ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 р. Справа № 520/5121/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/5121/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Корн"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН КОРН" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ГРЕЙН КОРН") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач-1, ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган, апелянт), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.02.2026 № 42819 про відповідність платника податку ТОВ "ГРЕЙН КОРН" критеріям ризиковості платника податку;
- зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області виключити платника податку ТОВ "ГРЕЙН КОРН" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
11 травня 2026 року Харківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.02.2026 № 42819 про відповідність платника податку ТОВ "ГРЕЙН КОРН" критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язав ГУ ДПС у Харківській області виключити платника податку ТОВ "ГРЕЙН КОРН", з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ "ГРЕЙН КОРН" суму судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції рішення ГУ ДПС у Харківській області, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції невірно застосував приписи п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
24.02.2026 № 42819 ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення про відповідність ТОВ «ГРЕЙН КОРН» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 критеріїв ризиковості платника податку. Код податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку - 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме: тип операції придбання/ постачання - придбання; період здійснення господарської операції - з 05.09.2025 по 05.09.2025; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 1703; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції- 44282510; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 05.09.2025. Отже, у податкового органу виник сумнів щодо господарської діяльності ТОВ «ГРЕЙН КОРН», аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та втрат бюджету, проходження схемного кредиту - суб`єктів господарювання, які при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості вказав на дискреційності повноважень податкового органу.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
ТОВ "ГРЕЙН КОРН" є платником податку на додану вартість, зареєстроване 01.07.2021, індивідуальний податковий номер - 44282510.
ТОВ «ГРЕЙН КОРН» орендує офісне приміщення за адресою 61105, Харківська обл., місто Харків, проспект Байрона, будинок, 45 згідно договору оренди №Д-08/01-03-25/ГК від 01.03.2025 у ТОВ «ВІЛОТА», код ЄДРПОУ 36817191, що було відображено у формі 20-ОПП, ідентифікатор об`єкта оподаткування 37800001 (Реєстраційний номер документа: [номер приховано]).
Підприємством здійснюються наступні види діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля - основний; 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 49.20 вантажний залізничний транспорт; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.39 надання в оренду інших машин, устатковання та товарів.
Позивач на постійній основі здійснює оптову закупівлю патоки (меляси), одержаної внаслідок вилучення або рафінування цукру (код УКТ ЗЕД 1703,[номер приховано]) та деревини паливної, зокрема, деревинних гранул (код УКТ ЗЕД [номер приховано]) для подальшого оптового продажу з метою отримання прибутку за видом діяльності (КВЕД: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний).
ТОВ «ГРЕЙН КОРН» орендує в достатній кількості ємності:
- на підставі договору суборенди майна 0105/2 від 01.05.2024, який укладено з ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ». Ємності, в яких здійснюється зберігання меляси (ємність для зберігання меляси № 3 та № 5) знаходяться за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Заводська, буд. 1Г, що було відображено у формі 20-ОПП, ідентифікатор об`єкта оподаткування 9300003 (Реєстраційний номер документа: [номер приховано]) та 9300005 (Реєстраційний номер документа: [номер приховано]);
- на підставі договору оренди майна № 11/1 від 28.11.2023, який було укладено з ТОВ «ДЖАННІ» та діяв до 11.05.2025, ємність (паточний резервуар № 11), в якій здійснюється зберігання меляси знаходиться за адресою: Вінницька область, Барський район, м. Бар, вул. Хмельницького Б., буд. 25/18;
- на підставі договору суборенди майна № 12/05/25-ГК від 12.05.2025, який укладено з ТОВ «БАРСЬКИЙ БІОЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС» з 12.05.2025 ємність (паточний резервуар № 11), в якій здійснюється зберігання меляси знаходиться за адресою: Вінницька область, Барський район, м. Бар, вул. Хмельницького Б., буд. 25/18, що було відображено у формі 20-ОПП, ідентифікатор об`єкта оподаткування 9300006 (Реєстраційний номер документа: [номер приховано]).
Ємності для зберігання меляси, що орендується/суборендується позивачем повністю відповідає поданій до контролюючого органу звітності (повідомлення за формою 20-ОПП «про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність»).
05.09.2025 ТОВ «ГРЕЙН КОРН» отримало Рішення від 05.09.2025 № 220349 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, де зазначено, що Комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність платника податку (ТОВ «ГРЕЙН КОРН») критеріям ризиковості платника податку.
Підставою для прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку зазначено п. 8, що визначений у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.
22.10.2025 позивачем було надано пояснення та документи, що свідчать про невідповідність платника податку ТОВ ГРЕЙН КОРН» критеріям ризиковості платника податку.
