній мірі була врахована зазначена обставина і розмір аліментів був присуджений у сумі 7 500,00 грн. на кожну дитину саме з її урахуванням.
Суд також враховує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку на матір.
Враховуючи, що позивач є працездатною особою, має нормальний стан здоров`я, повинен виконувати свій батьківський обов`язок з утримання дітей, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними, а тому підстави для задоволення позовних вимог про зменшення аліментів відсутні.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Розподіл судових витрат
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати покладаються на сторону позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повне найменування (ім`я) сторін:
Позивач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_12 адреса: АДРЕСА_2 ).
Повний текст судового рішення складено 16.09.2026.
Суддя Юлія ШЕВЧУК