УХВАЛА
17 вересня 2026 року м. Мукачево Справа №303/6/26
2/303/2817/26
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Кость В.В.
секретар судового засідання - Кеменяш Н.І.,
розглянувши в підготовчому судовому матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів: (1) Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області;
(2) ОСОБА_2 ;
(3) ОСОБА_3 ;
(4) ОСОБА_4 ;
(5) Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області;
третя особа: (1) ОСОБА_5 ;
(2) ОСОБА_6 ;
(3) ОСОБА_7 ;
про визнання незаконними і скасування наказів Головного управління Держземагентства у Закарпатській області та рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації, вилучення з Державного земельного кадастру записів про земельні ділянки
та скасування кадастрових номерів земельних ділянок,
За участю:
представника позивача - ОСОБА_8 ;
відповідача (4) - ОСОБА_4
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває вищевказана справа.
У тексті позовної заяви міститься клопотання представника позивача про витребування доказів від Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області та відповідача (4).
17 вересня 2026 року до суду надішли клопотання представника відповідача (2) - ОСОБА_9 про відкладення розгляду справи та заява представника позивача - ОСОБА_8 про зміну предмету позову.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача не заперечила можливості надання судом правової оцінки формі і змісту поданій нею заяві про зміну предмету позову, проти відкладення підготовчого засідання задля надання представнику відповідача (2) часу для належної підготовки та подання додаткових доказів у справі не заперечила, вирішення клопотання про витребування доказів залишила на розсуд суду.
Прийнявши участь у судовому засіданні відповідач (4) фактичних пояснень щодо вказаних клопотань не висловив.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною третьою статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України).
Вказане також кореспондується з правовим висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №915/593/17.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 198 Цивільного процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначених цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно із частиною другою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Разом з тим, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (згідно з рішеннями у справах «Савенкова проти України», №4469/07 від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України», №32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
З урахуванням зазначеного, беручи до уваги складність справи, подання заяви про зміну предмету позову, суд вважає, що клопотання представника відповідача (2) про відкладення розгляду справи слід задоволити.
Відносно клопотання представника позивача про витребування доказів суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частина п`ята статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до положень частин першої та другої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
З метою встановлення всіх фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача слід задоволити.
Вирішуючи питання про прийняття заяви представника позивача про зміну предмета позову, суд виходить з наступного.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до пункту 2 частини другої та частини третьої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач до закінчення підготовчого засідання має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Так, представник позивача, в поданій нею заяві, просить суд змінити позовні вимоги у даній справі, шляхом доповнення позовних вимог новими. а саме про витребування з незаконного володіння відповідачів частин земельних ділянок.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови).
Відповідно до приписів пункту другого частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається дійсною вартістю майна.
По відношенню до цього слід зазначити, що вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані: звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні довідки про оціночну вартість спірних земельних земельних ділянок.
Відповідно до частини третьої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Фактичний аналіз поданої заяви свідчить про те, що позивач бажає доповнити позовну заяву п`ятьма вимогами майнового характеру про витребування частин земельних ділянок з незаконного володіння.
Незважаючи на вищевказане, матеріали справи та додатки до поданої заяви не містять доказів сплати позивачем судового збору за розгляд доповнених ним вимог за предметом позову в належному розмірі.
Частиною третьою ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, позивачу слід надати суду докази сплати судового збору за викладені в заяві про зміну предмету позову вимоги майнового характеру, у порядку передбаченому абзацом другим підпунктом 1 пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 12576,71 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят шість гривень 71 копійка) гривень (1257671,00 * 0,01 = 12576,71).
Зазначене є підставою для залишення заяви про зміну предмету позову без руху на підставі частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 84, 175, 177, 185, 223 Цивільного процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання представника відповідача (2) - задоволити.
2. Підготовче судове засідання відкласти на 13 год. 30 хв. 6 жовтня 2026 року в Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області за адресою: м. Мукачево вул. Літуна Андрія, 13.
3. Клопотання представника позивача про витребування судом доказів задоволити.
4. Витребувати у Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області (Адреса: 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, пл. Духновича, 2, код ЄДРПОУ: 04053743) належним чином завірені копії:
- свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_6 Реєстраційною службою Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області від 26 листопада 2014 року за індексним номером 30077646;
- свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_10 Реєстраційною службою Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області від 29 листопада 2014 року за індексним номером 30214174;
- свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_7 Реєстраційною службою Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області від 26 листопада 2014 року за індексним номером 30077684;
- свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) Реєстраційною службою Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, за номером 30214360 від 29.11.2014 року;
4.1 Витребувати у ОСОБА_4 належним чином завірені копії:
- технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,05 га, що знаходиться на території Великолучківської сільської ради, виданої на ім`я ОСОБА_4 ;
- рішення (наказу) органу місцевого самоврядування в сфері земельних відносин (органу державної влади) щодо надання дозволу ОСОБА_4 на розробку проекту (технічної документації) із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,05 га, що знаходиться на території Великолучківської сільської ради;
- рішення (наказу) органу місцевого самоврядування щодо затвердження вказаної Технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,05 га, що знаходиться на території Великолучківської сільської ради, виданої на ім`я ОСОБА_4 .
4.2. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
5. Заяву представника позивача про зміну предмету позову - залишити без руху
6. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
7. Копію даної ухвали надіслати позивачу.
8. Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.
9. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кость