КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/11556/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2026 року місто Київ
справа № 367/6928/21
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Таргоній Д.О., Писаної Т.О.
за участю секретаря судового засідання - Щур К.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Карабази Н.Ф., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
В вересні 2021 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/нвід 10 жовтня 2018 року у розмірі 234906,23 грн., яка складається з: 199400,94 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 35505,29 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
В мотивування вимог посилався на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 10 жовтня 2018 року, згідно якої відповідачу було відкрито кредитний рахунок, встановлено кредитний ліміт та видано кредитну картку типу - преміальна картка World Black Edition (кредитний ліміт до 200000 грн.).
Вказував, що відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Зазначав, що заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Посилався на те, що банк свої зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у повному обсязі, однак останній умови кредитного договору не виконує, грошові кошти не повертає, а тому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29 січня 2026 року позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 жовтня 2018 року в розмірі 234906,23 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 3523,59 грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не перевірив правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості, не встановив, яким був графік погашення заборгованості, не дослідив надані суду виписки про рух коштів, не перевірив яким був погоджений розмір відсотків за користування кредитними коштами, що призвело до неправильних висновків суду про доведеність позовних вимог.
Вказувала, що надана банком анкета-заява разом у Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами банку не може складати собою кредитний договір й відповідно не є тим документом на підставі якого виникли кредитні правовідносини.
Зазначала, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів ОСОБА_1 та ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПРИВАТБАНКУ.
Вважає, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Посилалася на те, що банком сформована виписка починаючи з серпня 2011 року, в той час як самим банком визнається та вказується в позові, що кредитні правовідносини нібито виникли між сторонами лише в жовтні 2018 року, а тому надана суду виписка не може в повній мірі братися за основу.
Вказувала, що у виписці містяться автоматичні списання відсотків, списання нарахованих овердрафт відсотків, щомісячна комісія за обслуговування картки, в порушення вимог чинного законодавства та як порядок їх списання та нарахування не був узгоджений сторонами, а надана суду анкета-заява не містить даних про те, що відповідачу було відомо про розмір відсотків, порядок їх нарахування та списання, як і не узгоджувалось що плата за користування картою банком стягуватиметься у безспірному порядку, як і не повідомлявся та не узгоджувався її розмір.
Зазначала, що позовна давність за картками які отримував відповідач сплила у серпні 2018 року та липні 2018 року відповідно. При цьому остання транзакція по карті 5457082309398878 була 01 серпня 2018 року, а по карті НОМЕР_1 - 28 червня 2014 року.
Посилалася на те, що включення банком до виписки про рух коштів транзакцій за вказаними картками, строк дії яких закінчився є безпідставним.
Судове засідання проводилося в режимі відеоконференції.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Відповідно до положень статтей 526, 530, 610, ч.1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ (для індивідуальних клієнтів, приватних підприємців та керівників корпоративних клієнтів).
У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить його підпис в анкеті-заяві.
Вказана анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію.
Проте, у зазначеній анкеті-заяві не зазначено, яку саме картку відповідач бажає оформити, не зазначено даних про умови кредитування, в тому числі - кредитний ліміт, які проценти встановлено за користування кредитом, строк договору, які штрафні санкції передбачені за несвоєчасне погашення кредиту, розмір комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ, витяг з Тарифів обслуговування преміальних карт.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов та Правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПРИВАТБАНКУ,а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.
За таких обставин, колегія суддів приходить довисновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за період невиконання зобов`язань за договором.
Також відсутні підстави для стягнення з відповідача щомісячної комісії за обслуговування картки, яка була нарахована позивачем та включена до тілу кредиту, оскільки розмір та умови її нарахування не були визначені в анкеті-заяві, яка підписана відповідачем.
Звертаючись до суду з даним позовом, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/нвід 10 жовтня 2018 року у розмірі 234906,23 грн., яка складається з: 199400,94 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 35505,29 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Позивач на підтвердження своїх вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту надав суду: розрахунок заборгованості за договором №б/н від 10 жовтня 2018 року станом на 16 серпня 2021 року, довідку про зміну умов кредитування, довідку про видачу кредитних карток, виписку по рахунку за період з 05 жовтня 2011 року по 01 квітня 2021 року.
Як вбачається з довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідачу за договором б/н від 10 жовтня 2018 року була видана кредитна картка № НОМЕР_2 , дата відкриття 10 жовтня 2018 року, термін дії 10/21.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.
Виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі №175/35/16-ц.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).
З розрахунку заборгованості за договором б/н від 10 жовтня 2018 року вбачається, що у зв`язку із невиконанням умов договору у відповідача станом на 16 серпня 2021 року виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 199400,94 грн.
З вказаного розрахунку та виписки за договором б/н по рахункам відповідача станом на 19 серпня 2021 року вбачається, що відповідач здійснював витрати кредитних коштів та періодично вносив кошти на погашення кредиту по кредитній картці № НОМЕР_2 .
Відповідно до наданого розрахунку та виписки по рахунку вбачається, що позивачем безпосередньо до загальної заборгованості по кредиту включалося та відповідно проводилося списання відсотків та щомісячної комісії за обслуговування картки.
Оскільки матеріали справи не містять доказів про погодження з відповідачем умов сплати відсотків за договором б/н від 10 жовтня 2018 року та умов нарахування щомісячної комісії за обслуговування картки, колегія суддів вважає, що позивач безпідставно нарахував у розмір заборгованості за тілом кредиту вказані складові: відсотки та щомісячну комісію за обслуговування картки.
При цьому, у розмір заборгованості - 234906,23 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було включено, у тому числі: заборгованість, яка переходила по картках: № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4 з жовтня 2011 року.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що картки: № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , №5218572220147321 видавалися до укладення кредитного договору б/н від 10 жовтня 2018 року, колегія суддів вважає, що позивач безпідставно нарахував та включав у розмір заборгованості вказану складову у розмірі 46320,11 грн.
Таким чином, якщо від суми заборгованості 234906,23 грн. відняти заборгованість, яка переходила по картках: №5457082309398878, №5363542302734877, №5218572220147321 у розмірі 46320,11 грн. (яка нарахована з жовтня 2011 року по 10 жовтня 2018 року), відняти нараховані позивачем відсотки та щомісячну комісію за обслуговування картки за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року у загальній сумі 162806,94 грн., то вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 25779,18 грн. (234906,23 грн. - 46320,11 грн. - 162806,94 грн. = 25779,18 грн.).
Оскільки відповідач фактично отримав кредит, користувався ним та періодично погашав заборгованість, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню сума заборгованості по тілу кредиту по договору б/н від 10 жовтня 2018 року у розмірі 25779,18 грн.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином надані позивачем розрахунки заборгованості та виписку за картковим рахунком, а відтак дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в повному обсязі, отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Згідно з частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, пропорційності задоволених вимог, колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 386,54 грн., а з позивача на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 4705,58 грн.
На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: місто Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість по тілу кредиту у розмірі 25779 грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 386 грн. 54 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: місто Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570 на користь ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 4705 грн. 58 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 17 вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: