17.09.26
22-ц/812/1744/26
Єдиний унікальний номер судової справи: 489/1931/26
Номер провадження 22-ц/812/1706/26 Суддя - доповідач апеляційного суду Крамаренко Т.В.
Номер провадження 22-ц/812/1744/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого - Крамаренко Т.В.,
суддів: Муругова В.В., Ямкової О.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційними скаргами
ОСОБА_1
на рішення Первомайського міськрайонного Миколаївської області від 01 червня 2026 року та додаткове рішення цього ж суду від 09 червня 2026 року, ухвалених під головуванням судді - Медведєвої Н.А., в приміщенні того ж суду по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2 ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2026 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що постановою Господарського суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року у справі № 915/28/24 КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради визнано банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура.
02 лютого 2026 року відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту №4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості вказаного підприємства станом на 31 березня 2025 року та згідно з протоколом про результати аукціону ФОП ОСОБА_2 є його переможцем.
09 лютого 2026 року на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415, між КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_2 укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, а Продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості КП «Первомайськводоканал» на загальну суму 11 205 697,58 грн, в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн, заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911 636,44 грн.
09 лютого 2026 року між КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні (далі за текстом - «Договір»), за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги дебіторської заборгованості Первісного кредитора до контрагентів (боржників/солідарних боржників) за надані послуги, зазначених у Додатку №1 до цього договору, та право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань та сплати Боржниками грошових коштів у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.
Отже, позивач є новим кредитором до боржників за комунальними платежами КП «Первомайськводоканал», зокрема й відповідачки, яка є власником квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до вказаного особового рахунку за період з жовтня 2019 року до травня 2020 року розмір заборгованості за надані послуги становить 8 449,65 грн.
Відповідачка в добровільному порядку заборгованість перед ФОП ОСОБА_2 , який є правонаступником КП «Первомайськводоканал» не погасила.
Посилаючись на викладене позивач просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість у розмірі 10 958,92 грн., яка складається із заборгованості в сумі 8 449,65 грн за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2019 року до травня 2020 року, 1 939,79 грн інфляційних витрат та 569,48 грн 3% річних. Крім того, просив вирішити питання про судові витрати у розмірі 11 331,20 грн.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 червня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 10 958,92 грн, яка складається із: 8449,65 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги в період з жовтня 2019 року до травня 2020 року (включно), інфляційні втрати у розмірі 1939,79 грн та 3% річних у розмірі 569,48 грн та судовий збір в сумі 1331,20 грн, а всього 12 290, 12 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено письмовими доказами наявність заборгованості відповідачка за житлово-комунальні послуги у сумі 10 958,92 грн і право вимоги ФОП ОСОБА_2 щодо стягнення цієї заборгованості, а також право на нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат у розмірі 2 509,27 грн.
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 в інтересах якої діяв адвокат Островський С.Б., подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не встановлено беззаперечних доказів того, що у відповідачки наявний борг по оплаті за житлово-комунальні послуги, оскільки остання своєчасно сплачувала за водопостачання та водовідведення, що підтверджується інформацією з абонентської книжки та відповідними квитанціями.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Додатковим рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 червня 2026 року частково задоволено заяву представника ФОП ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 3000 грн витрат на правову допомогу.
Вирішуючи питання про розмір правової допомоги суд першої інстанції виходив з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та виконаної адвокатом роботи.
Не погодившись із вказаним додатковим рішення, ОСОБА_1 подала апеляційну скарг,у в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати додаткове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02 лютого 2026 року відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута КП «Первомайськводоканал» по лоту №4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості вказаного підприємства станом на 31 березня 2025 року. Відповідно до протоколу про результати аукціону від 02 лютого 2026 року позивач є його переможцем.
Згідно з протоколом про результати аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02 лютого 2026 року переможцем є ФОП ОСОБА_2
09 лютого 2026 року на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415, між КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (далі за текстом - «Продавець») та ФОП ОСОБА_2 (далі за текстом - «Покупець») складено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, а Продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) на загальну суму 11 205 697,58 грн, в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн, заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911,636,44 грн.
09 лютого 2026 року між КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні (далі за текстом - «Договір»).
