КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/9081/26
Провадження № 2-о/552/439/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.09.2026 м. Полтава
Суддя Київського районного суду міста Полтави Гончарова А.О., розглянувши подану в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ТОВ «ГВЕДОН» про встановлення юридичного факту припинення трудових відносин
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду міста Полтави надійшла заява ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ТОВ «ГВЕДОН» про встановлення юридичного факту припинення трудових відносин.
В обґрунтуванні заявлених вимог, заявниця посилалась на те, що перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Гведон» на посаді продавця продовольчих товарів у період з 01 червня 2020року до 28 березня 2022 року. ТОВ «Гведон» знаходилось у Луганській області в місті Сєвєродонецьку та у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Луганської області, підприємство зупинило свою діяльність.
28.03.2022 заявниця подала до відділу кадрів заяву на звільнення за угодою сторін, на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, але через тимчасову окупацію Луганської області зв`язок із роботодавцем було втрачено.
В подальшому від бухгалтера ТОВ «Гведон» на електрону адресу було отримано колію Наказу про звільнення №709-К від 01.04.2022 р., а отже вважала, що трудові відносини з ТОВ «Гведон» були офіційно припинені. Однак, у процесі працевлаштування з`ясувалося, що в реєстрах заявниця значиться як така, що вже перебуває у трудових відносинах із ТОВ «Гведон».
Отже, заявниця просила суд, встановити факт припинення з 01 квітня 2022 року трудових відносин між ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ТОВ «Гведон» (код ЄДРПОУ: 40537538) за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 К3пП України.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що у відкритті провадження в порядку окремого провадження необхідно відмовити, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Відповідно до положення статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження /загального або спрощеного; 3) окремого провадження.
Так, згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Як вбачається з матеріалів справи, заявниця 28.03.2022 подала до відділу кадрів заяву на звільнення за угодою сторін, на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, але через тимчасову окупацію Луганської області зв`язок із роботодавцем було втрачено. В подальшому від бухгалтера ТОВ «Гведон» на електрону адресу було отримано колію Наказу про звільнення №709-К від 01.04.2022 р., а отже вважала, що трудові відносини з ТОВ «Гведон» були офіційно припинені.
Однак, у процесі працевлаштування з`ясувалося, що в реєстрах заявниця значиться як така, що вже перебуває у трудових відносинах із ТОВ «Гведон».
Отже, предметом розгляду даної цивільної справи є встановлення факту припинення трудових відносин з роботодавцем.
Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) зазначив, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
В порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 367/643/21.
Припинення трудових відносин породжує права та обов`язки як для працівника, так і для роботодавця, зокрема, в частині проведення з працівником усіх необхідних розрахунків. Унаслідок припинення трудових відносин між сторонами може мати місце спір щодо дати такого припинення, підстав припинення трудового договору, які визначені трудовим законодавством, та проведення розрахунків тощо, тобто в цій справі між сторонами трудового договору існує спір про право, який може бути вирішений лише в порядку позовного провадження, у зв`язку з чим наявні підстави для відмови у відкритті провадження.
Пред`явлені позивачкою вимоги підлягають вирішенню в позовному провадженні, оскільки наявний спір про право між працівником та роботодавцем щодо припинення трудових відносин.
Посилання заявниці на припинення діяльності відповідача, як ТОВ, не відповідають дійсності. Відповідно до відповіді № 3321069 від 15.09.2026 року актуальний стан на фактичну дату та час формування зазначений «зареєстровано».
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.
У силу вимог ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Отже, оскільки вимога, з якою заявник звернулася до суду має спір про право, суд відмовляє заявнику у відкритті провадження у цивільний справі та роз`яснює, що вона має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 258-260, 315, 353, 354 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ТОВ «ГВЕДОН» про встановлення юридичного факту припинення трудових відносин.
Роз`яснити заявнику, що він має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі надіслати заявнику.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів до Полтавського апеляційного суду.
Суддя А.О. Гончарова