Є.у.н.с.512/790/26
Провадження № 2/512/732/26
с-ще Саврань
"16" вересня 2026 р.
УХВАЛА
про повернення заяви про забезпечення позову
Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мелєзгінова Юрія Валерійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог Приватне сільськогосподарське підприємство «Буревісник» про звільнення нерухомого майна з під арешту, -
ВСТАНОВИВ:
14.09.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мелєзгінов Ю.В., звернувся до суду із цивільним позовом до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог ПСП «Буревісник» про звільнення нерухомого майна з під арешту.
Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. та передано йому вказану справу.
Провадження у справі на даний час не відкрито.
Разом з позовною заявою від представника позивача адвоката Мелєзгінов Ю.В. надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Притуляку В.М. ідентифікаційний номер [номер приховано] укладення та підписання договору купівлі продажу - права оренди земельної ділянки загальною площею 5,59 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0185 яка находиться на території Дубинівської сільської ради Савранського району Одеської області.
Крім того, просив заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 5,59 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0185 яка знаходиться на території Дубинівської сільської ради Савранського району Одеської області.
Разом з тим, просив заборонити державним кадастровим реєстраторам вносити до Державного земельного кадастру відомості, які стосуються права оренди земельної ділянки загальною площею 5,59 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0185 яка находиться на території Дубинівської сільської ради Савранського району Одеської області.
Також, просив зупинити продаж арештованого майна права оренди земельної ділянки, в межах виконавчого провадження №79662794, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М., щодо об?єкта - земельної ділянки загальною площею 5,59 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0185 яка знаходиться на території Дубинівської сільської ради Савранського району Одеської області, що виставлено на електронні торги на офіційному сайті «Прозоро», номер лоту №210, дата призначення аукціону 28.09.2026 року, до набрання рішенням суду по суті спору у цій справі законної сили.
Представник позивача мотивував свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є власником наступного майна: спільна часткова власність земельної ділянки № НОМЕР_1 , масив НОМЕР_2 , загальною площею 5,59 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0185.
Вказана земельна ділянка знаходиться на території Дубинівської сільської ради Савранського району Одеської області.
Друга частина земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0185 належить ОСОБА_2
01.08.2016 позивач уклав договір оренди землі на частину земельної
ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0185 з ПСП «Буревісник».
Після закінчення строку дії договору заявник не мав наміру продовжити його дію, а ПСП «Буревісник» не зверталося до орендодавця з листом повідомленням про поновлення такого.
В серпні місяці 2026 року позивач звернувся до реєстратора речових прав на
нерухоме майно з метою укладення правочину щодо розпорядження своїм майном,
що перебуває у нього на праві спільної часткової власності. Під час проведення
нотаріусом перевірки правового статусу майна заявника було виявлено, що частина
земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0185 перебуває
під арештом, арешт накладено на право оренди земельної ділянки, про що було
сформовано та видано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме
майно.
В подальшому заявнику стало відомо, що приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. є організатором електронних торгів № лоту: 210, ID:LAE001-UA-20260827-31141|6a8fe734a533c98998d7dc2d. Право оренди частки земельної ділянки площею 5.592га, кадастровий номер: [номер приховано]:01:002:0185, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Дата проведення аукціону 28.09.2026 року.
Таким чином, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову призведе до необхідності оскарження позивачем договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (оренда якого закінчилась 01.08.09.2026 і не продовжена) та результати проведеного аукціону, у разі його укладення, що значною мірою ускладнить ефективний захист порушених прав позивача. Крім того, укладення договору купівлі - продажу права оренди та державна реєстрація цього права зробить виконання рішення суду у цій справі неможливим.
Дослідивши матеріали заяви та надавши їм належну оцінку, суд зазнає наступне.
За положенням статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами частини 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.
Відповідно до частини 1, 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Із положень статті 150 ЦПК України слідує що, позов забезпечується за заявою позивача, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Водночас, пунктом 4 постанови визначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Обґрунтованість заяви про забезпечення позову доводиться заявником за загальними правилами доказування в цивільному процесі, яке не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, заява представника позивача вмотивована тим, що на частину земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0185 накладено арешт на право оренди земельної ділянки, про що було сформовано та видано інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З інформації з Державного реєстру речових пав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 12.02.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. прийнято рішення №79662794 щодо обтяження речових прав на нерухоме майно.
На підставі вказаного рішення державним реєстратором 12.02.2026 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна. Обтяжувачем зазначено приватного виконавця Притуляка В.М., а особою, майно/права якої обтяжуються - Приватне сільськогосподарське підприємство «Буревісник», код ЄДРПОУ 31630764.