Згідно з пунктом 1 Договору на умовах даного Договору та на підставі Протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026 року, надалі Протокол, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги дебіторської заборгованості Первісного кредитора до контрагентів (боржників/солідарних боржників) за надані послуги, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Загальна сума вимог (дебіторської заборгованості) за цим Договором складає: 11 205 697,58 грн, обтяження відсутні.
Пунктом 2 Договору передбачено, що за цим Договором Новий кредитор в день укладання цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань та сплати Боржниками грошових коштів. Розмір Права вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права Первісного кредитора переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.
Продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора (пункт 5 Договору).
Відповідно до Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги банкрутів на аукціоні від 09 лютого 2026 року переможцю аукціону передано право вимоги за надані послуги до боржників КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради, зокрема, за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , відкритим на ім`я ОСОБА_3 в сумі 8 449,65 грн.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18 жовтня 2007 року за р/№ 3629 приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Сулімою В.Ф.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
З таким висновком суду колегія не погоджується з огляду на наступне.
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
Як на підставу задоволення своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за житлового комунальні послуги.
За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Як встановлено судом, за результатами проведення електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 02 лютого 2026 року між КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні, за умовами якого первісний кредитор передав (відступив), а новий кредитор набув право грошової вимоги (портфель заборгованості) до боржників за комунальними платежами, зокрема за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_3 в сумі 8 449,65 грн, що підтверджується Додатком №1 до вказаного.
ОСОБА_1 є власницею вказаної вище квартири на підставі купівлі-продажу, посвідченого 18 жовтня 2007 року за р/№ 3629 приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Сулімою В.Ф.
Отже, позивач є новим кредитором до боржників за комунальними платежами КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради, зокрема й відповідачки, яка є власницею квартири АДРЕСА_3 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.
Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
За положеннями статей 66-68 ЖК України власник або наймач житлового приміщення та повнолітні члени його сім`ї, що мешкають разом з ним, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі вносити оплату за надані житлово-комунальні послуги.
Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №2189-VIII) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За змістом ст. 9 Закону №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Положеннями частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до частини 2 статті 7, частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З огляду на зазначене можна зробити висновок, що незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на водопостачання та водовідведення, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманих послуг з водопостачання та водовідведенню.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Згідно із ч.1 ст. 10 Закону №2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 22 липня 2019 року № 306 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал», на послуги з централізованого водопостачання для населення, 19,94 грн за один кубічний метр, з податком на додану вартість, що підтверджено у відомостях про послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , а саме відображено, що 1 кубічний метр води за лічильником обраховується за ціною 19,94 грн.
Згідно нарахувань за послуги за період з 10 жовтня 2019 року по 31 травня 2020 року, наданих позивачем, розмір заборгованості становить 8 449,65 грн за 234 куб.м, виходячи з показів лічильника станом на жовтень - 465 куб.м. та на травень 2020 року - 699 куб.м.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Пунктом 5 Договору про відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09 лютого 2026 року, крім продажу дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма прив`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі, правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, а також процесуальними правами кредитора.
Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.
З огляду на викладене правовідносини, що склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно до вказаної правової норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на викладене до позивача, як до нового кредитора, перейшло право вимоги, виникло право на стягнення визначених статтею 625 ЦК України нарахувань на прострочену заборгованість за надані послуги, що передбачено ЦК України та договором про відступлення права вимоги.
Відповідно до розрахунку наданого позивачем заборгованість за послуги з водопостачання становить 8 449,65 грн, за період з жовтня 2019 року по травень 2020 року інфляційна складова боргу - 1 939,79 грн та 3% річних - 569,48 грн.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідачки у розмірі 8 449,65 грн, а з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 10 958,92 грн.
Між тим, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися.
Встановлюючи заборгованість за надані послуги водопостачання та визначаючи її розмір, суд першої інстанції виходив з наданого позивачем нарахування за період з жовтня 2019 року по жовтень 2023 рік, складений ліквідатором КП «Первомаськводоканал».
Згідно вказаних нарахувань за особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на жовтень 2019 року покази лічильника становили 465 м. куб., а станом на травень 2020 рік - 699 м.куб., отже різниця склала 234 м.куб. (699 м.куб. - 465 м. куб.) та враховуючи встановлений на той час тариф 37 грн (19,94 грн + 17,06 грн) до сплати підлягає 8 658 грн (234 м.куб. х 37 грн).
Інших доказів на підтвердження використання відповідачкою 234 м.куб. за період з жовтня 2019 року по травень 2020 рік, крім нарахувань з особового рахунку № НОМЕР_1 (акти звірки показників лічильника, тощо), матеріали справи не містять.
Водночас слід зазначити, що оплата житлово-комунальних послуг підтверджується розрахунковими та фінансовими документами, що містять інформацію про дату, суму, призначення платежу та реквізити сторін: паперовими чи електронними квитанціями банків, касовими чеками, платіжними інструкціями або виписками з карткових рахунків.
Такими письмовими доказами можуть бути: паперова квитанція або чек з каси банку чи поштового відділення з відміткою про виконання платежу; електронна квитанція (у форматі PDF або цифрова довідка), сформована інтернет-банкінгом (Приват24, Monobank тощо) чи платіжними сервісами (Portmone, iPay); виписка з банківського карткового рахунку, яка деталізує рух коштів та успішне списання суми на користь надавача послуг; розрахунковий (касовий) чек або квитанція терміналів самообслуговування (I-Box, ПриватБанк тощо).
Заперечуючи проти позову та наявності заборгованості, яка виникла за період з жовтня 2029 року по травень 2020 року, відповідачка стверджувала про те, що нею своєчасно проводилась оплата за надані КП «Первомайськводоконал`послуги .
На підтвердження своїх заперечень, відповідачкою надані повідомлення КП «Первомайськводоканал» з абонентської книжки по особовому рахунку № НОМЕР_1 та відповідні квитанції за період починаючи з березня 2016 року по травень 2026 року.
Як вбачається з наданих квитанцій, оплата за січень 2019 року була проведена у розмірі 194,70 грн за 6 куб.м. виходячи з показів лічильника - (679 куб.м. - 673 куб.м.), за січень 2020 року у розмірі 111 грн за 3 куб м., виходячи з показів лічильника - (698 куб.м. - 695 куб.м.), останній платіж за травень 2026 року проведено КП «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» за 3 куб.м. (701 куб.м. - 698 куб.м.) у розмірі 282 грн.
Крім того, згідно довідки ОСББ «Фаворіт Центр» від 08 червня 2016 року №28, з 01 лютого 2019 року по 08 червня 2026 року ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 не проживала.
Отже, наведене свідчить про те, що на період з жовтня 2019 року по травень 2020 року покази лічильника (465 куб.м. - 699 куб.м.) з якими позивач пов`язує виникнення заборгованості у розмірі 8 449,65 грн не відповідають дійсності, оскільки спростовуються наданими відповідачкою квитанціями, з яких вбачається, що ще в березні 2016 року нею провадилась оплата враховуючи покази лічильника - 558 куб.м.
До того ж, враховуючи середню кількість спожитих відповідачкою куб.м. в місяць (3 куб.м. -6 куб.м.) слід дійти висновку про те, що за період з жовтня 2019 року по травень 2020 року за вісім місяців не могло було використано 234 куб.м., а відтак наявні сумніви щодо показів лічильника, що зазначені у нарахуваннях по особовому рахунку № НОМЕР_1 , наданих позивачем як на підтвердження наявності заборгованості у розмірі 8 449,65 грн та яку він просить стягнути з відповідачки.
Враховуючи встановлене, колегія вважає, що позивачем не доведено обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення з відповідачки заборгованості за спожиті послуги КП «Первомайськводоконал» у період з жовтня 2019 року по травень 2020 року, правонаступником якого є позивач, а відтак позов задоволенню не підлягає .
За таких з обставин рішення суду на підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає с касуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Щодо доводів апеляційної скарги відносно додаткового рішення суду, колегія суддів виходить з наступного.
Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі № 911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у cправі № 922/3289/21.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення Первомайського міськрайонного Миколаївської області від 01 червня 2026 року у цій справі, то додаткове рішення цього ж суду від 09 червня 2026 року, яким було розподілено судові витрати та стягнуто з відповідачки на користь позивача 3000 грн на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат.
Положеннями частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи те, за наслідками апеляційного перегляду справи у задоволенні позову відмовлено, з позивача на користь держави підлягає стягненню 1 597,44 грн судового збору, оскільки ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 06 липня 2026 року ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 червня 2026 року та додаткове рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 червня 2026 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 1 597,44 грн судового збору на користь держави.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Т.В. Крамаренко
Судді: В.В. Муругов
О.О. Ямкова