Справа № 274/2185/18
Провадження № 6/0274/19/26
Ухвала
Іменем України
17.09.2026 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в письмовому провадженні подання Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -
в с т а н о в и в :
08.09.2026 Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до суду із поданням, відповідно до якого просить суд винести ухвалу, згідно якої оголосити розшук боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування подання посилається на те, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження АСВП № 57610620 по виконанню виконавчого листа № 274/2185/18 від 05.11.2018, виданого Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення щомісячно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердичів, Житомирської області на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1000,00 грн., щомісячно, починаючи 3 04.05.2018 року та до досягнення донькою повноліття.
06.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої було направлено сторонам для виконання та до відома.
Згідно виконавчого документа адреса проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 .
З моменту відкриття виконавчого провадження аліменти боржником не сплачувались.
В ході проведення виконавчих дій шляхом направлення запитів до Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України, з метою з"ясування місця працевлаштування боржника, державним виконавцем було встановлено, що боржник офіційно був працевлаштований та отримував дохід, але стягнення так і не відбувалися.
Державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення із заробітної плати, пенсії стипендії та інших доходів боржника, яка була направлена до виконання у ТОВ «Бердичів-Зерно», але боржник звільнився і стягнення так і не відбулися.
04.02.2025 року стало відомо, що боржник працює СП ТОВ «РІФ-1» куди була направлена постанова, але боржник також звідти звільнився і стягнення так і не розпочалися.
14.04.2025 року встановлено, що боржник перебуває на обліку у Житомирському обласному центрі зайнятості, після направлення постанови державного виконавця, повідомили, що він вже не перебувай на обліку.
Станом на 01.06.2026 року, боржник працевлаштувався ТОВ «АУТСОРС РЕСУРС», куди була направлена постанова державного виконавця, але відрахування так і не відбуваються.
Оскільки судове рішення боржником самостійно не виконувалось, то державним виконавцем було розпочато примусове виконання рішення суду, а саме: перевірка майнового стану боржника, шляхом направлений запитів до установ уповноважених здійснювати реєстрацію рухомого та нерухомого майна та винесення постанови про арешт коштів боржника, яку було направлено для виконання до банківських установ. Встановлено, що боржнику на праві власності майно не належить. Згідно відповіді МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. На відкритих рахунках в банківських установах кошти відсутні.
З метою перевірки майнового стану боржника, 08.09.2026 державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою місця реєстрації ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , де двері квартири так і ніхто і не відкрив, сусіди надали номер голови ОСББ. Зі слів голови ОСББ, стало відомо, що боржник тут давно не проживає, раніше тут проживали квартиранти, а наразі на квартиру що вихідні приїжджає жінка. Також була телефона розмова з колишньою жінкою (стягувачкою), з її слів відомо, що зв`язок вона не підтримує з боржником, оскільки він постійно змінює номери телефону, уникає будь-якого з нею контакту, місцезнаходження або проживання невідоме.
Станом на 01.09.2026 року, заборгованість по сплаті аліментів у боржника перед стягувачкою по ВП № 57610620 становить 122 834,16 грн.
Жодних документальних підтверджень щодо повної сплати боргу боржником не надано. Боржник до Бердичівського ВДВС не з`являється, що свідчить про факт ухилення від сплати аліментів, призначених Бердичівським міськрайонним судом.
Місце знаходження (проживання, перебування) боржника встановити неможливо.
Представник Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено.
Стягувач та боржник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду подання повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши й дослідивши подання та додані до нього копії матеріалів виконавчого провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Суд має право витребувати від виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку. Суд розглядає подання виконавця протягом десяти днів.
За положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»: у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання органами Національної поліції. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи Національної поліції, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача. Витрати органів Національної поліції, пов`язані з розшуком боржника - фізичної особи, дитини за виконавчими документами про відібрання дитини або транспортних засобів боржника, стягуються з боржника за ухвалою суду. Витрати, пов`язані з організацією розшуку боржника - юридичної особи або іншого майна боржника, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом. Не звернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а також інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов`язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що на виконанні в Бердичівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 57610620, відкрите 06.11.2018 року на підставі виконавчого листа №274/2185/18 виданого 05.11.2018 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердичів, Житомирської області на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1000,00 грн., щомісячно, починаючи 3 04.05.2018 року та до досягнення донькою повноліття ( а.с. 4,10).
Постановами старшого державного виконавця від 31.05.2024, 04.02.2025, 14.04.2025, 18.08.2026 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ( а.с. 5 зворот - 9).
Згідно Акту державного виконавця від 08.09.2026 року судом встановлено, що 08.09.2026 державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою місця реєстрації ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , де двері квартири так і ніхто і не відкрив, сусіди надали номер голови ОСББ. Зі слів голови ОСББ, стало відомо, що боржник тут давно не проживає, раніше тут проживали квартиранти, а наразі на квартиру що вихідні приїжджає жінка. Також була телефона розмова з колишньою жінкою (стягувачкою), з її слів відомо, що зв`язок вона не підтримує з боржником, оскільки він постійно змінює номери телефону, уникає будь-якого з нею контакту, місцезнаходження або проживання невідоме ( а.с.5).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 08.09.2026 ОСОБА_1 має борг в сумі 122834,16 грн ( а..с 11 - 13).
