ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року справа №200/9399/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЬНИЙ ЦЕНТР «НІКА» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 200/9399/25 (головуючий І інстанції Духневич О.С.) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЬНИЙ ЦЕНТР «НІКА» про стягнення податкового боргу, -
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЬНИЙ ЦЕНТР «НІКА» до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, у розмірі суми податкового боргу - 198 899,26 грн., а саме: податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (код класифікації доходів бюджету 11021000, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада територіальна громада), у сумі 680,00 грн.; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010400, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада), у сумі 24 958,57 грн.; орендна плата з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада), у сумі 173 260,69 грн..
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.02.2026 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЬНИЙ ЦЕНТР «НІКА» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернуто відповідачу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЬНИЙ ЦЕНТР «НІКА» до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, у загальному розмірі суми податкового боргу - 198 899,26 гривень (сто дев`яносто вісім тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять гривень 26 копійок), а саме: податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (код класифікації доходів бюджету 11021000, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада територіальна громада), у сумі 680,00 гривень (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок); податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010400, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада), у сумі 24 958,57 гривень (двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 57 копійок); орендна плата з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада), у сумі 173 260,69 гривень (сто сімдесят три тисячі двісті шістдесят гривень 69 копійок).
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідач вважає, що судом першої інстанції не було досліджено складові суми боргу та пені, не було встановлено момент їх виникнення та підстави виникнення. Судом не застосовано практику Верховного Суду, зокрема, постанови від 13.02.2018 у справі №826/18379/14, від 19.02.2019 у справі №807/495/17, від 03.02.2022 у справі №560/4343/19, від 14.02.2022 у справі №826/9711/17. Також суд першої інстанції неправильно виклав позицію відповідача.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
На обґрунтування підстав формування податкової вимоги від 22.03.2024 № 0[телефон приховано]-0599 в матеріалах справи наявні декларації відповідача: 1) «Звітна» податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, реєстраційний номер [номер приховано] від 18.02.2022 р.; 2) «Звітна» податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, реєстраційний номер [номер приховано] від 16.02.2022 р.
В подальшому, керуючись п. 50.1 ст. 50 ПКУ, відповідач відкоригував податкові зобов`язання за 2022 рік шляхом подачі уточнюючої декларації за 2022 рік, якими було зменшено суму раніше нарахованого грошового зобов`язання.
Згідно відомостям уточнюючої податкової декларації податкове зобов`язання з земельного податку зменшено на 60653,12 грн., розмір узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік становить 12130,63 грн..
З долученої до матеріалів справи інтегрованої картки по податку на нерухоме майно вбачається, що позивачем було проведено зменшення суми податкового зобов`язання, це відображено операціями від 29.10.2024 р., загальний розмір зазначений в колонці «нараховано/зменшено» всього на загальну суму 60653,12грн..
Також згідно відомостям цієї інтегрованої картки недоїмка станом на 31.10.2024 р. становить 12005,24 грн.. 10.10.2024 року відповідачем було нараховано до зменшення податкового зобов`язання 425897,40 грн.. Згідно рядку 3 розділу ІІІ усього нараховано за звітний період 2022 рік 85179,48 грн. Тобто 10.10.2024 року грошове зобов`язання з орендної плати за землю за 2022 рік було узгоджене в сумі 85179,48 грн..
З інтегрованої картки по оренді землі з юридичних осіб вбачається, що позивачем було проведено зменшення суми податкового зобов`язання, це відображено операціями від 10.10.2024 року, всього станом на 31.12.2024 р. (рядок інтегрованої картки) в стовпчику «нараховано/зменшено» містяться відомості про зменшення на 425897,40 грн..
Згідно відомостям з інтегрованої картки по оренді землі станом на 31.10.2025 року розмір недоїмки відповідача з орендної плати становить 85179,48 грн..
Судом першої інстанції не було досліджено обставин узгодження пені за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами.
З наданих до позовної заяви копій інтегрованих карток вбачається, що в день отримання уточнюючих декларацій, якими зменшено податкові зобов`язання, позивачем було здійснено нарахування пені на ту суму, на яку грошове зобов`язання зменшилося. Про нарахування пені позивачем не приймалося будь-якого рішення за правилам, встановленими ПК України. Також відповідач самостійно не декларував пеню. Тому зазначені суми пені не набули статусу податкового боргу та не можуть бути стягнуті у даній справі.
Відповідач також наголошує, що за нормами ПК України взагалі відсутні правові підстави для нарахування такого роду пені.
Судом не враховано, що підпунктом 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання, такий платник звільняється від нарахування пені.
Відповідач вважає, що подання у встановленому порядку уточнюючої декларації, є правом платника податку, визначене нормами ПК України, на усунення самостійно виявлених помилок, і не являється сплатою або погашенням податкового боргу, тому штрафні санкції (п. 124.1 ст. 124 ПКУ) та пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ), передбачені за порушення строків сплати податкового зобов`язання, до платника податків не застосовуються у разі зменшення раніше нарахованих податкових зобов`язань внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних (податкових) періодах.
Крім того, суд дійшов висновку про те, що податкова вимога від 22.03.2024 № 0[телефон приховано]-0599 вважається врученою. Проте, судом не враховано, що з наданого зображення вбачається, що «Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, вручення поштового переказу» в правому верхньому куті не містить відбитку календарного штемпеля. Отже, наданий позивачем до матеріалів справи доказ не є достовірним.
Також судом не враховано висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові 16 жовтня 2025 року по справі № 580/7387/23.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ТОВ «КДЦ «НІКА» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Донецькій області, як платник податків за основним місцем обліку з 27.05.1997, номер взяття на облік 406-К.
Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 198 899,26 грн., а саме:
- податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (код класифікації доходів бюджету 11021000, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада територіальна громада), у сумі 680,00 гривень згідно податкового повідомлення-рішення вiд 09.05.2025 № 2583/05-99-04-09/2481585;
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010400, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада), у сумі 24 958,57 гривень;
- орендна плата з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада), у сумі 173 260,69 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до вимог пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Абзацом першим пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 286.2 статі 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
За приписами підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податкові декларації.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за відповідачем обліковується сума заборгованості з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (код класифікації доходів бюджету 11021000, код території UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада ) в розмірі 680,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішенням форми «ПС» від 09.05.2025 № 2583/05-99-04-09/24815853.
Податковим повідомлення-рішенням форми «ПС» від 09.05.2025 №2583/05-99-04-09/24815853 відповідачу було визначено суму штрафних санкцій в розмірі 680 грн..
Рішенням ДПС України від 12.06.2025 № 17033/6/99-00-06-03-01-06, за наслідками розгляду скарги відповідача, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Доказів скасування податкового повідомлення-рішенням форми «ПС» від 09.05.2025 № 2583/05-99-04-09/24815853 в судовому порядку сторонами не надано.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 680,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішенням форми «ПС» від 09.05.2025 №2583/05-99-04-09/24815853, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позов в цій частині.
За відповідачем також обліковується сума заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010400, код території UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада), у сумі 24 958,57 грн. а саме:
- 12 005,24 грн. нараховано платником самостійно основного платежу по строку (декларація термiн сплати поточний рiк), Додаток 2. Розрахунок у частинi об`єктiв нежитлової нерухомостi до податкової декларацiї з податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки № [номер приховано] вiд 18.02.2022, терм.спл.30.01.2023;
- пеня 12953,33 грн..
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно податкової декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік №[номер приховано] від 18.02.2022 відповідачем було самостійно визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 72783,75 грн..
29.10.2024 відповідачем було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, якою зменшено суму податкового зобов`язання на 60653,12грн., сума податкового зобов`язання визначена в розмірі 12130,63 грн..
Доказів сплати суми самостійно визначеної суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік (з урахуванням уточненої податкової декларації) відповідачем не надано. За таких обставин, судом першої інстанції правомірно стягнуто суму податкового боргу 12 005,24 грн..
Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 12953,33 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з витягу ІКП відповідачу було нараховано пеню 12953,33 грн, а саме:
- 1 295,33 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 29.07.2022 по 29.10.2024;
- 2 563,89 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 29.07.2022 по 29.10.2024;
- 1 322,11 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 28.10.2022 по 29.10.2024;
- 2 563,89 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 28.10.2022 по 29.10.2024;
- 1 322,11 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 30.01.2023 по 29.10.2024;
- 2 563,89 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 30.01.2023 по 29.10.2024;
- 1 322,11 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 01.05.2023 по 29.10.2024.
Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, зокрема підпункту 129.1.3 пункту 129.1, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.
Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Разом з тим, пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 ПК України).
Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Зі змісту вищезазначених правових норм випливає, що сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу можливо здійснити лише способом, передбаченим пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України. Відтак, подача уточнюючої декларації про зменшення суми податкового зобов`язання не прирівнюється до сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 819/1830/17.
Колегія суддів вважає, що встановлення дати початку та дати закінчення нарахування пені є обов`язковою умовою при розгляді справи про стягнення податкового боргу в частині пені.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем 29.10.2024 було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, якою зменшено суму податкового зобов`язання на 60653,12грн., сума податкового зобов`язання визначена в розмірі 12130,63 грн..
