"17" вересня 2026 р. Справа № 363/5949/26
УХВАЛА
Іменем України
17 вересня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ященко П.В., приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Єременко Т.М., ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С., приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Мазур Р.Л. про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
ВСТАНОВИВ:
17.09.2026 року до суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1 , в якій просила суд:
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь позивачки земельну ділянку, площею 0,1200 га з кадастровим номером [номер приховано]:35:119:0321, що розташована за адресою: Вишгородський район, с. Новосілки, урочище «Участок», цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (індексний номер 7770971) та припинити право власності ОСОБА_2 на зазначену земельні ділянку.
Вивчивши матеріали зазначеної позовної заяви, судом встановлено, що зазначена позовна заява не в повному обсязі відповідає вимогам закону:
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України - суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо. Також, від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується. Вже на стадії пред`явлення позову позивач повинен довести певне коло фактів, що мають процесуальне значення, мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Стаття 176 ЦПК України зазначає, що ціна позову визначається зокрема у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка вказала ціну позову - 476 686,34 грн. на підтвердження чого до позову додала довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості та сплатила судовий збір в розмірі 4 766,86 грн.
В той же час, зі змісту позову слідує, що позивачка заявляє до відповідача ОСОБА_2 одночасно дві вимоги: майнового та немайнового характеру.
Стаття 6 ЗУ «Про судовий збір» зазначає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до вимог ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позову немайнового характеру - ставка судового збору встановлюється в сумі 1 331,20 грн.
Таким чином, позивачці необхідно надати суду докази сплати нею судового збору за вимоги немайнового характеру у зазначеному розмірі, або надати суду докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору.
Крім того, позивачкою заявлено вимоги до двох відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в той же час, позовна заява, в порушення вимог ст. 175 ЦПК України, не містить змісту позовних вимог щодо кожного з них. Як і не містить обґрунтування того, яким чином рішення у вказаній справі може вплинути на права та обов`язки зазначеної позивачкою третьої особи - ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя звертає увагу, що прецедент на практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» (п. 27), від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у п. 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Залишення вказаної позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачці у доступі до правосуддя, після усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі вищевикладеного, позовна заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення недоліків.
Керуючись ст. ст. 151, 153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ященко П.В., приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Єременко Т.М., ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С., приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Мазур Р.Л. про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Надати позивачці для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити позивачці, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута. Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Головуюча суддя: О.П. Дьоміна