Судові рішення

Рішення № 139844930 у справі № 175/8807/26 від 17.09.2026

Рішення від 17.09.2026 у цивільній справі № 175/8807/26 (категорія «Про розірвання шлюбу»). Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, суддя Малюк В. М.

Справа№ 175/8807/26
СудУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
СуддяМалюк В. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро розірвання шлюбу
Дата ухвалення17.09.2026
Надійшло до реєстру18.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139844930

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 175/8807/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання - Вереш А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В СТ А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи її тим, що 09.03.2019 року Генічеським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, по що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено відповідний актовий запис № 29 від 09.03.2019 року, що підтверджується свідоцтвом по шлюб НОМЕР_1 від 09.03.2019 року.

Від даного шлюбу подружжя має неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 14.01.2026 року видане Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. На момент звернення до суду з даним позовом, дитина проживає з відповідачем.

В 2022 році, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та початком повномасштабного вторгнення на територію України, позивач та відповідач, разом виїхали з Херсонської області де фактично проживали до АДРЕСА_1 , де зареєструвались як внутрішньо переміщені особи. Довідка про реєстрацію як ВПО відповідача за зазначеною адресою додається до позову. Після чого, в травні 2022 року, відповідач перебуваючи вагітною, самостійно, без згоди позивача, прийняла рішення виїхати за кордон України. На сьогодні, як повідомила відповідач позивачу вона разом з їх спільною дитиною проживає на тимчасово окупованій території АР Крим, та немає наміру повертатись на підконтрольну Україні територію.

На момент звернення до суду з даним позовом, спільне господарство між позивачем та відповідачем не ведеться. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача. Примирення позивача з відповідачем, позивач вважає неможливим.

Спору про поділ майна, що є спільною власністю подружжя, немає.

За таких обставин, позивач просить суд шлюб, який був укладений 09.03.2019 року, між ним та ОСОБА_2 , розірвати.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, в тому числі й шляхом повідомлення на офіційному веб сайті судової влади України, а тому суд в порядку ст. 280 ЦПК України, вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Відзиву у визначений судом строк відповідачка не надіслала. Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачкою у встановлений законом строк відзив на позов не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

З оригіналу свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 09.03.2019 року слідує, що Генічеським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , по що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено відповідний актовий запис № 29 від 09.03.2019 року.

Від даного шлюбу подружжя має неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 14.01.2026 року видане Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Судом встановлено, що сторони мають протилежні погляди на життя, спільного господарства не ведуть, подружнім життям не проживають. Спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Спору щодо визначення місця проживання дитини та поділу спільного майна подружжя сторонами не заявлялося.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи наведені вище норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому шлюб між сторонами, слід розірвати.

У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки належить стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1331,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 112 , 113 СК України, ст.ст. 2, 13, 82, 141, 142, 178, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задоволити.

Шлюб, укладений 09.03.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано Генічеським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про що зроблений відповідний актовий запис № 29 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений останнім судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 17.09.2026 року.

Суддя В.М.Малюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.07.2026 Ухвала № 138468107 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
03.06.2026 Ухвала № 137086612 Дніпровський районний суд Дніпропетровської області