Справа № 161/9847/17
Провадження № 4-с/161/71/26
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Пахолюка А.М.
при секретарі - Корнійчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії, заінтересовані особи - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою бездіяльність ВДВС у місті Луцьку ЛМУ МЮ України та зобов`язання вчинити дії, стягувач - АТ КБ «Приватбанк», заінтересована особа - ТОВ «Капіталресурс».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 09.10.2017 року по справі №161/9847/17 стягнуто з неї в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі - 39299 грн. 43 коп. за кредитним договором № б/н від 30.01.2008 року та понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі - 1600 грн. Виконавче провадження № 56012921 з виконання виконавчого листа №161/9847/17 перебувало на виконанні у ВДВС у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Вказує, що згідно постанови про арешт майна боржника від 28.03.2018 року накладено арешт на її майно та в межах даного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
Разом з тим, вказує, що 27.02.2020 року державним виконавцем Першого ВДВС м. Луцька, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та з даного часу, виконавчий документ повторно на примусове виконання не пред`являвся, виконавчі провадження не відкривались.
Крім того, вказує, що договору про відступлення права вимоги від 22.08.2025 року укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» за яким право вимоги до мене за кредитним договором перейшло до ТОВ «Капіталресурс».
Разом з тим, зазначає, що у травня 2026 року зобов`язання за кредитним договором виконала в повному обсязі, а тому на момент звернення із даною заявою відсутня заборгованість за виконавчим листом, та на підтвердження даної обставини, 05.05.2026 року стягувачем було видано довідку про відсутність заборгованості.
Однак, на даний час, арешт з майна в межах виконавчого провадження не скасований, а на її запит до відділу ВДВС у місті Луцьку, отримала відповідь про відсутність підстав для зняття арешту з майна.
Вважає такі дії державного виконавця протиправними, оскільки, останній не здійснює будь-яких виконавчих проваджень з примусового стягнення з неї боргу, чим підтверджує відсутність з боку стягувача претензій до неї, як боржника.
На підставі наведеного, просить суд, зняти (скасувати) арешт з нерухомого майна, накладений постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про арешт майна від 28.03.2018 року у виконавчому провадженні №56012921, реєстраційний номер обтяження №25469542 з виключенням записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру боржників. Внесених в межах зазначеного виконавчого провадження.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2026 року відкрито провадження у справі.
Представник суб`єкта оскарження в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про день час та місце розгляду справи.
Представники заінтересованих осіб в судове засідання також не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися судом про день час та місце розгляду справи.
Таким чином, у відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін по наявних матеріалах справи.
Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У відповідності до ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Судом встановлено, що на виконанні у Першому відділі ДВС у місті Луцьку перебувало виконавче провадження ВП № 56012921 з примусового виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду №161/9847/17 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі - 39299 грн. 43 коп. за кредитним договором № б/н від 30.01.2008 року та понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі - 1600 грн, в межах яких було накладено арешт на майно боржника (а.с 8-9).
В подальшому, 27.02.2020 року, державним виконавцем Першого ВДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 11).
Судом також встановлено, виконавчий документ № 161/9847/17 повторно на примусове виконання не пред`являвся, виконавчі провадження не відкривались.
Разом з тим, згідно договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року АТ КБ «Приватбанк» відступило право вимагати від боржників виконання зобов`язань за кредитними договорами ТОВ «Капіталресурс». Згідно додатку до договору факторингу, право вимоги за кредитним договором № б/н від 30.01.2008 року перейшло до ТОВ «Капіталресурс» (а.с. 14-16).
Із довідки ТОВ «Капіталресурс» від 05.05.2026 року, вбачається, відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Капіталресурс» (а.с. 16 зворот).
Однак, як вбачається із матеріалів справи, на даний час, арешт майна боржника не скасований, запис про обтяження нерухомого майна продовжує існувати.
Частинами 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Однак, з даного приводу слід зазначити наступне.
Закінчення виконавчого провадження так само як і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Слід зауважити, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.
Зокрема, арешт майна боржника, право на застосування якого надано державним виконавцем, є заходом, який забезпечує збереження майна боржника з метою реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові №817/928/17 від 27.03.2020 року).
В даному випадку, слід зазначити, що виконавче провадження №56012921 завершене 27.02.2020 року, та станом на даний час, виконавчий лист повторно не пред`являвся до виконання, що свідчить про відсутність спору між сторонами.
Відтак, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, яке закріплено у статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що державний виконавець в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» не вчинив усіх дій, визначених даним Законом.
У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги та про необхідність її задоволення.
На підставі ст.ст. 10-13, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 447, 450 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
У Х В А Л И В :
Скаргу задовольнити.
Зняти (скасувати) арешт з нерухомого майна, накладений постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про арешт майна від 28.03.2018 року у виконавчому провадженні №56012921, реєстраційний номер обтяження №25469542 з виключенням записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру боржників
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Скаржник - ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суб`єкт оскарження - Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ - 35041461, адреса місцезнаходження: 43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27 а.
Заінтересована особа - АТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 14360570, адреса місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Заінтересована особа - ТОВ «Капіталресурс», код ЄДРПОУ - 43513923, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 28 а.
Повний текст ухвали складено 17 вересня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Пахолюк А.М.