"17" вересня 2026 р. Справа № 363/5873/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, -
УСТАНОВИВ:
12.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» (зареєстровано 14.09.2026 року) до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Адміністративний позов поданий у зв`язку з виникненням публічно-правового спору щодо правомірності рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Порядок розгляду і вирішення публічно-правових спорів, що виникають з таких підстав, визначається у ст. 286 КАС України.
Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов слід направити за підсудністю до іншого суду за таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України за предметною підсудністю вищевказаний позов належить до юрисдикції місцевих загальних судів як адміністративних судів.
Частиною 1 ст. 25 КАС України встановлена територіальна юрисдикція (підсудність) для справ вказаної категорії, якою визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються адміністративним судом за вибором позивача: судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або судом за місцем знаходження відповідача.
Як убачається із матеріалів позовної заяви, адреса позивача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіді № 3329531 від 16.09.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Отже зареєстроване місце проживання позивача не відноситься до територіальної підсудності Вишгородського районного суду Київської області.
У позовній заяві зазначено місце знаходження відповідача - Департаменту патрульної поліції - 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, що також не відноситься до територіальної підсудності Вишгородського районного суду Київської області та територіально належить до Солом`янського району міста Києва.
Враховуючи, що сторони справи не мають реєстрації місця проживання та юридичної адреси у Вишгородському району, позов є не підсудним Вишгородському районному суду Київської області як адміністративному.
Частиною 5 ст. 171 КАС України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі встановлення судом того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 29 КАС України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зі змісту ст. ст. 29, 171 КАС України вбачається обов`язок суду направити матеріали позовної заяви у відповідності із підсудністю.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Суд також зазначає, що за усталеною практикою ЄСПЛ розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.
Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 318 ч. 1 КАС України).
Виходячи з наведеного, беручи до уваги, що інститут територіальної юрисдикції розмежовує підсудність справ, суд дійшов висновку, що матеріали адміністративного позову слід передати на розгляд за підсудністю до належного суду - до Солом`янського районного суду міста Києва за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 25, 29, 30, 171, 229, 294 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі направити за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.
Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Д.А. Свєтушкіна