ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року справа №200/1627/26
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі № 200/1627/26 (головуючий І інстанції Логойда Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості, -
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у виплаті їй пенсії згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у розмірі 274 544,63 грн., що підлягала виплаті при житті її померлому чоловіку ОСОБА_2 - пенсіонеру за вислугою років МВС; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області на її користь недоотриману пенсію у розмірі 274 544,63 грн., в порядку, що передбачений ч. 1 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", що підлягала виплаті при житті її померлому чоловіку ОСОБА_2 - пенсіонеру за вислугою років МВС.
Позов обґрунтовувала тим, що є вдовою пенсіонера МВС ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на обліку у відповідача як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
За його життя рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 200/840/23 та від 28 листопада 2023 року у справі № 200/5972/23 порушені права пенсіонера ОСОБА_2 були захищені.
На виконання зазначених рішень суду відповідач провів перерахунок його пенсії та нарахував йому заборгованість з пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 31 липня 2023 року в розмірі 258 544,63 грн. та, відповідно, за період з 01 серпня 2023 року по 31 березня 2024 року в розмірі 16 000 грн., всього - 274 544,63 грн.
Проте за життя вказані суми пенсії ним отримані не були.
Після його смерті вона в межах шестимісячного строку звернулася до відповідача із заявою про виплату недоотриманих при житті померлим пенсіонером пенсійних виплат в порядку, що визначений ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", до якої додала підтверджуючі документи.
Проте в задоволенні заяви було відмовлено.
Вважаючи свої права порушеними, звернулася до суду з даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі № 200/1627/26 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не виплати ОСОБА_1 недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 в загальній сумі 273 982,58 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоодержану пенсію у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 в загальній сумі 273 982,58 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 19 січня 2026 року).
За його життя рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 200/840/23 та від 28 листопада 2023 року у справі № 200/5972/23, які набрали законної сили, порушені пенсійні права ОСОБА_2 були захищені та відновлені.
На виконання зазначених рішень суду відповідач нарахував йому доплату до пенсії:
- по рішенню суду у справі № 200/840/23: за період з 01 грудня 2019 року по 31 липня 2023 року в сумі 258 544,63 грн.;
- по рішенню суду у справі № 200/5972/23: за період з 01 серпня 2023 року по 31 березня 2024 року в сумі 16 000 грн.;
- всього - 274 544,63 грн.
Проте за його життя вказані суми пенсії ним отримані не були.
Про недоотримані у зв`язку з його смертю суми пенсії позивача (дружину померлого пенсіонера) повідомлено листами відповідача від 20 липня 2023 року № 0500-0204-8/62312 та від 11 березня 2024 року № 0500-0215-8/23694 на запити її адвоката.
Протягом 2025 року відповідачем проведено виплату коштів на погашення заборгованості по рішенню суду у справі № 200/840/23, а саме: у жовтні 2025 року кошти виплачені у розмірі 187,35 грн., у листопаді 2025 року - 187,35 грн., у грудні 2025 року - 187,35 грн.
Невиплаченими залишилися недоотримані при житті померлого пенсіонера суми пенсії: по рішенню суду у справі № 200/840/23 - 257982,58 грн., по рішенню суду у справі № 200/5972/23 - 16 000 грн., всього - 273 982,58 грн.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами пенсійної справи, зокрема розрахунком заборгованості з пенсійних виплат пенсіонера ОСОБА_2 відповідно до рішень Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 200/840/23 та від 28 листопада 2023 року у справі № 200/5972/23.
31 січня 2026 року позивач (дружина померлого пенсіонера) звернулася до відповідача із заявою (оформлена на бланку) про виплату суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, до якої додала заяву аналогічного змісту (довільної форми) від 31 січня 2026 року та відповідні підтверджуючі документи.
Оскільки виплату недоотриманої пенсії проведено не було, тому до відповідача в інтересах позивача були направлені відповідні адвокатські запити.
На адвокатський запит представника позивача відповідачем надана відповідь від 17 лютого 2026 року № 0500-0203-8/15515, в якій повідомлено, що заяви встановленого зразка до Головного управління не надходило; звернення позивача від 31 січня 2026 року, яке надійшло поштою, в зареєстровано 03 лютого 2026 року за вх. № 9260/С-0500-26 відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, судом першої інстанції зазначено наступне.
Питання виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера врегульовано ст. 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ч.ч. 1 та 2 якої сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ст. 61 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Пунктом 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402), визначено, зокрема, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Згідно з п. 9 розд. II цього Порядку до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Отже, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонеру з числа осіб, на яких поширюються положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та які (суми пенсії) залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, що встановлена ст. 61 цього Закону. При цьому, такі суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Водночас, якщо вказані суми пенсії не були одержані протягом 6 місяців після смерті пенсіонера, то такі суми переходять у склад спадкового майна померлого пенсіонера.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що "… у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.".
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення/дії/бездіяльність з цього питання.
Аналогічний висновок наведений в постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 200/12094/18-а.
З матеріалів справи вбачається, що на час смерті чоловіка позивачка проживала разом з ним; в межах встановленого законодавством шестимісячного строку вона звернулася до відповідного органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, до заяви додала відповідні підтверджуючі документи.
Отже, вона мала право на отримання такої недоодержаної пенсії відповідно до ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Проте таке право відповідачем було порушено.
Відповідачем помилково застосовані наведені положення законодавства, а також помилково кваліфіковано заяву позивача, як заяву, що подана відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту та відновленню шляхом часткового задоволення позову (в частині суми пенсії) шляхом, який обрано судом (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі № 200/1627/26 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі № 200/1627/26 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 17 вересня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв