У Х В А Л А
Справа № 560/18149/25
16 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
судді: Боровицького О. А. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Розсошанської сільської ради про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою Розсошанської сільської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «Яна» до Розсошанської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Яна» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення 54 сесії Розсошанської сільської ради № 19-54/2025 від 10 жовтня 2025 року про відмову Селянському (фермерському) господарству «Яна» у відчуженні (продажу) земельної ділянки площею 50,0 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:018:0002.
Зобов`язано Розсошанську сільську раду на найближчій сесії розглянути заяву Селянського (фермерського) господарства «Яна» та надати дозвіл на викуп зазначеної земельної ділянки в порядку статті 128 та пункту 6-1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України з розстроченням платежу на 10 років, з правом дострокової сплати вартості земельної ділянки, за ціною, яка дорівнює її нормативній грошовій оцінці, - 1 685 373,29 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Розсошанська сільська рада подала апеляційну скаргу.
Під час апеляційного розгляду Розсошанська сільська рада звернулася з клопотанням про зупинення провадження у справі № 560/18149/25 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі № 924/859/26.
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11 серпня 2026 року відкрито провадження у справі № 924/859/26 за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, поданим в інтересах держави в особі Розсошанської сільської ради, до Селянського (фермерського) господарства «Яна» про припинення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:03:018:0002 площею 50,0 га, скасування державної реєстрації цього права та повернення земельної ділянки Розсошанській сільській раді.
На переконання заявника, результат розгляду господарської справи безпосередньо впливає на вирішення цієї адміністративної справи, оскільки однією з передумов набуття СФГ «Яна» спірної земельної ділянки у власність є наявність у нього права постійного користування нею, тоді як у господарській справі поставлено питання про припинення саме цього права.
Селянське (фермерське) господарство «Яна» подало заперечення на клопотання, в яких просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення господарської справи № 924/859/26.
Дослідивши доводи клопотання та заперечень на нього, а також матеріали справи в частині, необхідній для вирішення порушеного процесуального питання, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Водночас цією ж нормою встановлено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, обов`язковою передумовою для зупинення провадження з наведеної підстави є не лише наявність іншого судового провадження та певного зв`язку між справами, а встановлення судом саме об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи.
Така неможливість має полягати в тому, що певні юридично значущі обставини, які входять до предмета доказування у справі, не можуть бути встановлені та оцінені судом на підставі наявних доказів без попереднього вирішення іншого судового спору.
Верховний Суд у своїй практиці послідовно виходить із того, що для вирішення питання про зупинення провадження суд повинен установити мотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі та предметом доказування в іншій справі, а також конкретно визначити, чим саме обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.
При цьому сама по собі взаємопов`язаність двох судових справ, можливе значення результатів розгляду однієї справи для іншої чи ймовірність формування в іншому провадженні певних юридично значущих висновків не є безумовною підставою для зупинення провадження, якщо наявні докази дозволяють суду самостійно встановити та оцінити обставини, необхідні для вирішення спору.
Такий підхід узгоджується, зокрема, з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 800/330/17, а також із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05 липня 2021 року у справі № 160/9902/19.
Аналогічний підхід послідовно застосовується Верховним Судом і в актуальній судовій практиці, відповідно до якої об`єктивна неможливість розгляду справи не може обґрунтовуватися лише взаємопов`язаністю судових проваджень або припущенням про можливий вплив майбутнього рішення в іншій справі; суд має встановити, які конкретно обставини неможливо встановити та оцінити на підставі доказів, наявних у справі.
З матеріалів справи встановлено, що предметом судового контролю у справі № 560/18149/25 є правомірність рішення Розсошанської сільської ради № 19-54/2025 від 10 жовтня 2025 року про відмову СФГ «Яна» у відчуженні (продажу) земельної ділянки площею 50,0 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:018:0002, а також наявність передбачених законодавством підстав для реалізації позивачем права на її викуп.
Натомість у господарській справі № 924/859/26 предметом позову є припинення права постійного користування СФГ «Яна» цією земельною ділянкою, скасування державної реєстрації відповідного речового права та повернення земельної ділянки Розсошанській сільській раді.
Отже, колегія суддів погоджується з тим, що між зазначеними судовими провадженнями існує певний матеріально-правовий зв`язок, оскільки вони стосуються однієї земельної ділянки та правового статусу СФГ «Яна» щодо неї.
Разом із тим така пов`язаність сама по собі не свідчить про наявність передбаченої пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України об`єктивної неможливості розгляду цієї адміністративної справи.
Рішення Розсошанської сільської ради, яке є предметом оскарження, прийнято 10 жовтня 2025 року.
Відтак під час вирішення спору суду належить надати правову оцінку цьому рішенню, зокрема з урахуванням фактичних та юридичних обставин, які існували на момент його прийняття, підстав, якими орган місцевого самоврядування обґрунтував відмову, та вимог законодавства, що регулювали спірні правовідносини.
Натомість провадження у господарській справі № 924/859/26 відкрито Господарським судом Хмельницької області лише 11 серпня 2026 року, тобто після прийняття оскаржуваного рішення Розсошанської сільської ради та після ухвалення рішення судом першої інстанції у цій адміністративній справі.
Сам факт відкриття провадження у справі про припинення речового права не означає припинення такого права, скасування його державної реєстрації або встановлення незаконності його існування.
Заявником не наведено конкретної обставини, яка входить до предмета доказування у справі № 560/18149/25 і яку суд апеляційної інстанції об`єктивно позбавлений можливості встановити та оцінити на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, без попереднього вирішення господарської справи № 924/859/26.
Зокрема, суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість самостійно встановити та оцінити обставини надання спірної земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, створення СФГ «Яна», виникнення та державної реєстрації відповідного права постійного користування, його юридичного стану на час прийняття оскаржуваного рішення, а також перевірити наявність передбачених законодавством підстав для реалізації позивачем права на викуп земельної ділянки.
Колегія суддів також враховує сформований Верховним Судом підхід щодо правового режиму земельної ділянки, наданої громадянину у постійне користування для створення та ведення фермерського господарства.
Велика Палата Верховного Суду у своїй практиці виходила з того, що після державної реєстрації фермерського господарства у правовідносинах користування земельною ділянкою відбувається фактична заміна землекористувача і обов`язки землекористувача такої земельної ділянки здійснює фермерське господарство як юридична особа.
Верховний Суд надалі послідовно виходив із того, що зміна складу учасників фермерського господарства сама по собі не є тотожною зміні юридичної особи - землекористувача та автоматичному припиненню її права постійного користування земельною ділянкою.
Разом із тим остаточна оцінка зазначених обставин, у тому числі їх значення для вирішення спору по суті, має бути надана судом під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції та не є предметом вирішення цієї ухвали.
Доводи заявника про можливість ухвалення адміністративним та господарським судами різних за змістом судових рішень також не свідчать про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи.
Потенційна можливість того, що рішення, яке буде ухвалено в іншій справі в майбутньому, матиме певне значення для правового становища сторін, не є тотожною встановленій законом об`єктивній неможливості розгляду справи.
Інше тлумачення пункту 3 частини першої статті 236 КАС України фактично дозволяло б зупиняти провадження у кожному випадку відкриття іншого судового провадження щодо правовідносин, певною мірою пов`язаних із предметом спору, незалежно від можливості суду встановити юридично значущі обставини на підставі наявних доказів, що не відповідає змісту зазначеної процесуальної норми.
Крім того, зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 924/859/26 за відсутності встановленої об`єктивної неможливості розгляду цієї справи призвело б до невизначеного за тривалістю відкладення апеляційного перегляду, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства щодо своєчасного вирішення спору та вимогами щодо розумного строку судового провадження.
Таким чином, наведені Розсошанською сільською радою обставини підтверджують наявність певного взаємозв`язку між справами № 560/18149/25 та № 924/859/26, проте не доводять об`єктивної неможливості розгляду цієї адміністративної справи до вирішення господарського спору.
Оскільки наявні у справі докази дозволяють суду апеляційної інстанції самостійно встановити та оцінити юридично значущі обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України підстави для зупинення провадження відсутні.
Керуючись ст.ст.236, 243, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
у задоволенні клопотання Розсошанської сільської ради про зупинення провадження у справі № 560/18149/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 924/859/26 - відмовити.
Апеляційний розгляд справи № 560/18149/25 продовжити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.