Звертаючись до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, державний виконавець зобов`язаний надати належні та допустимі докази того, що ним було вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на встановлення фактичного місця проживання, перебування або місцезнаходження боржника, однак такі заходи не дали позитивного результату.
До таких доказів, зокрема, можуть належати: отримані відповіді на запити до відповідних територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України щодо місця реєстрації особи; інформація, одержана від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (у такому разі отримані відомості підлягають відображенню в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; результати перевірки фактичної наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; відомості щодо місця роботи боржника; інша інформація, отримана з доступних виконавцю джерел.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, здійснювати виконавчі дії неупереджено, ефективно, своєчасно та в повному обсязі.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений правом, з метою захисту інтересів стягувача, безоплатно одержувати від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків або електронних гаманців боржника, стан таких рахунків чи гаманців, рух коштів та операції за ними, а також відомості про договори боржника щодо зберігання цінностей або користування індивідуальним банківським сейфом; здійснювати інші повноваження, передбачені зазначеним Законом.
Разом з тим до подання державного виконавця не додано достатніх доказів того, що ним були вчинені всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані як на фактичне виконання судового рішення та погашення заборгованості, так і на встановлення відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника.
Як убачається з матеріалів справи, вони не містять доказів того, що боржник був належним чином повідомлений про виклики до державного виконавця та без поважних причин на них не з`являвся, вчиняв дії, спрямовані на унеможливлення чи ускладнення виконання судового рішення, або свідомо ухилявся від його виконання. Крім того, державним виконавцем не підтверджено належними та достатніми доказами факт направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
Застосування такого заходу примусового виконання, як розшук боржника, можливе виключно за умови його належного повідомлення про відкриття виконавчого провадження, необхідність з`явитися до органу державної виконавчої служби та встановлення факту ухилення боржника, який був належним чином повідомлений, від виконання зазначених вимог.
Підставою для звернення державного виконавця до суду з поданням про оголошення розшуку боржника є відсутність відомостей про місце проживання або перебування боржника. У зв`язку з цим виконавцем повинна бути здійснена перевірка місця проживання боржника, а також місця його реєстрації у разі, якщо такі відомості не збігаються. За результатами встановлення факту відсутності боржника за місцем реєстрації або проживання складається відповідний акт. Окрім того, виконавцем вживаються заходи щодо перевірки майнового стану боржника, направляються запити з метою встановлення факту його працевлаштування та отримання доходів.
З урахуванням наведених норм суд зобов`язаний перевірити, які саме заходи були вжиті державним виконавцем для виконання судового рішення, чи вчинялися такі заходи взагалі, а також оцінити достовірність наданої виконавцем інформації щодо неможливості встановлення місця проживання або перебування боржника. Рішення про оголошення розшуку боржника може бути прийняте судом лише у разі, якщо місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника дійсно не відоме, а вжитими державним виконавцем заходами не виявлено боржника за місцем його реєстрації, проживання, роботи, навчання чи в інших можливих місцях перебування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що звернення державного виконавця до суду з поданням про розшук боржника має бути обґрунтоване належними документальними доказами, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для такого розшуку та існування невиконаного виконавчого провадження з вини боржника.
Однак матеріали справи не містять документальних доказів того, чи отримував боржник постанову про відкриття виконавчого провадження, а також інші документи виконавчого провадження за весь період його здійснення.
Таким чином, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що державним виконавцем вживалися заходи для належного повідомлення боржника про необхідність явки до державного виконавця, що боржник отримував або відмовлявся від отримання відповідних викликів, а також того, що боржник ухилявся від такої явки.
Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», розшук у виконавчому провадженні становить собою комплекс процесуальних та фактичних дій, що здійснюються посадовою особою органу державної виконавчої служби з метою виявлення місцезнаходження майна боржника, а також встановлення місця перебування самого боржника. Розшук боржника та його майна є одним із заходів примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), застосування якого допускається виключно у випадках та порядку, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Підставою для звернення державного виконавця до суду з поданням про оголошення розшуку боржника є відсутність відомостей про місце проживання або перебування боржника, що унеможливлює подальше здійснення виконавчих дій.
Разом із тим із досліджених судом доказів убачається, що державним виконавцем не було вжито всіх можливих і передбачених законом заходів, спрямованих на встановлення фактичного місця проживання або перебування боржника. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що виконавець здійснив повний комплекс виконавчих дій, спрямованих на з`ясування зазначених обставин, а також не підтверджують наявності об`єктивних даних, які б свідчили про свідоме ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань за судовим рішенням.
Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця, суд також виходить із того, що оголошення розшуку боржника є істотним втручанням у сферу приватного життя особи. Таке втручання, у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно відповідати критеріям законності, переслідувати легітимну мету, бути необхідним у демократичному суспільстві та пропорційним цілям, для досягнення яких воно застосовується. За відсутності належного обґрунтування необхідності застосування такого заходу та доказів безрезультатності інших, менш обтяжливих способів виконання судового рішення, втручання у приватне життя боржника шляхом оголошення його в розшук не може вважатися виправданим і таким, що відповідає принципу пропорційності.
За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для оголошення розшуку боржника, у зв`язку з чим приходить до висновку про відмову в задоволенні подання.
Керуючись ст.76-81,89,247,258-261,354,438 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Відмовити в задоволенні подання Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення розшуку боржника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: Т.М. Вдовиченко