532/1136/26
2/532/941/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2026 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Назарьової Л. В.,
з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,
учасники справи:
позивач - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»,
представник позивача - Кудіна А. В.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В С Т А Н О В И В:
01 травня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у сумі 71014,43 грн.
У позовній заяві представник позивача вказує, що ОСОБА_1 уклала із АТ «Таскомбанк» Договір про комплексне банківське обслу- говування фізичних осіб №0/18773607-VR від 30 січня 2023 року, підписанням якого акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» та беззастережно приєднався до умов Договору.
Відповідно до умов кредитного договору строк дії кредитного ліміту за кредитним договором становить 365 днів з моменту повідомлення Банком про факт встановлення кредитного ліміту, який після закінчення зазначеного періоду автоматично пролонгується. У свою чергу позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором.
25 грудня 2025 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/34-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами в повному обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог, що є додатком № 1 до Договору факторингу №НІ/11/34-Ф від 25 грудня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 21584,97 гривень, із яких заборгованість по тілу кредиту у розмірі 10000 гривень, заборгованість по відсотках у розмірі 11584,97 гривень.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25 грудня 2025, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором №0/18773607-VR від 30 січня 2023 року в сумі 21584,97 грн.
Також ОСОБА_1 уклала із АТ «Таскомбанк» Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» № 002/20572700-SP від 26 травня 2023 року, підписанням якого акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» та беззастережно приєднався до умов Договору.
Відповідно до умов кредитного договору строк дії кредитного ліміту за кредитним договором становить 365 днів з моменту повідомлення Банком про факт встановлення кредитного ліміту, який після закінчення зазначеного періоду автоматично пролонгується. У свою чергу позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором.
25 грудня 2025 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/34-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами в повному обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог, що є додатком № 1 до Договору факторингу №НІ/11/34-Ф від 25 грудня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 23998,46 гривень, із яких заборгованість по тілу кредиту у розмірі 9993,09 гривень, заборгованість по відсотках у розмірі 14005,37 гривень.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25 грудня 2025, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором № 02/ 20572700-SP від 26 травня 2023 року в сумі 23998,46 грн.
Крім цього, 10 січня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 14017-01/2024, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. За умовами кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
20.06.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20062024, відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 20.06.2024 року до Договору факторингу № 20062024 від 20.06.2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у сумі 11375 грн, із яких: 3500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7875 грн - сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 20.06.2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором № 14017- 01/2024 в сумі 11375 грн.
Також 15 лютого 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 79727962, який був укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно- телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору позики позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на визначений строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 27 від 19.07.2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором у сумі 14056 грн, із яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10056 грн - сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, за відповідачем ОСОБА_3 по укладеному кредитному договору рахується заборгованість в сумі 14056 грн, яку представник позивача прохає стягнути із відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а всього стягнути заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 71014,43 грн. Також прохає стягнути з відповідача понесені судові витрати.
15 червня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лазорко Р. Й. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та не визнає їх у повному обсязі.
Так, відповідач категорично заперечує факт укладання кредитного договору №14017-01/2024 в електронному вигляді шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора. Кредитний договір, на який посилається позивач підписаний зі сторони кредитодавця власноручним підписом, що не може вважатися таким, що укладений в електронній формі, оскільки укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. Матеріали справи не містять доказів того, що саме відповідач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису та отримав одноразовий ідентифікатор, а також відсутні докази реєстрації саме у інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача, тому наявні достатні праві підстави для судового захисту прав та інтересів останнього. Також не надано доказів, що відповідач ознайомився з Правилами, які є невід`ємною частиною договір про надання фінансового кредиту. Вважає недоведеним факт погодження відповідачем істотних умов кредитування щодо строку дії договору, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами та умов їх сплати, а відтак, даний договір вважається неукладеним. Також заперечує щодо розміру заборгованості за нарахованими процентами та розміру денної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Також в позовній заяві не вказаний конкретний строк повернення кредиту згідно умов неукладеного договору про надання фінансового кредиту. Зазначає, що сума заборгованості відповідача встановлена відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги, при цьому така не відображає період, за який нараховані проценти, й порядок нарахування таких.
Щодо договору позики № 79727962 відповідач зазначає, що відповідач не укладала та не підписувала договір позики за допомогою електронного підпису шляхом використання одноразового ідентифікатора. Матеріали справи не містять доказів реєстрації у інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача та отримання одноразового ідентифікатора. Долучений до матеріалів справи проект договору не може вважатися таким, що укладений в електронній формі. Також заперечує щодо строку кредитування за договором, а також те, що відповідачем було реалізовано право пролонгування договору та строку надання кредиту, а саме укладання додаткової угоди до договору позики. Доказів того, що кредитодавцем після строку кредитування здійснювалося нарахування процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України матеріали справи не містять. Вважає, що нараховані за межами строку кредитування відмотки є неправомірними. Також визначений в договорі розмір денної процентної ставки не відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, сума заборгованості відповідача не відображає період, за який нараховані проценти, строк надання кредиту, порядок розрахунку та нарахування відсотків відповідно до умов проекту договору позики. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. За таких обставин, прохає відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу та судових витрат. Також прохає суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 4500 грн.
16 липня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник позивача, ТОВ «Фінансова Компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» - Зіморой Д. М. вважає відзив на позовну заяву безпідставним, необґрунтованим та таким, що не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Відповідачем було укладено кредитні договори, зі змістом яких відповідач був ознайомлений на момент укладення Договорів, відповідач розумів, що Договори укладається Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи Позикодавця, в результаті чого у Сторін Договору позики виникають цивільні права та обов`язки. Окрім того, для укладення договору в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариств позичальником власноруч. Тобто, укладання угоди без заповнення Заявки Клієнтом є неможливим. Вважає доведеним факт укладання договору відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Зазначає, що відповідачем не спростовано презумпцію правомірності кредитного договору. До того ж факт не вчинення жодних дій, щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх не дійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами є нічим іншим, як визнання кредитних договорів такими, що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отримання всіх благ, передбачених договором. Позивач вважає, що надані суду докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту укладання Кредитних Договорів між Відповідачем та Первісним кредитором, та для обґрунтування розміру заборгованості Відповідача. Також вважає доведеним факт переходу прав вимоги до позивача за кредитними договорами, укладеними між відповідачем та первісними кредиторами. Вважає, що вимоги відповідача є такими, що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги. Також заперечує щодо відшкодування витрат відповідача на правову допомогу та прохає відмовити у їх задоволенні.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 травня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10 серпня 2026 року зобов`язано представника АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» надати Кобеляцькому районному суду Полтавської області: інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 10.01.2024 року; інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 10.01.2024 по 15.01.2024, з 15.02.2024 по 19.02.2024, з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, однак подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач, ОСОБА_1 та її представник, адвокат Лазорко Р. Й., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак останній подав до суду заяву, в якій прохав розглянути справу без участі відповідача та її представника. Заперечує проти позовних вимог та прохає відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Судом установлено, що 30.01.2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, підписанням якого відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» та беззастережно приєднався до умов Договору (далі - Заява-договір) (т. 1 а.с. 12-13).
Також 30.01.2023 року укладено Додатковий договір до Заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 0/18773607-VR (т. 1 а.с. 14- 15).
На підставі договору відповідачу було відкрито поточний рахунок у гривні, номер рахунку НОМЕР_3 та оформлено на його ім`я платіжну картку: Кредитна картка Very Card. Тип: VIRTUAL. Також відповідач прохав відкрити і вкладний рахунок на вимогу «Ощадний рахунок» у гривні на умовах Договору, що розміщений на сайті Банку, і беззастережно приєднався до нього (номер рахунку вкладу «Ощадний рахунок» НОМЕР_4 ).
Укладений між сторонами договір складається із Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 30.01.2023 та додаткового договору до заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 0/18773607-VR.
Відповідач з умовами договору ознайомилася, договір нею підписаний 30.01.2023 року.
При цьому, суд звертає увагу, Заявою-договором про комплексне банківське обслуговування від 30.01.2023 року передбачено, що підписавши її ОСОБА_1 акцептувала Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», що розміщена на веб-сайті Банку. Проте, матеріали справи не містять такої пропозиції.
У додатковому договорі до заяви ОСОБА_1 виявляє бажання оформити на її ім`я платіжну карту та встановити кредитний ліміт на власні потреби, шляхом кредитування поточного рахунку на суму 30000 грн зі строком користування 12 місяців, з автоматичною прологнацією.
У позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначало, що строк дії Кредитного ліміту за Кредитним договором становить 365 днів з моменту Банком про факт встановлення Кредитного ліміту. При цьому після закінчення зазначеного періоду, строк дії Кредитного ліміту автоматично пролонгується, окрім випадків: - якщо Банк прийняв рішення не продовжувати строк дії Кредитного ліміту; - направлення Клієнтом до Банку письмової заяви про відмову від користування лімітом Кредитної лінії та/або про закриття Поточного рахунку.
Проте, суд зауважує, що Заява-договір про комплексне банківське обслуговування від 30.01.2023 року такої умови не містить. А, матеріали справи не містять ні Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК», ні Тарифів та Правил, з якими зобов`язався ознайомитися відповідач, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору.
Також до договору додано Паспорт споживчого кредиту за пакетом послуг «Кредитка» (для продукту «Картка «Very Card»), з інформацією про контакті дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, реальну річну процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та іншу додаткову інформацію, підписаного відповідачем. Разом з тим, інформація, зазначена у Паспорті споживчого кредиту, що надана 30.01.2023 року актуальна лише до 01.03.2023 року, а тому не може слугувати належним доказом на підтвердження погодження відповідачем умов кредитування та сплати процентів.
З наданої позивачем виписки по особовим рахункам кредитного договору №0/18773607-VR за період з 30.01.2023 по 25.12.2025, вбачається рух коштів, а також, що відповідач ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами (т. 1 а.с. 20-118).
Власного розрахунку заборгованості за кредитним догором АТ «ТАСКОМБАНК» суду не надано.
Також судом установлено, що ОСОБА_1 підписала Заяву-анкету № 002/20572700-SP про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», підписанням якого акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» та беззастережно приєднався до умов Договору. В заяві-анкеті ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_5 у національній валюті України для власних потреб на її ім`я та випустити платіжну картку для здійснення операцій за рахунком та встановити кредитний ліміт в межах максимальної суми загального ліміту кредитування, що встановлений в тарифах, та складає суму 100000 грн (т. 1 а.с. 102-106).
Відповідно до умов заявки-анкети, вона є також заявою на відкриття рахунку.
Відповідно до п.1.2.3 Строк кредиту - на вимогу (з урахуванням особливостей передбачених договором). Таким чином, конкретний строк кредиту не визначений.Тип кредиту - кредитування рахунку. тип процентної ставки - фіксована. Розмір процентів за користування кредитом становить: 0,00001% річних - пільгова процентна ставка при виконанні умов Пільгового періоду; 0,22% в день - при невиконанні умов Пільгового періоду та після нього; 0,26% в день - підвищена процентна ставка на строкову заборгованість у разі наявності простроченої заборгованості; Порядок та умови застосування Пільгового періоду визначаються в Публічній пропозиції.
При цьому матеріали справи не містять Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських послуг, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank». Відтак, не можливо визначити пільговий період, його строк, а також порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Таким чином, доказів того, що сторони узгодили умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, матеріали справи не містять.
Отже, сама по собі підписана заява-договір про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» від 25.05.2023 року, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, за невиконання умов кредитного договору, оскільки такі істотні умови договору сторонами у встановленому законом порядку не погоджені.
З наданої позивачем виписки по особовим рахункам кредитного договору №002/20572700-SP за період з 26.05.2023 по 25.12.2025, вбачається рух коштів, а також, що відповідач ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами (т. 1 а.с. 108-121).
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 61, 62 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07 2018 року № 75 визначено, що форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі № 554/4300/16-ц.
При цьому, списання балансової вартості кредиту не є погашенням боргу за кредитним договором та не припиняє право вимоги банку щодо виконання кредитного зобов`язання позичальником.
Таким чином, надана АТ «Таскомбанк» виписка за особовим рахунком ОСОБА_1 підтверджує обставини видачі відповідачу кредиту за кредитним договором.
Водночас, відомостей щодо розміру процентів (процентної ставки), які нараховувались, матеріали справи не містять.
Таким чином, за відсутності достатніх підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу умови Публічної пропозиції АТ "Таскомбанк", відсутність у заяві - анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Також відповідач у вище зазначених договорах, підтвердив, що його попереджено, що банк має право здійснити відступлення права вимоги відповідною заявою-договором будь-якій третій особі у відповідності з чинним законодавством без додаткового погодження умов такого відступлення (без згоди). Про здійснення банк повідомляє у письмовій формі або електронній формі відповідно до умов договору про банківське обслуговування.
25 грудня 2025 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/34-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами в повному обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. Відступлення права вимоги та всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (т. 1 а.с. 123-128).
На виконання Договору факторингу № НІ/11/34-Ф від 25.12.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та АТ «Таскомбанк» складено Акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги (т. 1 а.с. 129).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог, що є додатком № 1 до Договору факторингу №НІ/11/34-Ф від 25 грудня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 0/18773607-VR у розмірі 21584,97 гривень, із яких заборгованість по тілу кредиту у розмірі 10000 гривень, заборгованість по відсотках у розмірі 11584,97 гривень (т.1 а.с. 131).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог, що є додатком № 1 до Договору факторингу №НІ/11/34-Ф від 25 грудня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/20572700-SP у розмірі 23998,46 гривень, із яких заборгованість по тілу кредиту у розмірі 9993,09 гривень, заборгованість по відсотках у розмірі 14005,37 гривень (т. 1 а.с. 132).
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25 грудня 2025, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій за кредитними договорами.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 25 грудня 2025 по 31.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №0/18773607-VR від 30.01.2023 року в розмірі 21584,97 грн, яка складається із:
- 10000 грн - заборгованість по тілу кредиту;
- 11584,97 грн - заборгованість за відсотками (т. 1 а.с. 101). Детального розрахунку нарахування процентів за користування кредитними коштами суду не надано.
Також згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 25 грудня 2025 по 31.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №002/20572700-SP від 26.05.2023 року в розмірі 23998,46 грн, яка складається із:
- 9993,09 грн - заборгованість по тілу кредиту;
- 14005,37 грн - заборгованість за відсотками (т. 1 а.с. 122). Детального розрахунку нарахування процентів за користування кредитними коштами суду не надано.
Власних розрахунків заборгованості за кредитними договорами первісним кредитором суду не надано.
Також судом установлено, що 10 січня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 14017-01/2024, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов договору Товариство надає відповідачу кошти (фінансовий кредит) у розмірі 3500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем з метою отримання кредиту. Кредит надається строком на 120 днів; дата надання кредиту 10..01.2024, дата погашення кредиту 08.05.2024; процентна ставка становить 2,50%. Відповідач у свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (т. 1 а.с. 137-140).
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору (п. 1.5 Договору).
До договору додано Графік платежів, що є Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 14017-01/2024 від 10.01.2024 року та його невід`ємною частиною.
Також до договору додано паспорт споживчого кредиту, в якому передбачена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, підписаного відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За умовами кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_6 , реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п. 1.6 Договору).
Факт зарахування коштів у розмірі 3500 грн на банківську картку відповідача ОСОБА_1 також підтверджується наданою АТ «ПУМБ» довідкою про наявність відкритого рахунку та випискою по рахунку (т. 2 а.с. 17-25). Таким чином, твердження сторони відповідача про неотримання коштів кредиту не заслуговують на увагу та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
20.06.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20062024, відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (т. 1 а.с. 145-149).
На виконання Договору факторингу № 20062024 від 20.06.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» складено Акт прийому-передачі Реєстру боржників (т. 1 а.с. 150).
Відповідно до Реєстру боржників від 20.06.2024 року до Договору факторингу № 20062024 від 20.06.2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 14017-01/2024 у розмірі 11375 грн, із яких: 3500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7875 грн - сума заборгованості за відсотками (т. 1 а.с. 152).
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 20.06.2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 20.06.2024 по 31.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №14017-01/2024 від 10.01.2024 року в розмірі 11375 грн, яка складається із:
- 3500 грн - заборгованість по тілу кредиту;
- 7875 грн - заборгованість за відсотками (т. 1 а.с. 144). Детального розрахунку нарахування процентів за користування кредитними коштами суду не надано.
Власного розрахунку заборгованості за кредитним договором первісним кредитором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» суду не надано.
Також судом установлено, що 15 лютого 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79727962, відповідно до умов якого договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на визначений строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (т. 1 а.с. 155-157).
Відповідно до п. 2 Договору, сума кредиту становить 4000 грн, строк кредитування (строк позики ) складає 30 днів; процентна ставка 2,50% (фіксована); денна процентна ставка 0,88%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2,70% (не застосовується в період воєнного стану); орієнтовна реальна річна процентна ставка 1808,14%, орієнтовна загальна вартість позики 5056 грн.
Таким чином, сторони погодили, що термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом становить 15.03.2024 року.
Пунктом 4 Договору передбачено, що проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Згідно п. 21-22 Договору, цей Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використання інформаційно-телекомунікаційних систем (ІКС), шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.
Факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позичальником ОСОБА_1 у електронному вигляді знайшов своє підтвердження, а тому твердження відповідача про неукладення договору позики не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.
До договору позики додано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до Договору позики № 79727962 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 15.02.2024 року, та яка підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Зазначено, що сума кредиту за договором становить 4000 грн, дата видачі кредиту 15.02.2024, дата платежу 15.03.2024.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та перерахував грошові кошти в розмірі 4000 грн через АТ «ТАСКОМБАНК», дата платежу 15.02.2024 року, карта отримувача 535528[телефон приховано] (т. 1 а.с. 159). Факт перерахування коштів відповідачу на суму 4000 грн підтверджується наданою АТ «ПУМБ» довідкою та випискою по рахунку ОСОБА_1 про зарахування коштів (т. 2 а.с. 17-25). Відтак, твердження відповідача про неотримання коштів спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (т. 1 а.с. 160-163).
28 липня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року про внесення змін до п. 1.3 Договору (т. 1 а.с. 164).
13 червня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено Додаткову угоду № 7 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року (т. 1 а.с. 165).
19 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укаледено Додаткову угоду № 31 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року (т. 1 а.с. 166).
На виконання Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» складено Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 27 від 19 липня 2024 року (т. 1 а.с. 167).
Відповідно до Реєстру боржників № 27 від 19.07.2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 79727962 у сумі 14056 грн, із яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10056 грн - сума заборгованості за відсотками (т. 1 а.с. 169).
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Згідно наданого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 79727962 від 15.02.2024 року за період з 15.02.2024 по 19.07.2024 року вбачається, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 14056 грн, яка складається із заборгованість за тілом кредиту 4000 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами 10056 грн (т. 1 а.с. 170-172).
Детального розрахунку нарахування процентів за користування кредитними коштами суду не надано.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстро- ченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормами статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 отримала від первісних кредиторів можливість користування кредитними коштами відповідно до умов укладених кредитних договір, однак взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами не виконала у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитними договорами, яку прохає стягнути позивач на свою користь.
Суд зазначає, що доводи відповідача, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів, що надані розрахунки заборгованості не можуть бути первинними документами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості відповідача, то такі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідач як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів.
При цьому позивач не є банківською установою, а отже не може надати жодної інформації, що є банківською таємницею: отримання відповідачем картки, інформації про банківські операції по карті тощо. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, не позбавлений можливості самостійно отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування коштів за кредитним договором. Проте, відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування факту перерахування/отримання коштів за кредитними договорами.
Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитними договорами, а договори факторингу відповідач не оспорювала, у цьому випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору.
Наявними у матеріалах справи договорів факторингу, витягами з реєстру боржників і прав вимоги, підтверджується перехід права вимоги до позивача та спростовується те, що позивач не набув права вимоги по кредитних договорах.
Слід також зазначити, що ОСОБА_1 не спростовувала укладення нею кредитних договорів та отримання кредиту у визначеному ним розмірі, а також не надала суду доказів на підтвердження виконання нею своїх зобов`язань відповідно до умов договорів.
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 0/18773607-VR від 30.01.2023 року суд зазначає, що позивачем підтверджено факт укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору про відкриття поточного рахунку зі встановлених кредитним лімітом.
Також позивачем підтверджено факт укладення кредитного договору № 002/ 20572700-SP від 25.05.2023 року між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору про відкриття поточного рахунку зі встановлених кредитним лімітом.
На підтвердження факту наявності заборгованості до матеріалів справи було додані виписки по особовому рахунку за договором № 0/18773607-VR та за договором 002/20572700-SP.
У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15ц).
Разом з тим, проаналізувавши проведений позивачем розрахунок заборгованості суд дійшов висновку про те, що проценти нараховувались, однак не вказано на яку суму заборгованості за кредитом, та за яким відсотком.
Без наданих підтверджень про конкретну запропоновану відповідачу умову договору, відсутність у заяві домовленості сторін про кредит, сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надана банком Пропозиція не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Враховуючи, що Заяви про приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» не місять умови, зокрема щодо сплати процентів, у зазначеному в ньому розмірах і порядку нарахування, строки та порядок повернення, за відсутності Публічної пропозиції, Тарифів Банку, Умов та Правил із визначенням конкретним умов надання кредиту у вигляді кредитної лінії та нарахування процентів, наведене не підтверджує досягнення із відповідачем згоди щодо умов, розміру та порядку здійснення таких нарахувань у встановлених законом формі та порядку.
Суд також звертає увагу, що анкета-заява № 002/20572700-SP, підписана ОСОБА_1 не містить інформації щодо погодженого розміру процентів, які застосовується у разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення з відповідача боргу за процентами, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на публічну пропозицію (оферту) АТ «Таскомбанк», тарифи за карткою «Sportbank», які визначають, у тому числі процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ТАСКОМБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком тарифи та публічну пропозицію (оферту) не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У висновках Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, вказано, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з тарифів та витяг з умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача процентів за користування кредитними коштами, оскільки такі є непо- годженими з позичальником та наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором № 0/18773607-VR в розмірі 10000 грн та за кредитним договором № 002/20572700-SP в розмірі 9993,09 грн.
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 14017-01/2024 від 10.01.2024 року суд зазначає таке.
Судом установлено, що відповідач отримала від первісного кредитора кошти у розмірі 3500 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи докази, зокрема відомостями із банківської установи, доказів протилежного суд не надано, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту.
Щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами суд зазначає, що відповідно до умов договору процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредитування 120 днів. Сума наданого кредиту становить 3500 грн.
Суд скептично ставиться до твердження сторони відповідача про те, що розрахунок заборгованості за відсотками за договором про надання споживчого кредиту слід проводити з урахування максимальної денної процентної ставки у розмірі 1% відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Так, 22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 року, яким були внесені зміни в Закон України «Про споживче кредитування».
Так, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено частиною 5 такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%». Враховуючи, що Законом України від 22.11.2023 р. №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24.12.2023 року, а кредитний договір № 14017-01/2024 було укладено 10.01.2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, то проценти у відповідності до чинного законодавства повинні бути нараховані у розмірі, що не перевищує 1 % в день.
Разом з тим, листом Національного банку України №14-0004/3433 від 15.01.2024 р., надано наступні пояснення, що згідно Закону № 3498-IX максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати: - протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX - 2,5% (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів 1,5% (до 20.08.2024 включно); - починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX 1% (з 21.08.2024).
Тобто, кредитні договори, які були укладені з 24.12.2023 року по 20.08.2024 року повинні керуватись Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а до кредитних договорів, що укладені після 21.08.2024 року ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, враховуючи, що кредитний договір було укладено 10.01.2024 року, то максимальний розмір денної процентної ставки протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX становить не більше 2,5% (до 22.04.2024 включно).
За таких обставин, розмір процентної ставки, визначений п. 1.4.1 Договору, що становить не більше 2,50 %, відповідає вимогам закону та є правомірним.
Також не заслуговують на увагу твердження сторони відповідача про нібито долучений до позовної заяви проект договору про надання споживчого кредиту №1529541 від 31.03.2024 року, на який, як вважає відповідач, не поширюється строк дії п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», оскільки вказаний кредитний договір, про який зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву не є предметом спору та не стосується обставин справи.
До того ж незгода відповідача із розрахунком заборгованості за кредитним договором не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок».
Таким чином, за простими математичними розрахунками, розмір процентів за користування кредитним договором № 14017-01/2024 від 10.01.2024 року за 120 днів (строк кредитування) становить 10500 грн, які розраховані судом таким чином: 3500 грн (тіло кредиту) х 2,50% (проценти за користування кредитом) х 120 днів (строк кредиту), що також відображено у паспорті споживчого кредиту.
Суд також зазначає, що розмір процентів за користування кредитом за весь строк кредитування 120 днів також визначений у Графіку платежів, що є Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 14017-01/2024.
Разом з тим, з відповідача підлягають стягненню відсотки в межах заявлених позивачем вимог у розмірі 7875 грн, а тому позовні вимоги в цій частині про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 11375 грн (3500 + 7875) є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також щодо стягнення заборгованості за договором позики № 79727962 від 15.02.2024 року суд зазначає наступне.
Судом установлено, що ОСОБА_1 уклала договір позики та отримала від первісного кредитора кредитні кошти на суму 4000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак не виконала взяті на себе зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач прохає стягнути на свою користь.
Так, позивач, окрім основної суми боргу в розмірі 4000 грн, просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за договором позики у розмірі 10056 грн.
Разом з тим, суд не може погодитися із розміром заборгованості за нарахованими відсотками з огляду на наступне.
Як установлено судом, відповідачу було надано кредит (позику) в сумі 4000 грн, строком на 30 днів, тобто до 15.03.2024 року (дата повернення позики (останній день), дата надання позики 15.02.2024 року, а відповідач у свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах Договору.
Враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами строком на 30 днів (кінцевий строк користування позикою (строк договору)/дата повернення позики 15.03.2024 року), доказів того, що позичальник ініціював продовження строку, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, а відтак розмір відсотків підлягає перерахуванню.
Таким чином, за простими математичними розрахунками, розмір процентів відповідно до умов договору, які слід стягнути з відповідача на користь позивача за користування кредитом за 30 календарних днів становить 1056 грн, які розраховані судом таким чином: 4000 грн (сума позики) х 0,88 % (проценти за користування позикою) х 30 днів (строк позики), що є обґрунтованим та відповідає умовам Договору.
Суд також зазначає, що вказана вартість кредиту та процентів за користування кредитом погоджена сторонами відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків за понадстрокове користування кредитом, поза межами строку договору (строку кредитування), задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, на користь позивача заборгованість за основною сумою боргу, що становить 4000 грн та правомірно нараховані відсотки за 30 днів строку кредитування, що становить 1056 грн.
Таким чином, із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами в сумі 36 424,09 (10000 + 9993,09 + 11375 + 5056) грн.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
При вирішенні питання щодо понесених сторонами судових витрат, суд дійшов таких висновків.
Так, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Судом установлено, що позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Позовні вимоги позивача задоволено частково. Заявлені позовні вимоги на суму 71014,43 грн, а задоволено на 36424,09 грн.
Із урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача, необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1365,57 грн ( виходячи з розрахунку: 36424,09 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (сума витрат) / 71014,43 грн (розмір заявлених позовних вимог).
Крім цього, відповідачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 грн, на підтвердження чого суду надав: договір № 33 про надання правничої допомоги від 01 червня 2026 року, укладеного між ОСОБА_1 і адвокатом Лазорко Романом Йосифовичем; детальним описом робіт (наданих послуг) від 14 червня 2026 року, виконаних адвокатом Лазорко Р. Й. на суму 4500 грн та платіжну інструкцію № 269193699 від 05.06.2026 року про сплату коштів у розмірі 2500 грн (т. 1 а.с. 223-226).
Разом з тим, враховуючи те, що відповідач прохав відмовити у задоволені повністю, при цьому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі (замість заявленої 71014,43 грн), таким чином відмовив у задоволенні вимоги останнього про відмову у задоволенні позову, суд вважає, що понесені відповідачем витрати на правову допомогу з позивача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 7, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України; статтями 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за:
- договором №0/18773607-VR у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту;
- договором № 02/20572700-SP у розмірі 9993,09 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три гривні дев`ять копійок) гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту;
- договором № 14017-01/2024 у розмірі 11375 (одинадцять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 3500 грн, заборгованості за правомірно нарахованими відсотками 7875 грн;
- договором позики № 79727962 у розмірі 5056 (п`ять тисяч п`ятдесят шість) гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 4000 грн, заборгованості за правомірно нарахованими відсотками 1056 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1365,57 (одна тисяча триста шістдесят п`ять гривень п`ятдесят сім копійок) гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Сторони:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя