ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року справа №200/10140/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 р. у справі № 200/10140/25 (головуючий І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.12.2025 року №963280109676 «Про часткову відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 »;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 по Списку № 1 (шахтарі), що дає право на перерахунок пенсії відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» період роботи з 03.04.2019 по 01.03.2024 року у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» та ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 ОСОБА_1 з врахуванням стажу, набутого після призначення пенсії та застосуванням положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, з дати звернення з заявою про перерахунок пенсії - 25.10.2024 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.12.2025 року №963280109676 «Про часткову відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ».
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 по Списку № 1 (шахтарі), що дає право на перерахунок пенсії відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» період роботи з 03.04.2019 по 01.03.2024 року у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля».
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 ОСОБА_1 з врахуванням стажу, набутого після призначення пенсії та застосуванням положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, з дати звернення з заявою про перерахунок пенсії - 25.10.2024 року.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що в Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відсутні повноваження щодо здійснення виплати пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку, як одержувачі пенсій, в інших областях України, а отже позовні вимоги позивача щодо виплати пенсійних виплат Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області є безпідставними. Виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України, за місцем проживання/перебування особи.
Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 03.04.2019 по 18.09.2024 працював заступником директора з виробництва блоку №2 ВП «Шахта «Капітальна ДП «Мирноградвугілля».
Оскільки заступник з виробництва належать до працівників, зайнятих на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу в рік (в обліковому періоді), що підтверджується довідкою про кількість підземних виходів від 01.03.2024 №89, підстав для врахування періоду пільгової роботи за Списком №1 з 03.04.2019 по 01.03.2024 до періоду підземної роботи шахтарів, що дає право на обчислення пенсії відповідно до ст.8 Закону №345, немає.
Стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №1 складає 15 років 11 міс. 17 дн., в т.ч. стаж роботи, що дає право на обчислення пенсії за нормами ст.8 Закону №345 - 11 років 0 міс. 18 дн.
Враховуючи вищезазначене, у зв`язку із відсутністю 15 років підземного стажу роботи шахтаря, підстав для обчислення пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» немає.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.04.2013 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецької області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/8483/24 від 10.04.2024 року було вирішено: адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача - 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідача - 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування до пільгового стажу за списком №1 ОСОБА_1 періодів роботи з 03.04.2019 по 01.03.2024.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 25.10.2024, зарахувавши до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 03.04.2019 по 01.03.2024 та вирішити питання щодо перерахунку пенсії відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/8483/24 від 29.10.2025 року апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 р. у справі № 200/8483/24 - залишено без змін.
Таким чином, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/8483/24 від 10.04.2025 року набрало законної сили 29.10.2025 року відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.12.2025 року було прийнято рішення №963280109676 «Про часткову відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 » наступного змісту: - «Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 200/8483/24, яке набрало законної сили 29.10.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 25.10.2024, зарахувавши до пільгового стажу за списком №1 період роботи з 03.04.2019 по 01.03.2024 та вирішити питання щодо перерахунку пенсії відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням від 03.12.2025 № 963280109676 до пільгового стажу за Списком № 1 зараховано період роботи з 03.04.2019 по 01.03.2024 та проведено перерахунок пенсії з 01.11.2024 відповідно до заяви від 25.10.2024.
[…]
Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 03.04.2019 по 18.09.2024 працював заступником директора з виробництва блоку № 2 ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля». Оскільки заступники з виробництва належать до працівників, зайнятих на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу в рік (в обліковому періоді), що підтверджується довідкою про кількість підземних виходів від 01.03.2024 № 89, підстав для врахування періоду пільгової роботи за Списком № 1 з 03.04.2019 по 01.03.2024 до періоду підземної роботи шахтарів, що дає право на обчислення пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345, немає.
Стаж роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 складає 15 років 11 міс. 17 дн., в т. ч. стаж роботи, що дає право на обчислення пенсії за нормами ст. 8 Закону № 345 - 11 років 0 міс. 18 дн.
Враховуючи вищезазначене, у зв`язку із відсутністю 15 років підземного стажу роботи шахтаря, підстав для обчислення пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» немає.».
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року №345-VI (далі - Закон№345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону України № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV в редакції на час звернення позивача з заявою, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, обов`язковою умовою для застосування положень Закону № 345-VI є зайнятість особи на підземних роботах протягом повного робочого дня, а тому вказана обставина є вирішальною.
Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним Судом у постановах від 27 серпня 2020 року у справі №442/3559/17, 13 жовтня 2020 року у справі № 442/3555/17, від 29.12.2021р. у справі № 345/2562/17, від 02 грудня 2021 року у справі №280/281/17.