Зі змісту зазначеного запису вбачається, що арешт накладено на майнове право - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0185, номер запису про інше речове право 44671547.
Отже, предметом накладеного приватним виконавцем арешту є саме право оренди земельної ділянки, належне ПСП «Буревісник», а не право власності на саму земельну ділянку.
Згідно частини 5 статті 93 Земельного кодексу України вбачається, що право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.
В силу частини 2 статті 135 Земельного кодексу України встановлено, що земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів.
Відповідно до частини 10 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що заходами примусового виконання рішень є:1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі № 904/9875/21 офіційно закріпила зміну судової практики на користь стягувачів та виконавців. Як вбачається із зазначеної постанови (№904/9875/21) боржник (ТОВ «Агріколь-Самара») звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця. Він вимагав скасувати постанову про опис та арешт майнового права оренди земельних ділянок, посилаючись на стару практику Великої Палати Верховного Суду від 2020 року (справа № 904/968/18), яка раніше це забороняла. Верховний Суд повністю відмовив боржнику та визнав дії виконавця щодо накладення арешту на майнові права оренди абсолютно правомірними.
Верховний Суд зазначив, що після набрання чинності змінами, внесеними Законами України № 1423-IX та № 3065-IX до частини 5 статті 93 Земельного кодексу України, орендар набув законодавче право відчужувати та передавати в заставу право оренди землі сільськогосподарського призначення без погодження з її власником.
Відтак, право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у приватній власності, є самостійним об`єктом цивільного обороту та майнового стягнення. Воно може відчужуватися, передаватися у заставу, а також на нього може бути звернено стягнення у виконавчому провадженні без погодження з власником такої земельної ділянки (крім земель державної чи комунальної власності).
Оскільки право оренди стало повноцінним майновим (речовим) активом, який можна вільно відчужувати, виконавець на підставі Закону України «Про виконавче провадження» має право накладати на нього арешт, описувати та примусово реалізовувати на торгах для погашення боргів.
Отже, арешт майнового права оренди означає заборону для боржника (нинішнього орендаря) відчужувати, передавати в заставу чи іншим способом розпоряджатися своїм правом оренди. Це стосується виключно поточного договору та прав конкретного орендаря-боржника у виконавчому провадженні.
Таким чином, суд зазначає, що якщо арешт накладено саме на право оренди, яке належить орендарю тобто, ПСП «Буревісник», а не на саму земельну ділянку, яка належить власнику - ОСОБА_1 , то власник залишається повноправним власником майна.
Згідно, статті 151 ЦПК України вбачається, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Так, заявник просить зупинити заходи примусового виконання рішення шляхом заборони проведення земельних торгів щодо права оренди. Проте, відповідно до чинної редакції частини 5 статті 93 Земельного кодексу України (із змінами, внесеними Законами № 1423-IX та № 3065-IX), право оренди землі є самостійним майновим активом боржника, який може бути примусово реалізований на торгах.
Правомірність таких дій виконавця підтверджена актуальною правовою позицією Верховного Суду (зокрема, сформованою у постанові КГС ВС від 11.07.2024 у справі № 904/9875/21, яка застосовується аналогічно до майнових прав у цивільних правовідносинах). Забезпечення позову не може використовуватися для протиправного обмеження законної діяльності державного чи приватного виконавця та зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
Отже, враховуючи, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися (у тому числі шляхом звернення стягнення у виконавчому провадженні) без погодження з власником такої земельної ділянки, а також з огляду, що накладення арешту на право оренди орендаря та подальше звернення стягнення на цей актив не призводять до зміни власника чи припинення права власності, виходячи, що позивач є чинним власником частини земельної ділянки, його право не оспорюється, а арешт накладено лише на права орендаря, його права та інтереси не порушується.
За таких обставин позивач не є суб`єктом, чиї права у межах виконавчого провадження щодо орендаря зазнають прямого порушення. Оскільки право приватної власності позивача торгами з реалізації права оренди не припиняється і не оспорюється, він не може використовувати цей спеціальний вид процесуального забезпечення для блокування виконання рішень щодо третіх осіб.
Отже, розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі, суд встановив, що вона не відповідає вимогам частини 1 статті 151 ЦПК України та є необґрунтованою.
Згідно з частини 10 статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 149, 150, 151 ЦПК України, статтями 93, 135 Земельного кодексу України, статтями 10, 48 Закону України «Про виконавче провадження» суддя, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мелєзгінова Юрія Валерійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог Приватне сільськогосподарське підприємство «Буревісник» про звільнення нерухомого майна з під арешту - повернути заявнику.
Копію ухвали негайно надіслати заявнику та його представнику для відома.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/sud1525.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.Ю. Брюховецький