Справа № 159/2236/26
Провадження № 2-во/159/47/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г. ознайомившись з матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ
17.04.2026р. через електронний суд від імені ОСОБА_1 подано позов до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів.
На виконання вимог абз.2 ч.1 ст.187 ЦПК України, щодо місця проживання відповідача, суд отримав відповідь № 2623382 від 20.04.2026р. з Єдиного державного демографічного реєстру, що за вказаними параметрами особу ОСОБА_2 не знайдено. У відповіді № 2623723 від 20.04.2026, щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків за вказаними позивачем даними особа з такими реєстраційними даними: ПІБ, місце проживання в ДРФО не зареєстрована.
Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
В ч.10 ст.130 ЦПК України вказано, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Як зазначено в ч.4 ст.12 ЦПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже суд, отримавши позовну заяву від імені позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , місце проживання та податковий ідентифікаційний номер невідомі Ухвалою від 20.04.2026. відкрив провадження виходячи із територіальної підсудності передбаченої ч.1 ст.28 ЦПК України за місцем проживання чи перебування позивача.
А повідомлення відповідача про судове засідання здійснив через судове оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, оскільки місцеперебування відповідача невідоме.
Разом із цим, позивачу також направлялися повістки-повідомлення про судові засідання, на що до суду від імені ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача, клопотань про заміну неналежного відповідача позивачем не заявлялося.
Оскільки відповідач повторно у судове засідання не з`явився, відзиву не подав, суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення де сторонами виступали саме позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були вказані у позовній заяві та яку подав представник позивача ОСОБА_4 на підставі ордеру на надання правничої допомоги адвокатом саме особі Дальниченко Анна Віталіївна.
Отже в рішенні суду від 30.06.2026р. прізвище сторін вказано відповідно до позовної заяви, як позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 .
09.09.2026р. в межах цього провадження ОСОБА_4 від імені ОСОБА_5 подав заяву про виправлення описки у судовому рішення, вказуючи що під час оформлення позовної заяви була допущена технічна помилка у написання прізвищ позивача та відповідача. Зокрема правильним слід вважати прізвище позивача та відповідача ОСОБА_6 . До заяви подано ордер на надання правничої допомоги адвокатом особі Данильченко Анна Віталіївна.
Згідно ч.1 ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
ВС у Постанові від 15 січня 2021, справа № 905/2135/19 підкреслив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, розділових знаках тощо). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.
Проте, як наведено вище, позивач не висував позовні вимоги до особи з анкетними даними ОСОБА_7 , а суд у свою чергу не робив запити до відповідних реєстрів, щодо встановлення місця проживання особи ОСОБА_7 та його податкового ідентифікаційного номеру. І в подальшому не повідомляв цю особу про судове засідання.
Отже наведене вказує, що ОСОБА_4 намагається через подання заяви про виправлення описки у судовому рішенні, фактично змінити особу відповідача, який не залучався до судового провадження та не повідомлявся про її розгляд, а також змінити позивача який не ініціював позовної вимоги. Тобто у цьому випадку наявна помилка саме представника ОСОБА_4 при пред`явлені позову, а не описка суду в письмово-вербального викладі ухваленого рішення.
За таких умов суд дійшов висновку, що текст рішення не містить описок на які послався представник ОСОБА_4 , тому її заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.269 ЦПК України
ПОСТАНОВИВ
В задоволенні заяви про виправлення описки у судовому рішенні від 30.06.2026р. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 15 днів с дня її підписання суддею.
Суддя О. Г. Шишилін