ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 761/40309/21
УХВАЛА
17 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про наклепницьке звинувачення у спричиненні неіснуючої переплати пенсії, протиправне її стягнення та введення суду в оману,
В С Т А Н О В И В:
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2026 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2026 апеляційна скарга залишена без руху, позаяк вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 КАС України.
Так, вказано, що апеляційну скаргу подано 11.08.2026, в той час як спірну ухвалу прийнято 18.05.2026 та отримано апелянтом 18.06.2026. Крім того, з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що надання загального доступу до спірного судового рішення забезпечено 25.05.2026.
Таким чином, апелянтом не дотримано тридцятиденний строк оскарження рішення суду, та не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про дотримання строку оскарження рішення суду, або пропуску такого строку з поважних причин.
Так, судом було зазначено, що особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку вказавши поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Судом роз`яснено апелянту, що у разі невиконання вимог ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
На виконання вимог вказаної ухвали апелянтом направлено клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, де вказано на те, що порушення строку апеляційного оскарження мало місце внаслідок нечіткого встановлення повноважень і зобов`язань конкретних апеляційних інстанції щодо дій по апеляційному розгляду справи. Жодних інших підстав для поновлення строку оскарження апелянтом вказано не було.
Колегія суддів критично оцінює зазначені доводи апелянта, а вказані обставини не свідчать про обґрунтованість тверджень щодо поважності підстав пропуску строку оскарження, та не можуть бути достатньою правовою підставою для відкриття апеляційного провадження у справі, позаяк порушення правил підсудності при подачі апеляційної скарги, та звернення з такою до неналежного суду мало місце у зв`язку з помилковим визначенням апелянтом суду апеляційної інстанції.
Зазначена обставина не може визнаватись об`єктивною та такою, що не залежала від дій та обізнаності апелянта, а відтак не приймається судом як поважна.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6-7 ч. 5 цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги, інших документів.
Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Колегія суддів звертає увагу на те, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З огляду на викладене та те, що апелянтом не наведено дійсно істотних доводів та підстав, які унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою до суду, колегія суддів вважає клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження необґрунтованим.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені причини пропуску строку оскарження рішення не можуть бути визнані поважними та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на те, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд визнав неповажними, колегія суддів вважає необхідним застосувати процесуальні наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, та відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про наклепницьке звинувачення у спричиненні неіснуючої переплати пенсії, протиправне її стягнення та введення суду в оману.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко