У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К РА Ї Н И
14 вересня 2026 року м. Київ
Справа №824/52/26
Номер провадження № 22-ск/824/21/2026
Київський апеляційний суд в складі судді - Соколової В.В.,
за участю секретаря - Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву компанії ABH UKRAINE LIMITED (Республіка Кіпр) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 жовтня 2025 року у справі № 269/2024,
за позовом акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (Україна) до ABH UKRAINE LIMITED (Республіка Кіпр) про стягнення основної заборгованості за кредитом та нарахованих процентів за договором про відкриття кредитної лінії №62-МВ/19 від 04 вересня 2019 року, з урахуванням договору новації від 19 червня 2020 року та додаткової угоди №2 від 19 червня 2020 року про відкриття кредитної лінії №62-МВ/19 від 04 вересня 2019 року,-
В С Т А Н О В И В
Короткий зміст вимог заяви.
До Київського апеляційного суду 02 червня 2026 року від компанії ABH Ukraine Limited (Республіка Кіпр) - адвоката Бедриги С.С. надійшла вищевказана заява, в якій він просить скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 жовтня 2025 року у справі № 269/2024.
Підставами для скасування рішення заявник зазначає правові норми ч. 2 ст. 459 ЦПК України. Із законодавчого переліку заявник виділяє підпункт «г» пункту 1 ч. 2 ст. 459 ЦПК України, відповідно до якого склад арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін чи закону. Представники ABH Ukraine Limited заперечували суб`єктну компетенцію МКАС розглядати спір та заявляли відвід арбітрам О. Перепелинській та І. Ємельяновій, посилаючись на пов`язаність МКАС із Державою Україна та її очевидну заінтересованість у результатах розгляду на тлі справи ICSID № ARB/24/1.
Також відсутність компетенції умотивовано обставинами заміни боржника за Договором новації, пункти 8-9 якого закріплювали застосування матеріального права Республіки Кіпр та вирішення спорів судами Республіки Кіпр. МКАС підтримав позицію банку та у пункті 171 Рішення дійшов висновку, що положення Договору новації про застосовне право та вирішення спорів стосуються виключно сторін цього договору (Спайк та Відповідач) і не є явними змінами до Основного договору.
Окрім цього, пункт 2 ч. 2 ст. 459 ЦПК України передбачає скасування рішення, якщо спір не може бути переданий на вирішення арбітражу або якщо воно суперечить публічному порядку, казуальне тлумачення якого викладено у постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №761/45271/17.
Крім того заявник посилається на обставини заангажованості арбітрів та безпідставну відмову у задоволенні заяви про відвід.
Порушуючи питання невідповідності рішення МКАС публічному порядку, заявник зазначає, що після 24 лютого 2022 року приватно-правові відносини сторін набули властивих для публічного права ознак, що відтворено в рішенні МКАС через хронологію актів НБУ, Міністерства фінансів України, РНБО та Президента України. Також МКАС досліджував ухвали слідчих суддів про арешт коштів на банківських рахунках ABH Ukraine Limited у кримінальних провадженнях, вживши телеологічне тлумачення поняття «сторона» у кримінальному процесі у взаємозв`язку з правовим становищем відповідача (пункт 503 Рішення МКАС), що свідчить про явний вихід МКАС за межі спірних правовідносин та поверхове тлумачення арбітрами наслідків арешту майна. Сутнісною основою рішення став висновок у пункті 523, де колегія арбітрів резюмувала, що індивідуально-правові акти суб`єктів владних повноважень містять імперативні норми, склад суду не може ставити їх під сумнів чи оцінювати на відповідність міжнародним зобов`язанням України або праву Кіпру, а аргумент відповідача про неправомірність санкцій та їх вплив на можливість виконання зобов`язань залишено без розгляду як такий, що виходить за межі предмету розгляду.
Крім того, заявник вказує на неправомірне втручання колегії арбітрів у сферу судового контролю у кримінальному провадженні, що посягає на принципи обов`язковості судового рішення (ч. 2 ст. 21 КПК України) та правової визначеності (ст. 8 Конституції України), оскільки МКАС у Рішенні досліджував ухвали слідчих суддів. Висновки МКАС конкурують із матеріалами кримінального провадження та суперечать принципу правової визначеності, деталізованому в рішенні Конституційного Суду України № 3-р(І)/2025 у справі № 3-4/2024(28/24).
Заявник зазначає, що оскаржуване рішення порушує публічний порядок, оскільки легалізує схему щодо обходу санкцій, виносячи за межі санкційних заборон фінансові операції з погашення кредиту підсанкційним боржником на користь банку. Посилаючись на правову позицію Апеляційної палати ВАКС у справі №991/8725/23 про неможливість зменшення активів підсанкційної особи, заявник вважає , що висновок МКАС відображає ієрархічну колізію, оскільки статті 4, 5 Закону України «Про санкції» мають пріоритет над підзаконною постановою НБУ, а частина 4 статті 4 Закону України «Про санкції» містить вичерпний перелік винятків (сплата податків, зборів) і не включає розрахунки за кредитними зобов`язаннями. Таким чином, рішення МКАС суперечить приписам ст. 60 Конституції України, що звільняє особу від виконання явно злочинного розпорядження чи наказу.
На підставі викладеного, компанія ABH Ukraine Limited просить скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 31 жовтня 2025 року у справі №269/2024.
Процесуальні дії суду та учасників справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 червня 2026 року відкрито провадження у справі за заявою компанії ABH UKRAINE LIMITED (Республіка Кіпр) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 жовтня 2025 року у справі № 269/2024. Запропоновано АТ «СЕНС БАНК» (Україна) подати можливі заперечення (пояснення) щодо заяви компанії ABH UKR
AINE LIMITED (Республіка Кіпр) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 жовтня 2025 року у справі №269/2024, та докази, на яких такі заперечення (пояснення) ґрунтуються, та визначити строк для подання таких заперечень та доказів протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду. Призначено заяву до розгляду.
26 червня 2026 року від АТ «СЕНС БАНК» надійшли заперечення на заяву про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, у яких він просить відмовити у задоволенні заяви компанії ABH UKRAINE LIMITED, а оскаржуване рішення МКАС від 31 жовтня 2025 року у справі № 269/2024 залишити без змін.
Банк зазначає, що визначені компанією ABH UKRAINE LIMITED підстави для скасування рішення, передбачені підпунктом «г» пункту 1 та підпунктом «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України, є помилковими та необґрунтованими.
Заперечуючи проти доводів заявника про невідповідність арбітражної процедури угоді сторін та відсутність компетенції МКАС, банк посилається на абзац 1 пункту 12.9 Договору про відкриття кредитної лінії № 62-МВ/19 від 04 вересня 2019 року, сторони прямо передбачили, що будь-який спір, розбіжності або претензії, що виникають у результаті чи у зв`язку з цим договором, вирішуються в арбітражному порядку відповідно до Арбітражного регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговельно-промисловій палаті України з місцем проведення засідань у місті Києві та українською мовою розгляду, а згідно з пунктом 12.8 договору по всіх неврегульованих питаннях сторони керуються нормами чинного законодавства України.
Банк наголошує, що Договір новації від 19 червня 2020 року був укладений між АТ «Спайк Трейд АГ», як первісним боржником, та компанією ABH UKRAINE LIMITED, як новим боржником, виключено з метою заміни боржника у кредитному зобов`язанні , а всі умови Основного договору, включно з положеннями про компетенцію МКАС не змінювались. АТ «СЕНС БАНК» не був підписантом Договору новації, а викладені у його пунктах 8 та 9 положення щодо вирішення спорів за правом та судами Республіки Кіпр регулюють виключно правовідносини та можливі спори між первісним та новим боржником з приводу виконання самого Договору новації.
Крім того, 19 червня 2020 року між банком та компанією ABH UKRAINE LIMITED було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про відкриття кредитної лінії № 62-МВ/19, пунктами 1, 3, 4 та 5 якої сторони погодили та підтвердили, що до нового позичальника переходять всі обов`язки щодо сплати боргу, а всі умови Основного кредитного договору мають повну законну силу для нового позичальника, є для нього обов`язковими і поширюються на нього у тому ж обсязі, як вони діяли для первісного позичальника.
Щодо доводів компанії про суперечність рішення МКАС публічному порядку України в частині обходу санкцій та посягання на обов`язковість судових рішень, банк зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 824/83/23, національний суд при розгляді заяви про скасування арбітражного рішення не може перевіряти правильність застосування складом арбітражу норм матеріального права, а рішення МКАС у приватному господарському спорі щодо порядку виконання зобов`язань між його учасниками не суперечить публічному порядку. За даними Державного реєстру санкцій, до компанії ABH Ukraine Limited на підставі статей 1, 4, 5, 5-3 Закону України «Про санкції» застосовано обмеження у вигляді блокування активів, запобігання виведенню капіталів за межі України та заборони збільшення розміру статутного капіталу. Банк наголошує, що оскаржуване рішення МКАС жодним чином не коригує та не обходить дію санкцій, оскільки воно лише констатує порушення компанією умов Основного договору та фіксує наявність боргу перед банком, який не є підсанкційною особою. Рішення арбітражу не розблоковує активи компанії, не сприяє виведенню капіталу і не збільшує її статутний капітал, а питання стягнення коштів може постати виключно на етапі примусового виконання, при цьому банк на сьогоднішній день із заявою про видачу виконавчого листа не звертався. Введення санкцій не припиняє і не зупиняє господарські зобов`язання за чинним Основним договором і не звільняє особу від їх виконання, а заявник під прикриттям санкцій намагається уникнути відповідальності зі сплати боргу.
На підставі викладеного АТ «СЕНС БАНК» просить відмовити компанії ABH Ukraine Limited у задоволенні заяви про скасування рішення МКАС.
В судовому засіданні представник заявника - ABH UKRAINE LIMITED адвокат Бедрига С.С., який приймав участь в режимі відеоконференції підтримав подану ним заяву, підстав викладених у ній, просив про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 жовтня 2025 року у справі №269/2024.
Представник АТ «СЕНС БАНК» адвокат Кузовлев Р.В. заперечував проти доводів заяви, вказував на безпідставність доводів заявника, просив заяву залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи.
04 вересня 2019 року між АТ «АЛЬФА БАНК» та АТ САЙК ТРЕЙД АГ («SPIKE TRADE» AG) був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 62МВ/19, за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у іноземній валюті. Ліміт кредитної лінії становить 7000000 (сім мільйонів) доларів США. Пунктами 1.3, 1.4 цього Договору встановлено, щ розмір процентів за користування кредитом складає 8% річних і процентна ставка є фіксованою. Строк дії кредитної лінії визначений до 02 вересня 2021 року.
Пунктом 12.5 визначено, що цей Договір може бути змінений або розірваний тільки за взаємною згодою Сторін. Правочин про його зміну або розірвання повинен бути вчинений у письмовій формі.
У п.12.8 зазначено, що по всіх питаннях, що не врегульовані цим договором, сторони керуються відповідними нормами чинного законодавства України.
У п. 12.9 сторонами договору визначено, що будь-який спір (включаючи спір, який стосується існування, чинності чи припинення дії цього Договору або будь-якого позадоговірного зобов`язання, що виникає у результаті чи у зв`язку з цим Договором), розбіжності або претензії, що виникають у результаті чи у зв`язку з цим Договором, або порушення, припинення дії або недійсність цього Договору («Спір»). вирішуються в арбітражному порядку відповідно до Арбітражного регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Сторони домовились, що Арбітражний суд складається з трьох арбітрів. Місце проведення засідань суду місто Київ. Мова проведення арбітражного розгляду українська.
Положеннями п. 12.16 Договору передбачено, що відступлення права вимоги Позичальника або переведення боргу Позичальника за цим Договором можливе тільки за згодою Банку. (т.1 а.с.27-48)
19 червня 2020 року між АТ САЙК ТРЕЙД АГ («SPIKE TRADE» AG), як Первісний боржник, та Ей-Бі-Ейч ЮКРЕЙН ЛІМІТЕД (ABH UKRAINE LIMITED), як Новий боржник. був укладений Договір новації. У п. 1 цього Договору вказано, що Первісний боржник та АТ «АЛЬФА БАНК» уклали Договір про відкриття кредитної лінії № 62МВ/19 від 04 вересня 2019 року («Основний договір») у відповідності до якого на дату укладення цього Договору у Первісного боржника виникла заборгованість у розмірі 7028000 (сім мільйонів двадцять вісім тисяч) доларів США (включаючи всі суми, що виникли та підлягають сплаті, такі як штраф, відсотки та/або інші платежі) («Борг»).
Сторони домовились про те, що за Умови (як визначено нижче) Первісний боржник переводить свій Борг, а Новий боржник приймає Борг від Первісного боржника і зобов`язується сплатити такий Борг Банку на умовах вказаних в Основному договорі.
Відповідно до п. 3 Договору новації за винятком явних змін, що вносяться цим Договором всі умови Основного договору продовжують діяти в повному обсязі.
Первісний боржник погодився сплатити Новому боржнику винагороду за прийняття Боргу у розмірі 7028000 (сім мільйонів двадцять вісім тисяч) доларів США (п.4 Договору новації).
У п. 7 Договору новації вказано про те, що згоду на переведення боргу отримано від Банку , що підтверджується листом № 51897-38-249524 від 19 червня 2020 року.
Згідно з п. 8 Договору новації цей Договір регулюється правом Республіки Кіпр. А в п. 9 Договору новації вказано, що сторони врегульовують усі спори, розбіжності або вимоги, пов`язані з Договором, шляхом переговорів. У випадку, якщо таке врегулювання не було досягнуте протягом 14 календарних днів з дати першого пред`явлення відповідної претензії іншої Стороною, всіх спори, розбіжності та вимоги, що виникають з цього Договору або у зв`язку з ним, в тому числі ті, що стосуються його виконання, порушення, зупинення або недійсності, вирішуються Судами Кіпру.
АТ «Альфа-Банк» (Україна) офіційно змінив свою юридичну назву на АТ «Сенс Банк» з 01 грудня 2022 року.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 5 липня 2023 року, яке введено в дію Указом Президента України від 5 липня 2023 року № 371/2023 застосовані санкції, зокрема, до компанії Ей-Бі-Ейч ЮКРЕЙН ЛІМІТЕД (ABH UKRAINE LIMITED) (Республіка Кіпр) строком на десять років у вигляді: 1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 2) запобігання виведенню капіталів за межі України; 3) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність. (т.2 а.с.142)
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України, ухваленим в складі суддів О. Перепелинська, І. Ємельянова, С. Павлоу, 31 жовтня 2025 року у справі № 269/2024 позовні вимоги АТ «СЕНС БАНК» до ABH UKRAINE LIMITED задоволені частково.
Стягнуто з ABH UKRAINE LIMITED (Республіка Кіпр) на користь вимоги АТ «СЕНС БАНК»: 5 028 000 доларів США основної заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 62МВ/19 від 04 вересня 2019 року; 953085.28 доларів США процентів за Договором про відкриття кредитної лінії № 62МВ/19 від 04 вересня 2019 року, нарахованих за період з 01 березня 2022 року по 30 червня 2024 року на суму заборгованості, 41643,26 доларів США на відшкодування витрат арбітражного збору, 19260,00 доларів США на відшкодування витрат на правову допомогу, а всього 6041988 (шість мільйонів сорок одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім) доларів 54 центи США. (т.2 а.с.1-112)
У п. 6 Рішення наведені обставини щодо визначення складу суду, з яких вбачається, що арбітр І. Ємельянова була призначена стороною позивача, арбітр С. Павлоу був призначений стороною відповідача, які, в порядку визначеному ст. 31 Регламенту МКАС, обрали головою складу О. Перепелинську. Також вбачається, що 11 квітня 2025 року відповідач подав дві заяви про відвід арбітра І. Ємельянової та арбітра О. Перепелинської, які рішенням Презиії МКАС від 02 травня 2025 року залишені без задоволення. Інших відводів чи заперечень щодо порядку формування складу Арбітражного суду жодна із сторін не заявила.
У п. 7.3.1. Рішення наведено співвідношення умов Основного договору, з урахуванням Додаткової угоди № 2 та Договору новації щодо вирішення спорів та застосованого права, на зроблений висновок, що положення Договору новації про застосоване право та про вирішення спорів стосуються виключно самого Договору новації та сторін цього договору, і відповідно, не можуть вважатися «явними змінами», що вносяться Договором новації до основного договору, укладеного з Банком. В той же час з моменту укладення Додаткової угоди № 2 положення Основного договору про застосоване право і про вирішення спорів стали обов`язковими для відповідача в тій мірі, в якій вони були обов`язковими для СПАЙК. Фактично, окрім очевидної зміним СПАЙК на відповідача ці положення продовжують діяти без жодних змін та є обов`язковими для Банку та ABH UKRAINE LIMITED як Нового боржника.
По суті спору арбітражний суд виходив з доведеності позивачем заявлених ним вимог.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України, ухваленим 25 лютого 2026 року були внесені виправлення у рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 31 жовтня 2025 року, які мають технічний характер. (т.2 а.с.113-116)
Застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 454 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
Згідно з частиною першою статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:
1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або
б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або
2) суд визначить, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
В статті 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що «арбітраж» - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово- промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону).
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Статтею 13 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначена процедура відводу арбітра . Сторони можуть на свій розсуд домовитися про процедуру відводу арбітра за умови додержання положень пункту 3 цієї статті.
В разі відсутності такої домовленості сторона, що має намір заявити відвід арбітру, протягом 15 днів після того, як їй стало відомо про сформування третейського суду або про будь-які обставини, зазначені в пункті 2 статті 12, повинна в письмовій формі повідомити третейський суд про мотиви відводу. Якщо арбітр, якому заявлено відвід, сам не відмовляється від посади або інша сторона не погоджується з відводом, питання про відвід вирішується третейським судом.
Якщо заяву про відвід при застосуванні будь-якої процедури, узгодженої сторонами, або процедури, передбаченої пунктом 2 цієї статті, не задоволено, сторона, що заявляє відвід, може протягом 30 днів після отримання повідомлення про рішення про відхилення відводу просити органи, зазначені у пункті 1 статті 6, прийняти рішення про відвід; таке рішення не підлягає ніякому оскарженню; поки таке прохання чекає на своє вирішення, третейський суд, включаючи арбітра, якому заявлено відвід, може продовжувати арбітражний розгляд та винести арбітражне рішення.
В порядку визначеному ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» третейський суд може сам прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди. З цією метою арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору. Винесення третейським судом рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.
В силу ч.1 ст. 32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражний розгляд припиняється остаточним арбітражним рішенням або постановою третейського суду, прийнятою згідно з пунктом 2 цієї статті.
Статтею 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.
У визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено (пункт 1 частини першої статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).
2. Арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в пункті 2 статті 6, лише у разі, якщо:
1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що:
одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або
її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або
склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або
2) суд визначить, що:
об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або
арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
3. Клопотання про скасування не може бути заявлено після закінчення трьох місяців, рахуючи з дня, коли сторона, що заявляє це клопотання, отримала арбітражне рішення, а в разі, якщо було подано прохання згідно із статтею 33, - з дня винесення третейським судом рішення з цього прохання.
В порядку визначеному п. 2 Положення про МКАС (додаток № 1 до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж») до Міжнародного комерційного арбітражного суду можуть за угодою сторін передаватися на вирішення спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору на момент укладення арбітражної угоди знаходиться за кордоном або якщо сторони явно домовилися про те, що предмет арбітражної угоди пов`язаний більше ніж з однією державою, або одне з наступних місць знаходиться за межами держави, в якій сторони мають свої комерційні підприємства:
- місце арбітражу, якщо воно визначено в арбітражній угоді або відповідно до неї;
- будь-яке місце, в якому повинна бути виконана значна частина зобов`язань, що виникають із договірних або інших цивільно-правових відносин;
- місце, з яким найбільш тісно пов`язаний предмет спору
Зовнішньоекономічні відносини, спори з яких можуть бути передані на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, стосуються, зокрема, … кредитно-розрахункових операцій…
У с. 1 ст. 4 Регламенту МКАС при ТПП України вказано, що МКАС приймає до свого розгляду спори за наявності письмової угоди (домовленості) між сторонами про передачу йому усіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між сторонами у зв`язку із будь-якими конкретними правовідносинами незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Регламенту МКАС при ТПП України питання про компетенцію МКАС у конкретній справі вирішується складом Арбітражного суду, який розглядає спір.
Розглядаючи заяву про відсутність компетенції, у тому числі таку, яка ґрунтується на недійсності арбітражної угоди або неможливості її виконання, або втрати нею чинності, склад Арбітражного суду аналізує і оцінює положення арбітражної угоди з урахуванням поданих сторонами доказів.
Склад Арбітражного суду має право винести постанову щодо заяви, зазначеної у частині другій цієї статті, або як з питання попереднього характеру, або у рішенні щодо суті спору (ч.ч.3,4 ст. 5 Регламенту МКАС» .
В порядку визначеному ч.1 ст. 31 Регламенту МКАС при ТПП України сторони можуть на власний розсуд погодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів за умови дотримання положень цього Регламенту. У разі відсутності такої угоди, при арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра і два призначені таким чином арбітри призначають третього арбітра - голову складу Арбітражного суду у даній справі; якщо сторона не призначить арбітра протягом 30 днів після отримання повідомлення МКАС про це або якщо два арбітри протягом 30 днів з моменту їхнього призначення не домовляться про призначення третього арбітра, арбітр призначається Президентом Торгово-промислової палати України.
Відповідно до ч.3 ст. 33 Регламенту МКАС при ТПП України, якщо арбітр, якому заявлено відвід, сам не відмовиться від участі у розгляді справи або інша сторона не погоджується з відводом арбітра, питання про відвід арбітра вирішується Президією МКАС. Президія МКАС має право за власною ініціативою вирішити питання про відвід арбітра за наявності підстав, зазначених у частині першій цієї статті. При прийнятті рішення про відвід арбітра Президія МКАС не зобов`язана мотивувати своє рішення.
Якщо заяву сторони про відвід арбітра не задоволено Президією МКАС, сторона, яка заявляє відвід, може протягом 30 днів після отримання повідомлення щодо рішення про відхилення відводу просити Президента Торгово-промислової палати України прийняти постанову про відвід, яка не підлягає оскарженню. Поки таке прохання очікує на своє вирішення, склад Арбітражного суду, включаючи арбітра, якому заявлено відвід, може продовжити арбітражний розгляд та винести арбітражне рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 59 Регламенту МКАС при ТПП України арбітражний розгляд завершується винесенням арбітражного рішення або постанови про припинення арбітражного розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 66 Регламенту МКАС при ТПП України арбітражне рішення є остаточним та обов`язковим з дати його винесення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року в справі № 920/241/19 зроблено висновок, що «арбітражна угода має позитивний і негативний ефект: вона зобов`язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який належить до обсягу арбітражної угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов`язковий для них порядок реалізації належних їм прав застосування судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним вирішити спір у разі неукладення між сторонами такого роду арбітражної угоди. Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10.06.1958, далі - Нью-Йоркська конвенція) закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина 1 статті ІІ Нью-Йоркської конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав. Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ. Укладаючи арбітражне застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до арбітражу будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії арбітражного застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від арбітражу і заперечувати компетенцію арбітрів, посилаючись на недійсність контракту, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву арбітражу. Необхідно враховувати, що принцип автономності арбітражної угоди від основного договору полягає у тому, що арбітражна угода та основний договір розглядаються як дві окремі угоди, тому недійсність договору не може бути підставою для автоматичної недійсності арбітражної угоди. За змістом Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди)».
У постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 824/83/23 Верховним Судом викладено правовий висновок про те, що у законодавстві закріплений загальновизнаний в проарбітражних юрисдикціях принцип обмеженого втручання національних судів в арбітражні рішення при розгляді заяви про їх скасування. Цей принцип передбачає, що суд не може перевіряти правильність застосування складом арбітражу норм матеріального права, а лише з`ясовує наявність чи відсутність підстав, передбачених законом для скасування рішення. Інакше це буде перевищенням національним судом його повноважень.
Аналогічні висновки наведені Верховним Судом в постановах від 23 лютого 2023 року в справі № 824/47/22, від 29 серпня 2024 року в справі № 824/72/24, від 30 січня 2025 року у справі № 824/139/24, від 6 березня 2025 року у справі № 824/133/24 (пункт 23), від 12 березня 2025 року у справі № 824/132/24 (пункт 26), від 22 січня 2026 року у справі № 824/82/25.
Відносно застереження про порушення публічного порядку Верховним Судом наведені наступні правові позиції.
Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто концепція публічного порядку існує насамперед для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості та правосуддя. Відповідні положення покликані встановити юридичний бар`єр на шляху рішень, ухвалених усупереч фундаментальним принципам процесуального та матеріального права, на яких тримається публічний порядок (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 травня 2019 року в справі № 761/39565/17, від 5 червня 2019 року у справі № 761/45271/17, від 15 січня 2026 року у справі № 824/103/25 (пункт 45, 52), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2025 року у справі № 824/134/24, від 6 березня 2025 року у справі № 824/133/24 (пункт 28), від 12 березня 2025 року у справі № 824/132/24 (пункт 31), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2024 року у справі № 824/159/23, від 29 серпня 2024 року у справі № 824/72/24, від 30 січня 2025 року у справі № 824/139/24).
Порушення публічного порядку матиме місце також тоді, коли рішення арбітражного суду порушує: 1) фундаментальні принципи українського права, насамперед конституційні, основи правопорядку в Україні, а також основні засади цивільного права; 2) загальноприйняті принципи моралі, законні інтереси осіб, суспільства та держави; 3) основоположні принципи та норми міжнародного права, зокрема міжнародно-правові стандарти прав людини (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від30 березня 2023 року у справі № 824/50/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2025 року у справі № 824/134/24, від 6 березня 2025 року у справі № 824/133/24 (пункт 29), від 12 березня 2025 року у справі № 824/132/24 (пункт 32), від 21 серпня 2025 року у справі № 824/159/24, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2025 року у справі № 824/139/24).
У постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 761/45271/17 , від 04 липня 2024 року у справі № 824/23/24 зазначено, що рішення державного суду про скасування арбітражного рішення як результат розгляду справи про оспорювання цього рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України. Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання арбітражного рішення шляхом подання клопотання про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване.
Верховний Суд у постановах від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19, від 13 січня 2022 року у справі № 824/87/21, від 26 січня 2023 року у справі № 824/253/21, від 15 лютого 2024 року у справі № 824/85/23, від 31 жовтня 2024 року у справі № 824/30/24 вказував на те, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
Під час розгляду справи про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року в справі № 824/47/22, від 29 серпня 2024 року в справі № 824/72/24, від12 березня 2026 року в справі № 824/106/25 та ін.
У постановах від 23 січня 2025 року в справі № 824/37/24, від 22 січня 2026 року в справі № 824/82/25 та від 02 липня 2026 року у справі № 824/117/25 Верховний Суд деталізував наведені вище висновки, вказавши що у законодавстві закріплений загальновизнаний у проарбітражних юрисдикціях принцип обмеженого втручання національних судів в арбітражні рішення під час розгляду заяви про їх скасування, оскільки національний суд не має повноважень щодо перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу. Цей принцип передбачає, що суд не може перевіряти правильність застосування складом арбітражу норм матеріального права по суті вирішення спору, не може вдаватися в його переоцінку під час розгляду справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Інакше це буде перевищенням національним судом його повноважень.
Розгляд заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу не є апеляційним провадженням, у якому суд повторно оцінює докази та перевіряє правильність рішення міжнародного комерційного арбітражу по суті. Тому будь-яка оцінка судом обставин арбітражного спору, повноти та належності доказів, які були надані сторонами арбітражного спору, означала б неправомірне судове втручання, заборонене статтею 5 Закону № 4002-XII.
Скасування національним судом рішення міжнародного комерційного арбітражу є винятковим засобом оспорювання арбітражного рішення, яке може бути прийнято лише за наявності (доведеності) однієї з вичерпного переліку підстави, передбаченої законом. Тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
Мотиви суду.
З наведених обставин справи вбачається, що при укладенні 04 вересня 2019 року Договору про відкриття кредитної лінії № 62МВ/19 його сторонами АТ «АЛЬФА БАНК» та АТ САЙК ТРЕЙД АГ («SPIKE TRADE» AG) була передбачена арбітражна угода, за умовами якої будь-який спір (включаючи спір, який стосується існування, чинності чи припинення дії цього Договору або будь-якого позадоговірного зобов`язання, що виникає у результаті чи у зв`язку з цим Договором), розбіжності або претензії, що виникають у результаті чи у зв`язку з цим Договором, або порушення, припинення дії або недійсність цього Договору («Спір») вирішуються в арбітражному порядку відповідно до Арбітражного регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
Положеннями Договору про відкриття кредитної лінії № 62МВ/19 також було передбачена можливість відступлення права вимоги Позичальника або переведення боргу Позичальника за цим Договором за згодою Банку.
19 червня 2020 року між АТ САЙК ТРЕЙД АГ («SPIKE TRADE» AG), як Первісний боржник, та Ей-Бі-Ейч ЮКРЕЙН ЛІМІТЕД (ABH UKRAINE LIMITED), як Новий боржник. був укладений Договір новації. Сторони домовились про те, що Первісний боржник переводить свій Борг, а Новий боржник приймає Борг від Первісного боржника і зобов`язується сплатити такий Борг Банку на умовах вказаних в Основному договорі. У п. 7 Договору новації вказано про те, що згоду на переведення боргу отримано від Банку.
Відповідно до п. 3 Договору новації за винятком явних змін, що вносяться цим Договором всі умови Основного договору продовжують діяти в повному обсязі.
Згідно з п. 8 Договору новації цей Договір регулюється правом Республіки Кіпр. А в п. 9 Договору новації вказано, що …всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з цього Договору або у зв`язку з ним, в тому числі ті, що стосуються його виконання, порушення, зупинення або недійсності, вирішуються Судами Кіпру.
Таким чином на підставі Договору новації від 19 червня 2020 року ABH UKRAINE LIMITED став боржником у зобов`язанні, що виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії № 62МВ/19 від 04 вересня 2019 року.
АТ «Альфа-Банк» (Україна) офіційно змінив свою юридичну назву на АТ «Сенс Банк» з 01 грудня 2022 року.
У зв`язку з наведеним вище сторонами у зобов`язанні за Договором про відкриття кредитної лінії № 62МВ/19 від 04 вересня 2019 року є АТ «Сенс Банк», як кредитор, та ABH UKRAINE LIMITED, як боржник.
ABH UKRAINE LIMITED при розгляді справи МКАС при ТПП України, а також у заяві про скасування рішення ухваленого цим судом, вказує на відсутність компетенції МКАС посилаючись на положення Договору новації від 19 червня 2020 року.
Разом з тим перш за все слід звернути увагу на те, що Договору новації від 19 червня 2020 року був укладений між «SPIKE TRADE» AG та ABH UKRAINE LIMITED, Банк не був стороною цього договору, ним була надана лише згода на його укладення.
Другий аспект на який слід звернути уваги це формулювання наведені у п.п. 8,9 Договору новації, а саме «цей Договір регулюється правом Республіки Кіпр» та «всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з цього Договору… вирішуються Судами Кіпру», тобто вказують на те, що вони стосуються саме Договору новації.
Посилання ABH UKRAINE LIMITED на п.3 Договору новації не можна визнати обґрунтованими, оскільки ці положенням вказують на те, що всі умови Основного договору, тобто Договору про відкриття кредитної лінії № 62МВ/19, продовжують діяти в повному обсязі, виключення становлять лише явні змін, що вносяться Договором новації, до яких не можна віднести застосоване право та/або умови арбітражної угоди.
До того ж п. 12.5 Договору про відкриття кредитної лінії № 62МВ/19 визначені умови щодо зміни договору, тільки за взаємною згодою сторін та виключно у письмовій формі. Дані про внесення таких змін в матеріалах справи
А отже враховуючи, що Банк не був стороною Договору новації, що умовами останнього визначаються застосоване право та про вирішення спорів виключно самого Договору новації та сторін цього договору, а також відсутність укладеного між Банком та ABH UKRAINE LIMITED договору щодо внесення змін до арбітражної угоди, доводи заявника - ABH UKRAINE LIMITED щодо відсутності компетенції на розгляд справи у МКАС при ТПП України слід визнати безпідставними. При цьому слід зазначити, що питання компетенції були досліджені МКАС при ТПП України та їм надана належна оцінка та наведено обґрунтування, яке спростовано заявником при зверненні із заявою про скасування рішення МКАС.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що про наявність компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України щодо вирішення спорів, що виникли у зв`язку з виконанням Договору про відкриття кредитної лінії № 62МВ/19 від 04 вересня 2019 року. Правовідносини, що регулюється цим договором є договірними та цивільно-правовими, зокрема стосуються кредитно-розрахункових операцій, а тому спір міг бути переданий на розгляд МКАС.
Наступною підставою для скасування рішення МКАС при ТПП УкраїниABH UKRAINE LIMITED заявлено про неналежність складу арбітражного суду та поверхневий розгляд заявлених ними відводів арбітрам.
В умовах арбітражної угоди сторони домовились, що Арбітражний суд складається з трьох арбітрів. Сторони не погодили процедуру призначення арбітрів. А отже виходячи з положення Регламенту МКАС при ТПП України при арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра і два призначені таким чином арбітри призначають третього арбітра - голову складу Арбітражного суду у даній справі.
З тексту рішення МКАС вбачається, що саме така процедура призначення арбітрів була проведена при вирішення прави і ABH UKRAINE LIMITED реалізовано право на призначення арбітра С. Павлоу. Крім того вбачається, що дійсно ABH UKRAINE LIMITED було заявлено два відводи двом іншим арбітрам, які були розглянуті Президією МКАС, рішенням якої від 02 травня 2025 року залишені без задоволення. Тобто вказані заяви про відвід арбітрів розглянуті в порядку визначеному ст.33 Регламенту МКАС при ТПП України. Посилання ABH UKRAINE LIMITED на необґрунтованість та поверхневість цих рішень не може бути прийнято до уваги, оскільки положення Регламенту визначають, що при прийнятті рішення про відвід арбітра Президія МКАС не зобов`язана мотивувати своє рішення. Крім того Регламентом передбачено право заявника на звернення до Президента Торгово-промислової палати України з проханням прийняти постанову про відвід арбітра. Проте з матеріалів справи не вбачається і заявником не вказується про реалізацію такого права.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що процедура визначення складу суду та порядок розгляду заяв про відвід арбітрам не були порушені. А тому вказані обставини не можуть бути підставами для скасування рішення МКАС.
Наступною підставою для скасування рішення МКАС при ТПП УкраїниABH UKRAINE LIMITED заявлено про порушення публічного порядку. Зокрема заявником вказується на неврахування МКАС застосованих до ABH UKRAINE LIMITED санкцій, їх вплив на виконання зобов`язання, а також неналежне дослідження та аргументацію цих питань.
Дійсно з матеріалів справи вбачається, що до заявникаABH UKRAINE LIMITED були застосовані санкції.
Санкційне регулювання, яке з`явилося із прийняттям Закону України «Про санкції» внаслідок збройної агресії РФ щодо України є одним з нових аспектів публічного порядку в Україні.
Разом з тим, слід відмітити, що ні застосовані до ABH UKRAINE LIMITED санкції, ні Закону України «Про санкції» не містять положень: щодо припинення або зупинення договірних зобов`язань; щодо неможливості пред`явлення вимог або позову до юридичної особи щодо якої застосовані санкції; щодо розгляду справи судом, зокрема МКАС. До того санкції мають строковий характер.
Натомість в силу ст.ст.55,64 Конституції України не допускається обмеження права на судовий захист. Особа, право якої порушено має право на звернення до суду за захистом своїх прав.
Отже саме по собі застосування до юридичної особи санкцій не є тієї обставиною, що унеможливлює пред`явлення вимог до неї та розгляду цих вимог національним чи арбітражним судом, інакше трактування положень законодавства призведе до порушення прав іншої особи - позивача. А отже вказана обставини не вказує на порушення публічного порядку і, відповідно, не є підставою для скасування рішення МКАС.
Доводи заявника щодо наведеної в рішенні МКАС аргументації та мотивації також не можуть прийняті до уваги суду в якості підстав для скасування рішення, з огляду на те, що під час розгляду справи про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими. Виходячи з вимог чинного законодавства, суд загальної юрисдикції не має правових підстав аналізувати правильність застосування МКАС при ТПП України норм матеріального чи процесуального права України при вирішенні спору та переглядати спір по суті. Порушення публічного порядку України ухваленим рішення МКАС при ТПП України не вбачається.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що МКАС при ТПП був компетентний розглядати спір, у відповідності з арбітражним застереженням, що міститься в укладеному між сторонами договорі та ухвалене ним рішення не може бути визнане таким, що суперечить публічному порядку України, а доводи заяви не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
За таких обставин, ABH UKRAINE LIMITED не підтвердило, а судом не було встановлено наявності визначених ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та ст.459 ЦПК України обставин, які можуть бути підставами для задоволення заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 жовтня 2025 року, з урахуванням виправлень внесених рішенням від 25 лютого 2026 року, у справі № 269/2024.
Таким чином, розглянувши справу в межах доводів заяви, надавши правову оцінку доводам сторін у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність належних та достатніх правових підстав для скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 жовтня 2025 року, з урахуванням виправлень внесених рішенням від 25 лютого 2026 року, у справі № 269/2024.
Керуючись ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», ст. 457, 459, 460, 461 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В
Заяву компанії ABH Ukraine Limited (Республіка Кіпр) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 жовтня 2025 року у справі № 269/2024 - залишити без задоволення.
Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 жовтня 2025 року у справі № 269/2024 залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: Соколова В.В.
Повний текст ухвали складено 16 вересня 2026 року.