Відтак, колегія суддів вважає, що позивач безпідставно ототожнив уточнення відповідачем податкового зобов`язання в податковій звітності із сплатою грошових зобов`язань або погашення податкового боргу.
Оскільки подання платником податків у встановленому порядку контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань чинним податковим законодавством не визначено як джерело погашення податкового боргу, колегія суддів вважає безпідставним стягнення з відповідача пені, на підставі пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, в розмірі 12953,33 грн. за період з 29.07.2022 року по 29.10.2024 року.
За відповідачем також обліковується сума заборгованості з орендної плати з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600, код території UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада) у розмірі 173 260,69 грн, у т.ч.:
- 42 588,75 грн., нараховано платником самостійно основного платежу по строку (декларація термiн сплати поточний рік), податковий розрахунок земельного податку № [номер приховано] вiд 16.02.2022, термін сплати 30.12.2022;
- 42 589,74 грн, нараховано платником самостійно основного платежу по строку (декларація термiн сплати поточний рік), податковий розрахунок земельного податку № [номер приховано] вiд 16.02.2022, термін сплати 30.01.2023;
-пеня в розмірі 88082,20 грн..
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно податкового розрахунку земельного податку № [номер приховано] вiд 16.02.2022 відповідачем було самостійно визначено суму грошового зобов`язання з плати за землю за 2022 рік в розмірі 511076,88 грн., щомісячно 42 589,74 грн.
10.10.2024 відповідачем було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік, якою визначено суму податкового зобов`язання за рік - 85179,48 грн., у т.ч. січень - 42 588,75 грн., лютий 42 589,74 грн., зменшено суму податкового зобов`язання на 425897,70 грн., щомісячно березень-грудень по 42 589,74 грн.
Відповідачем доказів сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов`язання за січень-лютий 2022 рік в розмірі 85178,49 грн. не надано. Відтак, судом першої інстанції правомірно було стягнуто з відповідача 85178,49 грн.
Як вбачається з витягу ІКП відповідачу було нараховано пеню в розмірі 88082,20 грн., а саме:
- 8 808,02 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 01.06.2022 по 10.10.2024;
- 0,20 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 29.06.2022 по 10.10.2024;
- 8 808,02 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 29.06.2022 по 10.10.2024;
- 0,20 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 02.08.2022 по 10.10.2024;
- 8 808,02 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 02.08.2022 по 10.10.2024;
- 0,20 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 29.08.2022 по 10.10.2024;
- 8 808,02 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 29.08.2022 по 10.10.2024;
- 0,20 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 29.09.2022 по 10.10.2024;
- 8 808,02 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 29.09.2022 по 10.10.2024;
- 0,20 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 31.10.2022 по 10.10.2024;
- 8 808,02 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 31.10.2022 по 10.10.2024;
- 0,20 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 29.11.2022 по 10.10.2024;
- 8 808,02 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 29.11.2022 по 10.10.2024;
- 0,20 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 30.12.2022 по 10.10.2024;
- 8 808,02 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 30.12.2022 по 10.10.2024;
- 0,20 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 30.01.2023 по 10.10.2024;
- 8 808,02 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 30.01.2023 по 10.10.2024;
- 0,20 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 01.03.2023 по 10.10.2024;
- 8 808,02 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 01.03.2023 по 10.10.2024;
- 0,20 грн, нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хворобим(COVID-19)) з 31.03.2023 по 10.10.2024.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем 10.10.2024 було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік, якою зменшено суму податкового зобов`язання .
Отже, позивач безпідставно ототожнив уточнення відповідачем податкового зобов`язання в податковій звітності із сплатою грошових зобов`язань або погашення податкового боргу.
Оскільки подання платником податків у встановленому порядку контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань чинним податковим законодавством не визначено як джерело погашення податкового боргу, колегія суддів вважає безпідставним стягнення з відповідача пені, на підставі пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, в розмірі 88082,20 грн. за період з 01.06.2022 по 10.10.2024.
Згідно підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога, це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених сум податкових зобов`язань, ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 22.03.2024 № 0[телефон приховано]-0599 про те, що станом на 21.04.2024 року сума податкового боргу становить 583734,25 грн..
Наявний у матеріалах даної справи додаток до податкової вимоги від 22.03.2024 №0[телефон приховано]-0599 «Детальний розрахунок суми податкового боргу до податкової вимоги» містить інформацію, що податковий борг складається із:
1. податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010400, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано]) на суму 72658,36 грн.
2. податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано]) на суму 511075,89 грн..
3. штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 0,00; 4. пеня - 0,00.
Вказана вимога була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника, а саме: Донецька обл., м.Краматорськ, вул. Двірцева, буд. 36.
Однак, поштове відправлення було повернуто 11.04.2024 податковому органу із зазначенням причини повернення "закінчення встановленого терміну зберігання", що засвідчується відповідною поштовою довідкою від 11.04.2024.
Згідно пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, податкова вимога форми "Ю" від 22.03.2024 № 0[телефон приховано]-0599 вважається врученою відповідачу 11.04.2024. Вказана податкова вимога не була оскаржена та не відкликалась.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже, законодавство не передбачає формування та направлення окремих податкових вимог при збільшенні або зменшенні суми податкового боргу після її первинного виникнення. Це означає, що якщо після надсилання платнику податкової вимоги його податковий борг змінився (збільшився або зменшився), така первинна вимога залишається чинною і поширюється на всю актуальну суму боргу, яка існує на день погашення.
Таким чином, навіть якщо первісна податкова вимога була виставлена на меншу суму, а згодом за рахунок несплати податків ця сума збільшилася, нова податкова вимога на збільшений розмір податкового боргу не формується і не надсилається. Первісна податкова вимога охоплює повну суму податкового боргу незалежно від змін її розміру після направлення цієї вимоги.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.2 вказаної статті).
За правилами пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Наведені положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Усталеною є практика Верховного Суду (зокрема, викладено в постановах від 21 березня 2024 року у справі № 300/2859/22, від 12 вересня 2024 року у справі №240/41812/21, від 22 травня 2025 року у справі № 320/23543/24, від 23 квітня 2025 року у справі №240/9272/23), за якої предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 30 квітня 2026 року у справі № 300/4818/25, від 21 квітня 2026 року у справа № 160/28799/25, висловлював позицію про те, що скерування податкової вимоги не свідчить про вжиття контролюючим органом заходів, спрямованих на погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу. Такі дії податкових органів призводять лише до формування та документального визначення податкового боргу. При цьому вони об`єктивно передують процесу погашення податкових зобов`язань або стягненню податкового боргу (постанови Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 804/3642/16, від 14 липня 2021 року у справі № 815/2362/17, 21 вересня 2018 року у справі №808/3046/16). Слід зазначити, що виникнення податкового боргу не пов`язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону. Проте обов`язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу. Відтак, податкова вимога не є тим рішенням суб`єкта владних повноважень, на підставі якого виник спірний податковий борг, вона лише інформує платника про суму узгодженого грошового зобов`язання.
В межах спірних правовідносин, податковий борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення вiд 09.05.2025 № 2583/05-99-04-09/2481585 (яке за наслідками оскарження відповідачем в адміністративному порядку залишено без змін) та податкових декларацій, у яких відповідачем самостійно було визначено суму грошового зобов`язання.
Про наявність такого податкового боргу та необхідність його сплати у визначені строки відповідач не міг не знати, однак жодних заходів на його погашення не здійснив.
Станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку суми боргу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (код класифікації доходів бюджету 11021000, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада територіальна громада), у сумі 680,00 гривень, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010400, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада), у сумі 12 005,24 гривень , орендної плати з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада), у сумі 85178,49 гривень.
Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові 16 жовтня 2025 року по справі № 580/7387/23, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки справи не є тотожними.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу відповідача слід частково задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЬНИЙ ЦЕНТР «НІКА» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №200/9399/25 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №200/9399/25 - скасувати .
Прийняти нову постанову.
Позов Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЬНИЙ ЦЕНТР «НІКА» про стягнення податкового боргу у розмірі 198 899,26 гривень - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЬНИЙ ЦЕНТР «НІКА» (код ЄДРПОУ 24815853) до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, у загальному розмірі суми податкового боргу - 97863,73 гривень (дев`яносто сім тисяч вісімсот шістдесят три гривні 73 копійок), а саме: податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (код класифікації доходів бюджету 11021000, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада територіальна громада), у сумі 680,00 гривень (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок); податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010400, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада), у сумі 12 005,24 грн. (дванадцять тисяч п`ять гривень 24 копійок); орендна плата з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600, код за КАТОТТГ UA1412009[телефон приховано], Краматорська територіальна громада), у сумі 85178,49 грн. (вісімдесят п`ять тисяч сто сімдесят вісім гривень 49 копійок).
У задоволенні іншої частини позову - відмовити
Постанова у повному обсязі складена та підписана 17 вересня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко