ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 р. Справа № 520/14683/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 року за заявою ОСОБА_1 , поданою в порядку ст. 382 КАС України (ухвалене суддею Бабаєв А.І.) в справі № 520/14683/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , якими порушено Закон України "Про звернення громадян", Закон України "Про надання публічної інформації", якими проігноровано станом на 05.06.2025 р. заява № 6 (вх.№7862 від 06.03.2025), заява №7, інформаційний запит №1 від 15.03.2025 (рекомендоване/цінне з описом лист № 612060053512) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути по суті, якими проігноровано станом на 05.06.2025 р. ОСОБА_1 заява № 6 (вх.№ 7862 від 06.03.2025 р.), заява № 7, Інформаційний запит № 1 від 15.03.2025 р. (рекомендоване/цінне з описом лист № 612060053512) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ); визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , якими здійснюється підробка офіційних документів, перевищення своїх службових повноважень, якими до військового квитка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 01.08.1985 р. в вересні 2024 року ставиться квадратна печатка про нібито взяття ОСОБА_1 на військовий облік 09.06.1988 р. - саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , який станом на 1988 рік не існував, а був на той час ІНФОРМАЦІЯ_5 ; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 які не виконали рішення ВЛК, вимоги Закону України, які усунулися від виконання своїх службових обов`язків, якими протягом з 29.03.2012 р. по 05.06.2025 р. грудня (тобто 13,2 років), не зняли/не виключили з військового обліку ОСОБА_1 від свідоцтва про хворобу № 55 від 29.03.2012 р. Військово-Лікарська комісія госпіталю ГУМВС України в Харківській області за розпорядженням ВКПС ПМДПА в Харківській області наказ № 85 МВС України від 06.02.2001 р. - за сукупністю захворювань непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку, наказу № 1100-0 від 21.05.2012 р. Державної податкової служби (через хворобу), що було підтверджено рішенням та постановою вищестояшої ВЛК за сукупністю захворювань непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку за постановою Військово Лікарської комісії протокол № 8 від 11.04.2012 р.; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 зняти, виключити з військового обліку, внести в реєстр "Оберіг", внести відомості про зняття, виключення з військового обліку в воєнний квиток № НОМЕР_1 від 01.08.1985 р. ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про хворобу № 55 від 29.03.2012 р. Військово-Лікарська комісія госпіталю ГУМВС України в Харківській області за розпорядженням: ВКПС ПМДПА в Харківській області наказ № 85 МВС України від 06.02.2001 р. - за сукупністю захворювань непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку, наказу № 1100-0 від 21.05.2012 р. Державної податкової служби (через хворобу), що було підтверджено рішенням та постановою вищестоящої ВЛК за сукупністю захворювань непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку за постановою Військово Лікарської комісії Протокол № 8 від 11.04.2012 р.; винести окрему ухвалу та направити до правоохоронного органу , в порядку ст. 214 КПК України внесення відомостей в ЄРДР щодо можливих неправомірних дій ІНФОРМАЦІЯ_1 в діях яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення, якими на протязі 13,2 років відмовлено у знятті і в подальшому виключенню з військового обліку, здійснюється підробка офіційних документів, перевищення своїх службових повноважень, якими до військового квитка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 01.08.1985 р. в вересні 2024 року ставиться квадратна печатка про нібито взяття ОСОБА_1 на військовий облік 09.06.1988 р. саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , який станом на 1988 рік не існували, а був на той час ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 р. в справі № 520/14683/25, яке постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 р. залишено без змін, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 № 6 (вх.№ 7862 від 06.03.2025 р.), заяви №7 від 15.03.2025 р. щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 р. в справі №520/31300/24 та інформаційного запиту № 1 від 15.03.2025 р. (рекомендоване/цінне з описом лист №612[телефон приховано]), в порядку Закону України "Про звернення громадян"; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 №6 (вх.№ 7862 від 06.03.2025 р.), заяву №7 від 15.03.2025 р. щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 р. в справі №520/31300/24 та інформаційний запит № 1 від 15.03.2025 р. (рекомендоване/цінне з описом лист № 612[телефон приховано]), в порядку Закону України "Про звернення громадян"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
11.12.2025 р. позивач подав до Харківського окружного адміністративного суду заяву, в якій просив: здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 520/8234/24 у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України; зобов`язати подати звіт, у 10-денний термін, про виконання судового рішення № 520/14683/25 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підполковника ОСОБА_2 у порядку, встановленому ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України; накласти на начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 - 60560 грн.; стягнути з начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 штраф у сумі 30280 грн.; стягувачем в частині стягнення штрафу у сумі 30280 грн. визначити ОСОБА_1 ; стягнути з начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України штраф у сумі 30280 грн.; стягувачем в частині стягнення штрафу у сумі 30280 грн. визначити Державну судову адміністрацію України; надати всі звіти, пояснення, докази, надані відповідачами, завірені належним чином з метою повного, всебічного, об`єктивного, неупередженого розгляду справи, з урахування звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору; винести окрему ухвалу та направити до правоохоронного органу, в порядку ст. 214 КПК України з метою внесення відомостей в ЄРДР щодо неправомірних, а можливо злочинних дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення/службове підроблення документів, зловживання владою та своїм службовим становищем, якими на протязі 13,5 років відмовлено у знятті, в подальшому виключенню з військового обліку, здійснюється підробка офіційних документів, перевищення своїх службових повноважень, якими до військового квитку № НОМЕР_1 від 01.08.1985 р. ОСОБА_1 в вересні 2024 року, ставиться квадратна печатка про нібито взяття ОСОБА_1 на військовий облік 09.06.1988 р. - саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , який станом на 1988 рік - не існував, а був на той час ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 р. заяву ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 протягом тридцяти днів з дня отримання даної ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 р. в справі № 520/14683/25; в іншій частині вимог заяви відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 р. ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 р. в справі № 520/14683/25 скасовано, а справу № 520/14683/25 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 р. прийнято звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 р. ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 р. в справі № 520/14683/25 скасовано, направлено справу № 520/14683/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 р. роз`єднано вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
Виділено окремо вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме вимоги щодо здійснення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 520/8234/24 у порядку, встановленому ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України та винесення окремої ухвали та направлення до правоохоронного органу , в порядку ст.214 КПК України і метою внесення відомостей в ЄРДР щодо неправомірних дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 підполковника ОСОБА_2 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2026 р. ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 р. в справі № 520/14683/25 скасовано, адміністративну справу № 520/14683/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 р. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії. Запропоновано ОСОБА_1 подати до суду, протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали, пояснення та зазначити які саме рішення, дії чи бездіяльність, вчинені суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, на думку ОСОБА_1 , є протиправними та чи порушуються боржником його права під час його виконання.
На виконання вищезазначеної ухвали суду позивачем подано до суду додаткові пояснення, зі змісту яких вбачається, що вони частково фактично є заявою поданою в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в яких ОСОБА_1 просив: накласти на начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 - 60560,00 грн.; стягнути з начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 - штраф у сумі 30280,00 грн.; стягувачем в частині стягнення штрафу у сумі 30280,00 грн. визначити ОСОБА_1 30280,00 грн.; стягнути з начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України штраф у сумі 30280,00 грн.; стягувачем в частині стягнення штрафу в сумі 30280,00 грн. визначити Державну судову адміністрацію України; надати в 3 примірниках/прошиті, пронумеровані, скріплені печаткою та підписом відповідальної особи всі винесені рішення, ухвали, постанови, звіти, пояснення докази надані відповідачами завірені належним чином з метою повного, всебічного, об`єктивного, неупередженого розгляду справи, з урахування звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору; винести окрему ухвалу та направити до правоохоронного органу, в порядку ст. 214 КПК України і метою внесення відомостей в ЄРДР щодо неправомірних, а можливо злочинних дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст. 382 (невиконання рішення суду службовою особою у воєнний час) з метою припинення злочинних дій відповідача; роз`яснити відповідачу, що звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду в справі № 520/14683/25 має відповідати вимогам ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України; винести окрему ухвалу та витребувати у відповідача персональні дані начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 , який займав посаду на час вступлення рішення в законну силу з метою притягнення до відповідальності за невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду в справі № 520/14683/25; винести окрему ухвалу та витребувати у відповідача персональні дані нового начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) який займає посаду ІНФОРМАЦІЯ_7 після зняття з посади підполковника ОСОБА_2 з метою притягнення до відповідальності за невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду в справі № 520/14683/25, який продовжує ігнорувати рішення суду, яке набрало законної сили - та вирішити питання щодо притягнення до відповідальності, накладення штрафу за невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду в справі № 520/14683/25 - станом на 08.07.2026 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 р. в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив: скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 р., справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду; накласти на начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 - 60560,00 грн.; стягнути з начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 - штраф у сумі 30280,00 грн.; стягувачем в частині стягнення штрафу у сумі 30280,00 грн. визначити ОСОБА_1 30280,00 грн.; стягнути з начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України штраф у сумі 30280,00 грн.; стягувачем в частині стягнення штрафу у сумі 30280,00 грн. визначити Державну судову адміністрацію України; зобов`язати суд першої інстанції надати в 3 примірниках/прошиті, пронумеровані, скріплені печаткою та підписом відповідальної особи всі винесені рішення, ухвали, постанови, звіти, пояснення докази надані відповідачами завірені належним чином з метою повного, всебічного, об`єктивного, неупередженого розгляду справи, з урахування звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору; винести окрему ухвалу та направити до правоохоронного органу в порядку ст.214 КПК України і метою внесення відомостей в ЄРДР щодо неправомірних, а можливо злочинних дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) - підполковника ОСОБА_2 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення/службове підроблення документів, зловживання владою та своїм службовим становищем, якими на протязі 13,5 років відмовлено у знятті, в подальшому виключенню з військового обліку, здійснюється підробка офіційних документів, перевищення своїх службових повноважень, якими до військового квитку № НОМЕР_1 від 01.08.1985 р. ОСОБА_1 в вересні 2024 року, ставиться квадратна печатка про нібито взяття ОСОБА_1 на військовий облік 09.06.1988 року - саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , який станом на 1988 рік - не існував, а був на той час ІНФОРМАЦІЯ_5 якими до військового квитку № НОМЕР_1 від 01.08.1985 р. в вересні 2024 року ставиться квадратна печатка про взяття позивача на військовий облік 09.06.1988 р. (інваліда 2 групи); винести окрему ухвалу та направити до правоохоронного органу в порядку ст. 214 КПК України і метою внесення відомостей в ЄРДР щодо неправомірних, а можливо злочинних дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст. 382 (невиконання рішення суду службовою особою у воєнний час) з метою припинення злочинних дій відповідача; роз`яснити відповідачу, що звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду в справі № 520/14683/25 має відповідати вимогам ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України; винести окрему ухвалу та витребувати у відповідача персональні дані начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 , який займав посаду на час вступлення рішення в законну силу з метою притягнення до відповідальності за невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду в справі № 520/14683/25; винести окрему ухвалу та витребувати у відповідача персональні дані нового начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) який займає посаду ІНФОРМАЦІЯ_7 після зняття з посади підполковника ОСОБА_2 з метою притягнення до відповідальності за невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду в справі № 520/14683/25, який продовжує ігнорувати рішення суду, яке набрало законної сили - та вирішити питання щодо притягнення до відповідальності, накладення штрафу за невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду в справі № 520/14683/25 - станом на 21.07.2026 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначає, що відповідачем станом на 21.07.2026 р. не виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 р. в справі № 520/14683/25, тому вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема, про накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України та накладення штрафу на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідачем надано відповідь на звернення позивача на виконання рішення суду в даній справі. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що предметом позову не було зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 зняти або виключити ОСОБА_1 з обліку, та судом не розглядалось питання щодо проставлення квадратної печатки про взяття ОСОБА_1 на військовий облік 09.06.1988 р. ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані, з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, передбачений ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначеної норми законодавства слідує, що Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Отже, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.02.2020 р. в справі №640/10843/19.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.
Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Згідно з ч. 5 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що штраф як вид санкції (покарання), яку застосовують суди за наслідками розгляду питання про виконання судових рішень, у процедурі судового контролю покликаний виконувати не тільки і не стільки «каральну» функцію, як діяти з профілактичною (превентивною) метою, націленою на те, щоб спонукати до реалізації покладених обов`язків, які необхідні для виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
За змістом ч. 2 ст. 382-3 КАС України відмова у прийнятті звіту - як обставина, з якою закон пов`язує накладення штрафу - передбачає (з боку суду) оцінювання достатності заходів, які вжито для виконання судового рішення. Отже, це має означати, що накладенню штрафу передує з`ясування обставин, причин, які спричинили невиконання судового рішення, у зіставленні з участю, роллю чи функцією (повноваженнями) керівника суб`єкта владних повноважень в організації процесу цього виконання.
Іншими словами, накладення штрафу вимагає з`ясування, пояснення за які саме діяння (їх об`єктивну сторону) - в аспекті (не)виконання судового рішення - до керівника суб`єкта владних повноважень застосовується санкція у вигляді штрафу, зокрема у тому випадку, коли для цієї посадової особи зазначена санкція (покарання) настає повторно.
Запровадження механізму судового контролю за виконанням судового рішення пов`язується, передусім, з тим, щоб особа, на користь якої ухвалено судове рішення, домоглася його виконання, що, властиво, є доконечною метою захисту прав, свобод та інтересів, порушених рішеннями, діями, бездіяльністю органів публічної влади, їх посадовими і службовими особами.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.11.2025 р. в справі № 380/12153/20.
Таким чином, застосування судом до суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі приписів ст. 382 КАС України можливе лише в разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду, що має бути підтверджено відповідними доказами.
В обґрунтування заяви про судовий контроль позивач зазначив, що відповідачем всупереч ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України не виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду. В заяві зазначено, що у військовому квитку № НОМЕР_1 від 01.08.1985 р. станом на 13.05.2026 р. відсутній наявний запис про виключення з військового обліку 2008 р. у вигляді штрих коду, тобто набув статусу особи, яка вже не є військовозобов`язаним, а в вересні 2024 року ставиться квадратна печатка про нібито взяття ОСОБА_1 на військовий облік 09.06.1988 р. саме ІНФОРМАЦІЯ_8 , який станом на 1988 рік не існував, а був на той час ІНФОРМАЦІЯ_5 , якими до військового квитку № НОМЕР_1 від 01.08.1985 р. ОСОБА_1 були внесені відомості щодо незаконної постановки на облік 1988 роком, тобто задніми числами через 37 років.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 р. в справі № 520/14683/25, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 № 6 (вх.№ 7862 від 06.03.2025 р.), заяви №7 від 15.03.2025 р. щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 р. в справі №520/31300/24 та інформаційного запиту № 1 від 15.03.2025 р. (рекомендоване/цінне з описом лист №612[телефон приховано]), в порядку Закону України "Про звернення громадян"; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 №6 (вх.№ 7862 від 06.03.2025 р.), заяву №7 від 15.03.2025 р. щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 р. в справі №520/31300/24 та інформаційний запит № 1 від 15.03.2025 р. (рекомендоване/цінне з описом лист № 612[телефон приховано]), в порядку Закону України "Про звернення громадян".
Зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_1 №13/303 від 18.12.2025, який адресований ОСОБА_1 , вбачається, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 р. в справі № 520/14683/25, надається відповідь на звернення, а саме, №6 (вх. № 7862 від 06.03.2025), № 7 від 15.03.2025 щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі 520/31300/24 та інформаційного запиту №1 від 15.03.2025 (рекомендоване/цінне з описом лист № 612[телефон приховано]). Зазначено, що наказом Міністра оборони України 14.08.2008 р. № 402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800) затверджено Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі - Положення № 402). Вказано, що саме у пункті 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою. Зазначено, що відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови), під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Вказано, що медичний огляд проводиться ВЛК (військово-лікарськими комісіями), зокрема, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти). Зазначено, що пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Вказано, що відповідно до законодавчих, нормативних та керівних документів, військово- лікарські комісії (штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі)) мають свої окремі структурні підрозділи, штат, порядок формування, підпорядкованість та підзвітність. Зазначено, що відповідно до наявних даних, в справі мається свідоцтво про хворобу № 55 від 29.03.2012 р. військово-лікарської комісії госпіталю ГУМВС України в Харківській області, яким визнано заявника непридатним до військової служби згідно наказу МВС України від 06.02.2002 р. №85. Вказано, що рішення військово-лікарської комісії госпіталю ГУМВС України не поширюється на ведення військового обліку військовозобов`язаних, тому, відсутня законодавча можливість виключення з військового обліку. Вказано, що виключення з військового обліку проводиться лише на підставі рішення військово-лікарської комісії згідно наказу МО України від 14.08.2008 р. № 402. Зазначено, що відсутні законодавчі підстави для виключення з військового обліку.
До вказаного листа додано докази його направлення на адресу, яку заявник зазначає у своїй заяві, а саме АДРЕСА_2 .
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_3 надано відповідь за зверненням позивача на виконання рішення суду в цій справі.
Судовим розглядом встановлено, що предметом спору в цій справі є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 №6 (вх. № 7862 від 06.03.2025 року), заяву №7 від 15.03.2025 щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 р. в справі №520/31300/24 та інформаційний запит № 1 від 15.03.2025 року (рекомендоване/цінне з описом лист № 612[телефон приховано]), в порядку Закону України "Про звернення громадян".
Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 зняти або виключити ОСОБА_1 з військового обліку не були предметом розгляду в цій справі, а в рішенні суду в даній справі не розглядалось питання щодо проставленням відповідачем квадратної печатки про взяття ОСОБА_1 на військовий облік 09.06.1988 р.
Крім того, позивач не заявляв вимог про зняття або виключення його з військового обліку. Відповідність вимогам закону рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо зняття або виключення позивача з військового обліку не входила до предмета спору та предмета доказування, тобто зазначені обставини судом не досліджувалися, докази щодо них не досліджувалися та не оцінювалися, у зв`язку з чим відсутні підстави для встановлення судового контролю та накладення штрафу на начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ІНФОРМАЦІЯ_3 виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 року в справі № 520/14683/25, а саме надано відповідь на заяви позивача.
Обґрунтування незгоди позивача щодо не зняття або не виключення його з військового обліку в даному випадку не може бути предметом судового контролю, а у випадку незгоди з таким, позивач не позбавлений права на відповідний судовий захист, в загальному порядку.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю та накладення штрафу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за не виконанням судового рішення в даній справі.
Щодо вимог апеляційної скарги апелянта про зобов`язання суду першої інстанції надати йому в 3 примірниках/прошиті, пронумеровані, скріплені печаткою та підписом відповідальної особи всі процесуальні рішень по справі, суд апеляційної інстанції зазначає, що з матеріалів справи встановлено, що всі процесуальні рішення в даній справі направлялись судом першої інстанції на адресу зазначену позивачем у позові та апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_2 , але повернуті без вручення адресату з відміткою пошти «закінчення встановленого терміну зберігання». Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутись із заявою про додаткове отримання копій процесуальних рішень в даній справі.
Щодо вимоги про винесення окремої ухвали та направлення до правоохоронного органу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Отже, за приписами ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому, які були встановлені під час розгляду справи.
Враховуючі вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки відповідачем виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 р. в справі № 520/14683/25, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених приписами статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак вимоги позивача про постановлення окремих ухвал, задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 312, 315, 316, 321, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 по справі № 520/14683/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін