Справа № 128/1427/26
Провадження № 22-ц/801/1917/2026
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.
Доповідач:Матківська М. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року Справа № 128/1427/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.
Секретар: Закернична А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2026 року у справі за поданням Виконавчого комітету Вінницької міської ради, як органу опіки та піклування, в інтересах недієздатної особи ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про призначення опікуном,
Рішення ухвалив суддя Федчишен С. А.
Рішення ухвалено об 11:06 год в м Вінниці
Повний текст рішення складено 03 червня 2026 року,
Встановив:
У березні 2026 року Виконавчий комітет Вінницької міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах недієздатної особи ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи: ОСОБА_1 , звернувся до суду із поданням про можливість призначення опікуном.
Подання мотивоване тим, що 06 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Вінницької міської ради, як органу опіки та піклування, з заявою про надання Вінницькому районному суду подання про можливість призначення його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаного рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 12 квітня 2011 року (справа №2-о-3/11) недієздатним.
Цим рішенням опікуном ОСОБА_2 призначено батька - ОСОБА_3 , який згідно з свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 встановлено 2 групу інвалідності з дитинства безтерміново, він неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є чоловіком рідної сестри ОСОБА_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також, за даною адресою проживають мати ОСОБА_2 та його рідна сестра.
Мати ОСОБА_4 , 1954 року народження, не заперечує щодо призначення зятя опікуном сина, зазначивши, що через похилий вік та за станом здоров`я вона не може здійснювати догляд за сином. Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 20 лютого 2026 року їй встановлено третю групу загального захворювання безстроково. Сестра ОСОБА_5 , 1976 року народження, не заперечує щодо призначення чоловіка опікуном брата, зазначивши, що вона за станом здоров`я не може здійснювати догляд за ним.
Згідно з витягом з інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості на ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи непогашеної судимості, про розшук, станом на 25 лютого 2026 року, відсутні.
Відповідно до медичної виписки КНП «ЦПМСД №5» від 09 березня 2026 року та до довідки КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка ВОР» від 26 лютого 2026 року протипоказання щодо оформлення опікунства відсутні.
Заявник є ФОПом. Згідно з витягом з військово - облікового документа «Резерв+», сформованого 25 лютого 2026 року, ОСОБА_1 має бронювання до 08 грудня 2026 року. Обстеження побутових умов проживання проведено працівниками Вінницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) 24 березня 2026 року. Умови проживання задовільні. ОСОБА_1 з правами та обов`язками опікунів ознайомлений. Отже, ОСОБА_1 , як близька особа - чоловік сестри, подав заяву про призначення його опікуном, оскільки може здійснювати та вже тривалий час фактично здійснює опіку над ОСОБА_2 , та не відноситься до людей, які не можуть бути призначені опікуном. Інші члени родини не виявили бажання та не подали заяв про призначення їх опікунами, а навпаки, надали згоду на призначення ОСОБА_1 опікуном. При розгляді звернення органом опіки та піклування не встановлено обставин, які відповідно до норм чинного законодавства унеможливлюють призначення ОСОБА_1 опікуном, а також, обставин, які вказують на те, що поведінка ОСОБА_1 суперечить інтересам ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, заявник просив суд призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 12 квітня 2011 року (справа №2-о-3/11) визнаний недієздатним.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2026 року у задоволенні подання Виконавчого комітету Вінницької міської ради про призначення опікуном відмовлено.
В апеляційній скарзі заінтересована особа ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 і призначити його опікуном ОСОБА_2 .
Зазначив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що ще за життя його батько ОСОБА_3 заявою від 11 червня 2024 року просив про звільнення його від повноважень опікуна у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, а також заяві ОСОБА_1 про призначення його опікуном, які розглядалися в іншій цивільній справі (128/1427/26). На думку скаржника, невирішення питання про заміну опікуна з 11 червня 2024 року до теперішнього часу свідчить про надмірну тривалість цієї процедури та порушення прав недієздатного ОСОБА_2 .
Вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, адже суду були надані докази неможливості виконувати обов`язки опікуна матір`ю та сестрою, а саме: Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 20 лютого 2026 року, матері встановлено 3 групу загального захворювання безстроково; довідка КНП «ЦПМСД № 5» від 03 березня 2026 року та Виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 160668251 від 28 квітня 2026 року з зазначенням встановлених діагнозів та рекомендацією уникати значних фізичних навантажень, яким суд не надав належної правової оцінки. Крім того, матеріали справи містять оригінали нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 04 травня 2026 року, де вказано, що вони підтверджують той факт, що у зв`язку зі станом здоров`я не бажають (відмовляються) від догляду (опікунства) за сином (братом) ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 вважає, що він є єдиним родичем, який виявив бажання бути опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , цілком відповідає встановленим вимогам законодавства для осіб, які виявили бажання стати опікунами. Він не має медичних протипоказань, має фізичну можливість та відповідальне бажання піклуватися за недієздатним шураком. Інші особи, які б виявили бажання бути опікуном відсутні.
Також зазначив, що всупереч позиції суду першої інстанції чинним законодавством не встановлено обмежень щодо призначення опікунами осіб чоловічої статі призовного віку у період дії воєнного стану. Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. У разі дотримання цієї умови суд зобов`язаний встановити над недієздатною особою опіку та призначити їй опікуна.
Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив.
У судове засідання учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, не з`явились.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Нестерук М. І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника у відпустці.
Водночас зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки перебування представника у відпустці не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи за умови належного та своєчасного повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання.
Інші учасники справи заяв, клопотань не подали.
За правилами статі 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними (частина 1). Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 2).
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, та не обмежений доводами і вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 5 статті 367 ЦПК України визначено, що якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 12 квітня 2011 року по справі № 2-о-3/11, яке набрало законної сили 26 квітня 2011 року, визнано недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Призначено ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_2 (а. с. 5).
Згідно з свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 20 жовтня 2025 року Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №1053 (а. с. 6).
Відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_3 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого записано: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 (а. с. 12).
Відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_4 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якої записано: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 (а. с. 13).
Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_5 , виданого 02 грудня 1994 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 02 грудня 1994 року зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 333. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - ОСОБА_7 , дружині - ОСОБА_7 (а. с. 14).
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 06 березня 2026 року, останній просив підготувати подання до Вінницького міського суду Вінницької області про можливість призначення його опікуном ОСОБА_3 , визнаного судом недієздатним (а. с. 4).
Як вбачається з Витягу з реєстру територіальної громади №2026/003083936 від 26 лютого 2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 17 травня 2024 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 15).
Згідно з Витягу з реєстру територіальної громади № 2026/003083847 від 26 лютого 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 09 серпня 2016 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 16).
Крім того в матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_4 від 06 березня 2026 року - сестри та матері ОСОБА_2 , які не заперечують щодо призначення чоловіка та зятя опікуном ОСОБА_2 у зв`язку з їхнім станом здоров`я та неможливістю здійснювати догляд за ОСОБА_2 (а. с. 24, 29).
Відмовляючи у задоволенні подання Виконавчого комітету Вінницької міської ради, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять висновку про те, що за станом здоров`я ОСОБА_5 , ОСОБА_4 не в змозі виконувати обов`язки опікуна. Інших належних, достовірних та достатніх доказів, які б свідчили, що ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , не можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 суду не надано. Питання щодо можливості призначення ОСОБА_5 чи ОСОБА_4 опікуном ОСОБА_2 взагалі не розглядалося. Суд зауважив, що станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений в державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цій сфері, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення конкретної особи опікуном та, перш за все, необхідність такого, зважаючи на наявність інших родичів. Висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном, без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому засіданні. При цьому ОСОБА_1 не позбавлений можливості надавати посильну допомогу та підтримку недієздатному без відповідного судового рішення, а для представництва інтересів недієздатної особи в державних органах, отримання пенсії, поміщення в медичні заклади та інше опікунство може бути оформлено іншими особами за їх заявою. Крім того, якщо жоден з родичів не може або не виявляє бажання бути опікуном, чинне законодавство передбачає можливість патронатного догляду, де професійний доглядач забезпечуватиме необхідну допомогу.
Зважаючи на встановленні у судовому засіданні фактичні обставини та необґрунтованість висновку органу опіки та піклування, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні подання про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
Апеляційний суд не може погодитись із такими висновками суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними.
Частиною 1 ст. 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Системно проаналізувавши зміст ч. 1 ст. 60 ЦК України та ст. 300 ЦПК України, можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном (постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17).
У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року в справі №712/10043/20 додатково зазначено, що зацікавлена особа не позбавлена права звернутися до органу опіки та піклування з метою призначення її як опікуна недієздатної особи, який, у разі доцільності призначення її опікуном, уповноважений внести відповідне подання до суду.
Документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є довідки про стан здоров`я майбутнього опікуна, довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку, акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки, довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.
Отже, саме орган опіки та піклування за результатами розгляду звернення особи про призначення її опікуном недієздатної особи повинен з`ясувати доцільність такого призначення, зокрема з метою запобігання можливим зловживанням, та надати належно мотивоване подання щодо можливості призначення відповідної особи опікуном.
По справі встановлено, що поданням виконавчого комітету Вінницької міської ради, як органу опіки та піклування, від 27 березня 2026 року порушено питання про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 12 квітня 2011 року визнано недієздатним.
Оцінивши зміст зазначеного подання та обставини, на підставі яких воно було внесене, суд дійшов висновку, що виконавчий комітет Вінницької міської ради, діючи як орган опіки та піклування, належним чином з`ясував обставини, що мають значення для вирішення питання про призначення опікуна, визначив коло осіб, які можуть здійснювати опіку, та навів достатнє обґрунтування неможливості виконання опікунських обов`язків іншими особами, які є ближчими за ступенем спорідненості.
За таких обставин подання містить належне обґрунтування доцільності призначення опікуном саме ОСОБА_1 , а тому підстав вважати, що орган опіки та піклування не виконав покладеного на нього обов`язку щодо всебічного з`ясування обставин та мотивування свого висновку, суд не вбачає.
Крім того, згідно з виписки акту огляду МСЕК серія 2-18 АЄ №144208 від 28 квітня 1995 року ОСОБА_2 визнаний інвалідом дитинства ІІ групи (безтерміново). Відповідно висновку (акту № 299) амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 16 грудня 2010 року Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О. І. Ющенка, ОСОБА_2 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді психічних розладів внаслідок органічного ураження головного мозку. Внаслідок свого захворювання позбавлений здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відтак ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду та турботи. Розлад здоров`я недієздатного носить хронічні, стійкопрогресуючі ускладнення.
При цьому апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував обставин щодо матері недієздатного ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . Вона є особою похилого віку, а відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 20 лютого 2026 року їй з 18 лютого 2026 року безстроково встановлено третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання. За таких обставин неможливість здійснення нею належного догляду за сином є встановленою.
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої 03 березня 2026 року КНП «ЦПМСД № 5» м. Вінниця (а. с. 28) та виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) № 160668251 від 28 квітня 2026 року (а. с. 76), ОСОБА_5 - сестра недієздатного ОСОБА_2 , має незадовільний стан здоров`я.
Інші члени сім`ї, як то мати ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_5 за станом здоров`я не бажають здійснювати опіку над сином/братом ОСОБА_2 та не зверталися із заявами про призначення їх опікунами, а навпаки, надали згоду на призначення опікуном ОСОБА_1 (заяви на а. с. 62-63).
Статтею 64 ЦК України визначено виключний перелік обставин, за яких особа не може бути призначена опікуном чи піклувальником. Згідно з положеннями цієї статті, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа, яка позбавлена батьківських прав або ж якщо поведінка та інтереси такої особи суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 травня 2025 року справа № 641/7190/23, саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містять положень щодо заборони призначати опікунами осіб чоловічої статі призивного віку.
При розгляді справи не встановлено обставин, які вказують на те, що поведінка ОСОБА_1 який виявив бажання бути опікуном, суперечить інтересам недієздатного ОСОБА_2 .
Отже, суд першої інстанції не встановив усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, не надав належної правової оцінки поданим доказам як кожному доказу окремо так і достатності і взаємного зв`язку доказів у сукупності, не врахував особливостей даної справи та тих обставин, у зв`язку з якими заявник просить призначити його опікуном, не звернув уваги на характерність захворювання недієздатної особи та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні подання про призначення опікуна, тому рішення суду першої інстанції, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення подання про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Подання Виконавчого комітету Вінницької міської ради про призначення опікуном, задовольнити.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП НОМЕР_6 ), опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 12 квітня 2011 року (справа № 2-о-3/11) визнаний недієздатним.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий М. В. Матківська
Судді Ю. Б. Войтко
І. В. Міхасішин