Судові рішення

Ухвала № 139841284 у справі № 369/14145/23 від 10.09.2026

Ухвала від 10.09.2026 у цивільній справі № 369/14145/23 (категорія «Щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою»). Суд: Київський апеляційний суд, суддя Нежура Вадим Анатолійович.

Справа№ 369/14145/23
СудКиївський апеляційний суд
СуддяНежура Вадим Анатолійович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЩодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Дата ухвалення10.09.2026
Надійшло до реєстру18.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139841284

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 369/14145/23 Головуючий у суді першої інстанції - Фінагєєва І.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/14263/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

У Х В А Л А

10 вересня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

секретар Цуран С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Груби Дмитра Ігоровича про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргоюпершого заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, шляхом їх повернення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року у вказаній справі.

08 вересня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Груби Д.І. про зупинення провадження у справі.

Посилається на те, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває цивільна справа № 367/4068/17, в якій розглядаються подібні правовідносини з метою формування єдиної судової практики. Крім цього, на розгляді Верховного Суду перебуває подібна справа №367/5809/23 щодо суміжної земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:03:006:5006.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Груба Д.І. підтримав заявлене клопотання. Представниця прокуратури Кацуба А.М. проти клопотання заперечила.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши доводи заявленого клопотання, вислухавши думку осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши матеріали справи, доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що предметом спору у даній справі є, зокрема, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, шляхом їх повернення (негаторний позов). У справі №367/4068/17, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, предметом позову є витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаціний позов). При цьому, в обох випадках спір виник щодо захисту прав держави на земельні ділянки лісогосподарського та природно-заповідного призначення.

Ухвалою від 10 червня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу №367/4068/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року в справах № 911/3312/17 і № 911/3447/17, а також від 26 лютого 2020 року в справі № 911/3315/17.

Передаючи справу №910/2546/22 на розгляд Великої Палати, Верховний Суд посилався на те, що у цій справі заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом до відповідача - фізичної особи, треті особи: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, НПП «Голосіївський», Київська обласна рада, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, посилаючись, зокрема, на те, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду НПП «Голосіївський», а її вибуття з державної власності відбулося внаслідок перевищення органом місцевого самоврядування своїх повноважень, що, на думку прокурора, виключає добросовісність набувача та є підставою для витребування земельної ділянки.

У практиці Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за подібних фактичних обставин і однакової природи спірних правовідносин сформувалися різні підходи до застосування положень ЦК України щодо належного способу захисту прав держави на земельні ділянки лісогосподарського та природно-заповідного призначення.

Так, у справах цивільної юрисдикції № 367/4128/16-ц, № 367/4140/16-ц Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду зробив висновок, що в спірних правовідносинах належним способом захисту є позов про повернення земельної ділянки як негаторний спосіб захисту.

Водночас у справах господарської юрисдикції № 911/3315/17, № 911/3312/17, № 911/3447/17 Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо належності обраного прокурором способу захисту - витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

На думку колегії суддів Касаційного цивільного суду, заявлений прокурором віндикаційний позов про витребування земельної ділянки за встановлених у справі обставин не є ефективним способом захисту права державної власності, оскільки зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням вимог ЗК України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України» слід розглядати як порушення права власності держави, не пов`язане з позбавленням її володіння відповідною земельною ділянкою, навіть у разі державної реєстрації права приватної власності за іншою особою. У випадках, коли право приватної власності на відповідний об`єкт нерухомого майна не може виникнути за жодних умов, державна реєстрація такого права не змінює володільця цього майна, а тому належним способом захисту права держави у таких правовідносинах є негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою.

У зв`язку з цим колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року в справах № 911/3312/17 і № 911/3447/17, а також від 26 лютого 2020 року в справі № 911/3315/17, і сформулювати правовий висновок про те, що зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення, розташованої на землях природно-заповідного фонду, з порушенням вимог ЗК України слід розглядати як порушення права власності держави чи територіальної громади, не пов`язане з позбавленням володіння такою земельною ділянкою, а тому вимога про її повернення має розглядатися як негаторний, а не віндикаційний позов.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Подібними є правовідносини, у яких тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання.

Крім цього, вирішуючи питання про зупинення провадження у даній цивільній справі, колегія суддів ураховує, що на розгляді Верховного Суду перебуває подібна справа №367/5809/23 щодо суміжної земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:03:006:5006, право власності на яку оспорюється прокурором за аналогічних обставин.

Таким чином, оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а також з метою формування єдності судової практики, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Груби Д.І. про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17 та до закінчення перегляду в касаційному порядку рішення у справі №369/5809/23.

Керуючись статтями 252, 253, 259, 260, 261, 367, 368 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Груби Дмитра Ігоровича про зупинення провадження задовольнити.

Провадження у справі за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, шляхом їх повернення - зупинити до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17 та закінчення перегляду в касаційному порядку рішення у справі №369/5809/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач

Судді

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
01.07.2026 Ухвала № 137867270 Київський апеляційний суд
10.06.2026 Постанова № 137300959 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
02.06.2026 Ухвала № 137071465 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
29.05.2026 Ухвала № 137027680 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
17.04.2026 Ухвала № 135844909 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
22.08.2025 Ухвала № 129748655 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
02.07.2025 Постанова № 128921376 без тексту Київський апеляційний суд
13.01.2025 Ухвала № 124405027 без тексту Київський апеляційний суд
26.11.2024 Ухвала № 123342202 без тексту Київський апеляційний суд
26.11.2024 Ухвала № 123342201 без тексту Київський апеляційний суд
07.11.2024 Ухвала № 122910103 без тексту Києво-Святошинський районний суд Київської області
07.11.2024 Ухвала № 122902697 без тексту Києво-Святошинський районний суд Київської області
24.10.2024 Ухвала № 122580841 без тексту Київський апеляційний суд
16.09.2024 Рішення № 122026888 без тексту Києво-Святошинський районний суд Київської області
16.09.2024 Рішення № 121630288 без тексту Києво-Святошинський районний суд Київської області
10.04.2024 Ухвала № 118247558 без тексту Києво-Святошинський районний суд Київської області
10.04.2024 Ухвала № 118247545 без тексту Києво-Святошинський районний суд Київської області
19.10.2023 Ухвала № 114293504 без тексту Києво-Святошинський районний суд Київської області