Справа № 509/5712/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.
при секретарі Сірман Г.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
поділ майна, яке придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї,-
ВСТАНОВИВ:
14 серпня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому зазначила, що з травня 2016 року вона та відповідач, який є її сином, проживають однією сім`ю у квартирі позивачки за адресою: АДРЕСА_1 . У 2017 році відповідачу була надана у користування земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Новодолинська сільська рада (за межами населеного пункту), масив НОМЕР_1 , ділянка НОМЕР_2 . Впродовж 2017-2019 років позивачка разом з відповідачем за рахунок спільної праці та грошових витрат, у відповідності до попередньої домовленості здійснили будівництво нежитлових будівель та споруд на вищевказаній ділянці і після будівництва почали спільно користуватися цим нерухомим майном, обробляли земельну ділянку, слідкували за технічним станом будівель. Позивачка вказує, що будівля придбана внаслідок спільної праці членів сім`ї та за спільні грошові кошти членів сім`ї, а тому це майно вважається її з відповідачем спільною власністю, а відповідно до ст.ст. 368, 370 ЦК України та умовами укладеної між ними угоди, її частка у праві спільної власності становить 1/4 частку. Взимку 2026 року позивачці стало відомо, що відповідач має намір без її згоди продати вищевказане нерухоме майно, при цьому він заперечує права позивачки на її частку у праві власності на це майно. З наведених підстав позивачка просить провести між нею та відповідачем поділ майна, яке придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, при цьому стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в розмірі 135000 грн. як компенсацію вартості частки нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ділянка 40) та складається в цілому з: адміністративне приміщення під літ. «А» загальною площею 14,6 кв.м, склад під літ. «Б» загальною площею 487,5 кв.м. Також позивачка просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
В ході розгляду справи позивачка та відповідач дійшли до мирової угоди та 14 вересня 2026 року подали до суду спільну заяву, в якій просять затвердити укладену між ними мирову угоду, надавши суду укладену та підписану сторонами по справі мирову угоду від 14 вересня 2026 року, яка міститься на одному аркуші, складена в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких переданий суду для затвердження, а у сторін залишилося по одному примірнику угоди. За умовами мирової угоди від 14 вересня 2026 року позивачка та відповідач з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок дійшли до наступного:
1.Сторони визнають, що майно у вигляді нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ділянка 40) та складається в цілому з: адміністративне приміщення під літ. «А» загальною площею 14,6 кв.м, склад під літ. «Б» загальною площею 487,5 кв.м, придбане внаслідок спільної праці Сторін, як членів сім`ї, та є об`єктом спільної власності Сторін;
2.Сторони проводять поділ майна, яке визначено у п.1 цієї Мирової угоди наступним чином:
2.1За ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , визнається право власності в цілому на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ділянка 40) та складається в цілому з: адміністративне приміщення під літ. «А» загальною площею 14,6 кв.м, склад під літ. «Б» загальною площею 487,5 кв.м;
2.2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , до підписання цієї Мирової угоди отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 130000 (сто тридцять тисяч) грн. в якості компенсації вартості його частки у праві спільної власності на майно, яке зазначено у п.1 цієї угоди.
Сторони вважають, що умови мирової угоди відповідають їхнім інтересам, претензій один до одного не мають. Сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов цієї мирової угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких зустрічних претензій, не мають і не матимуть ніяких інших вимог.
Сторони заявляють, що ані в процесі укладення цієї мирової угоди, ані в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі і держави.
Зміст ст. 207 ЦПК України та наслідки укладення мирової угоди сторонам зрозумілі.
Дослідивши заяву про затвердження мирової угоди, мирову угоду та матеріали цивільної справи, суд вважає, що умови мирової угоди не суперечать закону, відповідають інтересам сторін, при цьому права будь-яких третіх осіб, в тому числі і держави не порушуються.
Керуючись ст. 207 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Затвердити мирову угоду, яка укладена 14 вересня 2026 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , за умовами якої:
1.Сторони визнають, що майно у вигляді нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ділянка 40) та складається в цілому з: адміністративне приміщення під літ. «А» загальною площею 14,6 кв.м, склад під літ. «Б» загальною площею 487,5 кв.м, придбане внаслідок спільної праці Сторін, як членів сім`ї, та є об`єктом спільної власності Сторін;
2.Сторони проводять поділ майна, яке визначено у п.1 цієї Мирової угоди наступним чином:
2.1За ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , визнається право власності в цілому на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ділянка 40) та складається в цілому з: адміністративне приміщення під літ. «А» загальною площею 14,6 кв.м, склад під літ. «Б» загальною площею 487,5 кв.м;
2.2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , до підписання цієї Мирової угоди отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 130000 (сто тридцять тисяч) грн. в якості компенсації вартості його частки у праві спільної власності на майно, яке зазначено у п.1 цієї угоди.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, яке придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення.
Суддя А.І. Бочаров