ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
16 вересня 2026 року м.Дніпро справа № 280/10671/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Кругового О.О., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 у справі № 280/10671/25 (суддя Татаринов Д.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (далі - відповідач ) від 06 жовтня 2025 року №084450011095 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 06 листопада 1989 року по 30 березня 1992 року та з 25 квітня 1994 року по 30 червня 1999 року в колгоспі "Перемога", та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 29 вересня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 29.09.2025 вона звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області від 06 жовтня 2025 року №084450011095 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що суперечить вимогам законодавства.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області від 06 жовтня 2025 року №084450011095 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі з 06 листопада 1989 року по 30 березня 1992 року та з 25 квітня 1994 року по 30 червня 1999 року згідно з трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 , у зв`язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 вересня 2025 року щодо призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог судом відмовлено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: згідно трудової книжки колгоспника ( НОМЕР_1 ) з 25.04.1994 по 30.06.1999, оскільки на титульному аркуші міститься запис про виправлення дати народження організацією (ТОВ "Мотор Січ"), в якій позивач не працювала згідно записів трудової книжки; період роботи в колгоспі "Перемога" з 1989 по 1992 згідно архівної довідки (№15/Ф-259-1 від 08.09.2025), оскільки в довідці не зазначено по батькові особи. Отже, право на призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону № 1058 позивач набуде після досягнення 63 - річного віку, з 29.09.2028.
Представник позивача подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до органів пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Заява позивача від 29 вересня 2025 року в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
За результатами розгляду заяви відповідачем було прийнято рішення від 06 жовтня 2025 року №084450011095 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідно до вказаного рішення загальний страховий стаж позивача становить 28 років 08 місяців 08 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника ( НОМЕР_1 ) з 25 квітня 1994 року по 30 червня 1999 року, оскільки на титульному аркуші міститься запис про виправлення дати народження організацією (ТОВ "Мотор Січ") та період роботи в колгоспі "Перемога" з 1989 по 1992 згідно архівної довідки (№15/Ф-259-1 від 08 вересня 2025 року), оскільки в довідці не зазначено по батькові особи.
Також, позивача повідомлено про те, що право на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону № 1058 вона набуде після досягнення 63 - річного віку, з 29 вересня 2028 року.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком з наведених причин, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в оскарженій відповідачем частині, з огляду на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 26 Закону України №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Частиною 1 статті 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина 2 статті 24 Закону України № 1058-IV).
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058-ІV набрав чинності 01 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі -Закон України № 1788-ХІІ).
Згідно з пунктом "а" статті 3 Закону України № 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 56 Закону України № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Аналіз вказаної норми вказує, що для зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі визначено певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.
Відповідно до статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12 серпня 1993 року постановою Кабінету Міністрів України № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктами 1 та 3 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року за № 310 (далі - Положення №310).
Відповідно до пунктів 1, 2 Положень №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Положень №310).
Згідно з пунктом 6 Положень №310, всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідно до пункту 8 Положень №310, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Отже, виходячи з наведеного можна дійти висновку про те, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімуму трудової участі).
Обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (пункт 13 Положень №310).
Так, до страхового стажу позивача не враховано період роботи в колгоспі з 25 квітня 1994 року по 30 червня 1999 року, оскільки на титульному аркуші міститься запис про виправлення дати народження організацією (ТОВ "Мотор Січ").
Також, відповідачем не зараховано період роботи в колгоспі "Перемога" з 1989 по 1992 роки.
З копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 20 квітня 1989 року, яка видана на ім`я ОСОБА_1 , встановлено, що вона у період з 06 листопада 1989 року по 30 березня 1992 року та з 25 квітня 1994 року по 30 червня 1999 року працювала в колгоспі "Перемога".
Разом з тим, на сторінках 18-19 трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 20 квітня 1989 року про трудову участь позивача у громадському господарстві, зокрема, зазначені відроблені трудодні та встановлені мінімуми трудоднів у період з 1989 року по 1999 рік, а саме:
за 1989 рік: 100 відроблених трудоднів при встановленому мінімумі трудоднів 41:
за 1990 рік: 320 відроблених трудоднів при встановленому мінімумі трудоднів 250;
за 1991 рік: 349 відроблених трудоднів при встановленому мінімумі трудоднів 250;
за 1992 рік: 209 відроблених трудоднів при встановленому мінімумі трудоднів 159;
за 1994 рік: 174 відроблених трудоднів при встановленому мінімумі трудоднів 154;
за 1995 рік: 274 відроблених трудоднів при встановленому мінімумі трудоднів 250;
за 1996 рік: 283 відроблених трудоднів при встановленому мінімумі трудоднів 250;
за 1997 рік: 271 відроблених трудоднів при встановленому мінімумі трудоднів 250;
за 1998 рік: 285 відроблених трудоднів при встановленому мінімумі трудоднів 250;
за 1999 рік: 136 відроблених трудоднів при встановленому мінімумі трудоднів 125.
Вказані записи в трудовій книжці зроблено у хронологічній послідовності, відсутні ознаки підчисток та підробок. Крім того, записи скріплені печаткою підприємства.
Таким чином, з наданої позивачем при звернені до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком трудової книжки колгоспника можна встановити встановлений мінімум трудової участі та кількість відпрацьованих вихододнів позивача за спірні періоди роботи.
Натомість відповідачем при розгляді наданих позивачем документів та винесенні оскарженого рішення від 06 жовтня 2025 року №084450011095 жодної оцінки вказаним записам трудової книжки не надано, чим порушено принцип офіційного з`ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання щодо призначення позивачу пенсії за віком.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірних періодів) містять неправдиві або недостовірні відомості.
Слід зазначити, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, в тому числі виправлення та дати народження., а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Дана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 06 квітня 2022 року у справі № 607/7638/17.
Також, у разі, якщо поданих позивачем документів для зарахування до страхового стажу спірних періодів було недостатньо, орган Пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, натомість за обставинами справи відповідачем жодних дій вчинено не було.
Щодо не взяття до уваги відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком від 29 вересня 2025 року архівної довідки (№15/Ф-259-1 від 08 вересня 2025 року), оскільки в довідці не зазначено по батькові особи, слід зазначити наступне.
З урахуванням положень статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1, 2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Довідка надається до органів пенсійного фонду у випадку відсутності записів про періоди роботи заявника.
Судом встановлено, що записи про спірні періоди 06 листопада 1989 року по 30 березня 1992 року та з 25 квітня 1994 року по 30 червня 1999 року в колгоспі "Перемога" у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 20 квітня 1989 року заповнені відповідно до вимог Положення № 310, Інструкції №58 та містять всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази, на підставі яких позивач прийнята на таку роботу. Окрім того, записи засвідчені відтиском печаток підприємств та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватися в їх достовірності.
В архівній довідці №15/Ф-259-1 від 08 вересня 2025 року зазначено, що в книгах табельних номерів, в книгах обліку розрахунків з оплати праці та в книгах табулеграм по нарахуванню заробітної плати колгоспу «Перемога» (з 30 березня 1993р.-колективне, сільськогосподарське підприємство «Перемога») с. Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області за 1989-1992. 1994-1999рр. значиться: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 (так в документах російською мовою), табельні номери: з 1989р. по 1992р.- 1375. в 1994р.- 1501.
З огляду на викладене, надана позивачем архівна довідка №15/Ф-259-1 від 08 вересня 2025 року, стосується особи позивача - ОСОБА_1 , відсутність в архівній довідці по батькові (або зазначення російською мовою) позивача жодним чином не впливає на встановлений трудовою книжкою стаж роботи позивача у спірні періоди, та зумовлено очевидною помилкою особи, яка заповнювала відповідний документ. Також, з її змісту у сукупності з іншими документами про трудовий стаж цілком однозначно можна ідентифікувати особу, якої вона стосується.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача підстав для не зарахування до страхового стажу позивача періоду її роботи в колгоспі з 06 листопада 1989 року по 30 березня 1992 року та з 25 квітня 1994 року по 30 червня 1999 року згідно з трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 , а тому оскаржене рішення від 06 жовтня 2025 року №084450011095 підлягало скасуванню.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду позивачем не оскаржується, тому колегія суддів не перевіряє обґрунтованість рішення в цій частині.
Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст.139 КАС України.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 280/10671/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий
суддя А.А. Щербак