31.10.2025 позивач отримав Рішення від 31.10.2025 № 261353 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, де зазначено, що Комісією регіонального рівня з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 19.12.2023 № 1 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
10.11.2025 позивачем, керуючись п. 6. Порядку № 1165, повторно було надано пояснення та документи, що свідчать про невідповідність платника податку ТОВ «ГРЕЙН КОРН» критеріям ризиковості платника податку.
18.11.2025 позивач отримав Рішення від 18.11.2025 № 273641, відповідно до якого прийнято рішення про відповідність платника податку (ТОВ «ГРЕЙН КОРН») критеріям ризиковості платника податку. При цьому, В Рішенні від 18.11.2025 № 273641 стоїть позначка у колонці «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку», але в колонці документи так само не вказано яких документів не було надано, зазначено лише «накопичення залишків нереалізованих товарів».
02.12.2025 позивачем, керуючись п. 6. Порядку № 1165, повторно було надано пояснення та документи, що свідчать про невідповідність платника податку ТОВ «ГРЕЙН КОРН» критеріям ризиковості платника податку.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області було прийнято оскаржуване РІШЕННЯ від 24.02.2026 № 42819, відповідно до якого прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні зазначено код податкової інформації - 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме: тип операції придбання/ постачання - придбання; період здійснення господарської операції - з 05.09.2025 по 05.09.2025; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 1703; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44282510; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 05.09.2025.
У рішенні від 24.02.2026 №42819 стоїть позначка у колонці «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку», однак в графі «документи» зазначено лише: накопичення залишків нереалізованих товарів.
Не погодившись із ухваленим контролюючим органом оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив
Надаючи оцінку вказаним доводам та вимогам, колегія суддів зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.
Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" у 2018 році від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до вимог п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів "б" і "в" підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність") встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. (п.7 Порядку №1165).
Таким чином, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.
Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Разом з тим, зі змісту оскарженого рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що рішення від 24.02.2026 № 42819 прийнято на підставі аналізу діяльності позивача.
При цьому, підставою прийняття спірного рішення зазначено - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме:
тип операції придбання/ постачання - придбання;
період здійснення господарської операції - з 05.09.2025 по 05.09.2025;
код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 1703;
податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44282510;
дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 05.09.2025.
Крім того, у рішенні від 24.02.2026 № 42819 стоїть позначка у колонці «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку», в графі «документи» зазначено: накопичення залишків нереалізованих товарів.
Суд зазначає, що повідомленням від 16.02.2026 № 1602 позивач зазначив про надання інформації та копій документів в кількості 83 штуки щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку позивачем було зазначено, що станом на 30.06.2025 загальний залишок товарної номенклатури «Меляса» за кодом УКТЗЕД 1703, які відображені в фінансовій звітності малого підприємства за І півріччя 2025 року, становив 8562,77 т на загальну суму 13601075,72 грн без ПДВ.
Також позивачем наведено інформацію та надано підтверджуючи документи щодо придбання зазначеної кількості меляси у ПП «Агро-Експрес-Сервіс», ТОВ «ЦУКОРАГРОПРОМ», ТДВ «ШАМРАЇВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД» та її реалізації ТОВ «АГРОЛОГІСТИКА Україна» та ТОВ «БАРСЬКИЙ БЕК».
Відповідно до договору оренди майна № 11/1 від 28.11.2023 та акту прийому передачі ТОВ «ДЖАННІ» було передано позивачу в оренду паточний резервуар № 11 літ. «46». Надання послуг оренди та оплата таких послуг підтверджується відповідними актами надання послуг та платіжними інструкціями про оплату. Згідно з додатковою угодою № 1 від 11.05.2025, у зв`язку з необхідністю приведення у відповідність фактичного землекористування сторони дійшли взаємної згоди достроково припинити дію договору оренди майна № 11/1 від 28.11.2023 з ТОВ «ДЖАННІ» 11.05.2025.
12.05.2025 позивачем було укладено договір суборенди № 12/05/25-ГК від 12.05.2025 з ТОВ "БАРСЬКИЙ БІОЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС" (Код ЄДРПОУ 45283164) на виконання якого, 12.05.2025 позивачем отримано в суборенду паточний резервуар № 11 літ. «46», що було відображено у формі 20-ОПП, ідентифікатор об`єкта оподаткування 9300006 (Реєстраційний номер документа: [номер приховано]). Надання послуг суборенди та оплата таких послуг підтверджується відповідними актами надання послуг та платіжними інструкціями про оплату.
Згідно з технічним паспортом паточний резервуар - це вертикальний сталевий циліндричний резервуар, обмежених розмірів та місткості. Відповідно до паспорта місткість резервуару визначається в метрах кубічних, середнє значення густини меляси складає 1400 кг/м3, відповідно місткість паточного резервуару № 11 літ. «46» складає 3190 м3, або 4466 тон.
Позивач навів інформацію та надав підтверджуючи документи щодо придбання вказаної кількості меляси у ПП «Агро-Експрес-Сервіс», ТОВ «КОМПАНІЯ ЕКО НОВА», ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «ЗЕЛЕНА ДОЛИНА», ТОВ «КРАЄВИД», ПП «СТАМАТ», ТОВ «ЦУКОРАГРОПРОМ», ТОВ «ШАМРАЇВСЬКИЙ ЦУКОР» та її реалізації ТОВ «АГРОЛОГІСТИКА Україна».
Ємності для зберігання меляси, що знаходились за адресою Сумська область, Сумський район, с. Будилка, вул. Заводська, буд. 1Г, ТОВ «ГРЕЙН КОРН» використовував на правових підставах.
Відповідно до договору суборенди майна № 0109/2 від 01.09.2021 та актів прийому передачі ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» було передано в суборенду позивачу ємності для зберігання меляси № 1, № 3 та № 4. Згідно акту прийому передачі майна від 01.12.2021 було передано в оренду ємності для зберігання меляси № 5 та 01.03.2024 позивачем повернена з суборенди ємність для зберігання меляси № 1. Наявність суборендованих ємностей було відображено у формі 20-ОПП, ідентифікатор об`єкта оподаткування 9300003 (Реєстраційний номер документа: [номер приховано]) та 9300005 (Реєстраційний номер документа: [номер приховано]).
Надання послуг суборенди та оплата таких послуг підтверджується відповідними актами надання послуг та платіжними інструкціями про оплату.
Згідно технічних паспортів технічних паспортів - ємності для зберігання меляси є вертикальними циліндричними, обмежених розмірів та місткості.
Придбання та облік меляси здійснюється в тонах метричних, в той же час місткість ємностей відповідно до технічних паспортів визначається в метрах кубічних, середнє значення густини меляси складає 1400 кг/м3.
Крім того, 14.07.2025 Товариство звернулося із листом щодо переднього огляду та 01.10.2025 із заявою до Харківської торгово - промислової палати щодо фіксування стану активів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних (бойових) дій та отримало Експертний висновок від 14.11.2025, в якому фіксується фактичний стан активів:
- ємності для зберігання (інвентарний номер ємності: 108 та 143) - наявні наскрізні посічення, деформації корпусів, розриви та порушення геометрії;
- меляса - ємності, в яких зберігався актив, мають посічення, розриви та деформації. Поблизу залишків ємностей наявні сліди розливу меляси.
Позивач також отримав Сертифікат № 6300-25-2483 від 26.11.2025 Харківської Торгово-промислової палати, який засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України,, внаслідок чого були знищені активи ТОВ «ГРЕЙН КОРН», втративши свої споживчі властивості у кількості 3972,146 тон на загальну суму 8447489,61 грн без ПДВ.
Залишок неушкодженої кількості меляси 800 тон був реалізований позивачем в вересні 2025 року ТОВ «АГРОЛОГІСТИКА УКРАЇНА". Документи щодо списання меляси у кількості 3972,146 тон внаслідок форс-мажорних обставин та документи щодо реалізації вцілілого залишку меляси в кількості 800 тон надавались разом з повідомленням.
Таким чином, позивач надав вичерпні пояснення та документи щодо відсутності залишків товару «Меляса» за кодом УКТЗЕД 1703 станом на 30.09.2025 та на 01.01.2026, наявності в достатній кількості орендованих ємностей для зберігання меляси, що придбавалась та реалізовувалась позивачем, документи та пояснення щодо списання меляси у кількості 3972,146 тон у зв`язку з її знищенням, документи, які засвідчують форс-мажорні обставини.
Таким чином, суд доходить висновку, що надані представником позивача пояснення та первинні документи на їх підтвердження, в повній мірі доводять правомірність здійснення господарської діяльності позивача.
Також аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
Колегія суддів зазначає, що у спірному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття такого рішення. Натомість контролюючими органами лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Отже, оскаржуване рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
При цьому, суд завертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Проте відповідачем не надано жодних доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.
Окрім того колегія суддів зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що ГУ ДПС у Харківській області не надало доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.
Колегія суддів звертає увагу на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ГУ ДПС у Харківській області не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що ГУ ДПС у Харківській області виключити платника податку ТОВ "ГРЕЙН КОРН", з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є дискреційним повноваженням податкового органу, колегія суддів зазначає таке.
Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).
Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.
Згідно з п. 7) ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:
1) дискреційне повноваження передбачено законом;
2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;
3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;
4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Також колегія суддів звертає увагу ГУ ДПС у Харківській області на те, що відповідно до абз. 31 пункту 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Тобто доводи апелянта про те, що суд не має права зобов`язувати ГУ ДПС у Харківській області виключити платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, - є хибними, оскільки прямо суперечать приписам абз. 31 пункту 6 Порядку № 1165.
Вказане свідчить про обґрунтованість позовних вимог та безпідставність доводів апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області по суті спору.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року по справі №520/5121/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін