Справа № 361/8958/26
Провадження № 2/361/4471/26
17.09.2026
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
17 вересня 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліна Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ДЕРДАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО» ЕЛІТНЕ «ІНСТИТУТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА СТЕПУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за ввесь час затримки виплати заробітної плати,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала зазначений позов
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Проте, звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Щодо форми та змісту позовної заяви
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачка вказує, що вона звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Так, пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначає, що від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заборгованості плати та поновлення на роботі.
Так, відповідно до ст. 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розміру підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинні сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому розі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основаною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заборгованості плати та поновлення на роботі.
Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.
У постанові Великої Палати ВС від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 177 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не виходить до структури заробітної плати.
Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні не є тотожною до вимог про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачується.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховної Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/2016 року позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.
Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» передбачений прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3 328 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, визначається спосіб усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати.
Дані недоліки мають бути усунені у десятиденний денний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо, заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається заявнику.
Щодо клопотання про витребування доказів
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала клопотання про витребування доказів у Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України - належним чином оформлену довідку про заборгованість із сплати заробітної плати; у Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України - довідку про суми, нараховані та виплачені ОСОБА_1 при звільненні з посади, із зазначенням окремо кожного виду виплати.
Зазначила, що неодноразово зверталась до Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України з проханням надати належним чином оформлені довідки, проте станом на день подачі цієї позовної заяви відповідні відомості мені надані не були.
Вивчивши клопотання про витребування доказів, суддя дійшла наступного висновку.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати клопотання.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказами.
З огляду на ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивачка в порушення ч.1 ст. 84 ЦПК України не надала суду підтверджуючих документів про те, що вона направляла звернення до Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України з проханням надати належним чином оформлені довідки, не надала доказів відмови у наданні зазначених довідок.
Установивши, відсутність доказів того, що позивачкою вживалися заходи для отримання доказів, проте докази отримані не були, суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 49, 84,185, 260, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ДЕРДАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО» ЕЛІТНЕ «ІНСТИТУТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА СТЕПУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за ввесь час затримки виплати заробітної плати - залишити без руху.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Гізатуліна