Справа №295/9251/26
Категорія 38
2/295/4654/26
УХВАЛА
(про повернення заяви)
16.09.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду міста Житомира Єригіна І.М., розглянувши матеріали заяви адвоката Березанської Юлії Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи у цивільній справі за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Адвоката Березанська Ю.С., що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи у цивільній справі за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
За загальним правилом процесуального законодавства, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні відповідати вимогам статті 183 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Заява підписана та подана адвокатом Березанською Ю.О. яким до заяви надано ордер про надання правничої (правової) допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно із пунктом 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, ордер повинен містити, зокрема, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Натомість всупереч вимогам чинного законодавства в ордері зазначено, що адвокат уповноважений представляти інтереси позивача «у всіх судах України», тож зазначений ордер не надає адвокату повноважень на підписання та подання заяв саме до Богунського районного суду м. Житомира.
Відповідна правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 901/939/18.
Згідно зазначеної правової позиції Великою палатою Верховного Суду визнано обґрунтованим висновок Верховного Суду про повернення представнику позивача позовної заяви.
Повертаючи позовну заяву, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду виходив з того, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували повноваження адвоката щодо його представництва у Верховному Суді та право підпису процесуальних документів, які подаються до суду. При цьому суд керувався тим, що подана до суду копія ордера на надання правової допомоги від 08 червня 2016 року серії КС № 163653 не є документом, що підтверджує повноваження адвоката на представництво в суді, оскільки в ордері зазначено, що у адвоката є право на надання правової допомоги позивачеві у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах, проте всупереч вимогам підпункту 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 (далі - Положення), в ордері не зазначено конкретної назви органу, в якому надається правова допомога адвокатом.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачеві у Верховному Суді.
Таким чином, Верховним Судом сформульовано правову позицію про те, що зазначені недоліки ордеру не є підставою для залишення позову без руху, натомість як є підставою саме для повернення позовної заяви.
Аналогічно, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року в справі № 901/847/18 сформулювала висновок про те, що ордер має містити назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом, при цьому в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема конкретного суду.
Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена в ухвалі від 19.01.2024 (справа № 591/6387/21).
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою,зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання заявником цих вимог.
Одночасно суд роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.183, 260, 261,353-355, 434ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву адвоката Березанської Юлії Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи у цивільній справі за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.М. Єригіна