Щодо доводів апелянта, що оскільки заступник з виробництва належать до працівників, зайнятих на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу в рік, підстав для врахування періоду пільгової роботи за Списком №1 з 03.04.2019 по 01.03.2024 до періоду підземної роботи шахтарів, що дає право на обчислення пенсії відповідно до ст.8 Закону №345, немає, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Так, згідно із записами копії трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач у період з 03.04.2019 по 18.09.2024 працював: ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля»:
03.04.2019 прийнятий заступником директора з виробництва блоку №2 за умови переведення з ВП «Шахта «Родинська». Наказ № 02/405к від 03.04.2019,
30.05.2024 звільнений згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Наказ № 171к від 29.05.2024;
ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля»:
03.06.2024 прийнятий заступником директора з виробництва блоку №2. Наказ № 02/474к від 05.06.2024,
17.09.2024 звільнений згідно ст. 38 ч. 1 КЗпП України за власним бажанням. Наказ №291к від 16.09.2024;
ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля»:
18.09.2024 прийнятий на роботу начальником зміни. Наказ від 17.09.2024 № 8143к.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірного періоду роботи, які не мають дефектів їх вчинення.
Суд звертає увагу, що в даному випадку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідач на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/8483/24 від 10.04.2025 року, яке набрало законної сили 29.10.2025 року до пільгового стажу за Списком № 1 зараховував період роботи з 03.04.2019 по 01.03.2024 та провів перерахунок пенсії з 01.11.2024 відповідно до заяви від 25.10.2024 року та визначив стаж роботи позивача за Списком №1 - 15 років 11 місяців 17 днів, в свою чергу визначив стаж роботи, що дає право на обчислення пенсії за нормами ст.8 Закону України №345 - 11 років 0 місяців 18 днів.
В даному випадку, спірним питанням в даних правовідносинах між учасниками справи є не зарахування до пільгового стажу позивача по Списку № 1 (шахтарі), що дає право на перерахунок пенсії відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» період роботи з 03.04.2019 по 01.03.2024 року у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля».
Суд зазначає, що приписами ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В даному випадку Перший апеляційний адміністративний суд під час розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області по справі №200/8483/24 від 29.10.2025 року дійшов наступного висновку:
«Матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу.
Також позивачем була надана до пенсійного органу довідка про кількість підземних виходів від 01.03.2024 №89, видана ВП "Шахта "Капітальна" ДП "Мирноградвугілля".
Щодо посилання скаржника на те, що пільгова довідка за період роботи з 03.04.2019 по 01.03.2024 позивачем не надавалась, колегія суддів зазначає, що позивачем була надана до пенсійного органу вказана довідка від 01.03.2024 №89, яка є підставою для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу.
Також, за положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
[…].
Отже, з урахування спірних періодів роботи, стаж позивача на підземних роботах визначений Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" становить більше 15 років.
Таким чином, позивач має право для розрахунку розміру пенсії відповідно до приписів статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".».
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.11.2024 року відповідно до його заяви від 25.10.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/8483/24 від 10.04.2025 року, яке набрало законної сили 29.10.2025 року, безпідставно не розраховувало розмір пенсії позивача з урахуванням приписів абзацу 3 ч.1 ст.28 Закону України №1058-ІV та положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Щодо доводів апелянта, що виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України, за місцем проживання/перебування особи, суд зазначає наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2024 року по справі №200/8483/24 було, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 25.10.2024, зарахувавши до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 03.04.2019 по 01.03.2024 та вирішити питання щодо перерахунку пенсії відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновків суду.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення суду від 10.04.2024 року по справі №200/8483/24, 02.12.2025 року було прийнято рішення №963280109676 «Про часткову відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі 200/10140/25, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 ОСОБА_1 з врахуванням стажу, набутого після призначення пенсії та застосуванням положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, з дати звернення з заявою про перерахунок пенсії - 25.10.2024 року.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов`язання здійснити виплату пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 ОСОБА_1 з врахуванням стажу, набутого після призначення пенсії та застосуванням положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, з дати звернення з заявою про перерахунок пенсії - 25.10.2024 року, є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, структурний підрозділ органу, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що позовні вимоги заявлено позивачем лише до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48 КАС України).
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду першої інстанції є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Особа, яка залучається до участі у справі у процесуальному статусі відповідача має процесуальні права та процесуальні обов`язки, визначені КАС України.
За правилами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача.
Зокрема, залучення такої особи на стадії апеляційного розгляду справи позбавило би залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими КАС України в суді першої інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін.
Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі №2040/5355/18.
З огляду на те, що судом першої інстанції не враховано вищенаведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі 200/10140/25 підлягає зміні в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату пенсії.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 р. у справі № 200/10140/25 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 р. у справі № 200/10140/25 змінити, внаслідок чого в резолютивній частині:
- в абзаці четвертому виключити слова «та виплату».
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 р. у справі № 200/10140/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення 17 вересня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко