Справа № 570/3803/26
Номер провадження 2/570/2893/2026
У х в а л а
07 вересня 2026 року м.Рівне
Суддя Рівненського районного суду Рівненської області Сидоренко С.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у земельній ділянці, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулась до Рівненського районного суду Рівненської області із вищезазначеною позовною заявою.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана без додержання вимог викладених у ст. ст.175,177 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Така ж позиція зазначена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно якої у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що, позивачка просить визначити частку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в спільній сумісній власності на земельну ділянку у розмірі 44/100.
Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (ст.24 ЦК України).
Здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають всі фізичні особи.
Відповідно до ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смертю.
Оскільки цивільна правоздатність виникає у момент народження фізичної особи і припиняється у момент її смерті, особа, якій позивач просить визначити 44/100 частки, не має цивільної правоздатності та не є учасником цивільних правовідносин.
У померлого не може бути ніяких прав, зміни або припинення особистих чи майнових прав.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Крім того слід зазначити, що визначення судом частки співвласника у праві спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку за померлим не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не є стороною процесу та у зв`язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності.
Аналогічний висновок викладено у Постанові ВС від 22.04.2020 року у справі № 127/23809/18.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування "роз`яснено, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
За такого, позивачці необхідно уточнити підстави звернення до суду з вимогою про визначення 44/100 частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку особі, яка померла, та визначити належний спосіб захисту свого права.
Враховуючи вищезазначені обставини, суддя позбавлений можливості вирішити питання відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
Як вбачається із позовних вимог, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру.
Згідно п.3 ч.3 ст.175 ЦПК, якщо позов підлягає грошовій оцінці, позовна заява повинна містити ціну позову.
Згідно вимог п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Позивачкою у позовній заяві не зазначено ціни позову. Слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, на підтвердження вартості земельної ділянки, яка є предметом позову, повині бути додані до позову докази (наприклад: нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, звіти про оцінку неухомого майна).
У відповідності до п.п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 1 331,2 грн, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 16 640 грн.
У позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог ( п.10 ч.1 ст.176 ЦПК України).
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити ціну позову, надавши докази на підтвердження вартості майна, та виходячи із визначеної ціни позову доплатити суму судового збору, додавши до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору.
Згідно ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст.175,185 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у земельній ділянці - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде повернута.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Сидоренко С.М.