КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 947/37247/26
Провадження № 2-зз/947/76/26
УХВАЛА
16.09.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Швидкій В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі у залі суду справу за клопотанням ОСОБА_1 , подане через представника ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року по цивільній справі №2-2501/2008 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
08.09.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хлопко Анастасії Юріївни, про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року по цивільній справі №2-2501/2008, шляхом скасування заходів забезпечення позову вжитих вказаною ухвалою суду та скасування арешту з квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування зазначеного клопотання, представник Хайкіна К.Є. посилається на те, що Київським районним судом м. Одеси при направленні до Третьої Одеської державної нотаріальної контори ухвали суду Одеси від 26.02.2008 року у цивільній справі № 2-2501/2008 в Заяві про реєстрацію обтяження об`єкта нерухомого майна від 26.02.2008, підписаній суддею Київського районного суду м. Одеси Жуковським О.Г., зазначено адресу об`єкта обтяження: АДРЕСА_2 , замість: АДРЕСА_2 , що призвело до порушення прав Позивача
За наслідком чого, як вказує представник позивача, скасування заходів забезпечення позову ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2025 року по справі № 947/10339/25, провадження № 2-зз/947/48/25, виявилось недостатнім для відновлення прав ОСОБА_1 як власника квартири АДРЕСА_1 , оскільки станом на теперішній час він не може вільно розпоряджатися своїм нерухомим майном.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 11.09.2026 року вказану заяву прийнято та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін по справі на 16.09.2026 року о 13 годин 30 хвилин.
До судового засідання призначеного на 16.09.2026 року о 13 годин 30 хвилин сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.
Крім того, у відповідності до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
В силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Враховуючи викладене, встановлені статтею 158 ЦПК України строки для розгляду відповідного клопотання, судом було ухвалено провести розгляд клопотання ОСОБА_1 , подане через представника ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року по цивільній справі №2-2501/2008, за відсутності учасників процесу у відкритому судовому засіданні 16.09.2026 року за наявними документами в матеріалах справи.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши подане до суду клопотання та оглянувши матеріали цивільної справи, суд вважає клопотання не підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №2-2501/2008 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди.
26.02.2008 року в межах розгляду вказаної справи, судом постановлено ухвалу, якою вжито заходи забезпечення по справі та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
З поданих заявником до заяви доказів вбачається, що 26.02.2008 року Київським районним судом міста Одеси було надано заяву про реєстрацію обтяження об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_2 , на підставі саме вищевказаної ухвали Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року у справі №2-2501/2008.
Відповідно до наданих витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.02.2008 року на підставі ухвали Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року у справі №2-2501/2008 зареєстровані обтяження №6666046, 6663491, щодо об`єктів за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_2
У відповідності до довідки, секретарем Київського районного суду міста Одеси від 16.09.2026 року повідомлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №2-2501/2008, перереєстрована №1512/2-1912/11, за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди. Повідомлено, що цивільну справу№1512/2-1912/11 знищено за закінченням терміну зберігання.
Також судом встановлено, що 28.10.2011 року Київським районним судом міста Одеси в межах розгляду цивільної справи №1512/2-1912/11 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди, залишено без розгляду.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 25.03.2025 року у справі №947/10339/25 за клопотанням представника ОСОБА_1 , заходи забезпечення, вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року по цивільній справі №2-2501/2008, про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , - скасовано.
Приймаючи встановлені обставини суд зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження.
Згідно з ч. 1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Частинами 7-10 статті 158 ЦПК України встановлено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 також роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Отже, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
На підставі вищевикладеного, з аналізу положень норм процесуального законодавства вбачається, що суд в порядку статті 158 ЦПК України наділений повноваженнями лише з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи розглянути питання щодо скасування заходів забезпечення позову, які безпосередньо були вжиті судом ухвалою суду в межах розгляду відповідної справи.
Так, виходячи зі встановлених судом обставин вбачається, що в межах розгляду цивільної справи №2-2501/2008, судом були вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , які в свою чергу ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 25.03.2025 року по справі №947/10339/25 вже скасовані.
Будь-яких інших видів заходів забезпечення позову ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року по справі №2-2501/2008, які не скасовані ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 25.03.2025 року по справі №947/10339/25, судом в ухвалі суду не вживались.
Щодо інших доводів заявника, суд вважає необґрунтованими, оскільки ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року по справі №2-2501/2008 безпосередньо арешт на квартиру АДРЕСА_1 , як на окремий об`єкт нерухомого майна, не вирішувалось.
Крім того, до суду заявником не надано до суду жодних доказів, що об`єкти нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_2 , на які накладено арешти на підставі однієї ухвали Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року по справі №2-2501/2008, є різними об`єктами нерухомого майна, як і доказів, що заявник в такому разі є власником об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , та у заявника взагалі наявні складнощі у реалізації ухвали Київського районного суду міста Одеси від 25.03.2025 року по справі №947/10339/25, якою в свою чергу скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року по справі №2-2501/2008.
Додатково суд зазначає, що особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
За наслідком чого, суд вважає відсутніми підстави для задоволення даного клопотання в порядку ст. 158 ЦПК України, оскільки відповідне питання щодо скасування вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року по справі №2-2501/2008 заходів забезпечення позову, вже вирішено судом, відповідні заходи забезпечення позову скасовані.
Керуючись ст. 158, 261, 352-354 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , подане через представника ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2008 року по цивільній справі №2-2501/2008 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Копію ухвали направити для відома учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено - 17.09.2026 року.
Головуючий Л. В. Калініченко