Справа № 165/1463/26
Провадження № 2/165/911/26
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Король І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Нововолинську, в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
24 квітня 2026 року представник ТОВ «Бізнес Позика» Дармограй А.Т. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги позовної заяви представник позивача обґрунтовує тим, що 04 жовтня 2025 року між ТзОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладений договір №512296-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний сторонами договір у порядку, визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію". 04 жовтня 2025 року ТзОВ "Бізнес Позика" направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №512296-КС-002 про надання кредиту, яку в той же день останній прийняв (акцепт) на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТзОВ "Бізнес Позика" направило ОСОБА_2 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1601, на номер телефону, що зазначений останнім у його анкеті в особистому кабінеті, який ним введено/відправлено. ТзОВ "Бізнес Позика" надало позичальнику грошові кошти у розмірі 11000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом. Також сторонами погоджено графік платежів, відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів. Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав та надав відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника. Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, станом на 07 квітня 2026 року утворилась заборгованість за договором №512296-КС-002 у розмірі 37290 грн., що складається з: 11000 грн. прострочених платежів по тілу кредиту; 18590 грн. прострочених платежів по процентах; 5500 грн. заборгованість по відсотках, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України; 2200 грн. комісії. З огляду на викладене, просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №512296-КС-002 від 14 жовтня 2025 року в загальному розмірі 37290 грн. та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою від 11 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Представник позивача ТзОВ «Бізнес Позика» у судове засідання не з`явився, у п.6, п.7 прохальної частини позовної заяви представник Дармограй А.Т. просила суд розглядати справу у відсутності представника позивача, не заперечила щодо заочного розгляду справи (а.с. 9).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в кабінет відповідача в підсистемі ЕС (а.с.105)
Відоповідно до ст.280, ст.281 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 жовтня 2025 року між сторонами був укладений договір №512296-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, договір був підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 18-27).
Також, 04 жовтня 2025 року ТзОВ "Бізнес позика" направило пропозицію (оферту) ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту, яку останній прийняв на умовах визначених офертою (а.с. 28,39).
Також, підписавши паспорт споживчого кредиту (а.с.14-17) відповідач отримав усю інформацію обов`язкову для ознайомлення позичальником, зокрема щодо усіх істотних умов кредитного договору.
Відповідно до п.2.1 договору про надання кредиту, ТзОВ "Бізнес позика" надавало кошти на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник, в свою чергу зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит
Сторони договору визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом. Також, сторонами (п.4 договору) погоджено графік платежів, відповідно до якого визначено розмір та строки (дату) внесення відповідачем коштів на погашення заборгованості.
ТзОВ "Бізнес позика" свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11000 грн., шляхом перерахування їх на банківську картку ОСОБА_1 , що стверджується підтвердженням про здійснення переказу грошових коштів в платіжній системі ТОВ «ПрофітГід» (а.с.51).
Згідно з наданим розрахунком (а.с. 11-12) та відповідно до довідки про стан заборгованості (а.с.13), заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, станом на 07 квітня 2026 року становить 37290 грн., включно 11000 грн. заборгованості по тілу кредиту; 18590 грн. заборгованості по відсотках; 2200 грн. комісії; 5500 грн. заборгованість по штрафам (як зазначається в довідці).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.626, ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 цього Кодексу встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування кредитними коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Фінансова установа, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Суд, при ухваленні рішення у справі враховує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем, суд приймає його до уваги та вважає доведеним позивачем ТзОВ «Бізнес Позика» розмір заборгованості за процентами.
З огляду на те, що отримані ОСОБА_1 кошти, в добровільному порядку та в повному обсязі ним не були повернуті, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача ТзОВ «Бізнес Позика» загальну заборгованість за договором про надання кредиту №512296-КС-002 від 04 жовтня 2025 року, у розмірі 29590 грн., тобто заборгованість за тілом кредиту та відсотками.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 5500 грн заборгованості за відсотками нарахованими в порядку ст.625 ЦПК України, суд зазначає наступне.
Згідно п.9.5 договору за порушення кредитодавцем строків надання позичальнику кредиту, визначених договором, позичальник має право стягнути з кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З урахуванням наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5500 грн заборгованих відсотків, нарахованих в порядку ст.625 ЦПК України, слід відмовити.
Також, заявляючи вимоги, позивач просив стягнути з відповідача 2200 грн. заборгованість за комісією.
Нараховуючи комісію у заявленому розмірі фінансова установа не зазначила та не надала доказів наявності, переліку таких послуг і погодження таких послуг зі споживачем при укладенні кредитного договору.
У постанові Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі №363/940/16-ц зазначено, що умови кредитного договору, які передбачають сплату одноразової комісії за надання фінансового інструменту та щомісячної комісії за обслуговування кредиту без зазначення конкретних послуг, є нікчемними. Суд підкреслив, що такі комісії фактично є платою за дії, які банк здійснює на власну користь, що суперечить принципам справедливості та вимогам Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до п.59 Постанови Касаційного цивільного суду від 04.04.2025 року у справі №757/2965/15-ц, практика правозастосування положень ст.11, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», а також положень ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у редакціях, які набрали чинності з 13 січня 2006 року, зокрема в частині визнання нікчемними положень кредитного договору про сплату винагороди за надання фінансового інструменту є усталеною (постанова Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №363/940/16-ц).
З змісту договору судом також неможливо визначити та встановити за які саме послуги надані фінансовою установою, фактично стягується комісія у вказаному розмірі.
При цьому, згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Також, згідно з ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
З огляду на вищевикладене, суд не знаходить обгрунтованих підстав для стягнення з відповідача в користь позивача комісії у розмірі 2200 грн.
З урахуванням вимог ч.6 ст.141 ЦПК України, оскільки відповідач ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю ІІ групи (а.с.97), сплачений позивачем судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме у розмірі 2103,30 грн., що підтверджений документально (а.с. 10), суд компенсує за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.4, ст.12, ст.13, ст.76, ст.81, ст.141, ст.258, ст.259, ст.265, ст.268, ст.274, ст.275, ст.276, ст.277, ст.278, ст.279, ст.280, ст.281, ст.282, ст.354, ст.355 ЦПК України, на підставі ст.509, ст.510, ст.526, ст.546, ст.611, ст.625, ст.1050, ст.1054, ст.1055 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №512296-КС-002 від 04 жовтня 2025 року у розмірі 29590 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн.
У решті вимог відмовити.
Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2103 (дві тисячі сто три) грн. 30 коп. сплаченого судового збору, згідно з платіжною інструкцією №10958 від 17 квітня 2026 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторін у справі:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місце знаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41085239;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк